Реформування БЕБ: Бізнес забракував урядові законопроєкти

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Позиція бізнесу

Асоціація зазначила, що у понеділок у Раді зареєстрували урядові законопроєкти № 10439 та № 10440 щодо реформування Бюро економічної безпеки (БЕБ).

«Асоціація вже кілька років наголошувала на необхідності перезавантаження БЕБ з метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків, які можуть виникати у роботі даного державного органу, на якого покладають функції боротьби з економічною злочинністю і контрабандою.

Зокрема, спільнота акцентувала, що відбір на ключові посади БЕБ має здійснюватися на конкурсних засадах, вкрай важливим та першочерговим є призначення ефективного керівника, який, власне, і буде далі формувати команду. Водночас після оновлення посадового складу БЕБ на конкурсній основі всі кримінальні провадження в економічній сфері мають бути передані до БЕБ (адже наразі ними можуть займатись усі правоохоронні органи).

Читайте також: До Ради внесли оновлений законопроєкт про «перезапуск» БЕБ

Водночас саме аналітична робота мала б стати рушійною силою розвитку боротьби з економічною злочинністю в Україні та дати можливість виявляти кримінальні правопорушення на ранніх стадіях та запобігати їм тощо", — йдеться у позиції ЄБА.

В асоціації вважають, що урядовий законопроєкт № 10439, на переконання бізнесу, не спрямований на перезавантаження БЕБ, оскільки зберігає усі норми документа, який намагалися зареєструвати ще у вересні 2023 року.

Зокрема, не визначено, коли має бути сформована оновлена команда БЕБ після обрання керівника, коли і чи має взагалі відбуватись переатестація старих працівників тощо, додає ЄБА.

За словами асоціації, бізнес-спільнота не зовсім підтримує і законопроєкт № 10440, оскільки буде досить важко втілити в життя деякі норми (зокрема, щодо залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків та виїмки в провадженнях БЕБ).

«Крім того, деякі норми дублюють або суперечать іншим (наприклад, не залучення представників інших правоохоронних органів до проведення слідчих дій) тощо», — йдеться у позиції асоціації.

Читайте також: Чому не перезавантажують БЕБ, митну та податкову служби

За словами експертів асоціації, проєкт закону повинен передбачати: обрання нового директора БЕБ за участю міжнародних партнерів за процедурами обрання керівників антикорупційних органів.

Також комісія з проведення конкурсу має вносити пропозицію для премʼєр-міністра України стосовно одного, а не трьох кандидатів на посаду директора БЕБ задля уникнення можливого політичного впливу на таке призначення.

«Разом з цим, на думку представників бізнесу, необхідною є переатестація всіх працівників БЕБ після обрання нового директора БЕБ, робота БЕБ має фокусуватись суто на аналітичних функціях, всі економічні злочини (після реформування) мають бути в компетенції БЕБ тощо», — додали в ЄБА.

Звернення бізнесу

Бізнес звернувся до голови Верховної Ради і просить не голосувати за перераховані законопроєкти у такій редакції, а доопрацювати вже зареєстровані законопроєкти № 10088 і 10088−1, які реально зможуть перезавантажити БЕБ, враховуючи пропозиції бізнесу і міжнародних партнерів.

«Дуже сподіваємось, що голос бізнесу буде почуто, а законопроєкт, який вирішувати питання тиску на бізнесу таки напрацьовано. ЄБА готова ще раз поділитись своїми пропозиціями та долучитись до розробки оновленого тексту», — йдеться у заяві.

Нагадаємо

Як писав «Мінфін», навесні 2023 року голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошував на необхідності проведення повного перезавантаження Державної митної служби (ДМС), Державної податкової служби (ДПС), а також Бюро економічної безпеки (БЕБ) вже до кінця року.

Під повним перезавантаженням малася на увазі модель, яка вже була застосована в НАБУ (Національному антикорупційному бюро України) і САП (Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі).