bonv

І чи приємно буде батькам, коли їхні діти не зможуть навчатись у гімназії, ліцеї, університеті, бо недостатньо володіють державною мовою?
Де елементарна практичність, коли досконале володіння державною мовою нарешті даватиме відчутні преференції під час пошуків роботи? Всі «злиняють за бугор», щоб не вчити українську мову? Точно не всі. І найперше відповідальність лягає на батьків, які, непогано володіючи державною мовою, розмовляють з дітьми жахливим язичієм, яке їм здається «вєлікім і могучім язиком Пушкіна і Булгакова».
Чекають окупації, відновлення СРСР після сотень знищених міст і сіл, щоб діти могли будувати тоталітарне майбутнє? Українізація буде завершена не тоді, коли нею заговорять повії на Окружній чи злодії, а коли нею заговорять у кожній домівці. Досі ми їм казали: та розмовляйте вдома як хочете! І, як виявилось, ця тріщинка перетворилася нині на справжній пролом, що загрожує національній безпеці. Пора нагадати батькам, що мало нагодувати та вдягти дитину — треба її виховати громадянином.
Галина Пагутяк, письменниця, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка.

Чому в нас вважають це чимось невинним і безпечним? Адже з родинних домівок, де живуть різні покоління, через двері, навіть не через вікна, лізе на вулиці, дитячі майданчики, в школи оця вся страшна чорносотенщина, просякнута ненавистю до українських мови, культури, історії. До садочків і в школи приходять досі діти, які абсолютно не знають державної мови, і їх агресивно захищають грудьми матусі, вважаючи, що без знання української мови можна обійтися. Коли у світі ти не можеш влаштуватися без знання мови своєї країни навіть на найбруднішу роботу. Контролю над спілкуванням учителів та вихователів із дітьми немає.
Батьки накачують дітей вдома російськомовним контентом і вважають це нормальним, бо це вдома, а дім — це фортеця, дитина — твоя власність. За мовний саботаж у тому ж світі можуть покарати дуже суворо, бо це невиконання батьківських обов’язків. То чи не можна покласти на батьків хоч дрібку відповідальності за власних дітей, які повинні інтегруватися в український простір? Іншого простору не може бути.
У 2022 році, коли Львів наповнили внутрішньо переміщені особи, в пункті реєстрації я бачила, як хлопець років сімнадцяти не міг заповнити анкети українською мовою, бо не розумів ні слова. Йому допомагали дві старші родички. В якій школі він навчався взагалі?
І як він буде здавати ЗНО через рік? Чим займається тоді Міністерство освіти, як воно допустило до того, що українські діти за 11 років не вивчили державної мови?

Мовний саботаж. Про що забули автори Закону про мову.
Нікого не влаштовує Закон про мову та його мляве впровадження
І ми знаємо, що навіть урізаний він приймався зі страшенним лементом, а ще на нього впливає московсько-українська війна, що дратує найбільше, бо нам усім вистачає стресів, пов’язаних із нею.
Не знаю, чи це можна назвати повзучою русифікацією українців, бо вона вже доповзла до краю і відклала свої гадючі яйця в покоління, яке ходить в українські школи, чи це провал мовної політики після 2022 року, що скидається рівно як на саботаж, так і на диверсію. Варто тільки ЗСУ десь відступити з чергового клаптика спаленої землі, як русифікація бере реванш, захоплюючи нові мізки. Ота хисткість, непевність, відкладання на потім викликають відчуття, наче б'єшся головою об стіну. Бо розумієш, що суспільство повинно консолідуватися довкола захисту державної мови не менш завзято, ніж довкола захисту Батьківщини, але не може цього зробити.
Парадоксально, що активно зросійщується наймолодше покоління, ментально відчужене від обох імперій, тоді як старші свідомо переходять на суто український контент. Минуло прецінь уже понад 30 років Незалежності, а все одно з кожної праски лізе московщина разом із совєтською ностальгією. І потрібно вигнати цього демона з приватного простору, як би це не ранило ліберально-толерантні серця.
Тому зараз я хочу наголосити на одному, як виявилось, украй важливому моменті: спілкуванні росмовою в побуті та родині.

Monobank вже другу добу перебуває під DDoS-атакою. Вона триває практично безперервно.
Про це повідомив співзасновник Monobank Олег Гороховський.
Після вчорашньої атаки ворог зробив невелику паузу, але згодом розпочав знову. Водночас всі сервіси Monobank продовжують працювати справно.
«Другу добу на нас йде DDoS практично без зупинки. Під атакою Банки. Наближаємось до 3 мільярдів запитів на сервіс за два дні», — написав Гороховський.
Попередня атака на сервіси стихла приблизно о 22:30 16 серпня. Проте вже о 03:15 17 серпня вона розпочалася наново.
«Ми тримаємось, щоб ви могли допомагати нашим та закривати збори. Підіть і задонатьте на ЗСУ, на зло цієї нечисті», — закликав співзасновник.
Днем раніше Олег Гороховський розповідав, що банк отримав близько «мільярда запитів на послуги за 3 години», але запевнив, що ситуація під контролем. Він зазначав, що фахівці Monobank відбивають атаку, «попиваючи каву з пончиками».

Українська влада хоче відмовитися від прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум можуть замінити спеціальною соціальною виплатою, розповіла міністр соцполітики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону. «Ми хочемо відійти від прожиткового мінімуму. До цього прив’язані штрафи, посадові оклади тощо. Для нас дуже важливо це роз'єднати», — сказала чиновниця.
Член Кабміну підкреслила, що нинішній розмір прожиткового мінімуму замалий. Також вона поділилася, що спеціальна соцвиплата, яка може його замінити, буде визначатися індивідуально, зокрема, залежатиме від складу родини.
Міністр додала, що таку соцвиплату можуть надавати, у тому числі у разі бідності та для догляду через втрату працездатності.

Курська операція ЗСУ «одним махом» розвіяла наростаюче переконання Заходу, що Україна поступово рухається до поразки. Про це пише Bloomberg, аналізуючи події та публічні заяви останніх днів.
Видання зауважує, що переважна більшість країн-партнерів так чи інакше висловилася схвально щодо української операції в Курській області РФ.
Успіхи українців різко посилили розмови про необхідність скасувати усі обмеження на використання західної зброї, яких змушена дотримуватися Україна. Однак важливіше те, що ця операція може змінити уявлення Заходу про українську бойову силу.
За словами Дональда Дженсена, старшого радника з питань Росії та Європи в Інституті миру США, відчуття того, що Україна програє війну, тепер змінилося «одним махом, що захоплює дух».
«Ми бачимо, що українці креативні, ефективні, ними добре керують. Вони дуже вміло вибрали слабке місце в російському розгортанні по країні і використали його», — сказав Дженсен.

Компанія побудувала великий бізнес у Росії після розпаду Радянського Союзу. Минулого року операції російського підрозділу становили 5% від виручки групи в 33,1 мільярда доларів, і в ньому працювали близько 9 000 співробітників. Згідно з даними американських регулювальних органів, на кінець 2023 року компанія зберігала в країні чисті активи на суму $600 млн.
Постачальники нафтосервісних послуг виконують більшу частину чорнової роботи у світовій нафтогазовій галузі — від будівництва доріг і прокладання труб до буріння свердловин і прокачування сирої нафти. Але вони також надають доступ до складних технологій, які життєво необхідні для підтримання розвідки та розробки складних бурових операцій.
Західні політики уникали введення всеосяжних санкцій щодо нафтосервісних компаній у Росії через побоювання, що це призведе до припинення експорту викопного палива і стрибка світових цін на нафту. У травні офіційний представник Держдепартаменту США заявив, що SLB «до сих пір» не порушувала санкції і компанія чітко розуміє, «де знаходяться кордони».
На думку експертів галузі, технології та досвід SLB відіграють важливу роль у тому, щоб російські оператори могли розробляти нафтогазові проєкти з меншими витратами і ризиками.
«Компанії, які залишаються, розглядаються Кремлем як лояльні та претендуватимуть на медалі у вигляді преференційного ставлення після закінчення війни», — сказав науковець із Гарварду та колишній віцеголова Bank of America Крейг Кеннеді.

