Зміна уряду

Ця диво-зе-команда ніяк не дає розслабитись. Отже, соцопитування показують, що народ незадоволений Гончаруком значно більше, ніж Зеленським. Ну а у мене, як завжди, думка протилежна. :)

Вважаю відставленого прем'єра непоганим і досить перспективним. Чому у нього нічого не вийшло? Головна причина — нулячий Президент і нулячий Парламент.

Що відбувається, коли у виконавчу владу у відсталій державі ставлять т. зв. технократів із більш-менш прогресивним мисленням?
1) Постановка таких людей у владу означає заявку на потужні зміни.
2) Кодло це розуміє, і починає потужний спротив, саботаж дій уряду.
3) Технократи — люди, які дуже погано вміють займатись політикою і підкилимними іграми, але дуже добре вміють робити свою роботу.
З цього випливає простий висновок: уряду технократів потрібне плече потужного політика (або політичної сили). Така сила має захищати уряд від зовнішніх впливів. Зе — нулячий політик, тому уряд виявився беззахисним. Більше того, він навпаки заважав уряду — такий собі «дурень з ініціативою».

Друге, що потрібно для нормальної роботи уряду — робота за програмою. Уряд пропонує програму, строки виконання, отримує обіцянку від Парламенту проводити закони, необхідні для виконання програми, встановлює ключові показники та допустимі похибки (як у строках так і у показниках). Власне, Конституція передбачає саме таку процедуру. Натомність Зе, який з першої своєї появи у Парламенті плює на Конституцію, призначив уряд за царським принципом. В результаті, ані Президент, ані Парламент не прониклись програмою, бо не було дискусії щодо неї. Взагалі, всі сторони призначення уряду мають «вкластить» у нього. Без цього вони знаходяться ніби збоку всіх процесів, а уряд виконує роль цапа-відбувайла.
Також, програма має передбачати певний період гарантованої роботи уряду, бо «дурням половину роботи не показують».

Третє — Президент не повинен постійно лізти у справи уряду. Він не цар. Це дуже важко сприйняти малоросам.

На жаль Гончарук сам по собі не джигіт, замість програми і процедур він поклався на нулячого Президента, і взагалі не усвідомив себе гілкою влади, він поводив себе як придаток Зе. А придаток не може мати авторитету. До речі, придатком Зе відчуває себе і парламентська більшість — а це ще більша небезпека.

Я очікую, що новий уряд буде гіршим за старий. І в цьому плані ситуація дещо схожа на часи Порошенка, коли сильний уряд на чолі з досить самостійним Яценюком був замінений на гірший уряд, який Порошенко хотів бачити своїм придатком.

Кодло боролось і з попереднім Президентом, але той, як колишній олігарх і більш-менш досвічений політик знав як боротись з кодлом, у нього був певний фінансовий і кадровий ресурс і взагалі талант політика.

Взагалі, єдиний можливий позитивний сценарій, який міг бути після виборів «нової людини» у якості Президента, такий: Президент знаходить якісний менеджмент, каже їм «працюйте — я до вас не лізтиму», олігархам каже «не лізьте, бо посаджу» і через певний час отримує результат (негативний чи позитивний). Це класичний метод реформ під керівництвом «гарного диктатора» — він задає загальний напрям, обирає потрібних виконавців, і залякує кодло.
На жаль, у нашому випадку я не бачу жодних передумов для цього, бо Зе:
* малорос
* без широти мислення (давно зробив такий висновок з його бидло-гумору)
* без яєць
* без авторитету
* (мабуть, результат першого пункту) постійно лізе вкручувати лампочки в під'їзді, замість того, щоб сконцентруватись на системних питаннях
Тобто він не може ні задати правильний напрямок (пп. 1, 2, 5), ні забезпечити виконання (пп. 3,4 і знову 5). В останьому я бачу (як писав у дописі з провокаційним заголовком) певний позитив — задавши неправильний напрямок, він і його не зможе виконати.