Чому українці знову скуповують валюту

Останній раз подібний розклад був ще в січні 2015 року, але тоді чиста купівля валюти була у вісім разів більше - $19,4 млн. Та й в цілому, поки не вибухнула криза, українці купували набагато більше валюти, ніж продавали. Досить «яскравим» в цьому плані був, наприклад, грудень 2013 року. Тоді населення купило майже на $1 млрд більше, ніж здало в обмінники.

Але після січня 2015 року в Україні намітився чіткий тренд: навесні та влітку українці продають валюту. Восени та взимку - починають купувати.

*Сальдо - продаж валюти мінус покупка

Дані НБУ. Обсяги вказані на кінець кожного місяця

Коливання курсу вже не так сильно впливали на обсяги купівлі та продажу населенням валюти. Так, на початку березня 2015 року середньозважений курс готівкового долара виріс до 26,65 грн в покупці та 30,22 грн в продажу. Але навіть в тому місяці населення продало на $126 млн більше, ніж купило.

Дані НБУ. Курс вказано на початок кожного місяця

Щоб зрозуміти, чому зараз тенденція змінилася, та що змусило українців знову купувати більше валюти, «Мінфін» поговорив з фінансовими аналітиками. Виявилося, що крім курсових коливань на поведінку населення вплинули сезонні чинники, валютна лібералізація, а також наявність гривневих «надлишків», які з'явилися після підвищення пенсій та зарплат.

Сумнів в міцності національної валюти - ще один з чинників скупки населенням валюти, - впевнені в Ощадбанку.

Курс гривні при цьому продовжить падати. Хоча підтримати його можуть іноземні інвестиції, у тому числі, від впровадження 4G.

«До кінця року тренд на ослаблення гривні навряд чи зміниться. При цьому, незначних корекцій курсу, або уповільнення девальвації можна очікувати внаслідок короткострокових валютних вливань іноземних інвесторів. Їх починають цікавити вкладення в гривні після збільшення облікової ставки НБУ та заведення валюти від учасників тендеру на придбання ліцензій мобільного зв'язку в форматі 4G », - пояснює головний експерт відділу операцій на валютному та грошовому ринках ОТП Банку Микита Мішаков.

Більш того, експерти впевнені, що населення й раніше купувало валюти більше, ніж продавало. Просто до цього велика частина операцій проходила на «чорному ринку». Тепер же, після скасування валютних обмежень, офіційна статистика стала більше відбивати реальну картину.

Директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний

Щороку найактивніше населення купує валюту саме в кінці року. Осінь - традиційна пора посилення девальваційних очікувань та тиску на гривню.

Для цього є ряд об'єктивних причин - активізація бізнес-середовища, зокрема, імпортерів; закінчення бюджетного року, яке супроводжується збільшенням гривневої маси, частина якої перетікає й на валютний ринок.

Цього року додатковий внесок в зростання інфляційних та девальваційних настроїв бізнесу й громадян внесли посилення Нацбанком монетарної політики та масове підвищення пенсій. Всі ці фактори, які підживлюються спекулятивними настроями, й підігрівають ажіотажний попит.

Те, що в попередні два роки українці більше продавали валюти, ніж купували, пояснюється тим, що значна частина операцій з купівлі валюти проходила поза банками. Адже через чинні обмеження на покупку валюти та пенсійного збору, населення скуповувало на сірому та чорному ринках. Після лібералізації валютного ринку й скасування зазначених обмежень статистика просто стала більш показовою.

При відсутності макроекономічних та політичних шоків курс гривні до кінця року не вийде за середньорічний бюджетний параметр - 27,2 грн / $.

Аналітик Альпарі Максим Пархоменко

Після валютної лібералізації, українцям стало вигідніше купувати валюту в банках. Тепер кожен може купити валюти на суму до 150 000 гривень й часто за більш вигідним курсом, ніж в обмінниках.

Таким чином, обмін валюти повертається в банки й, відповідно, потрапляє під офіційну статистику. Зростання попиту на обмін пов'язаний з ростом курсу валюти, який викликає ажіотаж та бажання зберегти свої накопичення.

В реальності обсяги покупки валюти складно обчислити. Вкрай велика частка як і раніше доводиться на чорний та сірий ринок обміну валюти, в рамках якого відсутнє декларування реального обсягу угод. Через лібералізацію, обмін готівки буде перетікати в банки та в офіційну статистику, тому такі перекоси можна буде побачити ще протягом року.

