Министерство индустрии и инфраструктурного развития Казахстана оценило общий ущерб в результате массовых протестов в 136,8 млрд теньге ($313,6 млн). Об этом сообщает Укринформ со ссылкой на «Интерфакс-Казахстан».
23 января 2022, 14:30
Читати українською
Власти Казахстана заявили об убытках в $313,6 миллионов из-за протестов
► Подписывайтесь на телеграм-канал «Минфина»:
главные финансовые новости
На телеграмм-канале МИИР Казахстана сообщается, что во время протестов пострадал 351 объект недвижимости, в том числе 45 зданий госорганов и 306 коммерческих объектов.
По словам министра индустрии и инфраструктурного развития Каирбека Ускенбаева, здания пострадали в 8 регионах: городах Алматы и Шымкент, а также в Алматинской, Жамбылской, Кызылординской, Атырауской, Актюбинской и Восточноказахстанской областях.
Предварительные данные оценивали сумму ущерба в $198 миллионов.
Читайте также: Почему из-за протестов в Казахстане подорожали Chevron и Exxon
Напомним
Протесты в Казахстане начались 2 января. Сначала люди выступали против повышения цены на газ, но впоследствии протестующие перешли и к политическим требованиям — отставке правительства и президента, возвращению старой Конституции и отстранению от политики «вечного» Нурсултана Назарбаева.
Протесты довольно быстро перешли в стычки с правоохранителями. По информации СМИ, жертвы были с обеих сторон.
Чтобы подавить протесты президент Казахстана Касим-Жоварт Токаев пригласил в страну «миротворцев» из России, Армении и других государств, входящих в ОДКБ (Организация договора о коллективной безопасности).
Читайте также: Казахстанские акции и бонды упали из-за протестов
7 января Токаев отдал приказ стрелять по митингующим без предупреждения.
Источник:
Минфин
Комментарии - 5
«Лідер „ЄС“ є офіційним членом цієї делегації, і очевидно, що його участь в дискусіях, авторитет і особливі взаємини з представниками цієї міжнародної інституції сьогодні як ніколи важливо використовувати для захисту країни. Це має розуміти і влада, якщо в неї залишилася хоч крапля здорового глузду і усвідомлення відповідальності за єдність країни», — заявила Геращенко.
«На жаль, пані Венедиктова була відсутня, депутатів прийняв її заступник», — зазначила народна депутатка.
«Також адвокати звернуться до слідчих ДБР і до суду щодо дводенного міжнародного відрядження лідера опозиції», — пише Геращенко.
«На жаль, голова В Р Руслан Стефанчук, який визнає, що Петро Порошенко є членом цієї делегації і має всі відповідні запрошення від наших партнерів, заявив, що він підпише розпорядження про відрядення відразу після дозволу слідчих чи Офісу Генпрокурора. Ми з подивом сприймаємо таку позицію керівника парламенту, і нагадуємо, що Верховна Рада — незалежний орган влади, яким не керують ані прокуратура, ані ДБР», — зауважує співголова фракції.
Вона закликала слідчі органи не блокувати політичну діяльність лідера опозиційноі партії, особливо на тлі безпекових загроз, які стоять перед Україною, і важливості боротися за підтримку країни на дипломатичному фронті.
Дипломат Костянтин Єлісєєв повідомив, що Офіс Зеленського блокує візит п’ятого президента Петра Порошенка на засідання Міжпарламентської Ради Україна-НАТО.
«Ще один приклад, що українська влада підігрує Кремлю, гальмуючи інтеграцію в НАТО — Банкова включила до складу делегації України для участі у засіданні Міжпарламентської Ради Україна-НАТО представника ОПЗЖ, виключивши П‘ятого Президента, лідера ЄС. Хіба це не зрада? Альянс у шоці!», — зазначає Костянтин Єлісєєв.
Як відомо, Петро Порошенко отримав запрошення Парламентської асамблеї НАТО взяти участь у призначеному на 24 січня засіданні Міжпарламентської Ради Україна-НАТО.
Своєю чергою партія «Європейська солідарність» вимагає від влади припинити блокування участі Порошенка у Міжпарламентській Раді Україна-НАТО.