Президент Украины Владимир Зеленский подписал закон № 7198 о создании государственного реестра поврежденного и разрушенного войной имущества и порядке компенсации за него от государства.
18 марта 2023, 9:16
Читати українською
Компенсация за разрушенное жилье: Зеленский подписал закон
► Читайте страницу «Минфина» в фейсбуке: главные финансовые новости
Принятая редакция законопроекта предусматривает, что компенсации будут предоставляться исключительно за имущество, поврежденное или разрушенное в результате действий РФ с 24 февраля 2022 года. В то же время, действие закона не распространяется на объекты, которые на дату введения военного положения уже находились на временно оккупированной территории.
По словам нардепа Ярослава Железняка, компенсацию предлагают предоставлять исключительно за поврежденную или уничтоженную жилую недвижимость: квартиры, другие жилые помещения (например, комнаты в общежитиях), дома усадебного типа, садовые и дачные дома, объекты строительства, в которых построены опорные и внешние конструкции.
Право на компенсацию получат физические лица — граждане Украины, являющиеся владельцами.
Кто не сможет получить компенсацию
Не могут получить компенсации лица из санкционных списков, с судимостью за совершение преступлений против основ национальной безопасности и их наследники.
За поврежденное имущество получить денежную компенсацию будет невозможно — для таких случаев предлагают исключительно восстановление из-за строительных работ и/или предоставления строительных материалов для них, добавил Желензяк.
«Владельцы уничтоженных квартир и других жилых помещений получат жилищный сертификат — документ, подтверждающий гарантии государства профинансировать приобретение квартиры или другого жилого помещения (в том числе сооруженного в будущем) в объеме определенной денежной суммы», — заявил нардеп.
Читайте также: Компенсация за разрушенное жилье: как получить и когда заплатят
При этом у владельцев частных домов будет выбор — получить жилищный сертификат на покупку квартиры или дома или денежную компенсацию, которую будут перечислять на счет со специальным режимом использования для финансирования строительства.
В то же время предельный размер компенсации — и денежной, и в виде жилищного сертификата — отсутствует, как и ограничения по местонахождению, типу и площади нового жилья, строительство которого будет профинансировано через сертификат. Использовать сертификат можно в течение пяти лет со дня выдачи, а отчуждать в течение 5 лет, кроме наследования, запрещено.
Также отмечается, что если цена жилья будет ниже суммы, указанной в сертификате, недополученную часть компенсации будут платить получателю только за счет денежных средств, полученных от РФ для возмещения ущерба.
Срок подачи заявления о компенсации
Железняк добавил, что срок подачи заявления о предоставлении компенсации за уничтоженное жилищное имущество увеличили до второго чтения — его можно подать во время военного положения и в течение одного года со дня его прекращения.
При этом к заявлению необходимо будет добавить копию документа, подтверждающего право собственности или приобретение недвижимости и при наличии материалы фото- и видеофиксации до или после уничтожения.
А рассматривать заявления и принимать решение о предоставлении или отказе в предоставлении компенсации за уничтоженное имущество будет Комиссия по рассмотрению вопросов предоставления компенсации.
Такие комиссии будут создаваться исполнительными органами местных советов, военными или военно-гражданскими администрациями населенных пунктов.
Согласно закону, источниками финансирования компенсаций могут быть государственный и местные бюджеты; средства международных финансовых организаций, кредиторов и инвесторов; международная техническая и/или возвратная или безвозвратная финансовая помощь; репарации или другие взыскания с РФ и другие.
Автор:
Источник:
Минфин
Комментарии - 7
https://www.unian.ua/society/amu-zibrala-v-odniy-infografici-vsi-nedoliki-zakonoproyektu-5655−12181794.html
Про це йдеться у дослідженні EY (Ernst & Young).
Автори дослідження зазначають, що упродовж передвоєнного 2021 року пропозиція нового житла в Україні досягла піку — в експлуатацію було введено 11,4 млн кв. м житла, що стало найвищим показником за останні 30 років.
«2022 рік також починався жваво і міг би продовжити цю тенденцію. До початку війни темпи введення нового житла в експлуатацію залишалися на рівні 2021 року. За перші півтора місяця загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію, становила майже п’яту частину майбутнього річного обсягу. Після повномасштабного вторгнення практично всі забудовники призупинили роботу на будівельних майданчиках: деякі — на кілька тижнів, а деякі не відновили будівельні роботи й досі», — йдеться у повідомленні.
Загалом, у 2022 році загальна площа введеного в експлуатацію житла становила 7,1 млн кв. м (18 300 приватних будинків і 74 300 квартир) — це на 38% менше, ніж у 2021 році.
Також зазначається, що кількість нових житлових проєктів прогнозовано зменшилась.
На нових будівельних майданчиках розпочалося будівництво лише тих ЖК, проєкти яких вже були затверджені, готові до старту і мали початкове фінансування. За перші три квартали 2022 року почали будуватися лише 68 200 квартир, що вдвічі менше, ніж за аналогічний період попереднього року, йдеться у дослідженні.
Автори дослідження додають, що не тільки ризики фізичної безпеки вплинули на спад темпів будівництва в Україні.
«Суттєве зростання курсу валют і висока інфляція значно зменшили купівельну спроможність населення. А вартість будівництва зросла. Тому більшості девелоперських проєктів, особливо на початковій стадії, для продовження будівництва не вистачало коштів покупців/інвесторів. Окрім того, після руйнування частини промислових підприємств на ринку панувала нестача будівельних матеріалів та їх логістики», — свідчать результати дослідження.
Більшість девелоперів зазначають, що це питання наразі вирішене — забудовникам вдалося адаптуватися до нових реалій і налагодити нові логістичні ланцюги як з українськими, так і з іноземними постачальниками.
«Масштаби руйнувань величезні. Тільки за наявними даними, вони перевищують обсяги усього нового житла, введеного в експлуатацію за останні сім років. Враховуючи масовість ракетних обстрілів в останні місяці року, а також неможливість підрахунку збитків в окупованих районах, обсяги руйнації житла будуть ще більшими», — підкреслили в Ernst & Young.
При цьому попит на квартири на первинному ринку становить лише 30% від довоєнних обсягів у західних областях, а у Києві загальний попит — 10−20% від довоєнних обсягів.
На вторинному ринку схожі тенденції: кількість укладених угод купівлі-продажу квартир та житлових будинків в Україні протягом 2022 року — 101 тис. транзакцій: лише третину минулорічного обсягу.
Аналогічна динаміка у більшості регіонів країни, із трохи меншим спадом (-40−60%) у відносно безпечніших областях Центральної та Західної України та найбільшим падінням купівельної активності (-70−90%) на Сході та Півдні, йдеться в дослідженні.