Multi от Минфин
(8,9K+)
Установить
24 января 2025, 7:10 Читати українською

НБУ снова повысил «учетку»: что будет с доходностью гривневых депозитов и ОВГЗ

Инфляция ускорилась с мая 2024 года, а по итогам года достигла 12%. И это только официальные данные, по методологии Госстата. Цена на самые ходовые товары и продукты росли еще быстрее. Нацбанк вынужден реагировать.

В середине декабря 2024 года Нацбанк уже повысил учетную ставку года до 13,5% годовых, а 23 января 2025 года снова увеличил ее на 1% годовых — до 14,5%. И это явно не предел, о чем откровенно говорит и сам регулятор. В своем последнем Инфляционном отчете НБУ говорит о том, что ускоренными темпами инфляция будет расти как минимум до весны этого года.

Это вынудит Нацбанк в ближайшее время и дальше «закручивать монетарные гайки», так как учетная ставка НБУ по факту — это цена денег в Украине. И к ней, так или иначе, привязываются все основные инструменты денежно-кредитной политики регулятора, которые есть в арсенале Нацбанка.

Поэтому, в этот раз НБУ не только поднял учетную ставку, но и изменил некоторые правил для банков и их клиентов на ресурсном и, опосредованно, на валютном рынке.

Что решил НБУ 23 января и его основные месседжи рынку:

Учетная ставка повышена до 14,5% годовых, чтобы добиться постепенного замедления годовой инфляции до 5%. При этом Нацбанк говорит о том, что потребуется и дальнейшее усиление процентной политики (читай — дальнейшее повышение учетной ставки и на следующем заседании, которое состоится 6 марта 2025 года).

В декабре 2024 года инфляция ускорилась до 12% в годовом исчислении, тенденция сохранилась и в январе 2025 года. Хуже всего — это дальнейшее ускорение базовой инфляции (до 10,7% год к году в декабре 2024 года). Бизнес вынужден поднимать свои ценники на товары и услуги из-за роста цен на сырье, материалы и электроэнергию, а также вынужденного повышения зарплат на фоне значительного дефицита кадров.

В последние месяцы рост цен частично сдерживался за счет укрепления курса гривны к евро. Это имеет важное значение для украинского импорта, значительная часть которого — именно из стран еврозоны.

Выход инфляции на двузначный уровень уже негативно отражается на инфляционных ожиданиях населения и бизнеса, что снова же подстегивает текущую инфляцию и потребительский спрос по логике «купить сегодня, так как завтра будет дороже».

НБУ прогнозирует, что инфляция замедлится, однако будет выше, чем ожидалось ранее. Регулятор ухудшил свой инфляционный прогноз на 2025 год с 6,9% до 8,4%. На 2026 год рост потребительских цен ожидается на уровне 5%. Экономика продолжит восстанавливаться, хотя это восстановление и будет ограничено в условиях войны. Регулятор снизил прогноз роста реального ВВП Украины на 2025 год — с 4,3% до 3,6%, и прогнозирует его рост в 2026—2027 годах до 4%.

Ключевой месседж Нацбанка всем участникам валютного рынка: международная поддержка будет достаточной для безэмиссионного финансирования дефицита бюджета и поддержания устойчивой ситуации на валютном рынке.

В 2024 году Украина получила от международных партнеров $42 млрд в виде кредитов и грантов, что позволило закрыть значительный дефицит бюджета в пределах 24% ВВП, а валютные резервы страны на 1 января 2025 года достигли нового исторического максимума в $43,8 млрд.

Регулятор ожидает получения Украиной внешнего финансирования в 2025 году в размере $38,4 млрд, что в комплексе с мерами, принимаемыми правительством для роста поступлений в бюджет, позволит закрыть дефицит бюджета без запуска «печатного станка». Ключевым риском для инфляционной динамики и экономического развития остается течение войны.

Основной вызов и риск — российская агрессия, что обуславливает угрозы дальнейшего снижения экономического потенциала, в частности, из-за потерь людей, территорий и производств. Скорость возврата экономики в нормальные условия функционирования будет зависеть от характера и продолжительности боевых действий.

Возможность реализации позитивного сценария Нацбанк видит в усилении финансовой поддержки партнеров, в том числе за счет использования основной суммы обездвиженных российских активов.

На 1% годовых повышаются ставки по депозитным сертификатам овернайт, трехмесячным депозитным сертификатам и кредитам рефинансирования — до 14,5%, 17,0% и 17,5% соответственно. Обновленный макропрогноз НБУ предусматривает дальнейшее повышение учетной ставки для сдерживания инфляции.

Как это отразится на ресурсном рынке

В 2024 году западные партнеры, хотя и с задержками, выделили Украине практически всю запрашиваемую финансовую помощь. Однако в 2025 году ситуация остается напряженной. Причем как для Нацбанка и Минфина Украины, так и для бизнеса и населения.

Неопределенность в части сроков и масштабов военных действий не позволяет чиновникам прогнозировать уровень затрат на оборону. Это чревато новым пересмотром военных расходов и необходимостью отыскать дополнительные источники закрытия возникающих кассовых разрывов бюджета. При этом «печатный станок» запустить Украина не может, так как для этого необходимо согласие МВФ. А Фонд пока категорически против такого развития событий.

Несмотря на активную международную помощь и повышение налогов, государству придется более активно привлекать деньги населения ля покрытия бюджетных расходов. У частных вкладчиков на счетах в банках размещено более 1 трлн грн. Именно для привлечения этих средств в гособлигации государство пока сохраняет такую преференцию для инвесторов, как отсутствие налогообложения доходов по ОВГЗ.

Чистая доходность по ним пока превышает на 1−3% годовых (в зависимости от сроков) доходность по депозитам для физлиц.

Правда, нужно помнить, что указанную ниже доходность по ОВГЗ предлагает первичный рынок. Граждане имеют право покупать облигации только на вторичном рынке через финпосредников (банки и финкомпании), что снижает их конечную доходность на 0,5−1,5% годовых, в зависимости от сроков ОВГЗ. Ведь банки учитывают свои комиссии, которые они либо берут отдельно, либо просто «зашивают» в конечную доходность для клиента при покупке им бумаг.

Но, даже с учетом этого нюанса, ОВГЗ приносят больший доход, нежели депозиты.

Например, по состоянию на 22 января «чистые» ставки по гривневым вкладам (с учетом налогообложения) в среднем по банковской системе составляют:

  • на 3 месяца — 9,93% годовых,
  • на 6 месяцев — 9,856% годовых,
  • на 9 месяцев — 9,41% годовых,
  • на 1 год — 9,64% годовых.

Самая высокая пока рабочая ставка по гривневым вкладам на 3−6 месяцев от банков, которые активно работают с физлицами, — 15−16% годовых. Чистая доходность таких вкладов составит для граждан от 11,55% до 12,32% годовых. Что все равно ниже «рабочих» ставок по гривневым ОВГЗ на вторичке в пределах «чистых» 14−15,5% годовых.

Пока у Минфина есть запас прочности в виде обещанных объемов западной финансовой помощи, и это несколько «расслабляет» чиновников в части активизации работы с населением по покупке ОВГЗ.

Статистика портфеля ОВГЗ, находящихся в обращении, пока, по его структуре, достаточно позитивная для Минфина.

ОВГЗ, которые находятся в обращении по номинальной амортизационной стоимости

Но денег, особенно в условиях войны, Минфину всегда не хватает, поэтому план размещения ОВГЗ на 2025 год достаточно напряженный. Хотя «чистых» новых привлечений будет немного.

Напомню, что еще в правительственном проекте бюджета-2025 было заложено 579 млрд грн заимствований через ОВГЗ, а погашение по этому инструменту — 562 млрд грн, то есть «чистыми» Минфин планировал получить только 17 млрд грн. А остальное — «конвертация» старых долгов в новые бумаги при их погашении по сроку.

