Мінфін - Курси валют України

Встановити
22 липня 2020, 10:28

Чому ФОПам цього року краще не користуватися новими підвищеними лімітами

2 квітня 2020 року набрав чинності закон №540, яким збільшено ліміти для ФОПів-спрощенців. ДПС підтвердила, що з цього дня застосовуються нові граничні розміри доходів платників єдиного податку. Але, як виявилося, за кілька років податківці зможуть донарахувати ФОПам зобов’язання через перевищення обсягів доходів у 2020 році.

Чому у контролюючих органів з'явиться таке право і як діяти платникам податків, у колонці для «Мінфіну» розповів провідний адвокат практики податкового права АО Moris Group Артем Устюгов.

Що відбулося

Відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон) граничний дохід був збільшений:

  • для першої групи ФОП – до 1 млн грн на рік,
  • для другої групи ФОП – до 5 млн грн,
  • для третьої групи ФОП – до 7 млн грн на рік.

Після набрання чинності законом 2 квітня 2020 року Державна податкова служба у своєму Інформаційному листі №9 від 8 квітня 2020 року та на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) повідомила, що нові граничні розміри доходів платників єдиного податку застосовуються з 2 квітня 2020 року.

Читайте також: Як відкрити чи закрити ФОП онлайн за 10 хвилин на державному порталі «Дія»

В чому проблема

Підпункт 4.1.9 Податкового кодексу описує один із основних принципів податкового законодавства – принцип стабільності. Він означає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Таким чином, Податковий кодекс відпочатку розмежовує моменти набрання чинності законів (інших рішень), якими змінювалися будь-які елементи податків та зборів, від моменту застосування нових правил та ставок податків та зборів.

В контексті спрощеної системи оподаткування граничний розмір доходу є однією з характеристик платника єдиного податку, а тому відноситься до елементів податку, які зазначені в ст. 7 Податкового кодексу.

А отже, навіть набрання чинності закону 2 квітня 2020 р не є підставою для застосування його норм в частині збільшення лімітів доходу платників єдиного податку до початку наступного бюджетного періоду, тобто до 2021 р.

Дана позиція до застосування норм, які змінюють елементи податків та зборів, підтримується більшістю суддів Верховного Суду (зокрема по справам за №825/1279/17, №808/803/16).

Лист податкової – не аргумент

Повернемося до інформаційного листа №9 ДПС. Питання у тому, чи допоможе він платникам податків захиститися від претензій контролюючих органів у разі зміни їх позиції з питання лімітів по річному обсягу доходів.

Пункти 293.4 та 293.8  Податкового кодексу зазначають, що у разі перевищення обсягів доходу, ставка єдиного податку до суми перевищення для фізичних осіб-підприємців встановлюється в розмірі 15%, а для юридичних осіб у розмірі 6% із сплатою ПДВ та у розмірі 10% без сплати ПДВ.

Крім того, у відповідності до п. 293.8 платники єдиного податку, дохід яких перевищив граничні розмірі, що передбачені податковим законодавством, повинні або перейти до наступної групи платників єдиного податку, а у випадку платників 3 групи єдиного податку – відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Положення ст. 293 не можна розцінювати, як відповідальність платника єдиного податку. Оскільки законодавець не вбачає у факті перевищення лімітів доходу «спрощенця» — порушення вимог податкового законодавства, а лише передбачає інший порядок оподаткування платників, що перевищили такі ліміти.

Що стосується Інформаційного листа №9 ДПС України, то він не є нормативно-правовим актом індивідуальної дії, який дозволить платнику податків уберегтися від будь-який претензій зі сторони контролюючих органів. Адже Податковим кодексом не передбачено будь-яких наслідків для платника у разі вчиненні дій згідно з такими роз’ясненнями, і таке «роз’яснення» в будь-який момент може бути відкликано Державної податковою службою.

Читайте також: Кредити малому бізнесу. Кабмін підтримав надання часткових держгарантій на портфельній основі

Як себе убезпечити

На даний час навіть індивідуальна податкова консультація ДПС не є запорукою того, що платника податків не притягнуть до відповідальності у разі, якщо він діяв відповідно до неї.

Зокрема, 23 травня 2020 р. набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Ним з Податкового кодексу  виключено норму, яка забороняла притягнення до відповідальності платників податків, що діяли відповідно до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації.  

Таким чином, в сьогоденних реаліях податкові консультації, навіть індивідуальні, не убережуть платників податків від можливості притягнення їх до відповідальності за порушення податкового законодавства у разі зміни позиції контролюючого органу. Навіть за умови, коли при вчиненні операцій податківці були на стороні підприємства.

Тому радимо платникам єдиного податку в 2020 році не перевищувати річний ліміт доходу, що був установлений Податковим кодексом до 2 квітня 2020 року.

