Чи плутаєте Ви грішне з праведним? Або «Довіряй першоджерелам»

Останнім часом гарним тоном для деяких видань стало нагнітання страху та паніки серед українців. Для цього всі засоби вважаються допустимими, проте найвищий пілотаж – зачепити тему особистих фінансів пересічних громадян.

Тут уже фантазія застосовується на повну – у хід йдуть і натяки, і перекручування, і відверте маніпулювання фактами.

Така ситуація склалася з листом Національного банку України від 06.04.2015 №25-04001/22852, що містить рекомендації щодо ознак ризикових операцій зі значними сумами готівки.

Абсолютно звичайний лист банківського регулятора, у якому йдеться про посилення уваги банків до багатомільйонних недобросовісних операцій з коштами, м’яко кажучи, сумнівного походження, було пов’язано з «міфічними» перевірками звичайних громадян податковою.

За логікою, наприклад, газети «Вєсті», Національний банк згаданим листом наказує банкам прискіпливо перевіряти всі операції українців, особливо пенсіонерів, студентів, безробітних, блокувати їх кошти та повідомляти фіскальні органи про стан їх рахунків.

Про що ж насправді йдеться у листі регулятора?

Якщо коротко, то Національний банк рекомендує фахівцям банків зосереджувати увагу на вивченні ризикованих, заплутаних або незвичних операцій клієнтів, для яких ці операції є нетиповими (наприклад, не відповідають характеру, змісту діяльності та фінансовому стану клієнта), та перевіряти їх, у тому числі, при необхідності, просити у клієнтів роз’яснення. Такі рекомендації базуються на світових практиках ведення банківської справи – «Know your customer!», тобто «Знай свого клієнта!» — наріжний камінь банківських установ світу та нормальна процедура вивчення інформації щодо статків, сфери діяльності, родинних зв’язків клієнтів.

Тож у відповідному листі читаємо, що НБУ запропонував банкам приділяти більше уваги наступним операціями, які можуть бути визначені як ризикові:

• регулярне (більше 3 разів на місяць) зняття коштів з рахунку, на який попередньо отримано суму більшу за 300 млн. протягом трьох місяців. Сума в 300 млн. є достатньо великою і навряд чи пересічний українець знімає через банкомати або каси банку хоча б третину від цієї суми протягом місяця;
• надходження коштів (у тому числі із-за кордону; більше 3 разів на місяць) від юридичної або фізичної особи, у тому числі нерезидента, на користь фізичної особи, що в подальшому видаються готівкою. Важливо, що ця норма стосується лише операцій, які можуть бути класифіковані як нетипові та аномальні для фінансового стану клієнта. Тому хвилюватися українцям, чиї родичі регулярно переказують їм кошти з-за кордону нічого;
• отримання фізичною особою коштів у готівковій формі як кредиту від банку, який погашається в той же день або протягом найближчих днів. Зрозуміло, що якщо клієнт отримує від банку кредит і гасить його в той самий день, це має навести банк на певні роздуми – задля чого клієнт проводить таку дивну операцію?

Все це робиться з метою унеможливлення використання банківської системи для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму через використання нових нестандартних «ланцюгових схем», які так креативно і швидко вигадують певного роду елементи.

Законослухняним же громадянам, які оперуть істотно меншими сумами протягом місяця, не беруть регулярно величезних кредитів, що на наступний же день погашаються, не слід хвилюватися та перейматися фінмоніторингом банків.

Проте за мотивами цього листа Національного банку з’являються публікації, що залякують українців та застерігають від відкриття банківських рахунків, використання платіжних карток і вдома, і за кордоном! А то ж як? Ти відкриєш рахунок у банку, отримаєш переказ від родича, покладеш з півдесятка тисяч гривень на картку, подорожуєш за кордон, або придбаєш за там обід за двадцять євро, і тут тобі телефонують представники фіскальної служби і відразу цікавляться звідки в тебе такі кошти, щоб і за кордон, і обід?!

Ще раз хочу розвіяти здогадки, не підкріплені фактами. Законослухняні клієнти банківських установ не мають ніяких підстав для занепокоєння щодо можливого передавання банками відомостей про стан рахунків їх фіскальним органам.

Запам’ятайте! Банки зобов’язані забезпечувати збереження банківської таємниці щодо інформації про діяльність та фінансовий стан своїх клієнтів відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Така інформація не може бути передана державним органам, у тому числі фіскальним, крім випадків, передбачених законодавством.

Поодинокі (якщо вони дійсно є) випадки інтересу фіскальних органів до фінансових рахунків громадян, описані у ЗМІ, ніяк не пов’язані з цим листом Національного банку України.

Причини такого «безпрецедентного» інтересу фіскальних органів слід шукати поза сфер компетенції Національного банку, а змішування «грішного з праведним» – зовсім різних тем, причин та наслідків не додають авторитету деяким «особливо креативним» ЗМІ.