як я став «боржником»

Історія така. Мав я кредитну карту в МБ. Інколи нею користувався, вчасно погашав, прострочень не допускав. У квітні 2021 року закрив весь борг із надлишком.
Раніше, у січні 2021, МБ по постанові ДВС арештував цей кредитний рахунок. Як можна було арештувати не мої особисті, а кредитні кошти, тобто власність банку я взагалі не розумію, але то питання до керівників цього чудобанку. Попри арешт кредина лінія була закрита, і аж до осені 2021 до мене питань не було: кредитка в «плюсі», а я у спокої. У вересні у банк приходить платіжна вимога із ДВС про перерахунок коштів в рахунок погашення мого боргу перед ДВС. Банк не довго думаючи, виконав вимогу виконавця і перерахував кошти по вимозі, використавши при цьому частину кредитних коштів, чим загнав мене у кредиторську заборгованість. На моє логічне питання: як ви могли провести таку транзакцію, видумали історію про спеціальний рахунок і що я «неправильно» закрив кредитку, а гроші перераховані мною ще весною належали мені, а не банку, і тому ми ними і виконали вимоги ДВС. При цьому факт зарахування коштів на картку не заперечують адже виписка по карті це підтверджує. Питання про перехід права власності на кошти в момент зарахування їх на кредитну картку банк не цікавить, статус коштів до зарахування на кредитку і після їх не обходить зовсім, а про Цивільний кодекс України не чули.
Тож, таком чином я замість ДВС тепер винен банку! а чому б і ні) гарно придумано, ще й відсотки якісь нарахуємо зверху. Молодці!
Переписка у чаті результатів не дала, на мислячого і адекватного аператора щоб пояснив дії банку опираючись на законодавство я не натрапив. Написав лист до банку, отримав відписку що все законно. Зараз на розгляді моя скарга на банкк у НБУ. Якщо і там розглянуть чисто формально, буду очікувати позов до суду, хай спробують переконати суд, що Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 передбачає використання банком кредитних коштів клієнтів на користь третіх осіб. Суми про які йде мова незначні, але справа принципова.