Для вирішення проблеми валютних кредитів населення залишилося здійснити лише кілька кроків

4 березня 2015 року відбулося засідання Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради. В черговий раз на порядок денний було винесено питання про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Головною метою внесення змін є звільнення від оподаткування прощеної частини боргу позичальника. Річ у тім, що відповідно до норм Податкового кодексу, частина боргу позичальника, яку банк погодився простити, оцінюється як подарунок для позичальника (своєрідний дохід). Така прощена частина боргу оподатковується, як дохід фізичних осіб за ставкою 22% (податок на доходи фізичних осіб – далі ПДФО). Оскільки частина прощеного боргу оподатковується, таке прощення не має сенсу. Наприклад, банк погодився простити 25% боргу, а позичальник повинен із цієї частини прощення заплатити 22% податку.

Після спільних консультацій Національного банку України з Міністерством фінансів України прийнято рішення внести до Податкового кодексу України нижчезазначені зміни. Якщо банк погоджується в результаті конвертації споживчого кредиту з іноземної валюти в гривню простити частину боргу позичальника, то податком ПДФО не оподатковуватиметься прощена різниця між курсом іноземної валюти на момент конвертації та курсом іноземної валюти станом на 1.01.2014.

Наприклад, якщо борг позичальника становить 10 000 дол. США, у результаті конвертації цього боргу за курсом, установленим на сьогодні, борг становитиме приблизно 231 000 грн. Таким чином, якщо банк прийме рішення простити позичальнику різницю між курсом на момент конвертації (23,1 грн. за дол. США) та курсом на 01.01.2014 (7,99 грн. за дол. США), то залишок боргу позичальника становитиме 231 000 – 79 900 = 151 100 (грн.). Якщо ж банк вирішить простити більшу суму боргу, то вже ця більша частина підлягатиме оподаткуванню ПДФО для позичальника.

Комітет з питань податкової та митної політики Верховної Ради прийняв законопроект щодо неоподаткування прощення і це впритул наблизило позичальників до можливості скористатися нормами Меморандуму про реструктуризацію валютних кредитів. Однак необхідно, щоб цей законопроект підтримали народні депутати України. Саме тому позичальники, які мають кредити в іноземній валюті, мають підтримати законопроект (№0939) щодо змін до Податкового кодексу, який в подальшому дасть можливість для валютним позичальникам конвертувати свої кредити у гривню з частковим прощенням суми свого боргу.

Саме тому прийняття законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу (№ 0939), підтриманого Комітетом з питань податкової та митної політики, а також скасування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» дасть можливість позичальникам реструктуризувати свої споживчі кредити в іноземній валюті відповідно до норм Меморандуму, запропонованого банками, не залежати від коливань курсів іноземних валют та сплачувати свій, вже тепер гривневий кредит.

Як все починалось або із історії вирішення проблеми «валютних позичальників»

Перші кроки на шляху вирішення проблеми валютних позичальників шляхом розроблення та підписання Меморандуму про реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті розпочаті 24 квітня 2014 року. Саме цього дня після девальвації гривні з так званої «стабільної» ціни 7,99 за 1 дол. США до 12,00 за 1 дол. США позичальники, які мають споживчі кредити в іноземній валюті, прийшли до будівлі Національного банку України з вимогою вирішити питання, пов’язані з їх виплатами за їх кредитами. Після тривалої дискусії зі Степаном Кубівим, який тоді очолював Національний банк України, було прийнято рішення створити Громадську раду при Національному банку України. Громадська рада стала майданчиком для напрацювання та надання Національному банку України пропозицій громадськості не лише щодо проблеми валютних кредитів, але й щодо роботи банківської системи загалом.

Однак, зважаючи на те, що створення Громадської ради не було передбачене законодавством, що діяло на той час, а дія постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» не поширювалася на Національний банк України, виникла необхідність прийняття нормативного акта, який би передбачав створення Громадської ради.

5 червня 2014 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 335, згідно з якою передбачалась можливість створення Громадської ради при Національному банку України і вже 16 червня 2014 року на підставі протоколу зборів ініціативної групи зі створення Громадської ради наказом Національного банку України затверджено персональний і кількісний склад Громадської ради в кількості 15 осіб з терміном повноважень 2 роки.

Меморандум про реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті – це один із результатів роботи Громадської ради, його підтримали і деякі банки, і сама Громадська рада. Основним положеннями цього варіанту Меморандуму є конвертація валютного кредиту в гривневий за курсом 7,99 грн. за дол. США, збереження відсоткової ставки незмінною протягом трьох років, списання всіх штрафів і пені. Під дію Меморандуму потрапляють валютні кредити, які відповідають двом умовам – це має бути лише споживчий кредит (тобто лише кредити фізичних осіб) і не перевищувати 312 000 дол. США на момент реструктуризації.

Проте, зважаючи на те, що значна частина банків, які мають найбільший портфель споживчих кредитів в іноземній валюті, не підтримала Меморандум, запропонований Громадською радою, банківська спільнота вирішила розробити свій варіант Меморандуму. У своєму варіанті Меморандуму банкіри запропонували інший механізм реструктуризації. Зокрема в цьому Меморандумі запроваджується поняття так званого “соціального житла – квартира до 60 кв. м., будинок до 120 кв. м. Під дію Меморандуму підпадають кредити відповідно до такої градації:

кредити на «соціальне житло» – банки запропонували взяти на себе зобов’язання після конвертації цього кредиту в гривню списати 50% кредиту (пропорційно погашенню);

кредити на житло більшої площі – банки пропонують списати не менше 25% кредиту.

Як для «соціального житла», так і для житла більшої площі передбачена така умова: кредит не може перевищувати приблизно 158 000 дол. США на момент реструктуризації. Ставка за кредитом зберігається така сама, як у договорі, але також лише протягом трьох років.

Станом на сьогодні актуальним є Меморандум, запропонований банками. Це саме ті пільги, які банки пропонують надати позичальнику в межах своїх можливостей, не зашкодивши вкладникам.

Звичайно, можна вимагати законодавчого зобов’язання для банків конвертувати валютні кредити в гривневі за курсом 5,05 грн. за дол. США. Але така конвертація була б прямим втручанням держави в діяльність банків. Аналогічним втручанням, для порівняння, могла б стати примусова конвертація валютних кредитів за курсом 40,0 грн. за дол. США (за нинішнього курсу 23,1 грн. за дол. США) – це також можна було б розцінювати як неприпустимий, абсолютно невигідний позичальнику примус. Банк і позичальник – це незалежні суб’єкти договірних відносин, тому держава не може втручатися, вимагаючи від них певних дій.

Що стосується громадської думки маю зазначити, що під час неодноразових розмов з окремими позичальниками вони одноголосно підтверджували, що давно готові перевести свої валютні кредити в гривневі, навіть відповідно до положень Меморандуму, розробленого банками, адже 50% прощення боргу, треба погодитися, це багато. Але оскільки в соціальних мережах та деяких ЗМІ обговорюються «законопроекти», згідно з якими нібито буде можливість конвертувати кредити за курсом 5,05 грн. за дол. США – це серйозно дезорієнтує позичальників.