В Украине после завершения войны могут реформировать упрощенную систему налогообложения для ФОП. Об этом заявил глава налогового комитета Верховной Рады Даниил Гетманцев в интервью SPEKA. Речь идет о модели, подобной польской, с большими лимитами доходов и дифференцированными ставками налогов.
25 мая 2026, 8:43
Читати українською
ФОПов хотят перевести на польскую модель после войны: что может измениться
► Читайте страницу «Минфина» в фейсбуке: главные финансовые новости
Что предполагает польская модель
«Она предполагает, с одной стороны, значительное увеличение лимита — до 2 миллионов евро, а с другой — дифференцированные ставки налогообложения в зависимости от вида деятельности и доходов», — заявил Даниил Гетманцев.
По словам Гетманцева, изменения не планируют внедрять до завершения войны. В то же время, будущая модель уже заложена в Национальной стратегии доходов. Она предполагает, что упрощенная система будет работать исключительно для малого бизнеса. В новой модели для ФОП могут поднять лимит дохода сразу до 2 миллионов евро.
Читайте также: Система единого налога нуждается в реформировании по польской модели — Гетманцев
Почему власти хотят изменить систему для ФОПов
Нынешняя система позволяет крупному бизнесу использовать ФОП для минимизации налогов. Именно поэтому в будущем планируется ужесточить контроль и изменить подход к регистрации плательщиков НДС. При этом для честного малого бизнеса, как уверяют в Раде, условия не должны ухудшиться.
«А она у нас сейчас такова, потому что крупный и средний бизнес, совершая преступление, мимикруирует под малый бизнес ради уклонения от уплаты налогов. Так не будет», — подчеркнул нардеп.
Гетманцев также раскритиковал разные лимиты для плательщиков НДС у ФОПов и компаний на общей системе. По его мнению, в Украине должен действовать единый подход для всех форм бизнеса — независимо от масштаба или организационной формы.
Автор:
Источник:
Минфин
Комментарии - 29
экспортная выручка в 2025 году — около $6,66 млрд;
доля ИТ в экспорте услуг — около 41,7%;
доля отрасли в ВВП страны — около 4%.
Це тільки по податкам, порахуйте скільки залишається грошей ще які ІТ сектор витрачає…
По-друге, ми всі розуміємо що ІТ сектор фізично і може бути в Україні, але податки буде сплачувати в Європі.
Роботодавцю, особливо коли контракт закордонний, все одно на який разунок переводити дохід, є моменти тільки зі штатами.
Всеодно таким же мутним клієнтам буде. Іншим — далеко не всеодно. В контракті прописується місце надання послуг і от якщо рахунок буде в офшорі, а надання послуг буде в Україні то due diligence твоя шарага не пройде і з тобою не підпишуть контракт.
Напишуть надання послуг де буде потрібно, і як буде зручно — це в загалі не проблема.
Найпростіший кейс це Грузія і стати її податковим резидентом. Компанії з європи навіть додають пункти що отримувати гроші може довірене лице… тобто якщо ти не можеш виїхати — то може виххати родич і відкрити рахунок на себе…
Зараз настільки гнучка система, що достатньо тільки бажання.
Тому висновок один, як тільки податкове навантаження яке хоче Данік буде перевищувати бажання людини зайнятися зміною резиденства — зміною податкового резижентства займється більшість ІТ. І справа не в податках, а куди і на кого вони йдуть.
Це я кажу з реального досвіду роботи.
Скоріше за все ви навіть не знаєте про такі перевірки перед підписанням договорів. Коли контагента детально перевіряють і вимагають всякі SOC 2 compliance сертифікати навіть без надання доступу до даних клієнта, бо бояться, що такі дані можуть бути частково/випадково передані.
Доходило до абсурду інколи. Але я їх розумію, сам би так робив на їх місці.
Щоправда такі клієнти для мене вже у минулому, так як з 2022 року я не можу надати business continuinity гарантій для них.
Чому рахунок не в Україні? Чи дійсно бізнес функціонує в Україні, а не в Грузії чи взагалі в якійсь іншій країні? Яким чином дані передаються між Грузією та Україною?
Ці питання логічно виникають при перевірці due diligence. І вже можуть бути red flag’ом при перевірці.
Щоб підписати деякі договори мені навіть доводилось надавати справку про несудимість з перекладом на англійську від бюро перекладу.
2) Неизвестно, когда откроются границы, а они могут быть открыты не сразу, возможно далеко не сразу
3) Совсем не факт что Польша будет гостеприимно принимать мигрантов с Украины после войны. Отношение ухудшается, и довольно быстро. Все больше агрессии, и многие польские политики либо играют на этом, либо подыгрывают настроениям избирателей, которых уже настроили против. Тут как бы до погромов украинцев в Польше не дошло. Стоит выбирать юрисдикции подальше, и поспокойнее в плане отношения к нашим. Желательно, чтобы и украинцев там было не слишком много.
И в идеале чтобы не было особой помощи беженцам, чтобы те кто туда приехали — не были теми кто сидит у них на шее.