С 1 апреля новое поколение Системы электронных платежей (СЭП) заработает в круглосуточном режиме (24/7). Об этом говорится в сообщении НБУ.
7 марта 2023, 12:15
Читати українською
С 1 апреля уплата налогов и коммуналки онлайн будет проходить мгновенно: детали
► Читайте телеграм-канал «Минфина»: главные финансовые новости
«Национальный банк урегулировал вопрос выполнения межбанковских платежных операций в Украине в национальной валюте через новое поколение системы электронных платежей. Новое поколение СЭП заработает с 1 апреля 2023 года — на базе международного стандарта ISO 20022 и в круглосуточном режиме (24/7)», — сообщает НБУ.
Что может новое поколение СЭП:
-
стандарт ISO 20022 унифицирует платежные документы, создает единые принципы для их заполнения и обработки, расширяет дополнительную информацию реквизитный состав платежной инструкции, что дает возможность обеспечить автоматизацию платежных операций и повысить уровень обслуживания клиентов;
-
круглосуточный режим работы СЭП предусматривает выполнение межбанковских платежных операций без приостановки работы этой системы и мгновенный переход от текущего календарного дня. Сумма выполненной платежной инструкции будет отображаться по счету участника СЕП датой того календарного дня, где она проведена через СЕП.
В связи с этим Национальный банк, в частности:
-
установил новый порядок проведения межбанковских платежных операций через счета участников СЭП в части правил формирования, обмена и обработки электронных сообщений;
-
обновил порядок внесения информации о включении или исключении участника СЭП в/из Справочника участников СЭП;
-
актуализировал порядок осуществления банком и его филиалами межбанковских платежных операций по соответствующей модели обслуживания консолидированного корреспондентского счета;
-
установил требования к перечню информации и сведений о небанковском передатчике платежных услуг;
-
урегулировал вопрос выполнения участниками СЭП межбанковских платежных операций небанковских поставщиков платежных услуг;
-
обновил порядок выполнения межбанковских платежных операций в национальной валюте через корреспондентские счета, открываемые банками-резидентами в других банках-резидентах.
Автор:
Источник:
Минфин
Комментарии - 69
Так вона вже два рока так працює з серпня 2020.
І не робить вигляд що ви не знали.
Ваша новина про це https://minfin.com.ua/ua/2020/08/04/49998307/ СЕП 23/7. НБУ дозволив банкам проводити платежі вночі
с технологическим перерывом в один час.
С апреля СЭП будет работать в режиме 24/7.
Разница между 23 и 24 ровно 1 час.
І навіть ті що проводять платежі вночі та на вихідні теж не безгрішні. Наприклад з Моно на Кредо можно спокійно відправляти платежі в ноч з п'ятниці на суботу. А от у неділю платіж скоріш за все застрягне і буде чекати своєї черги до ранку понеділка.
много предприятий готовы брать на роботу «ночного бухгалтера» , чтобы заплатить налоги ночью ? или партнеру в 6 утра деньги перегнать ? Думаю что нет.
Платежи не ходят сами — все равно сидят люди , занимающиеся сработками санкционных списков , всякими ошибками , уточнениями и т. п. Брать их еще 1 смену (по факту — больше) — ради счастья провести ночью сотню платежей ? а в чем профит ? платить за это кто будет ?
Чи вимагає сплата за товар чи послугу втручання в процес аж цілого живого бухгалтера?
Якщо відповідь на попередне питання «так» то чому тоді Киїстар та Тріолан здатні приймати платежі зроблені платіжними картками 24 годин і миттево обробляти їх? Це при тому що такі платежі насправді навіть ще не дійшли до їх банківського рахунку того ж Київстарі чи Тріолану. На відміну від СЕП де проведенний платіж як раз означає що гроші вже на рахунку бізнеса і можуть ним використовуватись.
Платежи не ходят сами — все равно сидят люди, занимающиеся сработками санкционных списков, всякими ошибками, уточнениями и т. п.
То треба доопрацьовувати ці системи щоб зменшити залежність від людьского фактору. Програма не втомлюється і ніколи не пропустить платіж людини з санкціонного списку. А от людина цілком ймомірно в п’ятницю ввечорі може не помітити це.
Платіж що викликав у програми питання можно просто затримати і не проводити так само як це відбувається коли платіж призупиняє «бухгалтер по санкція». А вже вдень людина подивиться на операцію і вирішить чи платіж відхиляється взагалі, чи треба задати по ньому питання чи можна пропустити. Всі інші платежі хай летять за 10-15 секунд від рахунку в банку ПУМБ до рахунку в банку Ощад.
