19 августа 2011
Последний раз был на сайте:
17 октября 2024 в 04:25
-
buratinko
Украина
-
Александр Чернов
42 года
-
Andrey M
45 лет, Киев
-
elvalery
54 года, Киев
-
khortiza7777
56 лет
-
Aristarkh
Мироновка
-
Влад Великолепный
Киев
- 11 марта 2016, 13:05
Як уникнути девальвації: аналіз прорахунків, що призвели до знецінення гривні
Рівно рік тому, протягом 2014 р. – березня 2015 р. відбулася безпрецедентна з часу введення в обіг гривні валютна криза. Національна валюта на 26.02.2015 р. девальвувала до 30 грн./долар на офіційному ринку та до 40 грн./долар на тіньовому. Це стало потужним фактором розкручування галопуючої інфляції, яка у квітні минулого року сягнула 60,9%, що є найвищим рівнем з жовтня 1996 року.
Чи може ситуація повторитись у 2016 році?
Надзвичайно важливим для розуміння специфіки девальваційних та інфляційних процесів 2015 року, а відтак для правильного вибору антикризових заходів 2016 року є те, що послаблення курсу і зростання цін відбувається на фоні низхідного тренду грошових агрегатів.
Зокрема, річні плинні темпи приросту монетарної бази у квітні 2015 р. потрапили в область від’ємних значень, що є безпрецедентним явищем. Таким чином, ключовою проблемою була не надмірна грошова емісія в цілому (навпаки, спостерігається грошовий голод у реальному секторі), а суттєві помилки у виборі каналів емісії та інструментів управління.
Беручи до уваги наявність вагомих об’єктивних та форс-мажорних дестабілізуючих факторів немонетарного характеру (попередньо накопичені макроекономічні та фінансові дисбаланси, соціально-політичне напруження та ескалація військового конфлікту на сході країни) Рада Національного банку (Наглядова Рада) тим не менш вважала, що суттєвими чинниками погіршення ситуації у грошово-кредитній сфері були також недостатньо послідовні і неефективні дії Національного банку України на валютному ринку, відсутність дієвого банківського нагляду при здійсненні рефінансування та при регулюванні ліквідності банківської системи в цілому.
У чому ж полягали ці помилки?
По-перше, слід відзначити дію об’єктивних чинників, що загострили ситуацію: на початку 2014 року накопичені диспропорції платіжного балансу, надмірні соціально-політичні ризики та недостатній обсяг міжнародних валютних резервів призвели до вимушеної відмови з 7.02.2014 р. від утримання курсу національної валюти у жорстких межах (тобто від де-факто фіксованого курсу на рівні 7,99 грн./дол.). Збалансування поточного рахунку у квітні 2014 р. (позитивне сальдо становило 31 млн. дол.) при коливанні обмінного курсу у діапазоні від 11,11 до 12,98 грн./дол. створило основу для валютної стабілізації.
Більше того, у травні було отримано:
— 3,2 млрд. доларів від МВФ;
— 0,9 млрд. доларів від ЄС та Світового Банку;
— 1,0 млрд. доларів від розміщення ОЗДП під гарантії Уряду США;
— 0,3 млрд. доларів від розміщення валютних ОВДП.
Усе це дозволило на деякий час (до липня включно) стабілізувати ситуацію на валютному ринку.
Проте починаючи з серпня 2014 року, вже після зміни Голови правління НБУ, змінилась і політика Національного банку, валютні обмеження було значно посилено. Зокрема постановою від 20.08.2014 р. №515 було запроваджено вимогу щодо 100%-го продажу практично усіх надходжень в іноземній валюті. Крім того, постановою від 29.08.2014 р. №540 було введено додаткові валютні обмеження, у т.ч. щодо обов’язкової конвертації в гривню переказів з-за кордону на користь фізичних осіб (наразі ця норма вже відмінена).
Зазначені постанови разом з непрофесійною комунікативною політикою Правління НБУ, замість збільшення пропозиції іноземної валюти (мабуть саме це стояло на меті), призвели до протилежного ефекту – блокування валютних надходжень, падіння довіри до монетарного регулятора, зростання девальваційних очікувань, стиснення офіційного валютного ринку і переміщення валютних потоків до тіньового сектора.
Зокрема, у частині процентної політики йдеться про створення сприятливих умов для переорієнтації банків на кредити Національного банку овернайт, які здійснюються з ініціативи самих банків. У цьому контексті досить показовим є епізод (що мав місце ще у липні 2014 р.), коли після чергового підвищення облікової ставки, ставка за кредитами овернайт цілком слушно була збільшена з 14,5% до 17,5%, але через кілька днів – знижена до 15% (і залишалась такою до середини серпня, коли знову була підвищена до 17,5%). Це є одним з прикладів несистемної хаотичної монетарної політики.
Починаючи з 19 серпня 2014 р. і аж до початку лютого 2015 р. ставка за рефінансуванням овернайт (на рівні 17,5%) не змінювалась попри посилення девальваційного тиску та інфляції, а також підвищення облікової ставки у листопаді. На початку грудня ставка за рефінансуванням овернайт стала нижчою за ставки овернайт міжбанківського ринку, що є порушенням принципів оптимального управління ліквідністю.
Така процентна політика призвела до того, що у листопаді 2014 р. обсяг кредитів Національного банку овернайт, порівняно з жовтнем, збільшився більш ніж у 5 разів – до 23,3 млрд. грн.
У грудні обсяги кредитів овернайт ще більше зросли (до 32,2 млрд. грн.).
Аж 6 лютого 2015 р. Національний банк підвищив облікову ставку з 14,0 до 19,5%, ставку за кредитами овернайт одночасно було підвищено – з 17,5 до 23,0% (у той час як річний рівень інфляції перебував на висхідному тренді і у січні становив 28,5%).
Однак, одночасно з підвищенням ставок було змінено правила торгівлі валютою – з 5 лютого НБУ припинив практику проведення щоденних валютних аукціонів та відмовився від використання, так званого, індикативного курсу. Правління задекларувало, що надалі курс встановлюватиметься банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції. Як наслідок, офіційний курс різко знизився, наблизившись до курсу «чорного» ринку. Таким чином, потенційний стабілізаційний ефект від підвищення ставок був знівельований. Поєднання у часі двох зазначених заходів складно визнати логічним.
Більше того, 12 лютого 2015 р. (коли обмінний курс «пробив» рівень 25 грн./дол. і продовжував знижуватись) Правління НБУ прийняло постанову №104 «Про деякі питання регулювання грошово-кредитного ринку», якою максимальний обсяг кредиту овернайт під забезпечення державними облігаціями, по який банк може звертатися до НБУ було збільшено з 70% до 100% від визначеного згідно з установленими нормативами розміру обов'язкових резервів за попередній період утримання. Слід ще раз наголосити, збільшення ліміту отримання рефінансування овернайт відбулося в умовах максимального прискорення девальвації. Після набрання чинності зазначеною постановою (з 16 лютого) денні обсяги кредитів овернайт у період з 16 по 20 лютого перевищували 2 млрд. грн. (!), А кількість банків, що отримували такі кредити, становила лише 8-11.
Що це за банки?
Російські банки (ВТБ, Промінвестбанк, Альфабанк) – сумарно 4 278 121 тис грн.
Державні банки (Укрексімбанк, Ощадбанк, Укргазбанк) – сумарно 5 754 429 тис грн.
Приватбанк – 6 519 000 тис грн.
Банк «Хрещатик» – 406 455 тис грн.
ПУМБ – 113 000 тис грн.
Девальваційний тренд було зламано після значного зменшення рефінансування овернайт та запровадження постановою від 23.02.2015 р. № 124 жорстких валютних обмежень (на додачу до вже існуючих), зокрема на імпортні операції.
Натомість, рішення щодо підвищення облікової (до 30%) та інших ставок НБУ (зокрема ставка за кредитами овернайт зросла до 33%) було прийнято лише 3 березня, коли на валютному ринку вже сформувався тренд на зміцнення обмінного курсу. Вкотре постає питання щодо своєчасності та адекватності реакції на кризові явища.
Усі ці процеси відбувалися одночасно з експансією мобілізаційних операцій за депозитними сертифікатами Національного банку за досить високими ставками. Обороти за цими операціями з абсорбції ліквідності протягом 2014 року наблизились до обсягів ВВП (що є безпрецедентним в історії монетарної політики НБУ). Зазначені процеси продовжуються і сьогодні.
