bonv

Мова про економічну та технологічну міць України.
З 1991 року ми системно втратили всі переваги — наукову школу, наукові розробки, авіацію, космос…
Україна сьогодні займає 57-ме місце зі 132 у Global Innovation Index, поступаючись Румунії, Словаччині, Польщі, Латвії, Литві, Чеській Республіці…
Мова про партнерства.
Нагадаю, партнерства будуються на взаємних інтересах, а звідки їм взятися, якщо Україна за всю свою історію не мала довгострокової стратегії та пріоритетів? Навколо чого партнеритися? Цей аспект стосується не лише економіки, але й безпеки…
2. Пам’ятайте: «Країни, які не мають стратегії розвитку, є для країн, які мають стратегію, ресурсом»?
1991 року частка ВВП України у світовому була 0.3%, сьогодні це 0,16%
Не заглиблюватимуся, можете переглянути звіт за 30 років незалежності України.
Ми з індустріальної країни перетворилися на сировинний додаток інших країн.
Агросектор (з низьким переробленням) займає сьогодні 60% всього експорту.
Частка несировинного експорту — нижче 30%
Відсутність стратегії призвела до того, що ми стали сировинним придатком інших країн, де з нашої сировини виготовляють готову продукцію.
Саме там залишається додана вартість, там створюють робочі місця та там сплачуються податки для наповнення бюджету цих країн.

Чому Україна не має шансу на процвітання. Ні, я не розганяю зраду. Я констатую факт станом на сьогодні
Процвітання — не наслідок дива, це продукт наполегливої праці щодо системного досягнення наших цілей (стратегічних, довгострокових)
Днями розмовляв з шанованою мною людиною, від якої значною мірою залежить майбутнє нашої країни. І вона сказала, що розмови про наше майбутнє, поки що йде війна і її результат невідомий — недоречні…
Приблизно такі відповіді я чув і у 2015 році після усвідомлення, що частину території окуповано та повернеться вона не скоро.
Чув подібні тези й раніше, у 2009 році, в розпал шоку від фінансової кризи, що прокотилася світом.
***
Час іде, а в нас нічого не змінюється.
Про майбутнє ми не говоримо, стратегічні цілі є абстрактними, стратегій у нації немає.
А ті, що є в державі — не є стратегіями за методологією від слова «зовсім».
Ми не вчимося на помилках, а банально побудований процес стратегування допоміг би більшості їх уникнути.
Але хто про це думає?
***
До чого призвела відсутність стратегії та стратегічного мислення у лідерів країни (мова про 32-річну історію України)?
1. Країна досі не має чітко визначених пріоритетів.
Які наші цілі?
Куди та чому ми ідемо, і з ким?
І мова не про участь у НАТО чи ЄС.
Мова про якість життя основних бенефіціарів країни (згідно з Конституцією) — громадян.
Ми не сформулювали досі амбітних цілей

Більшість українських біженців у Німеччині досі не знайшли роботу. Як пише Bild, зараз у ФРН зареєстровано 1,1 млн біженців з України, з них 716 000 працездатного віку від 15 до 65 років. При цьому з них лише 113 000 мають офіційну роботу із соцпакетом і ще 36 000 частково зайняті.
«Таким чином частка працюючих українців — 21% від працездатних і 13,5% від загальної кількості», — підсумовує видання.
У коментарях Bild українські біженці називають різні причини свого безробіття. Деякі зазначають, що допомоги, які вони отримують від соціальної служби, «дуже хороші» і їх вистачає на життя.
Так, один із біженців обурився, що Німецький центр зайнятості пропонує лише «примітивну роботу з низькою зарплатою».
«Скажу чесно: воно того не варте! У мене немає мотивації для цього. Бо якщо працювати в Amazon чи інших фірмах за 8−9 євро на годину, то доведеться самому платити за оренду, електрику та воду. Тоді залишається занадто мало порівняно з 563 євро допомоги, яку я отримую на руки», — заявив він.
Українські жінки, які самі виховують дітей, зазвичай або чекають, доки дитина виросте достатньо, щоб віддати її в дитсадок, або намагаються знайти роботу на півставки.
Також багато хто вказує, що хоче спочатку вивчити німецьку мову.
«Я розумію, що думка суспільства і політиків у Німеччині змінилася і мені пора йти працювати. Але для цього мені потрібно спочатку по-справжньому вивчити німецьку. Поєднувати мовні курси та роботу складно», — зазначив ще один українець.

Світові центробанки у березні, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 15,7 тонни.
А могли ж ОВДП придбати, щоб гроші/золото просто без діла не лежали:))) Збитки — 00шістка.

Як повідомило УНІАН джерело у правоохоронних органах, йдеться про Андрія Наумова.
Ніби написано: останнє речення…
А все решта як прийнято у слуг типу народу. Ловлять — відпускають і знову типу ловлять. Або зменшення застави — якщо не втік. Боневтік.

Хоч це і непрямий чинник, але все ж таки може актуалізуватися будь-якої миті, адже він тисне, перш за все, на настрої громадян — попит на валюту на готівковому ринку може зростати, що змусить регулятора вжити оперативних заходів для встановлення балансу між попитом і пропозицією.

Прогноз курсу
Валютні коридори на міжбанку та готівковому ринку будуть майже тотожними і залишаться на попередньому рівні: відповідно 39−41 грн/долар та 41−43 грн/євро та 39−41 грн/долар та 41−43,5 грн/євро.
Залежно від валюти середня різниця між курсами міжбанку і готівкового ринку складе 0,5−0,7 грн. Середні тижневі курсові відхилення будуть в межах 1,5−2% від стартового курсу тижня.
Як зазначив Лєсовий, головним чинником для ринку буде співвідношення попиту та пропозиції та певна тенденційність їх співвідношення: чим більшим буде розрив, тим більш помітною буде участь Нацбанку в процесі встановлення рівноваги.
«Попри те, що в проекції тижня основні показники ринку мають більш-менш статичний вигляд, однак це лише підкреслює одне із правил — після зниження відразу настає період зростання і навпаки, тобто курсові показники можуть повертатися до початкових. До того ж валютні курси не зваляться в провалля, як і не стрибнуть вище хмар», — підкреслив банкір.
Лєсовий нагадав, що після завершення епопеї з макрофінансовою допомогою від США всі крапки над і розставлені: цьогоріч Україна має отримати потужний пакет міжнародних вливань і скоріше за все їхній обсяг відповідатиме очікуванням та потребі, прописаній у державному бюджеті, а це понад 37 млрд доларів.
За словами банкіра, крім макрофіну та стратегії регулятора впродовж тижня на ринок можуть впливати й воєнні обставини, зокрема й збитки енергетичній системі країни.

У ДБР також нагадали, що раніше цій особі вже повідомили про підозру у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, та у зловживанні владою або службовим становищем (ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України).
«Також працівники ДБР повідомили йому про підозру в шахрайському заволодінні понад 3,2 млн гривень під час його перебування на посаді керівника державного підприємства впродовж 2019−2021 років», — йдеться у повідомленні.
Зауважується, що підозрюваного було оголошено у міжнародний розшук. Розслідування триває. Як повідомило УНІАН джерело у правоохоронних органах, йдеться про Андрія Наумова.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру у незаконному збагаченні колишньому начальнику Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України.
Як зазначається у повідомленні на сайті ДБР, у взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції та Офісом генерального прокурора Бюро виявило у колишнього посадовця СБУ набуття необґрунтованих активів на загальну суму 32,7 млн грн.
У Бюро зауважили, що фігурант, перебуваючи на керівних посадах у Службі, став власником активів: автомобіля «Toyota Land Cruiser 200» вартістю майже 2,3 млн грн, зареєстрованого на батька дружини; автомобіля «BMW X6 xDrive40d», вартістю 116 тис. євро, зареєстрованого на дружину; майже 593 тис. євро та понад 120 тис. доларів США.
«Також у його власності перебували два смарагди вартістю понад 6,5 тисяч євро кожен», — йдеться у повідомленні.
Так, колишній посадовець підозрюється у незаконному збагаченні, тобто вчиненні злочину, передбаченого ст. 368−5 Кримінального кодексу України.

Заступник міністра оборони України Юрій Джигир розповів, у скільки обходиться українському бюджету утримання одного бійця ЗСУ. Про це він розповів у коментарі Bloomberg.
«Джигир сказав, що вартість мобілізаційної кампанії Києва залежатиме від щомісячного рівня призову і рішень про ротацію. Вартість утримання одного солдата без зброї він оцінив у 1,2 мільйона гривень (30 тисяч доларів)», — пише Bloomberg.
Джигир також розповів, що війна в Україні показала низку конкретних корупційних ризиків у Міноборони, але «нова система закупівель допомогла їх ліквідувати».
За словами Джигира, зараз у Міноборони діє «двоетапний механізм» закупівель — міністерство встановлює політику закупівель, контролює і перевіряє якість, а дві державні компанії контролюють закупівлі, прагнучи знизити потенційні ризики.
Міністерство також працює з колегами зі США в рамках зусиль із вирішення проблем, пов’язаних із тим, як українські сили зберігають і використовують західні боєприпаси, сказав Джигир, пославшись на шість інспекцій на військових об'єктах, під час яких вивчали, як зберігають певні види зброї.
Народ за свої гроші купляє амуніцію…

Обіцянки: Вже у 2025 році реальні заробітні плати в економіці перевищать свій довоєнний рівень та підвищуватимуться надалі.
Як повідомляється у інфляційному звіті НБУ, зростання зарплат відбудеться зокрема завдяки посиленню конкуренції за робочу силу із закордонними роботодавцями.
Факти: За даними демографів у 2023 році близько 67% українців опинились за межею бідності .
Реальна зарплата українців минулого 2023 року знову скоротилася — приблизно на 5%.

Вони наївно думали, що Гітлер після цього зупиниться.
Якщо провести паралелі з сьогоденням, то хто сказав, що Росія — це проблема тільки України? Невже ви настільки наївні, думаючи, що якщо Росія захопить Україну, то зупиниться на цьому? А що її потім зупинить від захоплення Казахстану, Грузії чи Вірменії? А може вона захоче собі повернути країни Прибалтики? А потім повернути під контроль країни колишнього Варшавського блоку? Поляки та прибалти до цього дуже серйозно ставляться. Що її зупинить? І чи розумієте ви, що шляхом збільшення територій, Росія буде ставати потужнішою? І боротись з нею тоді буде набагато важче, ніж зараз? Не нам, а вже європейцям. І це потрібно постійно доносити західним лідерам.
Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра Поля.

Коли я чую: «А чого Європа нам має допомагати», то мені хочеться запитати про таке
Думаю, всі чудово знають, як СРСР і Німеччина навпіл розділи Польщу по пакту Ріббентропа — Молотова. А чого тоді ніхто не пам’ятає про Саарський наступ?
Якщо не чули, то я розкажу. В 1920 Польща і Франція підписали договір про взаємозахист, а в 30-их був розроблений план, згідно з яким французи мали напасти з заходу, якщо Німеччина нападе на Польщу.
І коли Німеччина напала на Польщу, французи з британцями зосередили на західному кордоні 110 дивізій Тільки замість того щоб напасти, ця армія просто зупинилась!
Офіційна історія каже, що вони боялись реакції Німеччини, хоча пізніше стало відомо, що всі німецькі сили були відправлені на схід, а західний фронт був абсолютно незахищеним.
І дочекались до того, що після успішного завершення вторгнення в Польщу, німці повернулись назад і змогли відбити нерішучий наступ союзників!
Пізніше на Нюрнберзькому процесі військовий воєначальник Альфред Йодль казав: в 1938 ми не програли тільки тому, що 110 дивізій не стали атакувати 23 німецькі дивізії. А генерал Зиґфрід Вестфаль говорив, що якби французи атакували, то німецька армія змогла б протриматись не більше тижня.
Чи може також нагадати більш ранній епізод з Мюнхенською конференцією? Коли після того, як Німеччина захопила Судетську область в Чехословаччині, то лідери Франції, Британії зібрались, щоб ратифікувати це захоплення і змусили Чехо-Словаччину визнати територіальні претензії Німеччини.

Банкіри шикують, держава — жебракує: як працюють депозитні сертифікати НБУ.
https://www.unian.ua/economics/finance/bankiri-shikuyut-derzhava-zhebrakuye-yak-pracyuyut-depozitni-sertifikati-nbu-12624720.html

Полк «Азов», який очолював оборону Маріуполя, було виключено з отримувачів останнього пакету військової допомоги США через звинувачення у зв’язках із неонацизмом. Їх також не допускають до навчання з силами НАТО в Європі.
«Азов» відкидає звинувачення в неонацизмі, вказуючи, що до складу добровольчої бригади тепер входять бійці різних етнічних і релігійних груп, зокрема солдати-євреї. Військові також вважають, що такі звинувачення можуть бути сформовані під впливом російської пропаганди.