Перемога України є найкращим сценарієм для світової економіки — REO breakfast

1. Поточною метою для макроекономічної політики в регіоні залишається «м'яка посадка», тобто повернення інфляції до цільових рівнів із помірними економічними витратами. Наразі ця метаь виглядає досяжною. Проте «зустрічний вітер» невизначеності та ризиків може ускладнити її виконання.

У розвинених європейських економіках ризики для «м'якої посадки» є збалансованішими. Водночас для багатьох економік регіону Центральної, Східної та Південно-Східної Європи вони зміщені вгору через все ще стійку базову інфляцію та стабільно високі інфляційні очікування.

Світова фінансова спільнота поступово приходить до висновку, що перемога України у війні є найкращим сценарієм для світової економіки. Адже саме повномасштабна війна росії проти України генерує вагому частину невизначеності та інфляційних ризиків. А ризик повномасштабної агресії росії є глобальним. Водночас базовим є припущення, що ескалації в бік Заходу не буде.

2. Згортання фіскальної підтримки та пом’якшення монетарної політики в регіоні супроводжуватиметься зростанням реальних доходів, а отже, й споживання. Це компенсуватиме наслідки антикризових дій центробанків та стимулюватиме інвестиції, які для розвинених країн очікувано відновляться у 2025 році.

У провідних європейських економіках відбуватиметься виважене пом’якшення монетарної політики: не надто швидке, однак і не надмірно повільне. Натомість багатьом європейським країнам із ринками, що розвиваються, доведеться довше зберігати жорсткі монетарні умови, щоб повністю приборкати інфляційні загрози. Це стримуватиме приплив інвестицій.

Центральні банки мають зберігати пильність, детально аналізувати інфляційні процеси, щоб не допустити втрати контролю за ними. З огляду на вартість вжитих заходів для приведення інфляції до адекватних значень після її недооцінки у 2021 році, сьогодні центробанки не ризикуватимуть стрімким зниженням інфляції за хиткої цінової стабільності.

3. Забезпечення «м'якої посадки» — не єдине завдання, яке потребує нагальної уваги європейських центральних банків та урядів. Рівень доходу на душу населення в регіоні ЦСПСЄ значно відстає від світових показників. Зараз ВВП на душу населення в регіоні менше, ніж у США, на третину, хоча ще декілька десятиліть тому вони були на одному рівні.

Цей розрив навряд чи буде подолано найближчим часом, адже старіння населення стримує зростання продуктивності. Багатьом країнам доводиться зазнавати економічних витрат від російської війни та суттєво збільшувати витрати на оборону. Крім того, закладаються суттєві довгострокові видатки на кліматичні проєкти.

Тож старі моделі економічного зростання потребують подальшої масштабної трансформації. Це вимагатиме проведення структурних фіскальних реформ та посилює нагальну потребу у забезпеченні сталого економічного зростання. Проте Європа довела, що може подолати навіть найсерйозніші перешкоди, якщо діятиме рішуче й разом.

Читайте також: НБУ посилить контроль за поверненням валютного виторгу експортерами — Пишний

4. На тлі поступового відновлення економіки більшість країн Європи повністю відмовляються від кризової бюджетної підтримки та субсидій, проте так, щоб не підривати державні інвестиції та системи соціального захисту. Cучасна фіскальна політика має бути такою, щоб згенерувати буфери для наступних кризових періодів. Це дасть змогу створити простір для задоволення потреб у видатках, пов’язаних зі старінням населення, зміною клімату та обороною.

Водночас проблеми в секторі нерухомості багатьох європейських країн та, як наслідок, збільшення кількості банкрутств можуть призвести до більшого, ніж очікувалося, зростання обсягу проблемних кредитів. Банки, які наразі гарно капіталізовані та мають достатній рівень ліквідності, потребуватимуть досить значних буферів капіталу, щоб протистояти зростанню обсягів непрацюючих кредитів і водночас підтримувати прогнозоване збільшення інвестицій.

Також наголошувалося на тому, що регулятори мають уникнути міграції ризиків від банківського сектору до менш регульованих небанківських фінансових установ. Це окрема зона ризику.

5. Ключовий пріоритет Європейської комісії — формулювання амбітного набору реформ, що сприятимуть сталому економічному зростанню та поглибленню єдиного європейського ринку. Симетричне завдання стоїть і перед Україною. Ми продовжуємо рух на шляху до набуття членства в ЄС і впевнено просуваємося вперед щодо приведення нашого законодавства у відповідність до європейського. Спільні зусилля у сфері фінансових реформ стануть основою для зміцнення всієї європейської економіки. Працюючи разом, країни — члени ЄС можуть суттєво підвищити доходи на душу населення, усунувши внутрішні бар'єри, що залишаються на шляху до єдиного ринку.

Щоб забезпечити кращий розподіл капіталу, необхідно завершити створення банківського союзу та союзу ринків капіталу. Заходи включатимуть більшу гармонізацію національних правил щодо податків та субсидій, вдосконалення режимів неплатоспроможності та зменшення адміністративного тягаря.

Кращі перспективи економічного зростання вимагатимуть зусиль як на рівні окремих країн, так і на загальноєвропейському рівні. Заходи спрямовуватимуться на підвищення рівня зайнятості, підготовку робочої сили до майбутніх структурних зрушень, створення сприятливого середовища для приватних інвестицій. Сприяти інноваціям варто на однакових європейських умовах, зазначалося під час зустрічей, особливо коли йдеться про перехід до «зеленої» енергетики.