Сучасні технології швидко змінюють світ, і Україні потрібно йти в ногу з часом, щоб регулювати економіку. Які переваги може дати нашій країні цифрова економіка, у своїй колонці на НВ розповів перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів. «Мінфін» скоротив.
Цифрова економіка. Навіщо це Україні
Окремі цифрові рішення в Україні функціонують давно. Однак зосереджені вони переважно у великих містах. І лише там, де існує якісне інтернет-покриття. Тож цифровий розрив в Україні полягає, передусім, у нерівних можливостях доступу до інтернету на усій території.
Цей недолік треба якнайшвидше усунути!
Вирішити цю проблему можна кількома способами: через забезпечення широкосмугового доступу до інтернету по усій країні, а також через запровадження технологій 4G. До речі саме зараз триває збір заявок на участь у тендері на 4G, який запланований на 23 січня 2018 року.
Чим більшим буде охоплення інтернетом, тим краще можна буде скористатися цифровими можливостями у різних сферах. Наприклад в Естонії, про яку я вже казав, після цифровізації бази даних вакансій на 15% більше безробітних знайшли роботу.
Уся економіка суттєво зміниться на краще.
Широке розповсюдження інтернету по Україні дозволить поширити використання цифрових сервісів на багато сфер. Так, збільшення кількості користувачів з 5 млн у 2016 році до 15 млн уже у 2021 дозволить 95% усіх магазинів, салонів, сервісів проводити розрахунки безготівково. Це зменшить витрати на друк паперових грошей і сприятиме виходу економіки з тіні. Зросте продуктивність праці і доходи громадян. Рівень корупції значно зменшиться, бо переважна більшість транзакцій буде проходити в електронній формі і автоматично у кількох реєстрах.
Цифрова сфера може формувати понад 300-400 тис. нових робочих місць по усій країні, міста стануть зручнішими, перейдуть на цифрові платформи управління інфраструктурою і сервісом.
Велика кількість змін потребує визначення пріоритетів, які дадуть найбільших «цифровий ефект».
На жаль, сьогодні в Україні відсутня єдина візія переходу на цифрову економіку. І це є основною причиною різноспрямованих зусиль та низької результативності України у цифровій сфері.
Є окремі проекти, рішення і технології, над якими працює Уряд, держагенства, представники окремих організацій та компаній, навіть окремі люди. 4G, ProZorro, «розумні-міста», електронна митниця, електронна медкарта (e-Нealth), електронне урядування тощо.
Вкрай потрібна єдина стратегія цифрової економіки, щоб загострити фокус та спрямувати зусилля на ключові пріоритети. Виходячи з потреб, з урахуванням наявних можливостей, аналізу сильних і слабких сторін.
Бо нещодавно навіть виявилося, що розвиток інновацій та цифрова економіка як поняття взагалі відсутні у переліку повноважень профільного економічного міністерства! Тому ініційовано спільну роботу між Міносвіти та Мінекономрозвитку, аби визначити чіткі межі між суто академічними науковими дослідженнями та пошуком інновацій для реального сектору економіки. Уряд навіть вперше заклав у проекті бюджету 2018 року 50 млн грн на фінансування підтримки інновацій. У результаті зможемо більш ефективно впливати на перетворення результатів наукових досліджень у практичні рішення для розвитку інновацій та цифрової економіки в Україні.
Коментарі - 15
Приведу пример из жизни чтобы стало понятнее. Один знакомый японец решил заняться поставками свежей клубники из испании на японский рынок (цена в Токио на клубнику местного производства доходит до 100 евро/кг). Груз вовремя пришёл в порт и начались таможенные процедуры. Японские таможенники, ревностно защищающие местного производителя от всяких поползновений глобализации, официально обязаны были пропустить груз в установленный законом срок. Для того, чтобы это не произошло, начались придирки к документам (фотография сделана не на том фоне, не соблюдена дистанция от края фотографии, запятая стоит не там и т.д.) Только через две недели и когда весь товар уже сгнил, было получено разрешение на ввоз. Т.о. чётко просматривается позиция японского правительства — на словах глобализации да, на деле — дуля. Защита местного производителя, как и культуры — дело чести и превыше всего. Это правильный государственный подход. Поэтому я и говорю, что антироссийские санкции выгодны прежде всего России, а украинская евроинтеграция — преступление…
«Поэтому я и говорю, что антироссийские санкции выгодны прежде всего России, а украинская евроинтеграция — преступление…»
Поэтому, вы как истинный поклонник БРИКС и противник всего европейского и западного — должны всеми силами бороться за увеличение и ужесточение антироссийских санкций, как со стороны Европы так и со стороны США — ведь это однозначно пойдёт на пользу России и конечно принесёт ощутимый и невосполнимый урон загнивающим экономикам западных государств, приближая их неминуемый крах, о котором кто-то и когда-то писал из великих умов России…
Также хочу отметить, что все преступники, так или иначе толкающие Украину на путь евроинтеграции будут рано или поздно, но наказаны путём депортации их самих, их жён и детей в загнивающую и разваливающуюся на части Европу. Уж они там точно узнают по чём фунт лиха и кило евро.
Отдельно доставляет тот факт, что все топ-чиновники из РФ давно вывезли семьи и капиталы в ''бездуховную Гейропу''.
Вторым этапом будет перевод всех выгодополучателей (а по простому — казнокрадов и взяточников) на единую национальную криптовалюту для улучшения контроля за финансовыми потоками со стороны «смотрящих».
Ну а потом, как всегда революция, но уже «цифровая».
Лопнувший пузырь?)
Для того, что бы заниматься оной экономикой, надо что бы тебя кто то банально кормил. А поскольку Украина — житница Европы, то как то не судьба.
Неужели вы не доросли до того, чтобы кормить себя самостоятельно или без кормилицы никуда…
Вы прочитайте статью, там не о производстве, а о сервисах, цифровые технологии их могут предоставить.