Найбільша американська нафтова група розширюється в Росії, — Financial Times.
Найбільша у світі нафтосервісна компанія розширює діяльність у Росії після відходу основних західних конкурентів через війну в Україні.
SLB, компанія з Х’юстона, раніше відома як Schlumberger, у липні 2023 року публічно взяла на себе зобов’язання припинити «постачання продукції та технологій до Росії» зі своїх глобальних об'єктів. За даними російської митниці, після введення заборони імпорт такого роду сповільнився і припинився до початку вересня, пише The Financial Times.
Однак документи показують, що компанія продовжувала імпортувати матеріали з інших джерел, поставивши обладнання на суму $17,5 млн у період із серпня до грудня 2023 року — останню дату доступних даних. Устаткування на $2,2 млн було заявлено як спочатку вироблене SLB або її дочірніми компаніями.
Викриття відбуваються в момент, коли SLB чинить опір тиску з боку правозахисних груп та українського уряду, які стверджують, що її робота в Росії допомагає отримувати мільярди доларів нафтових доходів для підтримки військових дій Кремля.
Два найбільших американських конкурента SLB у нафтосервісному секторі, Baker Hughes і Halliburton, пішли з Росії після початку повномасштабної війни. На відміну від них SLB заявила, що не планує йти.

На Курщині ЗСУ взяли в полон близько двох тисяч російських військових, — The Independent.

Він зазначає, що така позиція підтверджена і міжнародною практикою, а саме Настановами ОЕСР (першоджерело правил трансфертного ціноутворення).
«Настанови не згадують про необхідність застосування ані єдиного джерела інформації, ані єдиного методу для аналізу. До речі, навіть українські податкові органи не завжди використовують одне й те саме джерело інформації під час своїх перевірок», — резюмує експерт.
Нагадаємо, раніше партнер консалтингової компанії KM Partners Іван Шинкаренко наголосив, що українська податкова доволі часто упереджено трактує норми контролю трансфертного ціноутворення на свою користь.

В Україні податкове законодавство не обмежує платника податків використанням лише однієї бази данних для порівняння цін на експорт залізорудної сировини. Тож застосування винятково норм Platts податковими органами є помилкою. Про це написав директор практики з трансфертного ціноутворення Deloitte в Україні Олександр Ямпольський.
Він наголосив: що український бізнес часто звертається до судів, щоб скасувати такі донарахування, і вже є чимало випадків успішного оскарження рішень податкових органів. Висновок суду у цих справах свідчить, що метод порівняння цін на основі Platts має бути застосований лише тоді, коли він є таким же надійним, як і метод рентабельності.
При цьому суди наголошують: тягар доказування лежить на податкових органах. Тому, якщо компанія провела якісний аналіз, то податкові органи мають спочатку оскаржити її підхід, і тільки потім застосовувати власний метод.
«Проте деякі суди підтримують позицію податкових органів, стверджуючи, що вказані аспекти не так важливі. Один із судів висловив позицію, що для порівняння цін на експорт залізорудної сировини потрібно використовувати тільки одну базу даних, а саме Platts. Податкове ж законодавство не обмежує платника податків лише одним джерелом інформації, а допускає широкий вибір джерел», — повідомляє Ямпольський.

