bonv

Порошенко залишив з боргом у $78,23 млрд. А зараз? $150,99 млрд І темпи росту вражаючі…
Гірше ж точно не буде? ©

Через збільшення військових потреб дефіцит бюджету лише на цей рік становить майже $5 млрд (близько 200 млрд грн). Про це заявив наприкінці травня міністр фінансів Сергій Марченко. Аби покрити цей розрив, уряд планував підвищити військовий збір і податок на додану вартість (ПДВ). Нещодавнє рішення G7 щодо виділення 50 млрд доларів США покращить ситуацію, але цьогоріч кошти навряд чи надійдуть до бюджету, тому питання пошуку внутрішніх ресурсів, зокрема через підвищення податків, залишиться на порядку денному. Головна стаття видатків — оборона, на яку не вистачає, за різними оцінками, від 200 до 400 млрд грн.

В разі ухвалення цього закону військова поліція перевіряє факт відкриття кримінального провадження відносно вказаної особи і, відповідно, має право відчинити двері, повідомивши орган дізнання, де відкрито кримінальне провадження".
Резюмуючи, Катерина Аніщенко додала, що під час повномасштабної війни слід бути готовими до того, що популярних законів не буде.

Та додає: «Крім того, резервісти — це ті військовозобов'язані особи, які звільнились з лав ЗСУ, стали в резерв. На них, відповідно, будуть розповсюджуватись вимоги закону про мобілізацію як на військовозобов'язаних. Відповідно, військова поліція на них буде мати вплив».
Чи будуть проникати у житло
В парламенті визнають, що є доволі дискусійним пункт 11 статті 16 цього законопроєкту, де йдеться про право військової поліції проникати до житла порушників військового законодавства у невідкладних випадках.
Про це в коментарі для ТСН.ua розповідав один з ініціаторів законопроєкту, заступник голови Комітету Ради з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк.
Зі свого боку, адвокатка Катерина Аніщенко так прокоментувала норму про проникнення до житла:
«Як воно буде відбуватись — це покаже лише час. Військова поліція буде самостійно суб`єктивно ухвалювати рішення про те, чи є випадок невідкладним», — каже адвокатка.
Та продовжує: «Припустимо, що сталась наступна ситуація: військовозобов'язаний, який ухиляється від мобілізації, відносно, якого, припустимо, відкрито кримінальне провадження — військовій поліції стає відомо, що ця особа переховується за вказаною адресою. Або, наприклад, військовозобов'язаний, який був направлений до навчального центру і втік звідти, тобто не є військовослужбовцем і перебуває вдома.

Як по-новому можуть ловити ухилянтів та кому виб’ють двері: що каже про військову поліцію адвокатка.
Доля нового гучного законопроєкту про військову поліцію, за оцінками його ініціаторів, має вирішитись протягом найближчих тижнів. Автори документа стверджують, що ці нові правоохоронці будуть контролювати законність дій лише військовослужбовців, але в той же час днями в соцмережах з‘явилась інформація, що нова військова поліція може відстежувати у громадських місцях і ухилянтів.
Підставою для цього називають п. 4 статті 5 цього законопроєкту, де йдеться про те, що військова поліція забезпечує порядок і серед військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, «а також на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах)».
Адвокатка Катерина Аніщенко, яка знається зокрема і на питаннях мобілізації, в коментарі для ТСН.ua пояснила, що військовозобов'язаний згідно із законодавством — це і цивільний чоловік віком від 18 до 60 років.
«Військовозобов'язані - це і саме цивільні особи віком від 18 до 60 років. Військовослужбовці - це особи, які зараховані до штату частини. Якщо ми говоримо про те, що повноваження військової поліції будуть розповсюджуватися на військовозобов'язаних, то, відповідно, йде вже чітка градація — сюди будуть відноситись так звані ухилянти. Бо вони є військовозобов'язаними, але ще не є військовослужбовцями», — розповіла ТСН.ua Катерина Аніщенко.

