Український бізнес налаштований оптимістичніше щодо пожвавлення ділової активності в наступні 12 місяців. Підприємці впевненіше очікують на зростання виробництва та збільшення продажів, хоча водночас прогнозують помірне послаблення гривні та подальше скорочення штатів. Про це свідчать результати опитування керівників компаній у II кварталі 2026 року, яке провів Національний банк України.
Долар по 46 грн та дефіцит кадрів: як український бізнес оцінює перспективи на найближчий рік
► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Індекс ділових очікувань
Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) зріс до 107% порівняно зі 105,8% у І кварталі 2026 року.
Учасники опитування поліпшили оцінки майже всіх складових індексу, найбільше — загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва й інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар.
На пожвавлення ділової активності очікували підприємства 17 опитаних областей та переважної більшості видів діяльності. Водночас на відміну від попередніх двох опитувань дещо посилилися стримані оцінки керівників підприємств щодо майбутньої загальної кількості працівників.
Воєнні дії та їх наслідки залишаються домінуючим чинником, що обмежує спроможність підприємств нарощувати обсяги виробництва. Зберігається суттєвий вплив браку кваліфікованих працівників. Більше за решту чинників очікувалося посилення впливу занадто високих цін на сировину і матеріали.
Макроекономічна ситуація
Бізнес удруге поспіль поліпшив оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей — 7,6% (у І кварталі — 0.6%).
На збільшення обсягу виробництва очікували респонденти з 11 областей. Позитивні очікування продемонстрували підприємства сільського господарства, енерго- та водопостачання, будівництва, транспорту та зв’язку, переробної промисловості, інших видів діяльності; усі за розміром та напрямом діяльності.
Очікувана в найближчі 12 місяців річна інфляція становила 11,6% порівняно з 11,1% у попередньому опитуванні. Воєнні дії залишаються найвагомішим проінфляційним чинником для 80,6% респондентів. Також респонденти очікували на вагомий вплив чинників «витрати на виробництво» та «курс гривні до іноземних валют». Суттєво посилились очікування щодо впливу чинника «ціни на світових ринках».
Очікування щодо курсу гривні
Учасники опитування посилили курсові очікування як щодо долара, так і щодо євро:
- Курс долара: керівники підприємств прогнозують середнє значення курс в наступні 12 місяців на рівні 46,12 грн/$ (у минулому кварталі очікували 45,00 грн/$).
- Курс євро: очікування змістилися до 54,42 грн/євро (проти 54,00 грн/євро у I кварталі).
Читайте також: Долар вище 47−50 грн та інфляція понад 12−13%: за яких умов гривневі депозити можуть втратити привабливість
Поточний стан та очікування підприємств щодо власного розвитку
Бізнес зберіг стримані оцінки щодо поточного фінансово-економічного стану власних підприємств: баланс відповідей становив «мінус» 5,1% порівняно з «мінус» 4,7% у І кварталі.
Водночас респонденти продовжили позитивно оцінювати фінансово-економічний стан власних підприємств у наступні 12 місяців: баланс відповідей — 2,4% (у I кварталі — 2%).
Найоптимістичніші очікування продемонстрували підприємства будівництва, найстриманіші — підприємства добувної промисловості.
Учасники опитування впевненіше очікували на збільшення обсягів реалізації продукції в наступні 12 місяців, зокрема на зовнішньому ринку: баланси відповідей — 18,4% і 17% (у І кварталі — 14.5% та 15.8% відповідно). На зростання загальних обсягів реалізації продукції очікували представники всіх видів економічної діяльності, крім будівництва, найбільше — сільського господарства та переробної промисловості. На збільшення обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку найбільше були налаштовані підприємства сільського господарства.
Респонденти очікували на жвавіше зростання рівня інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар: баланс відповідей 15,5% (у І кварталі — 12,8%). Другий квартал поспіль учасники опитування мали позитивні очікування щодо майбутніх інвестиційних видатків на будівельні роботи: баланс відповідей — 2,1% (у І кварталі — 1,6%).
Іноземні інвестиції
Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікували на помірніше зростання їх обсягів у наступні 12 місяців: баланс відповідей — 8,9% (у І кварталі — 11,6%). Найвищі очікування, як і у попередньому опитуванні, мали підприємства енерго- та водопостачання. Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планують залучати іноземні інвестиції, становила 20,3% порівняно з 20,9% у попередньому опитуванні.
Респонденти стриманіше оцінили кількість працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей — «мінус» 3,3% (у I кварталі — «мінус» 1,8%). Підприємства сільського господарства та інших видів діяльності очікували на збільшення персоналу. Натомість представники решти опитаних галузей очікували на зменшення кількості працівників, найбільше — переробної промисловості.
Читайте також: 71% підприємств бракує працівників: бізнес заявив про рекордний кадровий дефіцит
Позики
Респонденти підвищили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом: баланс відповідей становив 35,3% порівняно з 34,7% у І кварталі. Також дещо зросла частка респондентів, які планують брати банківські кредити: 36% порівняно із 35,6% у попередньому опитуванні.
Переважна більшість підприємств, що планують залучати кредити, традиційно надає перевагу кредитам у національній валюті — 80,8% (у І кварталі — 83,5%). Зависокі ставки та наявність інших джерел фінансування найбільше стримують залучення нових кредитів — 45% та 44,1% відповідно. Найсуттєвіше посилився вплив чинника «занадто складна процедура оформлення документів» — на 2,8 в. п. до 23,5%.
Респонденти дещо посилили свої оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів: баланс відповідей — 13,9% (у попередньому опитуванні — 11,4%).
Частка компаній, що планували залучати кошти за кордоном, за квартал не змінилася — 6,6%.
Опитування
Квартальне опитування проводилося з 30 квітня до 29 травня 2026 року. В опитуванні взяли участь 665 підприємств із 21 регіону країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької, Луганської та Херсонської областей).
Серед опитаних підприємств 20,9% — компанії торгівлі, 19,7% — переробної промисловості, 14,3% — сільського господарства, 13,8% — транспорту та зв’язку, 5,9% — добувної промисловості, 5% — енерго- та водопостачання, 3,2% — будівництва, 17,3% — інші; 30,5% респондентів — великі підприємства, 36,7% — середні, 32,8% — малі.
«Результати опитувань відображають лише думку респондентів — керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України», — підкрелив регулятор.
Коментарі - 1