bonv

У січні-листопаді 2021 року імпорт товарів перевищив експорт на 3 607,3 млн доларів.
Про це повідомила Державна служба статистики.
Експорт товарів у січні-листопаді 2021 року становив 61 266,9 млн доларів, при цьому він збільшився на 38,2% у порівнянні з січнем-листопадом 2020 року.
Імпорт товарів у січні-листопаді 2021 року становив 64 874,2 млн доларів, збільшившись на 33,8%.
У 2020 році імпорт товарів перевищив експорт на 4 878,4 млн доларів.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що безстрашністю та незламністю захисники Донецького аеропорту показали всім, що боротися за свою землю треба до кінця.
Про це президент написав у своєму Telegram-каналі.
«День пам’яті захисників Донецького аеропорту. День „кіборгів“, які вистояли, незважаючи ні на що. День людей, чий дух міцніший, ніж перекриття терміналів ДАПу», — зазначив він.
За словами Зеленського, своєю безстрашністю та незламністю «кіборги» показали всім, що боротися за свою землю потрібно до кінця.
Він закликав українців пам’ятати героїв.

З неділі, 16 січня, набуває чинності норма мовного закону про те, що друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою.
Так, сьогодні набула чинності стаття 25 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих засобів масової інформації.
Відповідно до закону, друковані ЗМІ можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання також і державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.
Розповсюдження за передплатою друкованих ЗМІ іншими мовами допускається, якщо їх засновники забезпечать можливість передплатити таке саме видання державною мовою.

Нові кібератаки Росії можуть позбавити українців світла, тепла і грошей — Reuters.
https://www.unian.ua/economics/finance/novi-kiberataki-mozhut-znachno-pogirshiti-zhittya-prostih-ukrajinciv-reuters-novini-ukrajina-11672239.html

«Немає значення, хто вивів гроші незаконно — стоматолог чи великий бізнесмен. Україна мала би налаштувати систему боротьби із незаконним оподаткуванням, яка працює у світі. Мала би створити реєстр кінцевих бенефіціарів бізнесів, відкритий для інших країн-партнерів. Вони б тоді відкрили свої для України. Якби держава хотіла би боротися із тінізацію оподаткування, то цим би займалися. Це повний провал влади, що вона не може цього», — говорить економіст.
Ідея поширити санкції на інші країни абсолютно не реальна, каже Кущ.
«На Заході скептично ставляться до українських санкцій. Тому що ті люди, що кого їх ввели, подають позови в європейські суди і виграють, бо доказів Україна не може надати. У Латвії за поданням нашої держави блокували рахунки близьких до Януковича політиків на біля 40 мільйонів доларів. Україна не спромоглася надати докази корупційного походження коштів. Їх зарахували до бюджету Латвії як нічийні. Такі історії нічого не навчили владу. На Заході немає віри в українські суди, бо їх рішення вибіркові», — наголошує економіст.

Олігархи можуть не боятися, що санкції Ради нацбезпеки і оборони проти них поширять інші країни. Заявами про це президент Володимир Зеленський намагається перекласти відповідальність за свій провал на країни Заходу — економіст Олексій Кущ.
«Влада намагається зняти із себе відповідальність за провал закон про олігархів. Він абсолютно нефункціональний. З олігархічною системою треба боротися системними заходами — політичні, економічні. Один невеликий закон не допоможе. Зеленський розуміє, що цей закон — медійна технологія. Потрібен був для підвищення рейтингу. А зараз настане час пред’являти результати, а їх не буде. Тоді рейтинг почне падати — навіть більше, ніж виріс», — каже економіст.
«План прикриття» Зеленського полягає в тому, щоб озвучити вимоги до Заходу — допомогти боротися із олігархами, говорить Кущ.
«Аргументуватимуть тим, що гроші олігархи виводили за кордон. Технологія така: „Ми хотіли боротися із олігархами, а нам не допомогли. Україна залишилася одна“. Сказати, що всередині країни у хтось заважає боротися із олігархами, вже не вийде», — розповідає він.
На Заході не борються з олігархами, там діють однакові правила для всіх, говорить Кущ.

Зробили всіх разом? Гірше точно не буде? (с)
https://minfin.com.ua/blogs/bonv/183293/

США обговорюють постачання додаткового газу в ЄС на випадок нападу РФ — Reuters.
США пообіцяли підтримати Європу, якщо виникне потреба у енергії через конфлікт чи санкції.