Если портфель по облигациям Нацбанка, банков, бизнеса и населения будет перекладываться в новые облигации, то, теоретически, привлечь с рынка еще дополнительные 17 млрд грн для Минфина будет несложно. Но если расходы на войну продолжат расти (что является наиболее реальным сценарием) или с перевложением средств будут проблемы, Минфину придется активизировать выпуск облигаций. И тут без населения, как покупателя, не обойтись.

Поэтому, я не исключаю, что при росте потребности в деньгах для финансирования военных расходов правительство будет вынуждено поднять доходность по облигациям в гривне, чтобы увеличить интерес к ним со стороны граждан.

По моим прогнозам, с учетом еще и инфляционных проблем, Минфину в такой ситуации придется поднять доходность по новым бумагам на дополнительные 0,25−1,5% годовых, в зависимости от сроков размещения ОВГЗ с соответствующим пересмотром расходной сметы бюджетных затрат в 2025 году на их обслуживание. Но о нюансах такого поднятия доходности Минфином мы поговорим чуть ниже.

При этом банкам, с учетом повышения учетной ставки Нацбанком до 14,5% годовых, а также роста инфляционных процессов, также придется постепенно поднять свои ставки привлечения вкладов у граждан как минимум на 0,5−1% годовых, в зависимости от срока таких вкладов.

Но делать им это придется гораздо более оперативно, нежели Минфину по ОВГЗ. Ведь сроки погашения вкладов в банках наступают практически ежедневно и люди не будут ждать потенциального повышения процентов по вкладам, если конкуренты уже начнут предлагать ставку выше. Так, конкуренция между банками сейчас усилит борьбу за вкладчиков. Особенно, в мелких и средних банках.

Пока Нацбанк за счет принятого решения о повышения ставки по депсертификатам НБУ «овернайт» до 14,5% годовых и трехмесячным депсертификатам до 17% годовых создает возможность для соответствующего достаточно оперативного повышения доходности депозитов.

Но в целом уровень повышения ставок по гривневым депозитам будет зависеть от индивидуальных раскладов отдельно взятого банка по его базе фондирования и бизнес-модели.

Доходность по депозитам в гривне, в зависимости от процентной политики отдельно взятого банка, будет:

  • на 3 месяца — в пределах от 12% до 16% годовых;
  • на 6 месяцев — от 12,5% до 16,25% годовых;
  • на 9 месяцев — от 13% до 16,5% годовых;
  • на 1 год и более — от 14,5% до 16,75% годовых.

Для привлечения вкладчиков банки (особенно небольшие) станут более активно проводить акции с дополнительными бонусами.

Перед государством же сейчас стоит задача простимулировать банки и население перенаправить имеющиеся у них свободные ресурсы из депсертификатов НБУ и домашних заначек в покупку ОВГЗ. Это позволило бы упростить задачу финансирования «дыр» бюджета без угрозы запуска «печатного станка», сократило навес излишней ликвидности и давление на гривну на валютном рынке. Также такой подход позволил хотя бы немного снизить полную зависимость Украины от внешнего финансирования.

У Нацбанка, который в последнее время более плотно и слаженно работает с Минфином в части денежно-кредитной политики, всегда есть дополнительная возможность «подсказать» банкам «правильное» решение в части покупки новых порций облигаций.

Для этого регулятору достаточно снова поднять для финучреждений норматив резервирования на корсчете в НБУ и параллельно расширить список новых бенчмарк-ОВГЗ, которыми можно будет этот норматив закрывать. Но такой метод «убеждения» банков имеет свой экономический предел и некоторые минусы (например, сокращение ресурсной базы банков для кредитования реального сектора экономики, что очень важно в условиях войны). Но этот метод достаточно эффективен в случае необходимости тушения «бюджетных пожаров» в экстренных ситуациях.

А вот на серьезное повышение Минфином ставок доходности по гривневым ОВГЗ по размещаемым сейчас выпускам облигаций (особенно, по бенчмарк-ОВГЗ, которые и так пользуются повышенным спросом у банков) я бы не рассчитывал.

С учетом отсутствия налогообложения, больших покупок бенчмарк-ОВГЗ банками и пока еще значительных объемов получаемой международной помощи чиновники Минфина не будут слишком щедрыми в части повышения доходности по гривневым бумагам для инвесторов. По моим прогнозам, Минфин постепенно пойдет на рост доходности по размещаемым новым гривневым облигациями всего в пределах от 0,25% годовых до 1,5% годовых.

Минфин будет делать упор на повышении доходности 2−3-летних бумаг, так как ему нужны «долгие» ресурсы. А таких средств у граждан немного. Именно поэтому наиболее популярными сейчас депозитами по срокам размещения у населения являются вклады от 3 до 6 месяцев. В этой ситуации и основная часть покупок облигаций украинцами на вторичном рынке будет в пределах 3−6 месяцев до погашения, максимум — на 1−1,5 года.

Автор:
Алексей Козырев
Аналитик Алексей Козырев
Пишет на темы: Валюта, ценные бумаги, инвестиционные проекты, кредитование, международные валютный и фондовый рынки, финансовые стартапы

Комментарии - 28

+
+45
Скрудж Макдак
Скрудж Макдак
24 января 2025, 17:08
#
Цікаво що така поважна установа як НБУ не може (або свідомо не хоче) зпрогнозувати навіть приблизний рівень інфляції хоча б на півроку :)
+
+15
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
24 января 2025, 18:52
#
Чому ж не хоче? Читай макропрогноз.
+
0
Три літри
Три літри
25 января 2025, 6:04
#
Регулярно це робить
+
+45
Игорь Коляда
Игорь Коляда
24 января 2025, 19:32
#
За моїми прогнозами, з оглядом ще й на інфляційні проблеми, Мінфіну в такій ситуації доведеться підвищити доходність за новими паперами на додаткові 0,25−1,5% річних, залежно від термінів розміщення ОВДП

«Ходіння по колу»,намагання побороти НЕмонетарну інфляцію монетарними засобами.
Та спробуйте покращити діяльність податкової та митної служб ,та зменшити розміри тіньової економіки ,це принесе більше користі і державі,і боротьбі з інфляцією,аніж чергове «підвищення дохідності ОВДП».
Виплата відсотків за депсертифікатами НБУ це також грошова емісія,і також тисне на інфляцію і валютний ринок.
Ні,будуть «ходити по колу».:)
+
0
bosyak
bosyak
25 января 2025, 9:53
#
У НБУ є тільки «монетарні засоби» от він їх і застосовує. На все інше, що Ви перерахували — то не до НБУ. З приводу «НЕмонетарної» думаю Ви помиляєтесь.
+
+15
Игорь Коляда
Игорь Коляда
25 января 2025, 12:53
#
Я знаю,що «то не до НБУ»,але НБУ має про це казати в першу чергу.
А НБУ мовчить.
І з приводу «НЕмонетарної» я не помиляюсь,бо судячи з причинно-наслідкових зв’язків між промисловою та споживчою інфляціями,саме промислова інфляція на даний час є основним рушієм споживчої,а не кількість грошей у населення.
+
0
bosyak
bosyak
25 января 2025, 14:30
#
«немонетарна інфляція» то оксюморон. Щодо основного рушія, то це військові витрати, все інше допоміжне і не значне.
+
+15
Игорь Коляда
Игорь Коляда
26 января 2025, 17:19
#
Ну то скажіть про цей оксюморон НБУ та іншим експертам,аби вони його не розповсюджували.

А «військові витрати» це монетарний чи НЕмонетарний рушій?
+
0
bosyak
bosyak
26 января 2025, 19:03
#
Ну от військовий отримав грошове забезпечення, яким товаром чи послугою забезпечені ці гроші? Або, закупили снаряди, виробили, вистрелили-гроші повернулися в економіку, нічим не забеспечені. «Ну то скажіть про цей оксюморон НБУ» — своя голова має бути, інфляція це про гроші, тому не може бути не монетарною.
+
+15
Criptor82
Criptor82
26 января 2025, 20:26
#
«ну от військовий отримав грошове забезпечення, яким товаром чи послугою забезпечені ці гроші?» то дайте відповідь на своєж питання, мені теж цікаво. «Інфляція це про гроші, тому не може бути не монетарною» — цікава теорія, зможете довести?)) Да, ви відповідь так і не дали на питання Ігоря, щодо «військових витрат» це монетарний чи не монетарний рушій? Дайте будь-ласка відповідь, не виляйте😉
+
0
bosyak
bosyak
26 января 2025, 21:18
#
Обидва приклада є відповідь на запитання. Можу розжувати. Якщо оцього недостатньо: «інфляція це про гроші, тому не може бути не монетарною"-тоді так військові витрати це монетарний руший і основний. Де Ви побачили, що я «виляю»?
+
+15
Criptor82
Criptor82
27 января 2025, 8:32
#
Інфляція це завжди про ЦІНИ, а гроші тут згадуються лише в контексті втрати купівельної спроможності (знецінення). Навіть у Вікіпедія, яка не є надійним джерелом для цитат з економічних питань, відображено, що основними факторами інфляції є монетарні та не монетарні параметри. Тому ваша теорія, це ваша думка, що не має відношення до економічної науки та сучасної реальності. Я від вас не почув відповіді стосовно вашої тези «якими товарами забезпечені грошові виплати військовим», і до чого тут взагалі товари? Дайте відповідь будь-ласка. П. С. Ви у нас такий безапеляційний, то може підкріпите свою позицію посиланнями на праці лауреатів Нобелівської премії з економіки, або хоча б на класичний підручник з політекономії, або хоч на звітність НБУ😉
+
+15
Criptor82
Criptor82
27 января 2025, 8:45
#
До речі військові витрати, це НЕ монетарний «рушій», чи у вас є інформація що вони фінансуються за рахунок емісії? 😀
+
0
bosyak
bosyak
27 января 2025, 9:36
#
У Вас «ціни» в грошах чи в папугах, якщо в грошах — монетарний чинник.
+
0
bosyak
bosyak
27 января 2025, 9:38
#
«монетарний» — тільки за рахунок емісії? Тобто якщо не буде емісії, не буде інфляції?
+
+15
Игорь Коляда
Игорь Коляда
27 января 2025, 13:52
#
«Ну то скажіть про цей оксюморон НБУ» — своя голова має бути, інфляція це про гроші, тому не може бути не монетарною.

Оце оксюморон,бо інфляція таки про ЦІНИ.
Ви не задумувались чому на ціннику завжди вказується КІЛЬКІСТЬ ТОВАРУ (од,кг,літри) та кількість грошей?
Поміркуйте про це своєю головою.
+
0
bosyak
bosyak
27 января 2025, 14:28
#
У Вас ціни в грошах чи в папугах? «Поміркуйте про це своєю головою»
+
+15
Игорь Коляда
Игорь Коляда
27 января 2025, 15:54
#
Не заболтуйте,я задав питання — чекаю відповіді,а не контрпитання.
+
+15
Игорь Коляда
Игорь Коляда
27 января 2025, 16:00
#
Не забовтуйте,після питання має бути відповідь,а не контрпитання.
+
0
Criptor82
Criptor82
27 января 2025, 16:22
#
Виходить гуру валютного форуму пан bosyak, «вдарив в штангу» з інфляцією)) так буває якщо знання лишились на рівні студента 1−2 курсу економфака. «Ціни в грошах, чи в папугах» — оце справжній оксюморон😂
+
0
bosyak
bosyak
27 января 2025, 16:57
#
По перше Ви мені лестите, я не «гуру». По друге не бачу де я «дав в штангу з інфляцією». І для Ігоря, мабуть я не зрозумів запитання. Сформулюйте ще раз. Можемо піти від зворотнього, як Ви розумієте термін «немонетарна інфляція»?
+
0
Criptor82
Criptor82
27 января 2025, 17:18
#
Удар в штангу в тому, що інфляція може бути і не монетарною. Підказка в інфляційному звіті НБУ. Без образ, просто розберіться що таке не монетарна інфляція, інформації море щодо цього, аби було бажання. https://bank.gov.ua/ua/news/all/inflyatsiyniy-zvit-jovten-2024-roku П.С. Гуру, тому що 90% інших, це профани та «гумористи», я інколи захожу туди щоб підняти собі настрій😂
+
0
Criptor82
Criptor82
27 января 2025, 17:19
#
Враховуючи, що до мене питань більш не має, буду кланятися😉
+
0
bosyak
bosyak
27 января 2025, 18:00
#
Рівняння обміну: MV = PQ. М грошова маса, V — швидкість обігу грошової маси, P — рівень цін и Q — рівень реального ВВП. Тепер по порядку, військові витрати на грошове забезпечення збільшує грошову масу без впливу на ввп = монетарна інфляція. Військові витрати на амуніцію зменьшує ввп, в разі витрат амуніції, збільшує грошову масу=монетарна інфляція. «Немонетарна інфляція» можлива тільки коли зменшується реальний ввп, що заперечує сам нбу (він фіксує і прогнозує ріст ввп). Таки мої аргументи.
+
0
Criptor82
Criptor82
27 января 2025, 18:43
#
Босяк не намагайтесь викрутитись, робите ще гірше, вранці на Мінфіні вийшла стаття щодо витрат на оборону, там все разом 2.1 трлн. в 2024. Доходи бюджету без врахування грантів, понад 1.7 трлн. Різницю закрили військовими облігаціями та можливо частково грантами. Доходи бюджету йшли на армію, фіскальний дефіцит по іншим статтям (цивільним) покривало Міністерство фінансів за рахунок продажу НБУ міжнародної допомоги, яка надійшла від партнерів в сумі 42млрд$. Емісія гривні під валюту партнерів була обсорбована в НБУ та банківській системі через продаж валюти бізнесу та населенню, плюс надлишки гривні пішли в депозити, ОВДП та залишки на коррахунках. Якщо на вашу думку зросла в 2024 році реальна грошова маса, то дайте цифри по агрегатам, та розрахунки як ця грошова маса вплинула на інфляцію. Не сипте тут формулами, розумніше це не виглядає. Ще раз кажу вам тут не валютний форум. Не вважайте себе розумнішим за Департаменти НБУ, все описано в Звіті!! Вам Ігор дав підказку, промислова інфляція за 2024рік майже 28%. До чого тут грошові виплати військовим?Інфляція в Україні більшою мірою носить не монетарний характер: енерго дефіцит (генераторна націнка); дефіцит кадрів, як наслідок збільшення заробітних плат; поганий врожай та зменшення запасів розігнали споживчу інфляцію; бізнес закладає в ціну курсову невизначеність; збитки від війни (проблеми з логістикою, зростання транспортних витрат, знищення майна внаслідок ударів по портам, промпідприємствах), де тут грошова маса?
+
0
bosyak
bosyak
27 января 2025, 18:45
#
Як скажете, я свої аргументи навів. Ще не минулося жодної війни без інфляції.
+
+30
Criptor82
Criptor82
27 января 2025, 19:34
#
На інфляцію також вплинула девальвація гривні, якщо це монетарний чинник, то тоді інфляція мала в т. ч. монетарну складову. Дійсно війн без інфляцій не буває. Тому нехай швидше буде мир. Інфляція не є найбільшою нашою проблемою на даний час.
+
+15
bosyak
bosyak
27 января 2025, 20:42
#
Дякую всім, було корисно :)
Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться