Минфин - Курсы валют Украины

Установить
pressNbu
Андрій Дубас
Зарегистрирован:
24 декабря 2014

Последний раз был на сайте:
13 марта 2023 в 07:58
Подписчики (4):
veresk9
veresk9
GarikVolvo
GarikVolvo
киев
uainvestor
uainvestor
66 лет, Дніпро
Malka
Malka
Киев
Президент Асоціації українських банків
23 марта 2015, 16:56

Для вирішення проблеми валютних кредитів населення залишилося здійснити лише кілька кроків

4 березня 2015 року відбулося засідання Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради. В черговий раз на порядок денний було винесено питання про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Головною метою внесення змін є звільнення від оподаткування прощеної частини боргу позичальника. Річ у тім, що відповідно до норм Податкового кодексу, частина боргу позичальника, яку банк погодився простити, оцінюється як подарунок для позичальника (своєрідний дохід). Така прощена частина боргу оподатковується, як дохід фізичних осіб за ставкою 22% (податок на доходи фізичних осіб – далі ПДФО). Оскільки частина прощеного боргу оподатковується, таке прощення не має сенсу. Наприклад, банк погодився простити 25% боргу, а позичальник повинен із цієї частини прощення заплатити 22% податку.

Після спільних консультацій Національного банку України з Міністерством фінансів України прийнято рішення внести до Податкового кодексу України нижчезазначені зміни. Якщо банк погоджується в результаті конвертації споживчого кредиту з іноземної валюти в гривню простити частину боргу позичальника, то податком ПДФО не оподатковуватиметься прощена різниця між курсом іноземної валюти на момент конвертації та курсом іноземної валюти станом на 1.01.2014.

Наприклад, якщо борг позичальника становить 10 000 дол. США, у результаті конвертації цього боргу за курсом, установленим на сьогодні, борг становитиме приблизно 231 000 грн. Таким чином, якщо банк прийме рішення простити позичальнику різницю між курсом на момент конвертації (23,1 грн. за дол. США) та курсом на 01.01.2014 (7,99 грн. за дол. США), то залишок боргу позичальника становитиме 231 000 – 79 900 = 151 100 (грн.). Якщо ж банк вирішить простити більшу суму боргу, то вже ця більша частина підлягатиме оподаткуванню ПДФО для позичальника.

Комітет з питань податкової та митної політики Верховної Ради прийняв законопроект щодо неоподаткування прощення і це впритул наблизило позичальників до можливості скористатися нормами Меморандуму про реструктуризацію валютних кредитів. Однак необхідно, щоб цей законопроект підтримали народні депутати України. Саме тому позичальники, які мають кредити в іноземній валюті, мають підтримати законопроект (№0939) щодо змін до Податкового кодексу, який в подальшому дасть можливість для валютним позичальникам конвертувати свої кредити у гривню з частковим прощенням суми свого боргу.

Саме тому прийняття законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу (№ 0939), підтриманого Комітетом з питань податкової та митної політики, а також скасування Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» дасть можливість позичальникам реструктуризувати свої споживчі кредити в іноземній валюті відповідно до норм Меморандуму, запропонованого банками, не залежати від коливань курсів іноземних валют та сплачувати свій, вже тепер гривневий кредит.

Як все починалось або із історії вирішення проблеми «валютних позичальників»

Перші кроки на шляху вирішення проблеми валютних позичальників шляхом розроблення та підписання Меморандуму про реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті розпочаті 24 квітня 2014 року. Саме цього дня після девальвації гривні з так званої «стабільної» ціни 7,99 за 1 дол. США до 12,00 за 1 дол. США позичальники, які мають споживчі кредити в іноземній валюті, прийшли до будівлі Національного банку України з вимогою вирішити питання, пов’язані з їх виплатами за їх кредитами. Після тривалої дискусії зі Степаном Кубівим, який тоді очолював Національний банк України, було прийнято рішення створити Громадську раду при Національному банку України. Громадська рада стала майданчиком для напрацювання та надання Національному банку України пропозицій громадськості не лише щодо проблеми валютних кредитів, але й щодо роботи банківської системи загалом.

Однак, зважаючи на те, що створення Громадської ради не було передбачене законодавством, що діяло на той час, а дія постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» не поширювалася на Національний банк України, виникла необхідність прийняття нормативного акта, який би передбачав створення Громадської ради.

5 червня 2014 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 335, згідно з якою передбачалась можливість створення Громадської ради при Національному банку України і вже 16 червня 2014 року на підставі протоколу зборів ініціативної групи зі створення Громадської ради наказом Національного банку України затверджено персональний і кількісний склад Громадської ради в кількості 15 осіб з терміном повноважень 2 роки.

Меморандум про реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті – це один із результатів роботи Громадської ради, його підтримали і деякі банки, і сама Громадська рада. Основним положеннями цього варіанту Меморандуму є конвертація валютного кредиту в гривневий за курсом 7,99 грн. за дол. США, збереження відсоткової ставки незмінною протягом трьох років, списання всіх штрафів і пені. Під дію Меморандуму потрапляють валютні кредити, які відповідають двом умовам – це має бути лише споживчий кредит (тобто лише кредити фізичних осіб) і не перевищувати 312 000 дол. США на момент реструктуризації.

Проте, зважаючи на те, що значна частина банків, які мають найбільший портфель споживчих кредитів в іноземній валюті, не підтримала Меморандум, запропонований Громадською радою, банківська спільнота вирішила розробити свій варіант Меморандуму. У своєму варіанті Меморандуму банкіри запропонували інший механізм реструктуризації. Зокрема в цьому Меморандумі запроваджується поняття так званого “соціального житла – квартира до 60 кв. м., будинок до 120 кв. м. Під дію Меморандуму підпадають кредити відповідно до такої градації:

кредити на «соціальне житло» – банки запропонували взяти на себе зобов’язання після конвертації цього кредиту в гривню списати 50% кредиту (пропорційно погашенню);

кредити на житло більшої площі – банки пропонують списати не менше 25% кредиту.

Як для «соціального житла», так і для житла більшої площі передбачена така умова: кредит не може перевищувати приблизно 158 000 дол. США на момент реструктуризації. Ставка за кредитом зберігається така сама, як у договорі, але також лише протягом трьох років.

Станом на сьогодні актуальним є Меморандум, запропонований банками. Це саме ті пільги, які банки пропонують надати позичальнику в межах своїх можливостей, не зашкодивши вкладникам.

Звичайно, можна вимагати законодавчого зобов’язання для банків конвертувати валютні кредити в гривневі за курсом 5,05 грн. за дол. США. Але така конвертація була б прямим втручанням держави в діяльність банків. Аналогічним втручанням, для порівняння, могла б стати примусова конвертація валютних кредитів за курсом 40,0 грн. за дол. США (за нинішнього курсу 23,1 грн. за дол. США) – це також можна було б розцінювати як неприпустимий, абсолютно невигідний позичальнику примус. Банк і позичальник – це незалежні суб’єкти договірних відносин, тому держава не може втручатися, вимагаючи від них певних дій.

Що стосується громадської думки маю зазначити, що під час неодноразових розмов з окремими позичальниками вони одноголосно підтверджували, що давно готові перевести свої валютні кредити в гривневі, навіть відповідно до положень Меморандуму, розробленого банками, адже 50% прощення боргу, треба погодитися, це багато. Але оскільки в соціальних мережах та деяких ЗМІ обговорюються «законопроекти», згідно з якими нібито буде можливість конвертувати кредити за курсом 5,05 грн. за дол. США – це серйозно дезорієнтує позичальників.

