Євген Власов

23 січня 2025, 12:23

Безперечно, Податковий кодекс дуже часто змінюється, лише за 2024 рік я підрахував 11 змін протягом року, тобто по суті, щомісяця вносяться зміни. Це погано. Але це частково пояснюється тим, що якість цих змін досить низька, тобто згадаймо про підвищення податків, коли питання з технічною помилкою в тексті з датою набуття чинності деяких положень потрібно було вирішувати окремим законом. І це не поодинокий такий випадок. Деякі питання, що пов’язані з податками не вирішуються роками, наприклад, з криптовалютою, віртуальними активами, або ж тим, чи як оподатковувати доходи отримані через wise, payoneer, тощо. Або ж досить недолуге питання – компенсація комунальних послуг власнику житла, який здає в оренду, є додатковим благом, що оподатковується за ставкою ПДФО, ВЗ = 18% + 5%. Подібний підхід багатьох тільки заганяє в тінь. Можна ще силу-силенну всього іншого пригадати. А санта-барбара із сімейним союзом податкова — митниця, взагалі, окрема тема для дослідження: то окремо живуть, то цивільним шлюбом, то неначе сіамські близнюки, то знову розлучаються… Натомість, стало цікаво як часто змінюються очільники самої податкової. Так, з 2014 року і до сьогоднішнього дня ДФС/ДПС очолювало 11 людей (в розрахунок не брав голів ДФС після того, як створили ДПС, це ще +2), тобто щороку маємо нового голову. І особисто мене дивувало, як за рік можна було від високопрофесійного фахівця (в нашій країні тільки таких призначають) стати крадієм, корупціонером, злочинцем, лиходієм… (в нашій країні тільки таких звільняють або намагаються посадити, чому намагаються, бо навіть не пригадаю, кого було реально засуджено, справа Насірова, то якась гумка, яку вже 10 років ніяк не можна пережувати та виплюнути або принаймні проковтнути), Отож майже щомісячно змінюється податкове законодавство (11 разів на рік), щороку голова ДПС (11 з 2014 року, тобто швидкість космічна, головне аби не влучити в метеорит. Зважаючи на це, 2025 рік принесе платникам податків — 11 чергових змін в ПКУ та нового голову ДПС.

27 грудня 2024, 19:00

Доволі популярна та зручна штука для бізнесу – подарунковий сертифікат. Однак справа в тому, що для платника єдиного податку (ФОПа) він несе чимало ризиків.Отож 1) ідеально, аби на сайті, де продається товар ФОПа було розміщено інформацію про порядок використання, призначення подарункового сертифіката, щоб уникнути потенційних порушень прав споживачів,2) податкова вважає, що подарунковий сертифікат для підприємця це порушення умов перебування на спрощеній системі. А це означає, наприклад, якщо податкова зараз проведене перевірку і з’ясує, що підприємець продав подарунковий сертифікат пів року тому, то вона скасує реєстрацію «заднім числом», і це цілком реально та законно, на жаль.3) питання з відображенням РРО самого подарункового сертифікату. По-перше, загалом касові апарати (РРО/ПРРО) надають опцію у чеках зазначати «подарунковий сертифікат». По-друге, по суті, матимемо два чеки (1) на продаж сертифікату та (2) його «обмін» на товар, малоймовірно, але тут може відбутися здвоєння, тобто по документах подвійне надходження коштів, а по факту – ніт, але ті, хто надають послуги з обслуговування РРО/ПРРО, зазвичай, технічно виправили цей нюанс. Звідки податкова дізнається, що сертифікат ФОПом використовувався? Як мінімум, з касового (фіскальний) чек від РРО/ПРРО/звіти по касі, АБО просто провести в межах фактичної перевірки контрольну закупку 😊 Тому, теоретично, можливий варіант зробити так, щоб операція з подарунковим сертифікатом не була розрахунковою, тобто такою, щоб не видавався фіскальний чек, наприклад, використовувати QR код, однак це вже тонка крига, тож тут слід бути обережним.

21 грудня 2024, 16:37

Останнім часом не розумію, що відбувається, бо живеш з податковою та судами в різних вимірах. І ці світи перетинаються лише в місцях, де здоровий глузд та логіка навіть і близько не було. Доволі звичайний податковий спір, де клієнту нарахували штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за 2022, 2023 р. р., нагадаю, що з лютого 2023 року набули чинності законодавчі зміни, що значно зменшували штрафи за невчасну реєстрацію накладних (майже в чотири рази). Суди спочатку при формуванні судової практики, приймали рішення на користь платників податків та скасовували «старі, великі» штрафи. Зауважу, що підстави реально для цього є. Проблеми почалися, коли Верховний Суд поламав усю цю ідилію, бо якщо спрощенно «старі штрафи застосовуються до накладних до лютого 2023 року, після цієї дати – нові (маленькі) штрафи». З огляду на це, суди почали копіювати полотна рішень Верховного та відмовляти в задоволенні позовів. Я якраз потрапив у час, коли при подачі позову все було чудово, але під час розгляду справи практика повернулася одним місцем до бізнесу. Перша інстанція, зважаючи на нові підходи, відмовила в задоволенні позову. Поки клієнт розмірковував про доцільність подачі апеляційної скарги, почали з’являтися рішення, які дещо обходили практику Верховного, а отже з’являлися шпаринки для платників податків. Клієнту пояснив перспективи, ризики, отож вирішили подавати апеляцію. Апеляційний суд досить швидко розгляну скаргу та задовольнив її! Причому зазначив, що податкові накладні, складені у червні 2022 року, з якогось ПЕРЕЛЯКУ, мають бути зареєстровані до 15 липня 2022 року. Декілька разів перечитував норму, на яку колегія послалася в рішенні – і прийшов до висновку, що суд просто НЕДОЧИТАВ, бо в тій нормі йшлося про податкові накладні складені до 31 травня 2022 року. Зрештою, рахунок на табло. Наша скарга задоволена, податкові повідомлення-рішення скасовані. І нібито це добре, проте це й хвилює, бо маючи недолуге законодавство та ось такі грубі помилки в рішеннях, існує хаос в країні та непрогнозованість судових рішень. Однак тішу себе тим, що подібних справ в цивілізованій країні взагалі би не було, а тому перемога є перемогою.

18 грудня 2024, 16:39

Поки бізнес намагається осягнути глибину величі законодавчого хисту наших депутатів щодо підвищення податків «задніми», «передніми» числами, нещодавно зіштовхнувся з доволі парадоксальною ситуацію. Хоча, згадавши, що живу в Україні, думку про маячню та парадокс відкинув. Так от є сумнозвісна Постанова № 178 КМУ від 2 березня 2022 року про застосування нульової ставки ПДВ для товарів, що поставляються на потреби ЗСУ. Це якщо дуже спрощено. Лише зазначу, що торкатися питання яким чином підзаконний акт регламентує питання зміни ставки ПДВ, а не Податковий кодекс, не буду, нагадаю, що живемо в Україні. Для одного свого наукового дослідження я звернувся до Міністерства фінансів України, як профільного відомства, відповідального за розробку цієї Постанови. Власне, Мінфін повинен був в своїй пояснювальній записці роз’яснити мету, причини, потребу в цій Постанові і, власне, надати для прийняття сам проєкт Постанови на розгляд уряду. Отож Міністерство пояснювальну записку та сам проєкт Постанови надало, і ці документи були підписані електронним цифровим підписом, міністра фінансів. І найцікавіше те, що Проєкт та пояснювальна записка підписані 3 березня 2022 року, тобто уряд спочатку прийняв саму Постанову, а потім наступного дня з’явився проєкт та пояснювальна записка міністерства, яке відповідає за цю Постанову. Звісно, якесь логічне пояснення цьому є, але я не детектив, і це не моя справа. Однак це виглядає суто по-українські. Не здивуюся, якщо прем’єру текст Постанови надіслали через вайбер, а той написав «ок», і це в умовах воєнного стану можна вважати підписаним документом. В Урядовому кур’єрі Постанову опублікували 2 березня, датою, нібито підписання. А ми тут обговорюємо про те, чи законно збільшувати податки менше ніж за шість місяців до початку нового податкового року… Чи про технічний борг з воєнного збору для ФОПів, платників єдиного податку, який збільшили з 1 жовтня, але внесли зміни, які поки що не підписав президент. Або ж зменшення штрафів за невчасну реєстрацію податкових накладних, до речі, сподіваюся, що Верховний Суд свій підхід до цього змінить, бо простежується, що апеляція має іншу позицію, відмінну від нинішньої практики Верховного. Отож кого це стосується, слідкуємо за справою № 200/4768/23.

