Як податок на виведений капітал допоможе бізнесу

Деякі вважають ухвалення цього податку несвоєчасним, побоюючись, що це зменшить надходження до бюджету. Інші впевнені у зворотньому: НнВК – це реінвестування в розвиток українського бізнесу, поштовх для відновлення та посилення його ділової та інвестиційної діяльності.

Про доцільність такої докорінної зміни системи оподаткування та як НнВК може допомогти бізнесу, у колонці для «Мінфіну» розповів член Української ради бізнесу, засновник SMK group Денис Парамонов.

Чому інвесторам не подобається Україна

Коронавірус сильно вдарив по українському бізнесу. До великої кількості історичних проблем, які ми мали і раніше, додалися величезні втрати через карантинні обмеження. Тому, з одного боку, потрібно в буквальному сенсі рятувати український бізнес, з іншого — підвищувати інвестиційну привабливість України. Причому не тільки для зовнішніх, але і для внутрішніх інвесторів.

Чому інвестори не шикуються в чергу, щоб вкласти гроші в Україну? Причин декілька.

По-перше, у нас досі зберігаються високі ризики і низька дохідність ведення бізнесу в Україні. Жоден бізнесмен не захоче мати справу з Україною, де немає прозорих правил гри, де не дотримуються зобов'язань. Де через політичну та економічну турбулентність постійно змінюється законодавство, і неможливо прорахувати економічну доцільність, сформувати бізнес-плани хоча б на кілька років вперед, не кажучи вже про довгострокову перспективу.

Читайте також: Мінфін готує податкові стимули для економіки

По-друге, у нас досі процвітає рейдерство, причому часто «віджим» підприємств здійснюється під ширмою закону. Не секрет, що для України звичним стало таке явище, як «чорні реєстратори», які можуть переписати будь-яке підприємство на сторонніх осіб. І справжній власник компанії не може нічого довести, тому що стикається з ще однією українською бідою — недосконалістю судової системи. Незважаючи на всі обіцянки влади провести судову реформу, у нас досі власність підприємця — як фізична, так і інтелектуальна — не захищена, а принцип верховенства права існує лише в теорії.

Ну і, нарешті, ще одна наша традиційна проблема — величезна кількість регуляторних установ і органів з перевірки, замість того, щоб виконувати функції сервісу та допомагати бізнесу, чинять йому перешкоди.

Читайте також: Світ знижує податки, щоб захиститися від кризи. А що робить Україна

Перш за все, мова йде про податківців. Наше податкове законодавство — і перш за все податок на прибуток — виписані так, що представник податкової служби уповноважений вимагати від підприємця документи, які доводять, що витрати підприємства були справжніми, а не які занижують прибуток і відповідно податок на нього. Зрештою, це перетворюється на шантаж підприємця зупинкою його діяльності, доки він не сплатить певну суму в бюджет (для виконання плану податкової) або в кишеню податкового інспектора.

Просте рішення складних проблем

Як можна це виправити? Потрібно зробити два кроки.

1. Позбавити податкову права перевірок шляхом зупинки бізнесу. Перетворити ДПС з карально-репресивної на сервісну службу. Зате створити не силовий, а аналітичний центр — Бюро фінансових розслідувань, який би за рахунок аналітики, даних з різних реєстрів вираховував зловживання чи помилки у сплаті податків.
2. Замінити дискреційний (тобто, перекладає на податківця право вирішувати) податок на прибуток податком на виведений капітал. Коли оподатковується тільки та частина прибутку, яка виводиться з бізнесу на власні потреби підприємця.

Читайте також: Червоне світло для розширення пільг «спрощенцям» і зниження пенсійного віку

Українська рада бізнесу наполягає багато років на те, що треба зменшити тиск на бізнес, зокрема, податковий. Я розумію застереження тих, хто вважає ухвалення цього податку несвоєчасним, адже це нібито зменшить надходження до бюджету. Однак досвід інших країн доводить зворотнє. Є успішний приклад Грузії, де після введення НнВК протягом двох років спостерігалося незначне падіння ВВП, а потім почалося стрімке зростання — + 2,9% в 2015 та + 4,8% у 2017-му. Просто в цій країні ніхто не розглядав введення цього податку з точки зору недоотримання бюджетних коштів. А дивилися на це як на інвестування коштів у розвиток грузинського бізнесу.

Українським чиновникам також потрібно переглядати філософію оподаткування. У самому Мінфіні визнають, що лише 10% українських компаній платять податок на прибуток, всі інші намагаються ухилитися від нього шляхом «оптимізації». То кого ми обманюємо, коли тримаємося за цей «бюджетоутворюючий» податок? Насправді, введення податку на виведений капітал не призведе до бюджетних втрат. Це реінвестування в розвиток українського бізнесу, поштовх для відновлення та посилення його ділової та інвестиційної діяльності. І підтримка нашим підприємцям сьогодні потрібна як ніколи.

Крига скресла

Мене радує, що до нашої думки прислухався президент України Володимир Зеленський, який «дав добро» на ухвалення відповідного закону, додавши, що це треба робити «швидко, рішуче і без половинчастих заходів».

У Верховній Раді теж публічно заявляють про швидке ухвалення відповідного законопроекту. За словами голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, вже до кінця року повинен бути прийнятий відповідний закон, а впровадження самого НнВК планується з наступного року, що принесе значне полегшення бізнесу.

Дуже розраховую на серйозність намірів владної команди. Адже впровадження нового податку — це гра надовго, спрямована на всебічну підтримку українського бізнесу. Позитивні наслідки його проявляться не так швидко, але будуть стабільними і сприятимуть сталому розвитку економіки та зростанню ВВП.