Сам готівковий ринок в рази менше міжбанку та в різні періоди становить від 10-20% від його загального обсягу. У зв'язку з цим обсяг угод не буде сильно впливати на курс.

Динаміку обмінників відстежити неможливо. Однозначно сказати, що обмінник працює в чисту та декларує всі операції теж не можна. При цьому валюту, яку він отримує від населення, декларують, а потім вона частково потрапляє на чорний ринок. Через це її реальне перетікання відстежити неможливо.

На даний момент такий бізнес буде втрачати свою прибутковість. Якщо раніше обмінник в «рибному місці» міг приносити своєму власникові по 6000-8000 грн в день, зараз доходи значно нижче. У зв'язку з цим їх кількість буде поступово скорочуватися. Основні операції, в разі лібералізації законодавства, будуть переходити в білу сферу.

Курс долара залишиться на рівні 27-27,2 грн/$ до кінця року, можливо навіть нижче. Зростання валютної виручки сприяє його стабілізації, внаслідок наповнення ринку додаткової доларовою ліквідністю.

Начальник відділу валютних операцій Forward Bank Анна Танцюра

Ситуація на готівковому валютному ринку безпосередньо обумовлена негативними очікуваннями українців, які сформувалися з настанням осінньо-зимового сезону. З початку вересня спостерігалося зростання курсу долара, як на міжбанківському, так й на готівковому ринку. А це явний сигнал «купувати» для тієї частини населення, яка отримує доходи в гривні.

Сезонна волатильність курсу досягає свого піку якраз в цей період - з початку вересня по кінець листопада. Така ситуація спостерігається з року в рік й на готівковому ринку. У більшої частини населення доходи не прив'язані до долара, а ціни на товари, навпаки, дуже реагують на курсові коливання. Це й призводить до того, що через зростання курсу населення купує валюту, намагаючись зберегти свої заощадження.

У минулому році ще діяли обмеження на покупку валюти через каси банків, тому порівнювати складно. Але можна простежити чітку тенденцію: з приходом осені підвищилися негативні очікування, на тлі яких виріс попит.

Чиста купівля долара (основна валюта заощаджень населення) зросла вже в вересні й склала $3,4 млн. У жовтні населення купило на $32,1 млн більше. Думаю, що доходи населення підвищуються не так швидко, щоб говорити про різке підвищення попиту надалі.

Не варто забувати, що з початку 2017 року населення принесло в банки набагато більше валюти, ніж за пару осінніх місяців скуповувало. У травні цього року чистий продаж в доларах склала $350 млн. Обмінники - це той же ринок готівкової валюти, який формується банками. Тому й тенденції там такі ж.

Якщо ситуація на світових ринках та всередині країни сприятиме збільшенню валютних надходжень, то гривня зміцниться. Нагадаю, що в бюджеті 2017 закладено курс 27,20 грн/$, тому цілком ймовірно, що ми завершимо рік поблизу цього рівня.

Cтарший аналітик Forex Club Андрій Шевчишин

Після посилення правил на валютному ринку велика частина операцій пішла в тінь, й не потрапляла в статистику НБУ. Тепер лібералізація валютного ринку призвела до зворотного результату - перетоку валютних операцій на офіційний ринок. Сильним драйвером відновлення валютного ринку стали підвищення мінімальних зарплат до 3200 грн та контроль за імпортом, що різко знизило попит на валютні операції.

Якщо говорити про історичний баланс попиту та пропозиції валюти, то лише пару місяців в році (як правило, з травня по липень) попит на валюту знижується, й досягає рівня пропозиції. В іншому, попит на валюту стійко перевищує пропозицію. Тому поточну статистику розглядаємо більше як нормалізацію відображення балансу ринку.

З початком опалювального періоду попит на валюту частково знизиться, адже українці будуть витрачати вільні гроші на оплату комуналки. Але він може рости при наростанні девальваційних настроїв, бо восени всі чекають падіння курсу гривні. Обсяг ринку, ймовірно, залишиться на поточних рівнях, з невеликим підвищенням, і навряд чи перевищить $1,6 млрд.