23 жовтня 2024, 12:10

Відразу слід зазначити, що це не юридична консультація, а лише чергова спроба знайти логіку для платника податків аби захиститися. Отож, склали податкову накладну, її реєстрацію зупинили, з тих чи інших причин платник податків не встиг скористатися своїм правом на подачу письмових пояснень протягом 365 днів. Господарська операція реальна. По суті, немає що оскаржувати і з чим йти до суду, окрім як бездіяльності. Наслідки: 1. Штрафи згідно зі ст. 120-1 ПКУ саме за відсутність реєстрації. Позиція податкової згідно із ЗІР – якщо податкова зупинила реєстрацію податкової накладної, а господарська операція була реальною, то під час перевірки нараховується штраф – для початку 50%. 2. Контрагент хоч і втратить податковий кредит, проте матиме хороші шанси стягнути цей втрачений ПДВ через суд. Які варіанти теоретично існують (без оцінки правомірності, адекватності): 1. «Здвоїти» податкову накладну, сподіваючись, що її реєстрацію не зупинять. Якщо пройде реєстрація, відкоригувати звітність з ПДВ. Якщо і її заблокують, то складеться патова ситуація, коли строк в 365 днів уже технічно минув, і неможливо буде подати письмові пояснення на розблокування. 2. Йти оскаржувати (досудовому, судовому порядку). Якщо по Порядку № 520, до березня 2023 року існувала норма, згідно з якою, якщо не подали пояснення, то комісія приймає рішення про відмову в реєстрації, після березня 2023 року цю норму виклали в іншій редакції, тому «вікно можливостей» стало «щілиною можливостей». Важко прогнозувати як прийматимуть рішення суди, у будь-якому разі аргументи для платника податків є. 3. Звісно, можна повернути кошти/товар (тобто «першу подію» якимось чином зробити «другою») йти через коригування, реєстрацію нової податкової накладної. 4. Чекати податкову перевірку і вже оскаржувати її наслідки, однак при цьому розуміти, що контрагент без податкового кредиту і чекати не буде. 5. Інші варіанти, з огляду на документи/ситуацію, зокрема, закривати бізнес узагалі.

