Як схлопнеться банківська система рф

Біржа закрита

Мало хто звернув увагу, що від початку збройної агресії Московська біржа — основний фондовий майданчик Росії — так і не змогла відкритися. Фінансовий мегарегулятор — Центральний банк РФ — кілька разів відкладав відкриття біржі, і ось в чергове стало відомо, що з 14 по 18 березня Московську біржу також не зможуть відкрити. Ця новина облетіла усі світові ЗМІ. Проте, що стоїть за цією подією, практично ніхто не розбирався. А даремно: можна сказати, що після трагікомедії з курсом рубля і замороженими золотовалютними резервами ЦБ РФ тупикова ситуація на Московській біржі здатна перетворити більшість банків РФ на «ліквідаційну масу», а країні вибухне небачена для РФ банківська криза.

Математика катастрофи

Станом на 01.02.2022 усі кошти клієнтів на рахунках російських банків оцінювалися приблизно 86 трлн рублів, їх близько 30 трлн рублів перебували у Сбербанку Р Ф. Так вийшло, що сам Сбербанк на 1 лютого вклав у недержавні цінні папери небагато: лише близько 400 млрд рублів — у корпоративні облігації та 33,3 млрд рублів — в акції. На інші 56 трлн рублів зобов'язань банківської системи РФ з відкриттям Московської біржі намальується дірка у сумі приблизно 10−12 трлн рублів. Уявіть собі баланс банку, в пасиві якого є депозити, а в активі кредити + цінні папери. І ось після відкриття Московської біржі за день цим кредитним організаціям потрібно буде списати з балансу від 10% до 40% активів. Інтрига в тому, що хтось із банків переживе відкриття Московської біржі, а когось урятувати не вдасться, і це буде лише перша хвиля дефолтів у банківському секторі. Під ніж, звичайно, підуть ті банки, які активно вкладали в недержавні цінні папери, особливо під санкційних олігархів. У цьому фондовому вогні згорять і 3 трлн рублів на рахунках населення, вкладені здебільшого в акції та облігації, а разом із ними ще близько 5 трлн грошей недержавних пенсійних та банківських інвестиційних фондів.

Але криза в банківському секторі з відкриттям Московської біржі не закінчиться. Відкриття біржі можна буде порівняти хіба що із залпом Аврори, який сповістить про початок банківського Армагеддону. Вже зараз «санкційна м'ясорубка» почала непомітно працювати.

Ефект витіснення

Підвищивши ставку до 20% Центральний банк РФ автоматично вплинув на рівень ставок у Росії. Наприклад, хто з фізиків купуватиме облігації якогось «Росспоживпостачзбуту», якщо у Сбербанку можна розмістити рублі під 18% річних. Тобто. новим емітентам потрібно запропонувати нову, більш високу прибутковість. А що ж із старими бондами? Вони впадуть у ціні, і падіння цієї ціни потрібно буде знову списувати з балансу та формувати під нього резерв. При чому з цим процентним ризиком зіткнулися власники не лише корпоративних облігацій, а й держпаперів уряду РФ.

Падіння ВВП

Зараз в експертному середовищі ведеться дві суміжні фундаментальні суперечки.

Перша про те, наскільки впаде економіка РФ? Оцінки коливаються від 8 до 30% за 2022 рік.

Друга суперечка про те, наскільки санкції заблокують реалізацію нафти РФ: на 50% або на 70% від річного обсягу. Власне, виручка від нафти та газу — це і є один із ключів до прогнозу динаміки ВВП РФ.

Я ж вважаю, що ключем до прогнозу річного падіння економіки РФ залишається не так відсоток реалізації річного обсягу нафти, як швидкість згортання війни у бік переговорів (дипломатії). За всієї мерзенності ситуації треба визнати, що перший квартал економіка РФ завершить ще майже за планом, а ось квітень (з 98% темпом падіння контейнерних перевезень, безробіттям і неминучим початком дефолтів у банківському секторі) відкриє ворота в економічний колапс. Якщо Кремль встигне усвідомити, що в сучасному світі гради, літаки, гармати і танки вирішують не все, то, можливо, при хорошому настрої у влади США, ЄС і Японії, 2022 обійдеться для РФ мінус 10% ВВП. Якщо протистояння буде продовжено, то навіть мінус 20% — це не межа падіння.

Неплатежі за кредитами

Як показує світовий досвід, падіння ВВП більш ніж на 10% зазвичай викликає різке погіршення якості кредитного портфеля банків та провокує гостру банківську кризу. Іншими словами: ті з російських банків, хто не помре після відкриття Московської біржі та «схуднення» портфелів Облігацій федеральної позики (ОФЗ) через зростання відсоткових ставок, неодмінно помруть від кредитної кризи. У результаті Росія отримає те, з чого починала 90-ті: банківську систему з одним банком — Сберкасою. Але і ця Сберкаса може також не пережити кредитну кризу, і тоді частина вкладів росіян просто випарується, як це було при розпаді СРСР.

Танці з бубном

Звісно, у Москві добре знають, чим може завершитися відкриття Московської біржі. Підглядаючи за форумами справжніх трейдерів, я з подивом виявив, що частина з них свято вірить, що Московську біржу від краху хрін знає якого березня 2022 року може врятувати «швидка перемога в Україні». А на мою думку, єдине, що може врятувати від краху фінансову систему РФ — це повернення конфлікту в дипломатичне русло з перспективою зняття хоча б частини санкцій. Російська ж влада, судячи з усього, зі мною не згодна і продовжує нести брехню, винаходячи всякі анти-санкційні заходи і доповідаючи начальству про те, що вони можуть запобігти економічній катастрофі.

Перший захід від ЦБ РФ — це не давати Московській біржі відкритися. Вже 2 тижні бухгалтера в банках та інвестфондах не знають, скільки коштують цінні папери в їхніх портфелях, а отже вони не можуть намалювати навіть приблизно дірку, яка у них виникне у балансі після відкриття біржі. Тобто питання вирішили відкласти. Другий захід — кредитним організаціям дозволили публікувати звіти з вибірковими даними, сподіваючись, що публіка дізнається про проблеми банку пізніше, коли «все заспокоїться». В обох випадках ЦБ РФ просто тягне час, відкладаючи першу хвилю дефолтів у банківському секторі.

Затягування часу

Сама Московська біржа почала вести виховну роботу з емітентами, намагаючись акцентувати їхню увагу на тому, що сьогодні найбільш зручний момент для викупу своїх акцій з ринку. Паралельно біржовий фондовий ринок просять підтримати Мінфін та Фонд національного добробуту Росії (ФНБР). Тобто. ринок не просто заспокоюють, а й шукають ресурси для його заповнення. Заходи були б результативними, якби не було інших санкцій та тиску на всю економіку РФ, включаючи нафтовий сектор. Тому поки що більшість аналітиків сходиться на думці про те, що ЦБ РФ, відкладаючи відкриття Московської біржі, просто відкладає неминуче. Сама стратегія розтягування часу, в принципі, розумна, особливо якщо вірити у пропаганду «Росія 24». Але реальний стан справ такий, що чим більше ЦБ РФ відтягує відкриття Московської біржі, тим вища ймовірність того, що за консультацією щодо «кращого часу відкриття» ЦБ РФ вже потрібно буде звертатися до Збройних сил України