Про ГО, очікування та блакитну лагуну

Нещодавно тут шановний веселий «співробітник» (потім поясню вживання лапок) «Дельта Банк» розпинався у вірності престолу вельмишановного пана Лагуна, буцім-то «банкнаш» та все у шоколаді. Але тепер треба дивитися тверезим поглядом. Кажу, як співробітник ГО. Тимчасово.

По-перше, скажу, що колектив в основі своїй адекватний суто з людських якостей. Принаймні ті, з якими доводиться спілкуватися у ході роботи (не паперової та не фінансової). Бувають трошки неадекватні, особливо, коли черга. Тут треба розуміти, що така вже ситуація, і оператор, касир чи економіст не винен у тому, що наразі маємо.

По-друге, гроші. Куди без них? Операції можливі лише з Visa (не у системах банку (P2Y, Дельта-Платежі та майДельта), але до 500 грн на добу. Быльше — зась (привіт, оплата комунальних послуг). Так само можна знімати лише інколи, коли заряджено банкомат. Біля ГО відділень нема у радіусі «прийти-черга-отримати-дійти на роботу» за обід. Тому можна знімати невелику суму раз на день. Шляхетно? Не дуже, хоча дякуємо на цьому.

По-третє, настрій. Особисто мій настрій тягітної деградації від рутини приводити до логічного висновку. Щось там про трактор та порося.

Дійсно, наразі є проблеми. які наче хочуть вирішити, але кожного разу віриться все менше. Банк свого часу був нормальним, потім скотився у те, що маємо. Пробачте, якщо що. Ті, хто працює у банку — також клієнти, яким треба годувати родину, оплачувати транспорт, ліки та інше. Сподіваюся, що ви, читачі, свої гроші отримаєте. Та зробите наступний вибір банку вірно. А щодо Лагуна, то не дарма він купляв банки за символічний «долар», має тепер клопоту. На жаль, разом з усіма нами