Чому Чемпіонат світу з футболу не виправдає фінансові сподівання

Чемпіонат світу з футболу 2026 року, який розпочнеться 11 червня у США, Канаді та Мексиці, є найбільшим в історії турніру: вперше 48 національних збірних змагатимуться у 16 містах-господарях.

Сама ФІФА робить оптимістичні заяви щодо економічних вигод, прогнозуючи несподіваний прибуток у розмірі $30,5 млрд для трьох країн-господарів. Такожтурнір має принести до $40,9 млрд додаткового світового ВВП.

Організація також оцінює, що буде створено приблизно 824 тис. робочих місць, прямо або опосередковано пов'язаних із цією подією.

Однак, у міру наближення стартового свистка першого матчу, аналітики попереджають, що реальні цифри, коли вони нарешті з'являться, можуть намалювати значно скромнішу картину.

За оцінками ФІФА, загальні витрати на цей чемпіонат світу, включаючи витрати організації, міст-господарів та інвесторів у США, Канаді та Мексиці, становитимуть близько $14 млрд. Очікується, що лише на США припадатиме понад $11 млрд з цієї суми.

Згідно з аналізом датського банку Saxo, загальні цифри перебільшують реальний вплив, а експерти в середньому оцінюють обсяг генерованих доходів нижче, ніж ФІФА.

Наприклад, для США прогнозоване зростання на $17 млрд становить менше ніж 0,1% ВВП, що робить чемпіонат світу незначним фактором зростання.

Мексика виділяється як відносний переможець цієї тристоронньої угоди. З очікуваними економічними вигодами у розмірі $3 млрд, що становить від 0,2% до 0,5% ВВП залежно від використовуваної моделі, оскільки приплив відвідувачів має більшу вагу в економіці, яка більше залежить від туризму та послуг. Міста-господарі, такі як Гвадалахара, Монтеррей та Мехіко, мають всі шанси найбільше відчути економічний ефект.

Тим часом, за прогнозами, Канада отримає близько 3,8 млрд канадських доларів (2,36 млрд євро) вигоди, хоча аналітики зазначають, що ці цифри слід зважувати з урахуванням значних державних витрат.

Нещодавнє дослідження Oxford Economics також показало, що хоча цього літа 11 міст-господарів у США відчують зростання ВВП, зосереджене у сфері дозвілля та гостинності, причому Х'юстон, Нью-Йорк та Даллас стануть основними бенефіціарами, будь-яке збільшення кількості робочих місць виявиться тимчасовим.

У дослідженні зазначається, що туристична активність навколо матчів значною мірою замінить існуючі потоки відвідувачів, а не створить додаткову економічну цінність.

Проблема «білого слона» та вплив на ВВП

Недавня історія чемпіонатів світу з футболу дає привід для серйозних роздумів.

По-перше, остаточні витрати на проведення турніру, як правило, значно перевищують початкові кошториси. Дослідження професора Бента Флівб'єрга з Оксфордського університету показало, що бюджети великих спортивних подій регулярно перевищуються в середньому на 172%.

Цей ефект стрімкого зростання витрат здебільшого пояснюється тим, що чемпіонат світу не можна відкласти. Коли інфраструктурні проєкти затримуються, організатори змушені прискорювати будівництво за будь-яку ціну, щоб встигнути до терміну відкриття. На практиці ці перевитрати зазвичай покриваються за рахунок державних фінансів.

По-друге, окрім фактичних витрат, постає питання про середньо- та довгострокову економічну вигоду від здійснених великих інвестицій.

Дослідження показують, що значна частина інфраструктури, побудованої для турнірів, не створює тривалої цінності після закінчення змагань. Наприклад, багато стадіонів стають так званими «білими слонами», утримання яких коштує дорого, але які після заходу використовуються вкрай мало.

Чемпіонат світу 2014 року в Бразилії та чемпіонат світу 2022 року в Катарі є яскравими прикладами цієї проблеми, оскільки вони залишили після себе низку стадіонів, які не мають сталого призначення після чемпіонату світу. Наприклад, «Арена да Амазонія» у бразильському місті Манаус є незмінним символом нераціонального використання державних коштів.

Чемпіонат світу 2022 року в Катарі, вартість якого склала майже $220 млрд, став найдорожчим чемпіонатом світу за всю історію, трансформувавши всю країну з точки зору інфраструктури, але залишивши питання щодо довгострокового економічного ефекту.

Чемпіонат 2026 року має істотно інший профіль у цьому відношенні. США, Канада та Мексика вже мають більшість необхідних об'єктів, майже всі з яких експлуатуються прибутковими професійними спортивними франшизами з усталеною фан-базою.

Ризик «білого слона» цього року значно нижчий, але все одно очікується, що господарі перевищать бюджет.

Справжньою проблемою залишається попит

Згідно з опитуванням понад 200 готелів у 11 містах-господарях США, проведеним Американською асоціацією готелів, майже 80% повідомили, що кількість бронювань нижча за початкові прогнози.

Респонденти цього опитування вказали на труднощі для закордонних відвідувачів з отриманням віз, підвищену геополітичну напругу та високі ціни на квитки та подорожі. Деякі готелі навіть пішли на те, щоб охарактеризувати турнір як «неподію».

Крім того, навіть якщо попит відповідатиме очікуванням, історичний аналіз показує, що оцінки реального впливу на ВВП слід трактувати з обережністю, оскільки результати, як правило, значно розходяться з початковими прогнозами.

Навіть якщо спостерігається зростання, воно, як правило, є обмеженим у часі, має виразно локальний характер і частково компенсується ефектами заміщення та витіснення.

Ці терміни стосуються макроекономічного явища, яке виникає, коли збільшення державних запозичень, витрат або втручання у ринок призводить до скорочення інвестицій та споживання у приватному секторі.

Отже, загальні макроекономічні вигоди залишаються обмеженими, особливо для економік розміром із США.

Читайте також: Ліонель Мессі: ледь не залишив футбол, бо не мав $12 тис., та відмовився від зарплати в $1 млрд

У цьому контексті Чемпіонат світу 2026 року слід розглядати не стільки як рушій структурних економічних перетворень, скільки як тимчасовий перерозподіл діяльності, реальний масштаб якого часто є скромнішим, ніж це випливає з офіційної риторики.

Суть у тому, дійшли висновку Oxford Economics та Saxo Bank, що цього літа відбудеться певне зростання ВВП, але воно буде тимчасовим, локальнимі, принаймні для найбільшої економіки світу, ледь помітним.