Заказний цирк влади із судом над Дорошенко

Із викладеного на youtube судового засідання, для мене стало очевидним невинуватість Дорошенка І.В., а вся справа є явно сфабрикованою владою, аби відволікти уваги вкладників від невиплат Фондом та зробити його винуватим. Захист Дорошенка І.В. ґрунтується на таких неоскаржуваних фактах.

1. Відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні Дорошенком І.В. правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ст. 218-1 КК.
Ч. 5 ст. 191 КК передбачає відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.
Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні майна. За Договором № 1805 Банк Михайлівський витратив 870 млн. грн. в обмін на права грошової вимоги у розмірі майже 1, млрд. грн., тобто на 191 млн. грн. Більше, ніж витратив по договору.
Ст. 218-1 КК відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення пов'язаною з банком особою будь-яких дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі або кредитору.
Укладення Договору № 1805 не завдало матеріальної шкоди державі або кредитору. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є юридичною особою публічного права. А у ч. 2 ст. 20 цього Закону передбачено, що кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України. Таким чином, держава не зазнала шкоди внаслідок неплатоспроможності Банку, оскільки Фонд не є державним органом, а його кошти не включаються до державного бюджету.
Також і кредитори (вкладники) Банку не зазнали матеріальної шкоди. Навпаки, вкладники отримали від ІРЦ позики, які гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, тобто отримали вигоду, а не зазнали шкоди.