правда для этого нужно чтобы финотделы отправителя и получателя тоже работали в 3 смены… но то фигня. Ведь проще взять 2 сотрудников и платить им тысяч по 30 , чем подождать с платежом до утра… :)
У киевстара платежи робот принимает. А вот кто будет принимать у ФОП Передерищенка ?
Уменьшить зависимость от человеческого фактора ?
нюню… пока она только растет.
А у тех что помельче — хозяин будет всех в ночные смены выгонять пинками и без доплаты. Сначала финансистов-бухгалтеров , потом продажников… А там и до уборщиц дойдет.
Яка пічаль що когось змусять нарешті працювати, а не тупо просиджувати робочий час за плітками чи в’язанням кофтинок.
например вас :)
за те же деньги — но еще и в ночную смену. Новый мерс хозяину — сам себя не купит !
якщо вночі проходить платіж — то чому вночі не відвантажити товар ? чи ще щось не зробити …
Чи в цей час десь у офісі сидить людина що просто спостерігає за тим що все працює і нічого не зламалось — залежить від масштабів бізнесу.
Але ця людина студить там і зараз коли ніякі платежі в ночі не проходять — бо в неї робота підтримувати роботу системи, а не займатись дурною ручною працею яку ти так хочеш нав‘язати.
сіськадмін сидить і вночі , але мова не про нього взагалі - не плутай.
я — взагалі проти ручної праці. Саме про це я і говорю.
Но ведь банковские платежи — это не только, и не столько, оплата товара на складе…
Понятие «рабочее время» расширить легко…
или вы об аренде грузовиков , тракторов , комбайнов ? мне трудно предположить - кому они понадоятся ночью и срочно , но тоже вариант.
значит будут сидеть на работе те , кто их выдает-принимает , проверяет и т. п. веселье людям.
Так, все правильно. Ще на початку 2000-х я робив таку систему по обробці банківської виписки. Бо до цього цим дійсно займались близько 5−10 економістів з вищою освітою.
Єдине но: оскільки тоді не було ніяких 23/7, та і з банківським API було складно то моя програма запускалась лише раз чи два на день бо банк фізично не видавав інформацію частіше. Програма була доволі примітивна і просто прибирала частину ручної праці: бралась банківська виписка, проводився пошук абонентів за реквизитами з призначення платежу і якщо вдавалось знайти то платіж відмічасвя як пов’язаний з конкретним абонентом. Економістам з вищою освітою залишалось лише розібратись з тими платежами які програма не могла пов’язати. Це все було для промислових споживачів електроенергії.
Многие ФОПы принимают пару платежей в неделю
и тому рады, поэтому не стоит всех юриков валить в одну кучу…
Вопрос надо ставить по-другому…
Есть много предприятий непрерывного цикла — мобильные операторы, интернет-провайдеры, предприятия ЖКХ, где оперативность поступления
платежей нужна и важна и поэтому НБУ вводит работу СЭП в режиме 24/7.
Кому это и даром не надо — могут не пользоваться…
И как европа работает - с их бумажными сверками платежей , авансами в начале года и перерасчетами по итогу… и улицы убраны почему-то…
у нас же — с середины 90-х минут сорок максимум.
Звісно в Європі є і польський Elixir в якому платежі ідуть в кращому випадку декілька годин, а зазвичай майже добу. Але все одно це не три доби як іноді буває при зарахуванні платежів на погашення кредиту в особливо хітродупих банках.
а по факту — знакомые из канады жалуются на отсутствие у банков не просто мобильного приложения, а интернет-банкинга вообще. на выплату зарплаты чеками, которые нужно на инкассо сдавать. На оплату коммуналки дикими способами…
работа 4 дня в неделю и до обеда у банков — вообще норма. какеи там 24 на 7…
п.с. да, есть у нас любители гасить кредиты в пятницу 31 декабря вечером через кеш-ин — и удивлятся что «ой, откуда-то просрочка появилась»
да, есть у нас любители гасить кредиты в пятницу 31 декабря вечером через кеш-ин — и удивлятся что «ой, откуда-то просрочка появилась»
А це ж як раз приклад використання банками юридичних зачіпок. Замість того щоб просто провести платіж вони його притримують і заробляють на людській наївності гроші. Хіба це те для чого людям потрібні банки?
Если кому банки не нужны — это вообще не вопрос. Всяких «кредиткасс» и прочей шелупони — на каждом углу же…
Я прям бачу як Ви хочете щоб сплативши ввечорі в ресторані вам довелось чекати наступного ранку, навіть не просто ранку а пів на десяту коли нарешті платіж з вашого рахунку прийде на рахунок ресторану де ви замовили бокал пива та чіпси.
