Різниця в ціні — до 100%: як не продешевити під час продажу радянського золота та срібла

Розбираємося, як самостійно прочитати клеймо, визначити пробу, розрахувати вартість золота чи срібла, що міститься у виробі, та не продати цінну річ значно дешевше за її реальну вартість.

Як читати клеймо на дорогоцінному металі

Для підтвердження вмісту дорогоцінного металу в ювелірних виробах, корпусах кишенькових годинників або столових приборах використовують спеціальне пробірне клеймо. Воно засвідчує пробу металу, з якого виготовлено виріб.

Щоб не придбати підробку, яку видають за виріб радянських часів, важливо знати, який вигляд мали клейма в різні періоди. На виробах із дорогоцінних металів, виготовлених у СРСР, траплялися державні пробірні клейма та іменники підприємств-виробників.

Із 1927 року в СРСР застосовували метричну систему проб.

Основні періоди та позначення пробірних клейм:

1927−1958 роки — зображення голови робітника з молотом. У різні роки використовували різні варіанти цього зображення.

1958−1991 роки — п'ятикутна зірка із серпом і молотом. Клейма радянського зразка траплялися й після розпаду СРСР, у перехідний період.

Форма контуру клейма залежала від виду дорогоцінного металу та встановленої проби.

На ювелірних виробах незалежної України використовують інші пробірні клейма.

Проба дорогоцінного металу показує вміст чистого благородного металу в сплаві. Наприклад, проба 585 означає, що в 1000 г сплаву міститься 585 г золота.

На сучасних виробах пробу зазвичай позначають за метричною системою. Однак на прикрасах, виготовлених понад сто років тому, можна зустріти позначення за каратною або золотниковою системою.

Щоб правильно оцінити вміст дорогоцінного металу в старовинному виробі, необхідно розуміти, як співвідносяться ці системи.

Основні системи проб: метрична, каратна та золотникова

Метрична система. Використовується в Україні та більшості країн світу. Показує кількість грамів чистого дорогоцінного металу в 1000 г сплаву.

Наприклад, срібло 925-ї проби містить 92,5% чистого срібла та 7,5% інших металів. Золото 999,9-ї проби містить 99,99% чистого золота: у кілограмі такого металу допускається лише 0,1 г домішок.

Каратна система. Досі широко використовується у США, Канаді та низці інших країн. Застосовується для позначення вмісту золота в сплаві. Для срібла використовують інші системи позначення проб.

У каратній системі вміст золота виражають у частках від 24. Наприклад, 24 карати відповідають практично чистому золоту, а 18 каратів — сплаву із вмістом золота 75%.

Для переведення каратної проби в метричну необхідно розділити її значення на 24 і помножити на 1000.

Наприклад:

18 / 24×1000 = 750.

Каратну пробу можуть позначати літерами K або kt.

Золотникова система. Використовувалася на території Російської імперії, зокрема на землях сучасної України, а згодом зберігалася до переходу на метричну систему проб.

Її основою був фунт, що складався з 96 золотників. Число на виробі показувало, скільки золотників чистого дорогоцінного металу міститься у 96 золотниках сплаву.

Для переведення золотникової проби в каратну її значення необхідно розділити на чотири.

Для переведення в метричну систему золотникову пробу ділять на 96 і множать на 1000.

Наприклад:

56 / 96×1000 ≈ 583,3.

Отже, золотникова проба 56 приблизно відповідає метричній пробі 583.

Таблиця відповідності проб дорогоцінних металів (золота) у метричній, каратній та золотниковій системах

Значення наведені із заокругленням. Для історичних виробів фактичний зміст дорогоцінного металу слід встановлювати з урахуванням стандартів, що застосовувалися.

Найпоширеніші проби золота

375-та проба. Містить 37,5% золота. Такі сплави порівняно недорогі, мають достатню міцність, однак їхній зовнішній вигляд залежить від складу лігатури.

583-тя та 585-та проби. Містять відповідно 58,3% і 58,5% золота. Широко застосовуються в ювелірному виробництві завдяки поєднанню міцності, привабливого зовнішнього вигляду та відносно доступної вартості.

750-та проба. Містить 75% золота. Використовується для виготовлення дорогих ювелірних прикрас. Колір і твердість сплаву залежать від складу додаткових металів.

999-та проба. Містить 99,9% золота. Через високу пластичність практично не використовується для повсякденних прикрас, натомість застосовується під час виготовлення інвестиційних зливків.

Найпоширеніші проби срібла

800-та проба. Трапляється у старовинних столових приборах, корпусах кишенькових годинників і деяких ювелірних виробах XIX-XX століть.

875-та проба. Широко застосовувалася під час виготовлення срібних виробів у СРСР.

925-та проба. Відома як стерлінгове срібло. Використовується для виробництва прикрас, столових приборів і декоративних виробів.

960-та проба. Застосовується для виготовлення окремих видів ювелірних і художніх виробів.

999-та проба. Використовується переважно для інвестиційних зливків і монет.

Читайте також: Українці активно купують долари, але куди їх можна інвестувати

Як визначити ювелірну цінність

Після того як за клеймом ювелірного виробу визначено пробу, важливо точно встановити його вагу та можливу ювелірну цінність. Адже під час здавання такого виробу його можуть оцінити за ціною брухту, яка може бути суттєво нижчою за колекційну вартість речі.

Золотим або срібним брухтом вважають вироби чи фрагменти виробів із відповідного дорогоцінного металу, які втратили товарний вигляд і продаються для переплавлення. Згідно з нормативною базою Нацбанку, до них, зокрема, належать:

• зламані прикраси;
• старі ланцюжки;
• сережки;
• каблучки;
• зубне золото;
• технічні деталі із золота;
• стерті монети тощо.

Міжнародним орієнтиром для встановлення Нацбанком ціни викупу виробів із золота та срібла є фіксинг Лондонської біржі дорогоцінних металів щодо вартості тройської унції золота та срібла, скоригований з урахуванням поточного офіційного курсу долара в Україні та певного дисконту.

Облікову вартість металу НБУ визначає щодня на основі поточних котирувань тройської унції (31,1 г) золота та срібла на міжнародному ринку й офіційного курсу долара в Україні.

Для розрахунку беруть вартість тройської унції «чистого» металу 999,9-ї проби. Наприклад, оскільки ціна за 1 г конкретного виробу розраховується пропорційно до вмісту в ньому чистого золота, грам золота 585-ї проби оцінюється приблизно у 58,5% вартості грама чистого металу.

Важливо: зараз НБУ не викуповує брухт дорогоцінних металів у населення. Він припинив операції з прямого скуповування банківських металів і брухту у фізичних осіб ще у 2015 році. Згідно з чинними правилами, Нацбанк укладає договори на купівлю дорогоцінних металів виключно із суб'єктами господарювання (юридичними особами та підприємцями).

Тому, якщо необхідно здати або продати брухт дорогоцінних металів (наприклад, старі ювелірні прикраси), слід звернутися до ринкових посередників:

• ломбарди та спеціалізовані пункти скупки приймають ювелірний брухт у громадян;

• деякі комерційні банки працюють із фізичними особами, але викуповують виключно інвестиційні монети та сертифіковані банківські зливки в ідеальному стані й оригінальному пакованні, а не побутовий брухт.

Водночас НБУ продовжує щодня встановлювати та публікувати офіційні облікові ціни на дорогоцінні метали. Однак вони слугують лише орієнтиром для фінансового ринку, а не ціною викупу у громадян за готівку.

Якщо йдеться про інвестиційні монети Нацбанку, регулятор щодня оформлює умови їх викупу та продажу окремим розпорядженням.

Якщо ж ідеться про брухт дорогоцінних металів, НБУ щодня проводить відповідні операції з викупу. Окремим розпорядженням затверджується щоденний прейскурант на дорогоцінні метали, у якому вартість брухту вже перераховано на грами «чистого» металу.

Важливо: головним чинником під час оцінювання є проба металу, оскільки саме вона визначає вміст чистого золота або срібла у виробі. Наявність різноманітних вставок, каменів або сторонніх домішок може знижувати підсумкову суму виплати, адже перед переплавленням такі елементи видаляють.

Тому під час продажу золотого та срібного брухту в ломбарді або спеціалізованому пункті скупки дорогоцінних металів рекомендую заздалегідь уточнювати умови оцінювання та порядок розрахунку.

Наразі функції накопичення золотовалютних резервів і роботи з металами закріплено за Державною скарбницею України.

Ломбарди та комерційні ювелірні мережі під час приймання брухту в населення також орієнтуються на встановлені Нацбанком показники, але закладають власну маржу. Через це їхня закупівельна ціна може суттєво відрізнятися від цін Нацбанку.

Скільки може коштувати старовинна срібна ложка

Наприклад, столова ложка кінця XIX — початку XX століття, виготовлена зі срібла 800-ї проби, однієї з найпоширеніших у Європі на той час, важить у середньому близько 70 г.

Маса «чистого» срібла в ній за такої проби становить близько 56 г, або приблизно 1,8 тройської унції срібла. За поточними цінами Лондонської біржі дорогоцінних металів це близько $103.

За прейскурантами НБУ від 20 жовтня 2026 року навіть у розділі «Дорогоцінні метали, які не відповідають вимогам щодо якості банківських металів» ціну грама срібла встановлено на рівні 78,36 грн.

Відповідно, вартість такої ложки теоретично може сягати 4 388 грн.

У приватних ломбардах розкид цін на подібні речі може бути дуже значним, оскільки залежить від оцінної вартості 1 г срібла 800-ї проби в конкретній мережі ломбардів.

Наприклад, на момент написання статті частина великих мереж ломбардів пропонувала близько 56 грн за 1 г срібла 800-ї проби, що відповідає ціні приблизно 70 грн за грам «чистого» срібла 999,9-ї проби.

Водночас на тому ж OLX аналогічну ложку продавали за ціною, яка в перерахунку становила близько 112 грн за грам срібла.

Отже, розкид цін на такий умовний брухт дорогоцінного металу може бути дуже значним.

Читайте також: Нові хіти серед українських монет: які подорожчали, і чи варто їх додати до своєї колекції

На що звертати увагу тим, хто вирішив розлучитися з «бабусиним спадком»

Переконайтеся в наявності проби на ювелірному виробі та розрахуйте масу «чистого» дорогоцінного металу відповідно до зазначеної проби й ваги виробу без вставок, каменів тощо. Формули переведення проби з каратної та золотникової систем у метричну наведено вище.

Визначте художню цінність виробу. Антикварна вартість може бути набагато вищою за вартість дорогоцінного металу як брухту.

Проаналізуйте динаміку цін на дорогоцінні метали на світовому ринку в доларах і в перерахунку на гривні за останній час. Оберіть для себе вигідніший період для здавання брухту.

Врахуйте, що закупівельні ціни на брухт дорогоцінних металів у населення в різних мережах ломбардів і комерційних ювелірних мережах можуть суттєво відрізнятися.

Хоча вони й орієнтуються на встановлені НБУ ціни, проте закладають власну маржу, через що їхня закупівельна ціна може значно відрізнятися від поточних цін на світовому ринку.

Тому, якщо ви все ж вирішили продати щось із «бабусиного спадку», спочатку дослідіть ринок. І лише після цього ухвалюйте остаточне рішення, щоб обрати найприйнятніший для себе варіант.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи