11 листопада в Іспанії відбувся перший за 14 років загальнонаціональний страйк. За оцінками профспілок, до нього долучилися близько 4 млн працівників — приблизно кожен п’ятий зайнятий у країні. Акція спричинила зупинку автомобільних заводів, перебої в роботі портів, скасування авіарейсів і порушення залізничного сполучення. Про це пишуть Euronews.
Автозаводи Volkswagen і SEAT зупинилися, порти не працювали: чим обернувся масштабний страйк в Іспанії
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Точну суму економічних збитків поки не визначили. Однак економіст BBVA Research Мігель Кардосо оцінив, що страйк може зменшити річний ВВП Іспанії на 0,1−0,2%. Йдеться про вплив на загальний обсяг виробництва товарів і послуг за рік, а не про безпосередні грошові втрати підприємств за один день.
Найбільше страйк позначився на промисловості, логістиці та транспорті. За даними профспілок UGT і CCOO, участь у зупинці роботи в автомобільному секторі та портах сягнула 90%. Повністю припиняли виробництво окремі підприємства Volkswagen у Наваррі та SEAT у Барселоні.
У м’ясопереробній промисловості профспілки заявили про 85-відсоткову участь працівників, у сфері вивезення сміття — 82%, в енергетичному секторі — 75%. Такі показники свідчать, що акція зачепила не лише окремі підприємства, а й ланцюги постачання та комунальну інфраструктуру.
Скасовані рейси, зупинені порти та падіння споживання електроенергії
Одним із найбільш помітних наслідків страйку стали перебої в транспорті. За попередніми даними іспанського залізничного оператора Renfe, скасували 24% запланованих швидкісних і міжміських поїздів, а також 10,2% приміських і регіональних рейсів.
Авіакомпанії скасували 263 рейси з 4529 запланованих — приблизно 5,8%. У портах Альхесірас, Валенсії, Барселони та Таррагони робота контейнерних терміналів була суттєво обмежена або зупинена. Профспілки також блокували під'їзди до великих розподільчих центрів, зокрема Mercamadrid поблизу Мадрида.
У столиці Іспанії автомобільний трафік зменшився на 13%, а кількість пасажирів міських автобусів у ранкові години пік — на 63%. У Барселоні метро та автобуси не працювали поза періодами найбільшого пасажиропотоку.
Про зниження промислової активності свідчать і дані енергетичного оператора Red Eléctrica: споживання електроенергії в країні з 10:00 до 11:00 було на 15,5% нижчим за прогнозований рівень. Це не означає, що вся різниця спричинена лише страйком, однак падіння збіглося з масовими зупинками виробництва.
Які галузі працювали, а які зупинилися
Вплив страйку був нерівномірним. Найбільше постраждали підприємства з високою концентрацією працівників і традиційно сильними профспілками: автомобільні заводи, порти, промислові підприємства, залізничний та міський транспорт.
У роздрібній торгівлі й готельно-ресторанному бізнесі ситуація була менш однозначною. Профспілки повідомляли, що до страйку долучилися 60,8% працівників торгівлі та 61,9% персоналу готелів і ресторанів. Водночас представники роботодавців заявляли, що більшість закладів продовжувала працювати у звичайному режимі.
Так само розходяться оцінки загальної участі в акції. Профспілки говорили приблизно про 4 млн учасників, тоді як головна організація роботодавців CEOE називала страйк невдалим і оцінювала загальну участь приблизно у 5%. Тому цифри щодо окремих галузей варто розглядати саме як оцінки профспілок, а не як незалежно підтверджену статистику.
На масштаб економічних наслідків вплинуло й те, що частина працівників могла працювати дистанційно. Крім того, сфери послуг і фінансів, які мають значну вагу в економіці Іспанії, виявилися менш охопленими страйком, ніж важка промисловість і транспорт.
Читайте також: Новобудови без квартир на продаж: як інвестору заробляти в Іспанії поруч із мегафондами
Чому іспанці вийшли на страйк
Головною причиною протесту стала житлова криза та зниження купівельної спроможності населення. Акція проходила під гаслом «Зарплати. Житло. Ціни» й об'єднала великі профспілки UGT і CCOO з організаціями орендарів.
За даними, наведеними Reuters, середня орендна плата в Іспанії становить близько 1176 євро на місяць. Це майже 99% середньої місячної зарплати молодої людини. Центральний банк країни оцінює дефіцит житла приблизно у 750 тис. помешкань, а до 2028 року він може перевищити мільйон.
Працівники вимагають від уряду розширення доступного житлового фонду, посилення захисту орендарів, обмеження виселень уразливих категорій населення та боротьби зі спекуляціями на ринку нерухомості. Профспілки також наполягають на підвищенні зарплат, які, за їхніми оцінками, не встигають за зростанням цін.
Страйк відбувся менш ніж за три тижні до дострокових парламентських виборів, призначених на 29 листопада. Тому акція отримала не лише економічний, а й політичний вимір: житлова проблема стала однією з центральних тем передвиборчої кампанії.
Як ми писали: Десятки тисяч німецьких автопрацівників вийшли на протести: що відбувається з Volkswagen, BMW та Mercedes-Benz
Коментарі