Monobank без попередження та пояснення причин припинив обслуговування і закрив рахунок

Звертаю вашу увагу на постанову Верховного Суду від 27.05.2026 у справі № 212/7909/24. У цій справі Верховний Суд розглядав аналогічну ситуацію, коли банк в односторонньому порядку припинив ділові відносини з клієнтом, при цьому до прийняття такого рішення не запитував у нього додаткових документів та пояснень. Верховний Суд, зокрема, звернув увагу на те, що порядок інформування клієнта має передбачати повідомлення дати відмови та відповідних підстав відмови згідно зі ст. 15 Закону № 361-IX із зазначенням конкретних положень цієї статті. Також Суд зазначив, що банк, маючи питання до операцій клієнта, не звертався до нього за інформацією, поясненнями та документами. За результатами розгляду Верховний Суд залишив у силі рішення на користь клієнта, яким рішення банку про припинення ділових відносин було визнано недійсним. Тому посилання виключно на положення договору про можливість його розірвання за ініціативою однієї зі сторін не відповідає на моє питання. Прошу повідомити конкретну підставу припинення зі мною договіру. Крім того, банк вимагає від мене достроково закрити кредити, які були надані строком на два роки. Фактично мене змушують достроково сплатити значну суму разом із платежами та відсотками, які при укладенні договорів були розраховані з урахуванням значно довшого строку користування кредитом. Я отримав кредитні кошти на загальну суму близько 400 000 грн, частину зобов’язань уже виконав, однак лише приблизно через пів року банк в односторонньому порядку вимаг

* вимагає дострокового погашення залишку близько 300 000 грн. При цьому кредити початково надавалися на два роки, а відповідні платежі були розподілені на весь строк кредитування. Таким чином, через рішення самого банку я позбавляюся можливості користуватися кредитами протягом погодженого строку, але водночас маю негайно знайти сотні тисяч гривень для їх погашення. Вважаю такий підхід вкрай несправедливим і таким, що ставить клієнта у завідомо невигідне становище. За своєю суттю подібні дії більше нагадують колекторський тиск, ніж цивілізовані відносини між банком і клієнтом, який належним чином виконував свої зобов’язання.

Хочу попередити інших клієнтів цього банку та закликати бути максимально обережними, обираючи фінансову установу для співпраці. На моєму особистому досвіді банк продемонстрував ставлення, за якого клієнт може фактично опинитися перед серйозними фінансовими проблемами без зрозумілого пояснення причин. Банк приймає рішення про припинення співпраці та водночас вимагає дострокового погашення кредитних зобов’язань, які спочатку були розраховані на значно довший строк. Я вважаю такий підхід щонайменше несправедливим та ам

Я вважаю такий підхід щонайменше несправедливим та аморальним стосовно клієнта. Людина планує свої фінанси, виходячи з погодженого графіка платежів, і може просто не мати можливості одномоментно знайти значну суму для дострокового погашення всіх зобов’язань. Найбільше обурює те, що до цього часу я не отримав зрозумілого пояснення, чому саме банк припиняє зі мною співпрацю та на якій конкретно підставі я повинен достроково погасити всі свої борги. Тому раджу потенційним клієнтам добре зважувати ризики перед початком співпраці з цим банком. Сьогодні ви можете сумлінно виконувати всі свої зобов’язання, а завтра опинитися в ситуації, коли від вас вимагатимуть достроково повернути значну суму коштів без належного та зрозумілого пояснення причин.

Прошу надати роз’яснення щодо правомірності розрахунку суми, яку Банк вимагає від мене сплатити у зв’язку з достроковим погашенням кредиту з ініціативи самого Банку.

Я ознайомився з пунктом 10.6 Умов, відповідно до якого у разі розірвання Договору за ініціативою Банку Клієнт повинен протягом 30 днів виконати зобов’язання перед Банком, у тому числі ті, строк виконання яких ще не настав.

Водночас частина 2 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає, що у разі дострокового повернення споживчого кредиту споживач сплачує проценти та вартість послуг, пов’язаних з обслуговуванням і погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Крім того, частина 3 статті 16 цього Закону забороняє кредитодавцю встановлювати будь-яку плату, пов’язану з достроковим поверненням споживчого кредиту, а умову договору, яка передбачає таку плату, визначає нікчемною.

При цьому в моїй Заяві на розстрочку зазначено, що при достроковому погашенні комісія за надання фінансового інструменту стягується за весь строк, на який надавався кредит.

У зв’язку з цим прошу пояснити, яким чином вимога Банку сплатити комісію за весь 24-місячний строк кредитування, включаючи майбутні періоди, протягом яких я фактично вже не користуватимусь кредитом, узгоджується з частинами 2 та 3 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Особливо прошу врахувати, що дострокове погашення в моєму випадку відбувається не за моєю ініціативою та не через прострочення платежів, а внаслідок

Рішення самого Банку припинити зі мною ділові відносини. Прошу надати обґрунтовану відповідь із зазначенням конкретних норм законодавства, на підставі яких Банк вважає правомірним стягнення з мене комісії за майбутній період після фактичного дострокового повернення кредиту.

Банк не забовʼязаний обґрунтовувати своє рішення

Це такий засіб швидкого повернення кредиту, при закритті рахунку ви зобов’язані погасити все за 30 днів, тощо так роблять тільки банківські шахраї