Мінфін - Курси валют України

Встановити
29 серпня 2022, 18:26

Рада фінстабільності радить держбанкам своєчасно визнавати кредитний ризик

Рада фінансової стабільності рекомендувала державним банкам своєчасно визнавати кредитний ризик та за потреби проводити реструктуризацію, а також продовжити роботу з оздоровлення кредитних портфелів. Про це йдеться у звіті про діяльність Ради з фінансової стабільності за період із серпня 2021 року до липня 2022 року.

Рада фінансової стабільності рекомендувала державним банкам своєчасно визнавати кредитний ризик та за потреби проводити реструктуризацію, а також продовжити роботу з оздоровлення кредитних портфелів.
Фото: depositphotos.com

►Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Проблемні активи

«Питання діяльності державних банків, насамперед їх робота з проблемними активами, були на порядку денному Ради протягом декількох останніх років. З моменту схвалення Радою планів скорочення NPL у червні 2020 року Рада двічі у 2021 році оцінювала прогрес їх виконання. До 24 лютого 2022 року державні банки справно виконували свої плани зі зниження обсягу NPL на балансах», — йдеться у звіті.

Як зазначається у звіті, повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну підвищило усі ризики для банків, передусім кредитний.

Читайте: Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі знизилася

Значна частина кредитного портфеля стане непрацюючою, що призведе до зростання обсягів NPL. Тому стратегії скорочення NPL очікувано потребуватимуть актуалізації після припинення чи скасування воєнного стану.

Наразі понад 82% NPL у банківській системі припадають на державні банки. З 1 січня 2021 до 1 березня 2022 NPL у банківській системі скоротилися на 63 млрд грн, з яких 51 млрд грн забезпечили державні банки.

Загалом рівень NPL у банківській системі з 1 січня 2021 до 1 березня 2022 скоротився з 37,7% до 26,7%.

Основним інструментом оздоровлення портфелів було списання раніше зарезервованих непрацюючих кредитів.

З початку 2021 року до березня 2022 року списано 21 млрд для гривневих кредитів та 47,2 млрд для валютних кредитів у грн еквіваленті. Банки також урегульовували заборгованість шляхом її реструктуризації.

Як змінився NPL після початку війни

Після початку воєнного стану NPL дещо зросли на 33 млрд грн, з яких у державних банках — на 16 млрд грн.

На початок липня 2022 року частка NPL у портфелі становила вже 29.7% і очікувано зростатиме надалі. Водночас навіть після запровадження воєнного стану банки завершили фінансові реструктуризації, розпочаті наприкінці 2021 року — за 2 боржниками на понад 5 млрд грн.

З початку війни до кінця липня розпочато реструктуризації ще за 3 боржниками на суму понад 2 млрд грн.

Що значить висока частка NPLs

Висока частка NPLs — результат кредитної експансії минулих років, коли стандарти оцінки платоспроможності позичальників були низькими, а права кредиторів недостатньо захищеними.

Інша вагома причина — практика кредитування пов'язаних осіб, які припинили обслуговувати кредити під час кризи.

Що пропонують держбанкам

Як писав «Мінфін», Верховна Рада може надати право держбанкам продавати непрацюючі кредити на прозорих аукціонах із знижкою, як це робить Фонд гарантування вкладів і комерційні банки.

Нагадаємо

У 2020 році частка непрацюючих кредитів в банках (NPL) знизилася на 7.4. п.п. до 41%. Як зазначав регулятор, банки всіх груп помітно поліпшили свої кредитні портфелі.

Коментарі - 1

+
0
LSD75
LSD75
29 серпня 2022, 21:08
#
Ну, а там и банкопад не исключен,сильные банки выживут,слабые уйдут
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися