Штрафи за порушення ядерної безпеки: в Україні можуть змінити правила сплати та стягнення

Чому виникла потреба змінювати правила

Накладення штрафу ще не означає, що кошти автоматично надходять до державного бюджету. За чинним порядком, якщо підприємство не сплачує санкцію добровільно, Держатомрегулювання має звертатися до суду з позовом про її стягнення. Тобто для фактичного отримання коштів державі необхідно пройти додаткову судову процедуру.

Саме цей механізм пропонують змінити. Законопроєкт має врегулювати порядок виконання рішень про накладення штрафів, щоб забезпечити не лише їх призначення, а й фактичне стягнення.

Що пропонує законопроєкт № 16066

Документ передбачає зміни до статті 17−1 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії». Зокрема, пропонується:

• визначити порядок набрання законної сили постановами про накладення штрафів;
• встановити місячний строк для добровільної сплати штрафу;
• врегулювати можливість судового оскарження постанов;
• визначити порядок примусового стягнення несплачених коштів;
• забезпечити зарахування стягнутих сум до державного бюджету.

Таким чином, законопроєкт має встановити послідовну процедуру від ухвалення рішення про штраф до його добровільного або примусового виконання.

За що підприємства можуть отримати штраф

Чинна стаття 17−1 профільного закону передбачає фінансові санкції за порушення вимог законодавства у сфері використання ядерної енергії.

Зокрема, штрафи можуть накладатися за діяльність без обов'язкової ліцензії, дозволу або державної реєстрації, а також за невиконання чи неналежне виконання умов відповідних дозвільних документів.

Розмір санкцій залежить від характеру порушення. За діяльність без необхідного дозвільного документа передбачено штраф від 500 до 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за порушення умов ліцензії або іншого дозвільного документа — від 1 до 100 000 таких мінімумів.

Законопроєкт № 16066 не передбачає перегляду цих розмірів штрафів. Його предмет — порядок виконання рішень про їх накладення.

Що відомо про подальший розгляд

11 листопада Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг рекомендував включити законопроєкт № 16066 до порядку денного сесії та прийняти його за основу в першому читанні. Для набуття чинності запропонованими змінами документ має пройти подальший парламентський розгляд і бути ухваленим у встановленому порядку.

Довідка

Питання ядерної безпеки залишається одним із ключових для української енергетики в умовах повномасштабної війни. У вересні 2026 року Україна подала заявку на членство в Агентстві з ядерної енергії Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Міністр енергетики Денис Шмигаль серед пріоритетів розвитку галузі називав захист не лише реакторів, а й усієї критичної інфраструктури, резервування електропостачання та можливість автономної роботи електростанцій. Також ішлося про відмову від залежності від російського ядерного палива, розвиток власного виробництва паливних компонентів і міжнародну співпрацю.

Атомна енергетика зберігає важливе місце в енергетичному балансі низки великих економік світу. За даними Energy Institute за 2024 рік, наведеними у березневому огляді «Мінфіну», частка ядерної енергії в енергетичному балансі Франції становила 46,1%, США — 9,8%, Канади — 7,8%, Японії — 5,7%. На цьому тлі питання ядерної та радіаційної безпеки, державного регулювання й дотримання дозвільних вимог залишаються важливими складовими функціонування енергетичного сектору.

Автор:

редактор новин Ігор Тележніков

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції