Около 19 тыс. компаний переехало с начала 2022 года, по данным ЕГР. Самыми популярными направлениями, куда двигается бизнес, оказались Киевская и Закарпатская области. Среди всех компаний чаще всего переезжают оптовики. Об этом говорится в данных Опендпатаб.
Как мигрирует украинский бизнес во время войны
► Читайте «Минфин» в Instagram: главные новости об инвестициях и финансах
Откуда едут компании
Из всего количества компаний, изменивших свое расположение с начала полномасштабной войны, более 1 тыс. переехали из города в область. Половина из них — более 600 предприятий — выехали из Киева, а еще 60 или 5,1% — из Одесской области.
Преимущественно для переезда выбирают Киевскую область — 546 переездов. Это почти каждая вторая релокация бизнеса с начала полномасштабной войны. Самым популярным стал маршрут из Киева в Киевскую область: 359 релокаций. Фактически 30% всех случаев, когда бизнес переезжает в область, приходятся на этот маршрут.
Остальные маршруты оказались менее популярными. Например, на втором и третьем месте пути от Львовской в Киевскую область и из Киева в Закарпатье — 2,7% и 2,6% соответственно (30−32 предприятий).
Кто чаще всего переезжает
Лидерами за переездами стали компании, занимающиеся оптовой торговлей — 344 релокаций (29.3%) и транспортная отрасль — 92 релокации (7.8%).
Комментарии - 3
Таку думку висловив експерт програми «Освіта» Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
За його словами, наразі є щонайменше три сценарії розвитку демографічної ситуації в країні.
Перший сценарій «Обвал», за якого відбудеться чергове стрибкоподібне скорочення населення. Процес набуває катастрофічного незворотного характеру. Цей сценарій є найменш імовірним.
Другий сценарій «Стабілізація», за якого динаміка скорочення населення уповільнюється, проте кількість мешканців України продовжує знижуватися у межах прогнозованих і керованих параметрів.
Третій сценарій «Хиткий баланс», за якого моменти ситуативного поліпшення змінюються незначним погіршенням. Останній сценарій є найімовірнішим. На те, якою буде демографічна ситуація в країні, окрім безпекової та економічної ситуації, впливає соціальне самопочуття та освітній досвід громадян.
«З огляду на зростання частки державного сектора в економіці, збільшується потенціал впливу соціальних настроїв. Скажімо, зростання недовіри може призвести до кризи банківської сфери, нестачі людей, готових працювати на держслужбі і на оборонних підприємствах», — попередив Микола Скиба.