Національний банк, замість того щоб сприяти подоланню фрагментації міжбанківського кредитного ринку та відновленню його нормальної роботи, створив безризиковий високоприбутковий інструмент, який за допомогою непродуктивної емісії сприяє розкручуванню надвитратної для держави спіралі структурного профіциту ліквідності та створює додаткові перешкоди для кредитування банками економіки.
Таким чином, основні проблеми монетарної політики 2015 року полягали не лише у дискусійності номінального рівня ставок за активними і пасивними операціями НБУ, а й у порушенні самої логіки управління ліквідністю та несистемності дій з монетарного і валютного регулювання, що загострювало кризові явища.
На сьогодні певний ряд помилок залишається невиправленим, що створює загрозу загострення монетарної і фінансової нестабільності.
* Інформація використана із звітів Ради Національного Банку України
|
24
|
- 20:00 Рост ВВП замедлился, биткоин достиг $99 тыс, евро обвалилось: главное за неделю
- 19:44 Доллар показывает самый длительный рост за год
- 18:12 Платформа Arkham открыла для Украины доступ к своей новой криптобирже
- 17:38 Курс валют на вечер 22 ноября: доллар на межбанке вырос, а евро упало
- 16:51 Евро упало ниже 43 гривен в официальном курсе впервые с весны
- 16:20 Украинский стартап презентовал инновационную криптокарту
- 14:15 Доллар превысил 103 рубля на международном рынке, впервые с 2022 года
- 13:01 Евро обвалился к 2-летнему минимуму на слабых данных из еврозоны
- 10:44 Курс валют на 22 ноября: доллар и евро подорожали в банках
- 09:21 Глава SEC Гэри Генслер уйдет в отставку в день инаугурации Трампа
Комментарии - 53
Были лишь описаны просчеты Нацбанка.
Такие очерки, только более простые и без графиков, на Минфине ежедневно клепаются всеми кому не лень.
И о том «Як уникнути девальвації» никто не говорит, а лишь строят из себя экспертов.
— До 50 человек, не более."
hvylya.net/interview/politics2/borislav-bereza-v-parlamente-do-50-deputatov-druzhat-s-golovoy.html
Ну почему же депутат молчит о роли Верховной Рады Украины в этом процессе?
Если бы не было ДЕФИЦИТА бюджета — то не было бы и раскручивания спирали структурного ПРОФИЦИТА ликвидности и создания дополнительных преград для кредитования экономики.
ВР Украины является ЗАКОНОДАТЕЛЬНЫМ органом, поэтому пенять на то, что «хвост крутит собакой» как минимум — глупо.
И почему автор не задавал этот вопрос по ходу дела нацбанку?..
Почему?
Государство это тоже СУБЪЕКТ ЭКОНОМИКИ, и для других субъектов экономики — индивидуальных предпринимателей, фирм, предприятий, это — НЕ фантастика.
А значит и для государства это НЕ фантастика, а отсутствие ЖЕЛАНИЯ.
Нам же всё время твердят «Яценюк и Компания», что они дескать ЭФФЕКТИВНЫЕ менеджеры.
А демонстрируют только ДЕфективность менеджмента.
Правда, не у всех частных фирм бездефицитный бюджет, иногда бывают и кассовые разрывы, отсрочки и кредиты…
Просто я понимаю разницу между «единоличным» и «коллективным» трудом, а потому и осознаю разницу ВЫГОД использования одного и другого.
Кроме «бюджета», который есть свод «доходов и расходов», у каждого субъекта экономики есть ещё БАЛАНС АКТИВОВ и ПАССИВОВ, который отражает «и кассовые разрывы, отсрочки и кредиты…».
«Бюджет» и «баланс» — НЕ одно и то же, но между ними есть определённые связи и зависимости.
Бюджет — это план и он зачастую совсем не зависит от баланса, потому что он может быть фантастическим и учитывать, например, прогресс в технологиях, чего не свойственно балансу и отчету о прибыли и убытках.
Да я не против, Вы ведь видите, что эта фраза взята в кавычки как повторение сказанного собеседником.
Просто в статьях часто пишут «понесли убытки», хотя при этом происходит УВЕЛИЧЕНИЕ АКТИВОВ.