Просмотров: 3691, сегодня — 0
Следить за новыми комментариями

Комментарии - 18

+
0
vicmarin37
vicmarin37
24 марта 2015, 14:57
#
То що ж їм за кілька кроків і кінчати життя самогубством?
+
+1
SvobodaU
SvobodaU
25 марта 2015, 11:52
#
Помітно, що практично всі офіційні ЗМІ наразі замовкли, разово використавши тему кредитного рабства. Тепер, здається, що це було зроблено навмисно, щоб посіяти зерна надії у позичальників, виморозити їх на зимових мітингах, оббріхати і вдарити боляче останніми курсовими реаліями та владними рішеннями. Може таким чином очікують, що позичальники підуть з життя та незручна тема зникне сама собою? Тобто про позичальників замовкли ЗМІ, бо про «мертвих» або гарно, або нічого?
+
+24
Toha
Toha
24 марта 2015, 15:39
#
По-прежнему не понимаю, почему некто, не рассчитавший своих возможностей и презревший национальную валюту при покупке квартиры, на которую он явно не зарабатывал, теперь должен быть одариваем подобными милостями со стороны банков.
+
+22
lichevluda
lichevluda
24 марта 2015, 22:59
#
А ты хоть раз пробывала заработать на квартиру чесным трудом, прежде чем делать такие выводы?
+
+10
SvobodaU
SvobodaU
25 марта 2015, 11:40
#
Та ні, милість — це, коли по Біблії. Праведний Мойсей закликав свій народ не віддавати борги єгиптянам, як плату за роки рабства, Біблія засуджує боргове рабство, закликаючи у шостий рік прощати борги з аргументацією (цього часу достатньо, щоб лихварь отримав все потрібне від боржника — брата свого). В Російській імперії існувало обмеження для процентів лихварів — 6% і не більше, а мене вважали жадібним за неможливість витягнути «щасливий» валютний кредит під 14 % (ще відсоток страхування) або гривневий під 28%. Мої друзі з Німеччини (наші колишні співітчизники) платять іпотеку під 3%. Та не важливо під який відсоток! У цій родині (дружина, чоловік, двоє дітей) працює лише чоловік, але німецький кредит є лише проблемою, але не ярмом. Наш класик І.Франко у творі «Сам собі винен» з гіркою іронією відповів на всі звинувачення лихварів того часу — формули та демагогія не повинні перекреслити людське життя. Tosi бажаю приваблювати увагу людей не тільки цинічними та аморальними вивертами.
+
0
vicmarin37
vicmarin37
25 марта 2015, 12:56
#
І скільки в місяць виходить під 14%?
+
+9
SvobodaU
SvobodaU
25 марта 2015, 13:24
#
Вже нічого не виходить, бо набридло бути рабом і майже три роки, як продав квартиру. Банк кошти проковтнув. При розрахунку, банк намагався ще здерти гроші за принципом, а чому не здерти, якщо гроші є. Також намагалися взяти з мене щось на кшталт розписки, що претензій не маю, без якої продаж міг не відбутися. Що Вам сказати! Господь дуже має гніватися на нашу державу за хаос, а за наш народ за терплячість. На щастя, маю ще квартиру, але не розумію, як допомогти тим, для кого заставна квартира єдине житло. Серед таких людей мої друзі. Так що мої коментарі «за друзі своя».
+
+14
SvobodaU
SvobodaU
25 марта 2015, 13:41
#
Toha, Ваш рейтинг йде вгору. У відомому творі Гоголя у однієї панночки (м'яко кажучи, чарівниці) теж з'явилися чисельні прихильники, як то кажуть у потрібному місці у потрібний час. Милостиві банки за презирство до національної валюти ви не засуджуєте. Думаю, що позичальники — впливові бізнес-структури, які з самого початку кризи перестали платити, не чекаючи милості від банку, з Вами згодні. Тепер банк отримає від таких банкрутів хіба що подяку, а крайні — пограбовані позичальники, яких банки розорили виплатами під обіцянки, що далі буде краще. От краще і стало, що колись успішним, чесним та працьовитим людям треба просити милості.
+
0
Андрій Дубас
Андрій Дубас
27 марта 2015, 9:45
#
Шановні дописувачі, мушу нагадати про те, що таке БАНК:

Приблизно 5-10 % коштів банку це власний капітал акціонерів.90-95 % решти це кошти які принесли вкладники, які є такими ж рівноправними громадянами України як і позичальники.

Банк в своїй діяльності є посередником між вкладником і позичальником. Тому коли позичальник не поверне гроші банку, то банк не зможе повернути гроші вкладнику. Все просто!
Різниця між ставкою по депозиту (для прикладу 10 %) та ставкою по кредиту (для прикладу 12 %) це і є заробіток банку (для прикладу 2 %).