Коментарі - 14

+
0
denismobil
denismobil
22 липня 2020, 10:59
#
То есть закон противоречит налоговому кодексу? интересно ...
+
+25
xter
xter
22 липня 2020, 11:48
#
Не противоречит, и решения судов это подтверждают. Просто действовать по кодексу начнет с 2021.
+
+67
xter
xter
22 липня 2020, 12:09
#
Тут можно апеллировать к тому, что пунктом 4.1.9 «Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року», а «Закон №540-IX від 30.03.2020 р., який почав діяти з 2 квітня 2020» не вносит изменения ни в налоги ни в ставки ни в льготы, поэтому пункт 4.1.9 может быть не применим в данном случае. Хотелось бы конечно узнать судейский взгляд на ситуацию.
+
0
ArtemUstiugov
ArtemUstiugov
22 липня 2020, 13:33
#
Все же склоняюсь к мнению, что пункт 4.1.9 можно применить в данном случае, поскольку изменили один из составляющих элемента налога - критерии к плательщику единого налога. 

Вы правы, было бы интересно узнать позицию судейского корпуса по данному вопросу, боюсь только, что она будет озвучена только во время налогового спора..
+
0
avantoffer
avantoffer
22 липня 2020, 22:40
#
И, если превысил, то со следующего после превышения квартала будет уже общая система целый год, а это 18% с оборота. Плюс штрафы, если продолжить платить по 5%. ФОПы будут сидеть на пороховой бочке весь год
+
0
60290271
60290271
23 липня 2020, 10:00
#
Будьте точны: 18% с прибыли, а не с оборота
+
0
60290271
60290271
23 липня 2020, 10:08
#
Еще забыли военный сбор и ЕСВ
+
+50
Liaksey
Liaksey
23 липня 2020, 9:45
#
Статься написана, только для набивания контента. Никто не будет трогать ФОП-ов по описанным кейсам.
+
0
Мамкин Бизнесмен
Мамкин Бизнесмен
23 липня 2020, 10:35
#
Половина статей, если не больше, написана для набивания.

С другого сайта, более надежного для меня.

Старый лимит дохода в 5 млн грн действовал с 1 января по 1 апреля включительно, т.е. 92 календарных дня. Новый, со 2 апреля по 31 декабря, т.е. 274 к. д.
Расчёт такой:
5 млн грн × 92/366 к. д. = 1256 830,60 грн;
7 млн грн × 274/366 к. д. = 5240 437,16 грн.
Лимит на весь 2020 год для 3-й группы равен 6497 267,76 грн, т. е. меньше чем 7 млн грн.
+
+83
Anri0609
Anri0609
23 липня 2020, 17:13
#
Твердження автора статті є дуже спірними, а наведені аргументи, в даному конкретному випадку, виглядають такими, що притягнуті за вуха з огляду на таке :
обґрунтування своєї позиції автор згадує про позицію Верховного Суду в справах № 825/1279/17, №808/803/16. При цьому цнотливо замовчуючи той факт, що в обох випадках Верховний Суд розглядав питання встановлення ставок та визначення порядку оподаткування місцевими податками тобто з тих питань вирішення яких, згідно закону віднесено, віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.
В даному випадку такий аспект є дуже суттєвим оскільки:
Норми пункту підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України дійсно існують, але носять декларативний характер оскільки жодної прямої норми, яка б передбачала наслідки недотримання заявлених принципів Податковий кодекс не містить.
До норми непрямого характеру можна віднести приписи підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, але зазначена норма стосується виключно рішень органів місцевого самоврядування. Аналогічної норми для рішень (Законів) Верховної Ради України яка б встановлювала наслідки порушення законодавчим органом принципів, закладених у пп. 4.1.9 п.4.1 ст.4 Податковий кодекс не містить.
+
+57
Anri0609
Anri0609
23 липня 2020, 17:14
#
Слід також врахувати, що по принципам подолання правових колізій будь-яке рішення органу місцевого самоврядування, щодо встановлення місцевих податків, за своєю правовою природою є підзаконним актом, який прийнятий на виконання вимог Закону України, а відповідно рішення органу місцевого самоврядування, у будь-якому випадку має меншу юридичну силу, а ніж Закон України .
З огляду на таке позиція Верховного Суду у справах № 825/1279/17, №808/803/16 є абсолютно виваженою та такою, що повністю відповідає нормам та духу Податкового кодексу, АЛЕ ця позиція не може застосовуватись у випадку, який описаний автором статті ОСКІЛЬКИ :
+
+57
Anri0609
Anri0609
23 липня 2020, 17:15
#
Наслідки порушення Верховною Радою принципів оподаткування, закладених у п.п. 4.1.9 п.4.1 ст.4 ПКУ, Податковий кодекс не встановлює.
Податковий кодекс та Закон України про внесення змін до Податкового кодексу за ієрархічним принципом мають рівну юридичну силу, але за темпоральним принципом юридичну перевагу має Закон України про внесення змін до ПКУ.
Слід також врахувати норми встановленні п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 та п.56.21 ст.56 Податкового кодексу у відповідності з якими в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу рішення приймається на користь платника податку.
+
0
xter
xter
25 липня 2020, 11:38
#
Дякую.
+
0
Ігор Петров
Ігор Петров
26 липня 2020, 20:32
#
Согласен с Anri0609 В статье все смешали в кучу, забыли про простой совет. Чтоб обезопасить себя - обратиться за индивидульной консультацией и: «Ним з Податкового кодексу виключено норму, яка забороняла притягнення до відповідальності платників податків, що діяли відповідно до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися