bonv

Український політик, ексгенпрокурор України Юрій Луценко розповів про перелік людей — ворогів Путіна.
Колишній генпрокурор України зазначив, що в Путіна є чорний список.
«В них є умова Путіна. Прямі переговори, на які так хоче поїхати Зеленський, почнуться, коли будуть арештовані головні вороги Путіна. І там є чорний список. Перший — Петро Порошенко, другий — Турчинов, третій — Яценюк і так далі. Там усе це стоїть. Він іде по чорному списку Путіна, бо інакше його не приймають туди, куди він так хоче», — сказав Луценко.

«Представники законослухняного бізнесу переконані: так не може продовжуватись. І замість того, аби збільшувати тиск та податкове навантаження на білий бізнес, варто спробувати врешті вивести економіку України з тіні та створити рівні та справедливі умови бізнесу для всіх», — підкреслюють у ЕВА.
Нагадаємо, за оцінками Міністерства економіки, рівень тіньової економіки в Україні становить 30% від офіційного ВВП. Рівень тінізації в сфері транспорту і логістики становив 48%, операцій з нерухомістю та видобувної промисловості - 41%, переробної промисловості - 31%, оптової та роздрібної торгівлі - 28%, будівництва — 27%, фінансової і страхової діяльності - 23%, сільського, лісового і рибного господарства — 18%.

Українська економіка щороку втрачає на нелегальних схемах майже 40 мільярдів гривень. Саме тому влада має передусім зосередитися на тому, щоб вивести економіку із тіні, а не підвищувати фіскальне навантаження на легальний бізнес.
Про це йдеться у заяві на сайті Європейської бізнес асоціації (ЕВА).
«Сьогодні в Україні існує 2 паралельні реальності: прозорий бізнес, який сплачує необхідні податки і платежі, але щоразу зазнає фіскального тиску. Та тіньовий бізнес, який нівелює законодавчі вимоги, не сплачує податки, та куди не ходять з перевірками перевіряючі органи. Хоча втрати від тіні колосальні — як прозорих компаній, так і держави», — наголошують у ЕВА.
Експерти асоціації порахували, що лише державний бюджет недоотримує від сірого ринку побутової техніки — 5 млрд грн, від нелегальної торгівлі тютюновими виробами — 16 млрд грн, від нелегального ринку алкоголю та спирту — близько 14 млрд грн, а нелегального імпорту ювелірних виробів — 2 млрд грн.

Політичний аналітик Олександр Кочетков вважає, що заява президента Володимира Зеленського про можливий переворот мала на меті змістити акценти питань журналістів на пресмарафоні.
«Мені, як політтехнологу, наразі дуже просто пояснити, що відбулось. По-перше, якщо нам анонсований (вираз із шоу-бізу) переворот, то обов’язково перед початком цього треба оголосити на всю країну та весь світ, що захоплені ці заколотники, небезпеки немає, можемо жити далі. Такого оголошення не було і відповідно, його відсутність, президент розписався — що це вигадка», — сказав Кочетков.
Він вважає, що ця заява була не лише для того, щоб змусити (Ріната, — ред.) Ахметова піти на якісь перемовини, а спробувати перемкнути увагу журналістів на пресмарафоні з неприємних запитань про відпочинок в держрезиденції, про вагнергейт.
«Всі почнуть запитувати про це, а про неприємні питання забудуть. По-перше, воно не вийшло, по-друге — це вдарило по країні і національна валюта полізла, відчутний стрибок гривні. Це демонстрація абсолютного нерозуміння, як заяви першої особи держави впливають на весь світ, нацекономіку та все загалом. Вони продовжують бути в координатах шоу-бізу. Сказав та забув», — підсумував політчний аналітик.

З січня 2021 року в Україні суттєво зріс показник мікрокредитів, які бере населення.
Про це повідомляє Опендатабот.
Як йдеться в повідомленні, за три квартали 2021 року мікрофінансовими організаціями видано мікрокредитів на суму 49 млрд грн.
85% договорів позики оформляються в режимі онлайн.
Загальна сума боргу населення за 9 місяців 2021 року зросла на 5%.
На цей час українці заборгували 15,6 млрд грн тільки за простроченими кредитами.
Гірше ж точно не буде? ©

В Україні ціни на продукти можуть повернути під контроль держави. Відповідно до зареєстрованого в парламенті законопроєкт, надбавка в магазині не повинна перевищувати 25% від ціни виробника.
Законопроєкт передбачає регулювання цін на продукти вітчизняного виробництва. Ціни на імпортні товари регулюватися державою не будуть.
Крім того, планується державне регулювання «соціальних продуктів»: яєць, хліба, соняшникової олії й т.ін.

А тут ще й розмови про заколот. Для міжнародних інвесторів це перекладається як проблема, якої варто уникнути. І роблять вони це двома способами: тікають звідси з грошима, які тут тримали, і відмовляються від нових угод. У що це виливається? Найпомітніше для населення — зростання цін.
За словами Олександра Савченка, цей рік ми закінчимо з підвищенням цін на 10%.
Підсилить ріст цін і новорічний ажіотаж та стрімке подорожчання їжі у світі.
«Адже якщо у світі олія росте в ціні, вона не може падати в Україні. Ніколи продовольча пшениця не коштувала стільки, скільки вона коштує зараз. За рік ціни у світі на продовольство виросли на 21%», — каже Олег Пендзин.

Але оксамитовий сезон для національної валюти закінчився раптово. Долар здорожчав, аж на гривню. Ми бачимо це щодня на табло обмінників. На курс тиснуть одразу кілька причин.
Перша і найнебезпечніша — скупчення російської техніки біля наших кордонів. Слово «війна» для світу грошей все одно, що град для селянина — паніка й бажання рятуватися.
«Нервують іноземні інвестори. Вони продають держоблігації. Гривня спробує сходити на 30 за долар, якщо буде військова агресія з боку Росії», — пояснює Ерік Найман.
І це на фоні, старої біди. Новий штам COVID-19 омікрон несе загрозу і для гривні.
«Не виключаємо, що цей штам сформує ризики і змінить поведінку населення і бізнесу. Більше заощаджувати і менше інвестувати», — розповідає ТСН. Тижню Старший аналітик Центру макроекономічного моделювання KSE Ігор Дейсан.
Наступний пазл — дефіцит вугілля. Влітку, коли були помірні ціни, Україна не купила його достатньо. Тепер купує дорого в авральному порядку. І не за гривні, як ми розуміємо, а за конвертовану валюту. І чим більше її їде з держави, тим менша ціна валюти національної.
«Чим холодніша зима, тим нижче може опуститися гривня і піднятися долар», — говорить Олександр Савченко.
Ще гірша ситуація на ринку газу. Напередодні опалювального сезону ціни на блакитне паливо б’ють рекорди. За осінь вартість газу на європейському ринку злетіла вдесятеро.

І останній вагомий пазл — Міжнародний валютний фонд. Від нього отримали в серпні 2,7 мільярда «зелених». Ці гроші від МВФ тягнуть за собою ще й купу додаткових міжнародних програм з багатьма нулями, а все разом і підняло гривню на шосте місце у світі. А тут ще й пандемія вдарила по купівельних настроях українців і закордонних поїздках.

Міцна гривня:
Перший пазл — аграрії. Цьогоріч вони мали рекордний врожай зернових та продавали його за рекордними цінами — на чверть дорожче. Як розповів економічний експерт Олег Пендзин, те, що дає Україні валюту — це аграрний сектор — 38% експорту.
Наступний пазл — метали та руди. Виторг українських підприємств від експорту металів виріс на шалені 80%.
«Високі ціни на руди, на залізо — традиційні наші експортні позиції. Ціна на метал виросла приблизно у два рази», — пояснює економіст Олександр Савченко.
Третій пазл і джерело надходжень валюти — іноземні спекулянти. Вони продавали у нас свій долар, купували гривню й вкладали в державні облігації під шалено вигідні 12 відсотків річних.
«Сьогодні успішний європейський бізнес надзвичайно щасливий, коли він має 5−6% рентабельності. А тут — ні сіло ні впало — 12%. Це ж просто казка!», — розповідає Олег Пендзин.
Міцнішою нашу гривню робили й наші заробітчани.
«Несподівано вони почали більше грошей надсилати в Україну, десь на 20%. Раніше 12 мільярдів на рік, цьогоріч буде 14−15 мільярдів», — каже Олександр Савченко.
Ще один новий та дивний пазл — потік туристів з арабських країн.
«Сирія, Ірак, Іран, Саудівська Аравія… Вони тут відпочивали великими сім'ями і їм дуже сподобалось — їжа, комфортно, безпечно і дешево. Вони почали купувати нерухомість і теж надійшла валюта», — розповідає економіст Ерік Найман.

Європейський центральний банк планує змінити дизайн банкнот євро після проведення консультацій із європейськими громадянами, а процес, як очікується, завершиться у 2024 році.
Про це йдеться у заяві ЄЦБ, яка є в розпорядженні «Європейської правди».
Процес редизайну розпочнеться зі створення фокус-груп, яким буде доручено зібрати думки людей з усієї єврозони щодо можливих тем для майбутніх банкнот євро.
Тематична консультативна група, в яку увійдуть по одному експерту від кожної країни єврозони, потім представить короткий список нових тем Керуючій раді ЄЦБ.
Члени консультативної групи вже були призначені ЄЦБ на основі пропозицій національних центральних банків єврозони та представляють різні галузі, такі як історія, природничі та соціальні науки, образотворче мистецтво та технології.
«Банкноти євро нікуди не подінуться. Вони є відчутним і видимим символом того, що ми разом у Європі, особливо за часів кризи, і на них, як і раніше, є великий попит. Через 20 років настав час переглянути зовнішній вигляд наших банкнот, щоб зробити їх більш підходящими для європейців будь-якого віку та походження», — сказала президент ЄЦБ Крістін Лагард
Сучасний дизайн банкнот євро заснований на темі «епох та стилів», представленій вікнами, дверними отворами та мостами.
Дизайн банкнот євро — політично чутливе питання. У типових зображеннях на банкнотах — наприклад, знаменитих поетів, композиторів або будівель — є ризик того, що та чи інша держава відчує себе недостатньо представленою або недооціненою.

Представники бізнесу всіх секторів економіки прогнозують подальше зростання цін на власну продукцію через подорожчання сировини.
Про це відомо з даних опитування Національним банком підприємств у листопаді.
https://www.epravda.com.ua/news/2021/12/1/680302/

Експерти оцінили реалістичність Бюджету-2022 та дали прогнози, як країна буде з ним жити.
https://www.unn.com.ua/uk/exclusive/1955221-eksperti-otsinili-realistichnist-byudzhetu-2022-ta-dali-prognozi-yak-krayina-bude-z-nim-zhiti

Дефіцит Пенсійного фонду цього року наближається до 16 млрд грн.
Дефіцит Пенсійного фонду за підсумками 11 місяців цього року вже сягнув 15,65 млрд грн. Про це свідчать дані Пенсійного фонду України (ПФУ)

Украинцы начали скупать валюту:))
Чистый спрос на иностранную валюту со стороны физических лиц с учетом наличных и безналичных валютных операций в ноябре вырос до $345 млн. Об этом сообщил глава совета Национального банка Богдан Данилишин.
По словам главы Совета НБУ, соответствующая динамика усиливает давление на валютную позицию банков.
Также Данилишин отметил, что на межбанковском рынке обменный курс гривни продолжил ослабляться в условиях устойчивого преобладания спроса над предложением.
«В условиях одновременного увеличения спроса на иностранную валюту и сокращения ее предложения, что определяло существенное преобладание спроса на иностранную валюту как на условиях спот, так и форвард, Национальный банк осуществлял валютные интервенции по продаже иностранной валюты, объем которых на прошлой неделе составил $630 млн, что составляет около половины общего объема покупки иностранной валюты Национальным банком в ноябре», — добавил он.
В целом чистая покупка иностранной валюты Нацбанком в ноябре составила около $385 млн, с начала года — $2,6 млрд.