Водночас чимало підприємців скаржаться, що обіцяні пільгові тарифи на газ вони досі не отримують, відтак промисловість знижує об'єми виробництва.
«Брак товарів доводиться заміщати імпортними, активізація імпортерів теж тисне на курс», — каже експерт.
Шевчишин також звернув увагу на те, що зростання курсу приваблює спекулянтів, які активізувалися. Через панічні настрої почало скуповувати валюту й населення, що може ще більше розігнати курс.
Наступного тижня міжбанківський валютний ринок спробує вийти за позначку 28 грн/$., упевнений Шевчишин.
«Деякий час потопчеться на цьому місці, потім може бути 28,1 чи 28,2. Вища мета — 28,6. Але це за умови агресивного виходу інвесторів із країни. Готівковий ринок житиме своїм життям, але в головному наслідуватиме міжбанк. Адже населення після новорічних свят і в умовах росту інфляції не має великих сум готівки, щоб масштабно вплинути на ринок», — зауважив аналітик.

Гривня падає через проблеми з енергоносіями й ризики воєнної агресії з боку Росії, пояснив Gazeta.ua фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
«Зараз відбувається масштабний відтік капіталу з країни з боку нерезидентів і внутрішніх інвесторів. Нерезиденти виводять капітал у всьому світі, це пов’язано з посиленням кредитно-грошової політики США. Відповідно, для них надійнішим і привабливішим стає долар», — каже він.
Валюта різко подорожчала через ризики можливої воєнної агресії Росії, говорить економіст.
«Переговори Кремля із західними партнерами жорсткі, сторони непримиримі. Учора почала падати вартість українських єврооблігацій, через можливі воєнні дії на території України нерезиденти виходять із гривневих ОВДП. До них долучилися локальні бізнесмени та інвестори, які намагаються пересидіти складний час в „тихій гавані“ і зберегти свій капітал», — пояснює Шевчишин.
Друга причина різкого знецінення гривні - високі ціни на енергоносії та зростаючий імпорт.
«На курс тисне необхідність купувати вугілля та газ. Представники Нафтогазу заявили, що в разі тривалих низьких температур необхідно додатково два — три мільярди кубів газу. Це суттєвий об'єм, без нього країна не зможе пережити зиму», — каже експерт.

Експерт порадив українцям дотримуватися принципу диверсифікації в питанні зберігання фінансів.
«Розподілити свої заощадження з різних валют. Найпростіший варіант — по одній третині зберігати у гривні, доларі та євро», — сказав старший аналітик «Альпарі» Вадим Іосуб.

А що ти так скромно про януковоща промовчала?:)))

Активіст пояснив, що йдеться про податок на доходи фізичних осіб, який він мав сплатити з пожертв на відновлення його спаленого будинку. Після того, як його будинок згорів позаторік у липні, він зібрав 1 263 544 грн від благодійників.
«Із цих пожертв сплачується два податки: військовий збір (його я вже оплатив) і податок на доходи фізосіб у розмірі 227 437,92 гривні (саме його стягує з мене податкова).

Українські банки можуть блокувати картки українцям і звертатися до клієнтів по пояснення в разі нетипових операцій, які не відповідають їхнім фінансовим можливостям.
Максимальна сума анонімних переказів становить 5 тис. грн, свідчить закон про фінмоніторинг.
«Відповідно до норм закону банки мають ідентифікувати платників. До 5 тис. грн можна поповнити готівкою рахунок або картку без ідентифікації особи. Якщо за один день на рахунок надійде декілька платежів у 5 тис. грн, банк може тимчасово заблокувати рахунок», — ідеться в повідомленні.
Норми закону не поширюються на:
— сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів і платежів (незалежно від суми);
— сплату кредиту до 30 тис. грн;
— перекази для оплати товарів і послуг, здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
— усі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;
— зняття коштів із власного рахунку.
Банки встановлюють власні норми щодо системи фінмоніторингу, суворість яких може відрізнятися.
2021 року в Раді намагалися підвищити максимальну суму анонімних переказів до 25 тис. грн, однак рішення відклали. Водночас у вересні 2021-го максимальну суму переказів без ідентифікації збільшили на 1 грн у зв’язку з тим, що найчастіше українцям було незручно переказувати суму до 4999 грн.

Зібрану суму вказав у декларації, заборгованість планував погасити впродовж року.
«Нагадаю, що у вересні я оприлюднив ПІБ палія мого будинку, відповідальність якого є очевидною з матеріалів справи. Знаєте, що за цей час зробила Нацполіція і прокуратура? Нічого. Рівно так само нічого Нацполіція і прокуратура зробили в справі підкидання гранат під двері батьків моїх і дружини.
Влада не захистила мою родину й захищає нападників (нікого досі не покарали й навряд це буде). І за це я плачу двічі: податками до підпалення і податками з пожертв після підпалення. Дякую, дуже дякую, шановна владо», — резюмував голова ЦПК.
23 липня 2020 року Шабунін повідомив, що його будинок у селі Гнідин під Києвом підпалили. У громадській організації це назвали частиною системної кампанії із залякування антикорупціонерів.
У грудні того ж року біля квартири матері активіста в Рівному виявили вибухівку.