Зазначається, що під час повної перевірки посадовець пояснив, що квартира та машиномісця куплені тестем і тещею за кошти, подаровані 88-річним дідусем. Йдеться про понад 20 млн грн. Крім того, згаданий дідусь нібито подарував дружині посадовця ще й 5 млн грн, які були у декларації готівкою у 175 тис. дол. США.
«Джерелами походження понад 25 млн грн дідусь назвав заощадження від доходів, отриманих у вигляді заробітної плати, продажу нерухомого і рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. Водночас жодних документів, які би підтверджували факт продажу майна та отримання доходів, він не надав», — зауважують у НАЗК.
За результатами перевірки відомство склало обґрунтовані висновки за ст. 368−5 (незаконне збагачення) та ч. 1 ст. 366−2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та скерувало їх до Державного бюро розслідувань.

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки незаконного збагачення на суму понад 20 млн грн у декларації колишнього начальника Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Київській області.
Про це повідомляє пресслужба відомства у Фейсбуці.
«НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення на суму понад 20 млн грн, а також декларування недостовірних відомостей на понад 5 млн грн у податківця з Києва. Ці факти встановлені за результатами повної перевірки декларації за 2021 рік, поданої колишнім начальником Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Київській області, який наразі працює заступником начальника управління Головного управління ДПС у м. Києві», — йдеться в повідомленні.
У НАЗК уточнюють, що посадовець у своїй декларації вказав, що разом з дружиною протягом звітного періоду користувався квартирою та двома паркомісцями у Печерському районі м. Києва, вартість яких йому невідома.
«Перевіркою встановлено, що ці об'єкти у 2021 році були набуті тестем і тещею посадовця за понад 16 млн грн, тоді як їхній сукупний дохід із підтверджених джерел від 1998 року становив трохи більше ніж 1,7 млн грн. Договори від імені тещі укладала дружина посадовця на підставі довіреності», — інформують у відомстві.

«Економіст наголосив, що українські партнери свідомо говорять, що дають Україні гроші не для того, щоб вона розраховувалась з кредиторами, а для того, щоб існувала, як держава. Тому не виникає непорозумінь щодо того, що Україна хоче пролонгувати ті 20 мільярдів доларів до 2027 року.

Наразі в Україні розглядається два варіанти, як вирішити проблему заборгованості, враховуючи, що Київ не зміг домовитися з власниками облігацій про реструктуризацію міжнародного боргу на суму близько 20 мільярдів доларів. Про це заявив економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в коментарі «24 Каналу».
За його словами, Україна пропонує два варіанти. Перший — передбачає, що держава повертає в 2027 році 40% від суми, яку кредитори вимагають, останні 60% - списуються. Другий варіант: Україна повертає одразу 40%, а інші - це будуть цінні папери (варанти), які будуть погашатися, виходячи з темпів росту української економіки.
Економіст підкреслює, що сьогодні основне питання, яке обговорюється, полягає в тому, яка саме частина боргу буде погашена Україною. На думку Пендзина, ситуація вирішиться до серпня 2024 року.
Він нагадав, що подібна ситуація була в Україні в 2015 та 2022 роках. Він запевнив, панікувати не треба, адже борги перед комерційними кредиторами не вплинуть на отримання макрофінансової допомоги від партнерів.
«Є комерційні запозичення, які ми брали на міжнародних фінансових ринках, випускаючи облігації, а є гроші, які Україна отримує як суверенна, в міжурядових угодах. Оті гроші, що ми отримуємо від США, ЄС, МВФ — не пов’язані з нашими комерційними кредиторами (ті 20 мільярдів доларів)», -додав пояснив Пендзин.

Чого очікують іноземні інвестори від українського агробізнесу
В статті вказано, що інвестиції дуже вигідні для іноземних інвесторів, оскільки сільськогосподарські компанії, в які вони вкладають кошти, мають великі земельні володіння і здатні виробляти та експортувати у великих масштабах. Одним із прикладів є український олігарх Юрій Косюк, голова агропромислової групи «Миронівський хлібопродукт» (МХП). Імперія Косюка володіє 60% українського виробництва м’яса птиці. Господарства МХП обробляють щонайменше 300 000 гектарів землі в Україні.
Час платити за рахунками.
Раніше УНІАН писав, що Україна не змогла домовитися з власниками облігацій про реструктуризацію міжнародного боргу на суму близько 20 мільярдів доларів. Така ситуація загрожує для України дефолтом. Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що переговори триватимуть.

Угода з приватними кредиторами також необхідна, оскільки Україна залежить від подальших позик від МВФ, який погодився з українським урядом, що співвідношення державного боргу до ВВП має знизитися до 60% до 2033 року. Минулого року цей показник становив 82,87%, а до кінця 2024 року, за оцінками, перевищить 94%.
Думки економістів.
Для того, щоб задовольнити вимоги міжнародних кредиторів, Київ повинен прискорити приватизацію державних компаній, вважає економіст Фредерік Муссо з американського Оклендського інституту. Центральним елементом цього є земельна реформа 2021 року.
За словами експертів, помилкова приватизація та корумповане управління з початку 1990-х років сконцентрували землю в руках нового олігархічного класу. Іноземні інвестори та українські олігархи робили хороший бізнес разом. Кошти надходили переважно з Європи та Північної Америки, включаючи американський фонд прямих інвестицій та суверенний фонд Саудівської Аравії. Орендодавці розміщують свої гроші в податкових гаванях, збіднюючи дрібних фермерів.

Загроза дефолту: інвестори залишаються непохитними і вимагають від України платити.
В України закінчуються гроші, але кредитори залишаються непохитними. Власники облігацій не отримували жодних виплат від України з 2022 року. З початком російського вторгнення вони погодилися на дворічний мораторій. Але зараз час спливає, оскільки 1 серпня закінчується термін виплат за пакетом облігацій на суму 20 мільярдів доларів США.
Зазначається, що минулого тижня переговори між українським урядом та міжнародними інвесторами, на яких Київ просив про продовження терміну погашення боргу та часткове списання боргу, знову зірвалися. Україна просить власників своїх облігацій, серед яких великий американський інвестор Blackrock, французький фонд Amundi та британський міжнародний інвестор Amia Capital, змиритися з більшими втратами, інакше їй доведеться суттєво обмежити свої витрати на армію та відбудову країни, пише Berliner Zeitung.
Однак, за словами журналістів, для інвесторів ці вимоги є занадто високими. У своїй заяві група кредиторів на чолі з Blackrock and Co. оголосила, що намагається досягти угоди. Однак запропонована українським урядом знижка у розмірі 60% значно перевищує очікування фінансового ринку. Прийнятним було б лише скорочення боргу приблизно на 20%. Запропоноване Києвом скорочення несе в собі ризик «значної шкоди» для довіри майбутніх інвесторів до України.

Гірше вже є!

Зе-«покращення в дії». А стало в рази гірше.
І буде ще гірше при нелохах з непрофанами!

Гірше ж точно не буде? © «Без перегляду податків не обійтися»: Гетманцев розповів, що чекає на українців.
У 2025 році бюджетна ситуація в Україні ще більше погіршиться. Без перегляду податків не обійтися.
Про це в інтерв'ю виданню delo.ua розповів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, необхідність у перегляді податків виникла «не тільки через зростання видатків на армію, які ми маємо закривати власними силами, а й через невизначеність із міжнародною допомогою» (наголошується, що інтерв'ю було записано ще до Саміту G7, — УНІАН).
Водночас Гетманцев наголосив, що поки що «не готовий озвучувати конкретні цифри та інші параметри».
«Необхідно дочекатися пропозицій Кабінету Міністрів, які ми згодом розглянемо і підтримаємо», — пояснив він.
За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, «єдиний додатковий ресурс для наповнення держбюджету в поточних умовах можна залучити завдяки перегляду ставок двох основних податків — ПДВ і ПДФО (військового збору)».
«І все має відбутися дуже швидко. Тобто, ухвалюємо відповідні законодавчі зміни і цього ж року вводимо нові податкові ставки в дію», — додав Гетманцев.
По приколу і хоч «поржем»…