Вчора мав тривалу зустріч з одним і з представників позичальників і доводилось те саме пояснювати. Важливим запитання позичальника у всьому цьому є: «А як тоді банк оцінював можливості позичальника і заставне майно? Де прорахунки ризиків?» Але при всій повазі, ці питання мають ставитись безпосередньо до банку. Як до самостійного суб’єкта господарювання.
+
+1
vicmarin37
vicmarin37
27 марта 2015, 11:22
#
Ну то треба таких банкирів до вьязниці кидати і хай собі там господарюють,
а шо?
+
+9
Наталья Доронина
Наталья Доронина
27 марта 2015, 16:52
#
Будь ласка, розкажіть на що йдуть багатомільйонні кошти на рефінансування майже кожного дня і все одно банки вже певний час поспіль визнають неплатоспроможними? Розтлумачте як для «чайника», якщо не складно. Мене, як людину у фінансовій сфері не тямущу дуже цей факт (обсяги рефінансування) «напружує». Буду вдячна за лікбез.
+
0
vicmarin37
vicmarin37
27 марта 2015, 17:03
#
До речі, ви дуже помиляєтесь, вважаючи що банки заробляють на депозитно-кредитних операціях.
Основна задача банків — це надійність
1. фінансові розрахунки між клієнтами,
2. обмін валют,
3. зберігання цінностей.
Ось цим вони і повинні займатись,
а не займатись ризикованими операціями і створюючи фінансові піраміди.
+
+13
SvobodaU
SvobodaU
30 марта 2015, 11:20
#
Шановний Андрію, банк провертає афери і з вкладниками, і з позичальниками. Чому таких проблем немає у Німеччині? Чому українські банки граються на валютних кредитах та депозитах. Раптом що, валютний депозит завжди треба витягувати кліщами по копійці, а зиск від гривневого депозиту обіцяного під нечувані відсотки спалює девальвація. Присвятіть окрему статтю питанням: чому кілька банкірів втекли за кордон, чи ведуться з ними перемовини, чи звільнені вони з банків і коли звільнені, скільки кримінальних справ порушено відносно посадовців банку високого рангу (правління, наглядова рада, гол.бух.), який результ таких справ, звідки в інтернеті коментарі від псевдоплатників податків, псевдовкладників, які відверто ображають виключно позичальників фізичних осіб, але не пишуть стосовно розкрадання коштів банків впливовими бізнес-структурами, які за день раптово стали банкрутами та самими банкірами — це мінімум алогічно, але дозволяє припустити змову банків зі спотворення виявугромадської думки.
+
+9
SvobodaU
SvobodaU
30 марта 2015, 11:26
#
Ще питання: Скільки бувших співробітників банків, колекторських структур наразі працюють у НБУ. Наразі знаю про мінімум трьох осіб у НБУ з колишніх працівників Укрсоцбанку — жахливий банк, створений на базі кілька разів перепроданого українського банку. Взагалі можна очікувати, що такі колишні Укрсоцівці мають цілі допомогти людям повертати кредити, а не просто різати їх без ножа, відбираючи майно, збільшуючи соціальну напругу та присводячи до трагедій.
До речі, колишній укрсоцівець пан Тимонькін інакше, ніж Ви, змалював цілі банку, про що я неоднарозово повторював. Пробачте, але ще раз процитую так би мовити «класика».
+
+9
SvobodaU
SvobodaU
30 марта 2015, 11:28
#
До позичальників: «Если бы мы могли дать кредит под 600%, мы бы дали под 600%. Без иллюзий. Работает четкая система спрос-предложение. Это не школа гуманизма.»
До вкладників: «Очевидно, что если в банке нет денег, то, очевидно он их выплатить не может. Кажется, мы все должны понимать, что когда вы несете деньги в какой-то банк – это, все-таки, ваш личный риск и у вас есть выбор. Государство, на мой взгляд, не обязано закрывать все эти проблемы. Это ваш выбор, если вы их потеряли, то думайте, почему вы их туда несли. Потому что там была большая процентная ставка, более навязчивая реклама?»
+
+1
vicmarin37
vicmarin37
30 марта 2015, 11:57
#
В стране коррупция и мошенничество. Законы написаны неопределенно и двусмысленно.
Приняты Кодексы и Декреты,
но такие законодательные акты не предусмотрены Конституцией, и никто из юристов не обращает на это внимание, потому что юристы сами являются мошенниками.
Такая сложилась система.
+
+1
korver
korver
3 апреля 2015, 9:14
#
Шановний Андрію, Вам же відомо, що кредити на нерухомість видаються строком на минимум 15 років, і цей термін може бути до 30 років. Як банк може під короткий річний депозит видавати кредит на 20 років? Вам не здається, що десь тут закралося щось помилкове?
+
+24
Наталья Доронина
Наталья Доронина
27 марта 2015, 10:10
#
Toha, национальную валюту валютные заемщики не презирали, но было гораздо дешевле брать ипотечный кредит в валюте, потому как % ставка была намного ниже и в стабильном государстве человеку такой кредит просто обходился дешевле (не все у нас богаты, увы. Приходилось выбирать вариант подешевле). Я лично не понимаю, как валютные заемщики виноваты в том, что курс доллара вырос до небес, люди массово теряют работу (из-за сокращений), в отсутствии каких бы то ни было индексаций и в прочих бесконечных проблемах нашего государства, а значит и людей в конечном выражении? Вы не задумывались о том, что цены на недвижимость упали более, чем в 2 раза при этом во сколько раз выросла цена на валюту? Или не вызывает ли у Вас вопрос почему кредитные портфели продаются проблемными банками другим, пока более успешным банкам с дисконтами в 80% и более иногда, но заемщикам никто такого счастья почему-то не предлагает (собственно, как валютным, так и грвневым)? Анализируйте, есть шанс додуматься до истины.
Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться