Що робити, якщо вас звільнили без згоди під час карантину

Про те, чи є законними подібні дії роботодавця і що робити в такій ситуації співробітнику, у колонці для «Мінфіну» розповів керуючий партнер адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Карантин — не привід для звільнення

Сам по собі карантин згідно чинного законодавства не може бути підставою для звільнення або для відправлення працівників у відпустку за свій рахунок.

Зокрема, зміна розміру заробітної плати вважається зміною істотних умов праці. І про це працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці.

Але якщо попередні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, в роботодавця з'являються підстави для припинення трудового договору.

Крім того, підставою для припинення трудового договору є:

• угода сторін;
• завершення строку трудового договору;
• призов або вступ працівника на військову службу;
• переведення працівника за його згодою на інше підприємство, до установи, організації або перехід на виборну посаду;
• набрання чинності вироку суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі або іншого покарання, яке виключає можливість продовження роботи;
• підстави, передбачені контрактом;
• підстави передбачені іншими законами.

Таким чином, законодавство України не передбачає такої підстави для звільнення співробітника як введення карантину.

Читайте також: Карантин не є підставою для звільнення — пояснення адвоката

Хто допоможе захиститися

Що ж робити працівнику, якщо його таки звільнили або відправили у відпустку за свій рахунок, або «урізали» заробітну плату.
По-перше, зібрати докази того, що такі дії роботодавця здійснюються без згоди працівника і всупереч його волі.

Тут стане в нагоді і технічний аудіозапис, здійснений на портативний диктофон, і листування в соціальних мережах або месенджерах, за умови можливості ідентифікації роботодавця і працівника, можливі свідчення свідків – колег, які зіткнулися з подібними діями роботодавця.

По-друге, у питаннях порушення трудового законодавства досить ефективно показала себе Державна служба України з питань праці (Інспекція з праці).

Тому при наявності будь-яких порушень трудових прав під час карантину має сенс звертатися за допомогою в Інспекцію праці, яка може припинити такі порушення і допомогти у зборі доказової бази.

І, нарешті, по-третє, за захистом своїх трудових прав слід звертатися в суд. Тут важливо розуміти, які саме права необхідно просити суд захистити або відновити і якою доказовою базою можна обгрунтувати порушення своїх прав.

Півроку на суд і компенсація вимушеного прогулу

На час карантину суди працюють в обмеженому режимі. Вхідну кореспонденцію, ті ж позови, краще направляти поштою і просити суд проводити розгляд спору або у режимі відеоконференції, або без участі сторін.

При цьому строки розгляду спору через карантин також суттєво збільшилися. Вже зараз можна говорити про те, що трудові спори можуть розглядатися до півроку.

Правда, приємним бонусом можна назвати те, що законодавець передбачив можливість стягнення компенсації за вимушений прогул у разі встановлення судом порушення прав працівника при його звільненні. І, враховуючи, що суди поки повноцінно не функціонують, розмір такої компенсації може бути досить істотним.

Таким чином, звільнення працівника або його відправлення у відпустку за свій рахунок через введення карантину не є законними і можуть бути підставою для звернення співробітника в Інспекцію з праці чи до суду за захистом своїх прав.

Навіть якщо роботодавець змушений буде піти у банкрутство, компенсація заборгованості по заробітній платі виплачується в першу чергу.

Але перш, ніж «бити горщики» з роботодавцем, пропоную співробітникам подумати про те, в якому становищі опинився роботодавець. Краще знайти рішення, коли і роботодавець, і працівник опиняться в положенні «win-win», ніж витрачати фінанси і нерви на довгі судові війни.