Вот это я имел ввиду.
«не у всех частных фирм бездефицитный бюджет, иногда бывают и кассовые разрывы, отсрочки и кредиты…»
Что не меняет смысл. перефразирую раз у Вас уже 3 сообщения уточняется формулировка. :)
«далеко не у всех предприятий частной формы собственности отсутствуют проблемы в виде нехватки доходной части бюджета к расходной, так же бывают временные проблемы с ликвидными средствами в виде кассовых разрывов и др. проблем, как государство так и частная компания могут иметь как профицит так и дефицит бюджета или недостаток/избыток ликвидности.
Зависит от менеджмента, наследия попередників, внешних факторов и реализуемых стратегий.»
«не у всех частных фирм бездефицитный бюджет, иногда бывают и кассовые разрывы, отсрочки и кредиты…»
Это с какой „точки зрения“ смотреть.
По КОНТЕКСТУ Вашей фразы как раз „кассовые разрывы, отсрочки и кредиты…“ относятся к »… бюджету".
2. ФРС делает строгоограниченную эмиссию, увеличение составляет до 5% в год.
3. ФРС формирует свои резервы за счет обязательных взносов всех банков,
за которые потом и отоваривает гособлигации правительства.
=====
Вот три главных и достаточных условия для стабильности валюты.
НБУ это не соблюдает.
Из 6 глав НБУ четверо обвалили
курс гривны в полтора-три раза:
Ющенко в три раза, Стельмах в два раза, Арбузов распродал 18млрд. долларов из ЗВР для поддержания курса, Кубив в полтора раза, Гонтарева в два раза…
И только Тигипко удержал курс стабильным, но то был период роста сырьевых цен и роста экспорта.
ЗВР уменьшил на 3 млрд. долларов во время выборов 2004г
НБУ сейчас работает по рекомендациям МВФ.
Разве эти рекомендации не являются «мировыми стандартами»?
Если и говорить о каких-то «несоответствиях», то стоит в первую очередь выделить ДВОЙСТВЕННОСТЬ мировых стандартов.
Ведь почему-то для развитых стран курс национальной валюты рассчитывается по ППС(паритет покупательной способности), а для развивающихся — определяется результами торгов на валютной бирже.
И эмиссия национальных валют, по рекомендациям МВФ, привязана к размеру ЗВР, а не к макроэкономическим результатам национального производства.
Ведь по логике экономических законов НЕЛЬЗЯ делать эмиссию при отсутствии «роста» производства, а при «падении» — тем более.
Так что даже и описанный Вами пункт 2 действий США также «не вписывается» в логику экономических законов.
МВФ ведь не «под честное слово» даёт кредиты, а по определённым критериям и под выполнение определённых условий.
потому что НБУ не выполняет международные стандарты, поэтому МВФ и прекратил кредитование
МВФ кредитует правительство, а не НБУ.
отдыхайте…
Не знаете почему?
Глава нацбанка не входит в состав правительства или входит?
Я тоже много чего читал, и даже без чтения меморандума знаю, что Кабмин и НБУ его не выполняют.
Видите, всё таки и Кабмин здесь причём, а не только «методика работы НБУ не соответствует мировым стандартам».
www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36081#top (последний абзац)
ВЫВОДЫ:
И чего у вас все вопросы только к Гонтаревой? Она обязана поддерживать линию минэкономразвития и минфина.
А назначает главу нацбанка ВР по представлению президента. Вам не нравиться Гонтарева?, так еще и у них спросите зачем ее один представил, а другие утвердили.
Если это Вы мне — то это не по адресу.
Вот, если желаете, почитайте один из моих комментариев — minfin.com.ua/2016/02/23/15217646/#com2850783
Да и в этой теме я ещё ничего не говорил о Гонтаревой.
-А по Вашему выпуск облигаций не вобрал в себя с рынка лишнюю грн ликвидность банков?
Вы говорите, что этим не стимулируют восстановление кредитования, хорошо, а учетная ставка в 30% его очень стимулирует?
Другое дело, что регулятор смотрел-запускал, а потом разом применил оба инструмента.
Второй вопрос: а почему Вы в процессе не поднимаете такие вопросы в СМИ, почему не задаете на часе правительства, не тяните Гонтареву в раду когда она бездействует?
Почему никто не приходит на ее прессконференции и форумы и там не задает эти вопросы?
Третье: Вы «Заступник голови… і Банківської діяльності.
Проясните что с ПИБ? Обязательства не выполняет, ВА не вводят. На что надеются, какие аргументы? Что обещает учередитель? Проясните бездействие регулятора и дальнейшую картину.
Між іншим, розрахунковий цент хазяїна — Міжнародний ІнвестБанк досі не опублікував власну звітність за 4 квартал минулого року, що є безпрецедентни. Втім баланс 3 кварталу вказував на те, що активи банку на 2/3 сформовано в валюті, що є рекордом по банківській системі — ось вам свідчення намірів самого головного інсайдера та основного валютного спекулянта.
Хотелось бы напомнить депутату Руслану Демчаку, что он избран именно в октябре 2014 года в законодательный орган страны и должен понимать, что в создавшейся ситуации есть и его вина, как действующего в описываемый период законодателя.
Вы могли всё это предотвратить или смягчить, но наверное были заняты более важными делами — продвижением своих протеже на различные госдолжности, дележом портфелей в кабмине и прочими очень важными занятиями, общепринятыми в депутатской среде.
А теперь по прошествии года выступаете с аналитикой что не так сделал НБУ, а ведь могли бы опубликовать и более интересный отчёт о том что не так сделал Депутат ВР Демчак за время своей работы.
Никого не интересует количество проголосованных вами законов, а вот качество этих законов, их нестыковки и противоречия с существующими законами вызывают неприязнь к браку в работе законодателей.
Это у Вас сказочным образом методика работы ФРС вдруг стала «мировым стандартом».
учтите, что Бюджет США
имеет ежегодный дефицит
по 500-1000 млрд. долларов.
Представляете? и курс доллара достаточно устойчив…
непонятно ваше недовольство
Например по форме собственности, или по функциям, которые ограничены «интересами коммерческих банков и общенациональными интересами».
А МИРОВЫЕ интересы в них не входят.
Да, представляю.
А курс доллара достаточно устойчив как раз потому, что они его вливают в МИРОВУЮ экономику, а не в свою национальную.
Кстати, вливания доллара в мировую экономику как-то не кореллирует с заявленными функциями, ограниченными общенациональными интересами.
Теперь Вам стало понятней моё недовольство?
Если же не стало понятней — можете ознакомиться и с этим материалом, который я только что опубликовал minfin.com.ua/blogs/igor68/92016/
По какой еще форме собственности у вас претензии к ФРС?
Логики в ваших рассуждениях не вижу.
То непонятно кто устанавливает мировые стандарты, то непонятным образом действия ЧАСТНОЙ фирмы становятся этими мировыми стандартами.
А теперь Вы ещё у меня спрашиваете КТО «мешает...»
Какая логика в Ваших рассуждениях?
А какую частную фирму я упоминал под мировыми стандартами? ФРС?
Да ещё и «мировых».
Мировые стандарты устанавливают МЕЖДУНАРОДНЫЕ организации, членами которых могут быть представители национальных формирований.
Именно эти международные организации, КОЛЛЕГИАЛЬНО, назначают «резервные» валюты.
Вот эти международные организации и «мешают ЛЮБОЙ стране и ее центробанку вливать нацвалюту в мировую экономику».
Да, ФРС.
Это ведь не я здесь рекомендовал НБУ перенять методику работы ФРС.
вы уже заболтались,
даром потратил время на вас…
Соответствующее решение 24 февраля 2016 года принял Киевский апелляционный административный суд.
В прошлом году «Украинская бизнес группа» купила у Фонда гарантирования вкладов физических лиц переходной РВС Банк, созданный на базе неплатежеспособного Омега Банка Николая Лагуна.
В сентябре НБУ провел в нем инспекционную проверку, в результате которой оказалось, что банк не привел свою деятельность в соответствие с требованиями регулятора относительно нормативов капитала.
В результате этого, ФГВФЛ должен был предложить Нацбанку ликвидировать РВС Банк. Однако компания UBG подала в суд и добилась решения о запрете ликвидировать банк.
А это не тот Руслан Демчак — владелец Украинской бизнес группы (UBG), по которому уже начало работу НАБУ.
А то я прям разволновался…