невостребованные — административно продавливаются годами , но нежизнеспособны.
в этом разница.
Так, все вірно.
Тому люди і мігрують до сучасних необанків з старих заскорузлих класичних банків які то платіж проводять дві доби, то не можуть оперативно зарахувати погашення кредиту, то не абсолютно ніяк не попереджаючи клієнта та не блокуючи операцій видають клієнту так званий техничний овердрафт за який потім беруть гроші.
Звісно і необанки всі білі і пухнасті, але й тут відбувається селекція і наче й сучасних банк зтикається з міграцією клієнтів, а потім в взагалі отримува введення ВА.
До слова введення цілодобового проведення платежів десь дуже поруч з платежами типу дірект дебіт і дірект кредіт. Які дозволяють легко провести як оплату за спожиті послуги, так і перерахувати ту ж зарплату працівнику. І якщо зарплата це більш інтерес фізичних осіб, то більш дешева оплата за ту ж комуналку та ще й така що списується вчасно — це як раз зацікавленість юридичних осіб, а вони дуже важливі клієнти для банків.
могу только повторить — востребованные и нужные услуги внедряются очень быстро. Невнедрение услуги — первый признак невостребованности.
А улюблені ігри Аваля в овердрафт як були десять років тому коли ще ніяких необанків не було, так продовжуються і зараз. Тільки от недавно коментував відгук про це.
Я в декабре пересылал с monobank на Sense деньги — за часик дошло.
В феврале с monobank на Приват делал перевод — тоже за час дошло.
Мабуть це залежить від організації процесів в банку. Де дійсно, як пише yarg, сидять старі тітки і перевіряють відправників та отримувачів по зошиту, а де цим займається программа.
Молоді аітйшники не займаються розгрібанням платежів, це роблять старі тітки з вищою освітою за спеціальністю «економіст».
Там де в банках є молоді айтішники ці айтішники пишуть програму яка перевіряє відправника та отримувача на наявність в базах ризику і автоматично дає «добро» на проведення платежа чи відправляє його на перевірку до відділу фінмониторингу.
А ось вже у відділі фінмониторингу можуть сидіти як старі так і молоді, але всі вони взагалі ніякого відношення до айті не мають.
она называется как-нибудь типа «пейментс комплаенс саппорт сервис»
смузееды кипятком писают…
о. а финмониторинг — тоже будет ночами сидеть. Радость им…
а платить за этот праздник — кто будет?
Ще раз: айтішники ніколи не разгрібають платежі. Ні в банках погашення кредитів, ні в інших підприємствах які отримують велику кількість платежів від клієнтів як наприклад те в якому я працював на початку 2000-х. Цим займаються зовсім інші люди, айтішники тут можуть бути задіяни тільки якщо вони роблять програму яка буде розгрібати платежі замість людей. Але їжу зрозуміло що коли це робить програма то знов таки це роблять не айтішники.
она отлавливает из потока — и разбрасывает платежки согласно установленной в банке модели — то что интересует финмон — на визирование финмону , то что интересует безопасность — безопасности и так далее. Под некоторые платежи нужно запрашивать пояснения клиентом и документы , некоторые — сверять со списками (и потом принимать решение — это сработка , совпадение , ошибка)
Ну фигли я эти банальные вещи расписываю ?
Днем — это все прекрасно работает.
Ночью — нужно или делать вторую-третью смену для 5−6 человек в мелком банке и 20−30 для банка размером с Аваль (т.е. набирать дополнительно человек 40−60) или блокировать все необычное.
если набирать людей — нужно понимание — за счет чего отобьется их зарплата. Ночные платежи будут по особому тарифу , или как ?
вот все эти вопросы и будут решатся.
Всё немного не так, как вы себе представляете…
У большинства банков по договору есть
два варианта комиссий при отправке клиентских платежей:
— в операционное время, например, до 15:30 или 16:00
— в вечернее время, например, после 16:00
Также вам стоит понять, что кроме отправки платежей, банки ещё и принимают платежи, а приём проходит исключительно в автоматическом режиме.
Отбракованные при приёме платежи изучают специально обученные сотрудники и исключительно в рабочее время.
Один из вариантов работы, который я видел во время блекаута:
— ночью, когда был свет и интернет, главбух набирал платёжки и отправлял их в банк только с одной своей подписью, там они лежали до утра в необработанных (без подписи директора);
— утром директор со своего ноутбука через сеть мобильного оператора заходил и подписывал все платежи на оплату, ведь у него в почте уже был весь реестр ранее согласованных и запланированных платежей.
А ведь есть ещё вариант отправки полностью оформленного и подписанного платежа в конкретную дату и время.
вопрос в другом — зачем ?
у какого бизнеса есть великая потребность платить в 2 часа ночи ?
если что — я не о мобильных операторах и т. п. экзотике. Я о реальном бизнесе. О сети магазинов , нотариусе , компании по грузоперевозкам , соковом заводе и т. п.
Если бы НБУ с таким упорством внедрял что-то реально полезное — он бы уже коммунизм построил…
Я вже надавав приклади, і не один. У бізнеса який надає цифрові послуги будь якого виду: кабельне телебачення, інтернет, хостинг та інші подібні. У бізнеса який надає цілодобові послуги з доставки чогось, наприклад ті ж піцеріїї та сушерії. Бізнес пов’язаний з туристичними послугами: аренда автомобілів, готелі. Оплачювати проїзд в транспорті, про який ти нагадав своїм варіантом з бітком, теж, бо люди в тролейбусах і метро їздять не тільки з 9 до 17. Продаж квитків на літаки, потяги, міжміські автобуси.
если так — отстал я от жизни… пойду плакать.
О, дякую, щиро. Нарешті в редакції знайшлась людина яка вміє писати не хайпові, а користно змістовні заголовки.
Як відомо ці платежі отримує не сам банк, а відповідні підприємства та казначейство. Чи будуть вони в режимі онлайн опрацьовувати платежі і відносити їх до відповідних особистих рахунків клієнтів чи платників податків — залежить не тільки від можливості СЕП проводити платежі цілодобово, але й від того чи здатні зачастую дуже відсталі комунальні підприємства отримати від банка платежі що надійшли та оперативно опрацювати їх.
Припустимо заплатив я зараз за гарячу воду чи електрику. Якщо я заплатив не на сайті картою, а через інший банк банківським переказом на рахунок цього комунального підприємства — коли це підприємство оновить інформацію по моєму рахунку? Це дуже повільно відбувається.
Те що воно відбувається повільно з одного боку не так вже й важливо — квітанції все одно приносять лише раз на місяць.
Але припустимо що це комунальне підприємство хоче встановити інтелектуальні лічильники якими можна буде керувати віддалено і навіть вимикати боржників. Тоді питання швидкості обробки платежів стає дуже важливим. Бо якщо я припустимо пропустив вчора оплату і в 23:59 мені вимкнули воду то я можу оперативно оплатити борг і було б гарно якби вмикання води відбувалось максимально швидко, без виклику сантехника. Для всього цього в тому числі потрібна і швидка обробка платежів, не тільки тих яки зроблені картками, а і тих які зроблені як банківський переказ.
«Це дуже повільно відбувається.»
Приходящие платежи предприятия ЖКХ обрабатывают в тот же день,
никто не откладывает всю обработку и разброску по лицевым счетам,
на последний день месяца, а вот импорт из базы на публичный вэб-сайт
обновлённой информации чаще всего происходит один раз в 10 дней
либо всего два раза в месяц:
— 8−10 числа сумма задолженности на первое число
— после 25 числа инфа об оплате по сроку (до 20)
только ради критики пытаются очернить
или похоронить отличное начинание…
Если лично вам что-то не нужно,
это не значит, что оно не нужно
больше никому…
Азербайджанский опыт смарт-учета жилищно-коммунальных ресурсов
https://minfin.com.ua/blogs/qwerty1999/172817/
никакого отношения к прохождению платежей 24/7 это не имеет.
но такого у нас никогда не внедрят. невыгодно же.
просто завести 3−4 екаунта во всяких «битпеях» , пару кошельков , горячих и холодных , конверсия, пара подтверждений , часок ожидания — и можно ехать. Модно и стильно. И отрапортовать о своей инновационности можно.
и смузееды при деле :)
Багамы, Белиз, Бермуды…
важно — больше участников, больше этапов, кошельков, подтверждений, авторизаций, батчиков, настроечек, провайдеров, операторов… чтобы потом концов не найти — что и куда подевалось.
это я на досуге посмотрел на закон «про платіжні послуги» :)
А значить рахувати треба весь цикл — «створити екаунт на біржі , гаманець , завести гроші на біржу , купити стеларкоїни , переказати їх метрополітену, який зробить зворотній процесс.»
правда - швидше і простіше ніж карткою ?