26 лютого 2024, 19:53

З травня 2014 року в Податковому кодексі діє норма про те, що звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з єдиного податку мобілізовані ФОПи, те ж саме стосується і тих ФОПів, які перебувають на загальній системі оподаткування. Для того аби скористатися цими пільгами закон визначає, що ФОП після ДЕМОБІЛІЗАЦІЇ впродовж 10 днів подає заяву до податкової та надає підтвердні документи про те, що перебував у ЗСУ. Що стосується єдиного соціального внеску (ЄСВ), то аналогічна норма діє з грудня 2015 року, тобто мобілізовані ФОПи звільнені від сплати/звітування з ЄСВ. І тут починається найцікавіше: 1. Ніхто не звільняв від сплати інших податків (не підприємницьких), а це для прикладу податок на нерухомість, транспортний податок. 2. Податкова чекати демобілізації не буде. І це доведено запитами від моїх клієнтів, які через застосунок ДІЯ отримують сповіщення про те, що податкова звернулося до суду за стягненням борг. 3. Податкова не знає або не хоче знати, що конкретного ФОПа мобілізована, попри те, що це дуже легко перевірити: адже мобілізований отримує зарплату у військовій частині, і щодо нього подається податкова звітність. Податкова цим не забиває собі голову. 4. По суті, мобілізовані ФОПи звільнені від сплати єдиного податку, але ніхто ж не забороняв стягувати борг 😊 Це ж різні речі. Найбільша проблема полягає в тому, що під час проходження ВЛК… людина про податки та звітність думає найменше, і тому сам обов’язок про сплату та нарахування єдиного податку формально може виникнути до моменту мобілізації, і тоді податкова матиме претензії до такого платника. Існує велика ймовірність, що ці пільгові норми не врятують від апетитів податкової. Що можна мінімально вдіяти в цій ситуації: час від часу перевіряти свій особистий кабінет платника податків (або самому, або комусь з близьких, бо в окопі голова забита нагальнішими проблемами) АБО перевіряти ДІЮ АБО щойно МОБІЛІЗУЮТЬ, то через особистий кабінет платника надіслати листа в довільній формі та додати військовий квиток/довідку про те, що мобілізувалися.

20 лютого 2024, 10:34

ШТРАФИ ЗА НЕВЧАСНУ РЕЄСТРАЦІЮ НАКЛАДНИХ. Нова стаття доходів українського бюджету в умовах війни 2022 рік – блекаути, «робота» серверів ДПС зі скороченим операційним днем, обстріли, блокування податкових накладних, «покращення» процедури зупинення реєстрації в бік їхнього погіршення, аби платники податків відчули на собі любов податкової та турботу держави. Восени 2022 року почалася комунікація бізнесу з державою. Мета одна – навести лад з цими блокуваннями, зменшити невиправдані штрафи за невчасну реєстрацію податкових накладних. Парламент бізнес почув, але тільки на одне вухо, приймаючи в січні 2023 року норму про зменшення штрафів за невчасну реєстрацію податкових накладних, збільшення операційного дня для реєстрації накладних (ця норма набувала чинності 8 лютого 2023 року). Чому тільки на одне? Бо, ймовірно, через свою недолугість депутати забули чітко прописати, що норма діє із моменту введення воєнного стану, а не набуття чинності закону. Проте на всіх усюдах ми обговорюємо КІК-штрафи, коли те, що годує та підживлює економіку загибається. Отож, усі зраділи: платники податків, сподіваючись, що питання з «блекаутними» штрафами за невчасну реєстрацію накладних вирішено, натомість податкова, хтиво посміхалася та чекала на свої «камеральні» жнива. Судова практика була сталою та зменшувала штрафи за результатами камеральних перевірок, однак це все тривало до 30 січня 2024 року, коли з’явилося перше, а через тиждень і друге рішення Верховного Суду, яким ламається вся судова практика та констатується, що штрафи за невчасну реєстрацію накладних до 08 лютого 2023 року не зменшувати! Для прикладу, с права № 160/10740/23 від 06.02.2024, справа № 280/4484/23 від 30.01.2024 . А як же положення ПКУ про те, що застосовуються штрафи в розмірах на час виявлення, а не на час вчинення? Питання риторичне. А як же принцип, якщо ПКУ передбачає неоднозначне розуміння, то має тлумачитися на користь платника? Питання риторичне. Загалом, ціна питання — це зменшення штрафів у чотири рази, тобто бізнес в умовах війни має тягнути штрафи періоду до повномасштабного вторгнення. Рішення Верховний прийняв, тож чекаймо на масовані відмови в задоволенні вимог про зменшення штрафів, а потім – закриття бізнесу, виведення активів. Мабуть, план такий – добити бізнес остаточно, адже ніщо так не «мотивує» працювати та захищати як «турбота держави про своїх громадян та підприємців».

8 лютого 2024, 11:22

Кілька місяців тому можна було констатувати, що суди перших інстанцій формують, як на мене, правильну та справедливу судову практику, коли вони скасовують захмарні та дурні штрафи за невчасну реєстрацію податкових накладних за 2022 рік (10%...40%). Пригадаю собі та нагадаю податківцям, що майже до кінця травня 2022 року податкові реєстрі повноцінно не працювали, восени повною мірою платники податків відчули надзвичайно нестабільну роботу серверів податкової, а на додачу ще й відключення світла, інтернету та обстріли. Отож, тоді бухгалтери-відчайдухи ставали справжніми СБУшниками, проводячи фантастичні спецоперації щодо реєстрації та розблокування податкових накладних в лігві податкової. Тим не менше, податкова вже цього року вийшла на жнива: більша частина бізнесу оштрафували за невчасну реєстрацію податкових накладних. При цьому застосувала «старі» великі штрафи, проігнорувавши те, що з лютого 2023 року штрафи Верховна Рада зменшила приблизно в 3-4 рази. Підприємці побігли до суду шукати правди. Перші інстанції стали на бік платників податків: або повністю скасували штрафи, або зменшили їх розмір в 3-4 рази. Однак зараз вже маємо першу практику саме апеляційних інстанцій. І тут ситуація навпаки протилежна: Дніпро штампує штрафи, Київ загалом також, Харків трохи відстає, Захід України поки, що тримається і захищає платників податків. Маю великі сподівання, що Верховний Суд поставить крапку в цій категорії справ, тим більше, що є перші ухвали Верховного Суду про відкриття проваджень . П ри цьому перші справи потрапили до адекватних суддів.

10 січня 2024, 17:54

Днями серед новин зі знаком плюс – у 2023 році відкрилося 300 тис. нових ФОПів. При цьому наводяться дані дослідження opendatabot . При цьому в мене від цієї новини через свого внутрішнього критика більше запитань, ніж відповідей. (1) Opendatabot не наводить методику обрахунку: які критерії бралися, що вкладається в поняття, про які йдеться в дослідженні. Тобто що означає «новий ФОП», «активний ФОП». Чи бралися до уваги ФОПи, які перереєструвалися? Активний ФОП – це той, хто платить податки? Так, перша та друга групи ФОПів у 2022, 2023 р. р. були звільнені від сплати єдиного податку, ЄСВ, то як визначити ці ФОПи активні чи ні? (2) Дослідження наводить взагалі неправильні дані про кількість ФОПів, які припинили свою діяльність, а точніше маємо стільки ж зареєстрованих, скільки й припинених. З червня 2022 року відбувається якась аномалія відкривається ФОПів стільки скільки і відкривається А ось в березні 2022 року зареєстровано майже 24 тис. ФОПів (верхній рядок), і це ще реєстр не працював повноцінно! (3) Дивним чином, ті області, куди найбільше переїхало ВПО, то там найбільше, за даними дослідження, зареєстрованих ФОПів: Дніпропетровська, Харківська, м. Київ, Київська, Львівська, Одеська У нас виявляється майже 2 млн. ФОПів, однак є невеличкий нюанс – це ті, які внесені з 2004 року до реєстру, а скільки у нас т. з. «сплячих» ФОПів, а скільки ФОПів з 2014 року не перереєструвалися з АТО, окупованої територій? Про це в дослідженні навіть не зроблено примітки чи застереження. Як на мене, чимало відкривали ФОПів і через те, що можна було сплачувати 2% єдиного податку. Як на мене, до тих пір, поки в державному реєстрі у нас руїна, про якийсь всебічний аналіз годі й говорити. Тому подібні новини, крім роздратування у мене нічого не викликають. Кажуть в нашому болоті плаває короп, але його ніхто не бачив, бо вода каламутна. Кажуть, що в нас зареєстрували 300 тис. ФОПів за 2023 рік, але кажуть, що через Дію можна зареєструвати ФОПа, перебуваючи за кордоном .