Статистика НБУ відображає операції не тільки банків, але й офіційних обмінних пунктів. Тим часом, чорний ринок залишається, хоча й в значно зменшеному обсязі в порівнянні з 2015 роком. В обмінниках баланс більше дефіцитний, тобто попит також перевищує пропозицію, що в цілому й відображає зростання котирувань та широкий спред між ціною купівлі та продажу.

На кінець року зберігаємо прогноз 27,5-28,5 грн/$ через зростання американської валюти на світових ринках. Високе боргове навантаження за зовнішніми зобов'язаннями 2019 року тиснути на курс гривні, оскільки золотовалютних резервів без допомоги МВФ та єврооблігацій, буде недостатньо для проходження виплат. При цьому сальдо зовнішньоторговельного балансу залишається негативним через закупівлі енергоресурсів для опалювального періоду.

Коментар «Мінфіну»

Після валютної лібералізації, обсяги чорного та сірого ринку почали скорочуватися. Населення і бізнес стали менше звертатися до послуг нелегальних міняв, і проводити більше валютних операцій в обмінниках банків і фінкомпаній. Це поступово покращує показники валютообмінних операцій у банківській системі, але поки не відображає загальну картину по країні.

Обмінники фінкомпаній - левова частка готівкового ринку. Відсутність повної статистики, що містить в собі як операції банків, так й угоди обмінників фінкомпаній, спотворює повну картину того, що відбувається на готівковому валютному ринку.

Багато місяців складалася ситуація, коли за статистикою Нацбанку - громадяни весь час здавали в банки валюти більше, ніж купували. Відповідно, регулятор рапортував про зростання довіри до нацвалюти. Насправді значна частка валюти купувалася в обмінниках фінкомпаній, де вимоги та обмеження були набагато лояльніше. Ці обсяги в офіційній статистиці не відбивалися.

В даний час конкуренція між банками та фінкомпаніями на готівковому ринку дуже зросла, що робить цей бізнес менш прибутковим. Те, що в жовтні чиста скупка валюти громадянами тільки через банки склала $2,4 млн - погана новина для регулятора. Це говорить про те, що через інфляційні та девальваційні настрої населення стало активно скуповувати валюту.

Причиною цього стало як традиційне зростання побоювань щодо зростання курсу, характерне для осінньо-зимового періоду в нашій країні, так й значне зростання соціальних виплат. Тим більше, що частина з них не підкріплена таким же зростанням реального сектора економіки.

Потрібно повернути довіру до нацвалюти й зробити так, щоб зберігати заощадження в гривні було вигідніше в банках, ніж тримати свої кревні у валюті під матрацом та заробляти на зростанні курсу.

Більш того, необхідно обов'язково публікувати загальну статистику готівкового ринку з урахуванням всіх операцій обмінників фінкомпаній. Але така статистика не завжди буде вигідною НБУ, і тому він не проявляє належного завзяття в цьому питанні. Та й самі власники обмінників не поспішають публікувати реальні обсяги своїх операцій.

«Мінфін» прогнозує поступове вирівнювання обсягів операцій в банківських обмінниках та обмінниках фінкомпаній в 2018 році. Причина та ж - зростання конкуренції між ними після валютної лібералізації. Також вплине на ринок й підвищення вимог безпеки до обмінних пунктів після серії розбійних нападів цього року.

Це змусить банки та фінансові компанії вкладати великі гроші в обладнання обмінників, які й без того скоротять прибуток на цьому ринку. В підсумку, це призведе до скорочення числа й укрупнення фінкомпаній, що займаються валютообмінним бізнесом.

Що стосується курсу долара до кінця року, то «Мінфін» прогнозує його в межах курсу, закладеного в бюджет 2017 року - 27,2 грн/$. Причина проста - не дивлячись на переможні реляції уряду про перевиконання дохідної частини бюджетів усіх рівнів, реальна економіка майже не зростає. При цьому зростання цін та соцвиплат призводить до додаткового тиску на видаткову частину бюджету (ціни ростуть, кошторису витрат на бюджетні проекти треба переглядати і це не покривається ростом доходів бюджетів).

Запуск друкованого верстата, як це завжди робила держава раніше, зараз обмежений вимогами МВФ. Тому «девальваційний податок» на всіх дозволяє частково закрити цю проблему. І держава буде змушена до цього вдатися, тим більше, що зазор до 27,2 грн поки у чиновників ще є і вони цього не упустять.

Олекса Рябуха