Національний банк України (НБУ) планує запровадити ліміт у 100 тис грн на місяць для вихідних p2p-переказів (з картки на картку). Однак обмеження не стосуватиметься волонтерів, а також фізосіб, чиї офіційні доходи вищі 100 тисяч грн.
Про це повідомляє Forbes з посиланням на заступника очільника НБУ Дмитра Олійника.
Згідно з проєктом постанови НБУ, банки зможуть робити виключення для волонтерів, якщо ті нададуть документи, що підтверджують їхню діяльність.
«Банки вже ведуть внутрішні списки волонтерів, платежі на їхню користь не будуть враховуватись у кількості вихідних переказів з однієї картки», — зазначив Олійник.
Для того, щоб волонтер не підпадав під загальне правило, йому потрібно відповідати хоча б двом з п’яти визначених критеріїв.
До критеріїв для волонтерів належать:
Реєстрація фізособи як волонтера
Здійснення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками
Має лист від державного органу, військової частини або благодійного фонду про співпрацю
Надано інформацію про суми, строки, мету збору та використання коштів
Підтверджено волонтерську діяльность через відкриті джерела (соціальні мережі, Інтернет
«спрощення в дії»…

За його словами, російським корпораціям доводиться довше чекати на отримання грошей за свій експорт і здійснювати платежі за імпорт заздалегідь, що, по суті, є вимушеним кредитуванням: «Вимушене фінансування торгівлі означає, що тверда валюта стає дефіцитною і дорожчою», — сказав Ісаков.
За словами журналістів, російські банки стикаються з дефіцитом юанів, основної іноземної валюти для зовнішньої торгівлі країни. Це призводить до збільшення витрат, оскільки китайські партнери все більше побоюються санкцій з боку США.
За даними центрального банку РФ, іноземні активи збільшилися на $4,7 млрд минулого місяця і на $5 млрд у червні. Дані показують приріст, а не загальну суму: «Це дійсно новий фактор, і, ймовірно, значний, але це не єдина історія відтоку капіталу. Банк Росії хоче дати нам зрозуміти, що ці 45 мільярдів доларів іноземних активів не є реальним відтоком капіталу», — додала Донець.

У 2024 році російський бізнес спостерігав значне зростання кількості готівки, накопиченої за кордоном. Загроза вторинних фінансових санкцій з боку США спричиняє все більші затримки в міжнародних торговельних розрахунках, пише Bloomberg з посиланням на дані Банку Росії.
Зазначається, що за перші сім місяців іноземні фінансові активи зросли майже на 45 мільярдів доларів порівняно з 21 мільярдом доларів за аналогічний період минулого року. Частина цієї суми — це інвестиції за кордон. Однак зростання в основному є накопиченням дебіторської заборгованості російських компаній через труднощі з міжнародними платежами.
Останні зусилля США, спрямовані на обмеження можливостей Кремля фінансувати війну, підвищили ризик вторинних санкцій. Це стосується навіть місцевих банків у країнах, які торгують з Росією, що призвело до більш тривалих затримок і перебоїв у платежах до і від ключових партнерів, включаючи Китай і Туреччину.
«Це нова реальність. Банки завжди мали депозити в іноземних банках і навпаки. Значною мірою це завжди була історія про взаєморозрахунки, потрібно було тримати їх один з одним. Зараз це набуло іншої, нової форми, яка віддзеркалює торговельну діяльність: Борг», — вважає економіст компанії T-Investments Софія Донець.
Затримки в розрахунках між російськими імпортерами та експортерами та їхніми іноземними контрагентами не призвели до колапсу торгівлі, але знижують ліквідність, зазначає економіст з питань Росії в Bloomberg Economics Алекс Ісаков.

Житло, власна справа, освітні гранти: Зеленський анонсував нові програми підтримки молоді.
Президент повідомив, що вже є державні програми, які працюють і працюватимуть дедалі активніше в інтересах молоді, зокрема:
«Перше. В чинній державній програмі „єОселя“ буде передбачено для молодих українців і українок віком до 25 років зменшення першого внеску до 10% - уже восени має запрацювати відповідна програма. Це справді хороша іпотечна програма. В ній передбачено 3% річних для військових, лікарів, учителів, правоохоронців і 7% річних для інших категорій.
Друге. Вже з вересня запрацює нова програма грантів на власну справу для українців і українок віком до 25 років. Це створення або розвиток свого власного малого бізнесу. Ми починаємо з грантів у 150 тисяч гривень на перші проєкти. Всі деталі будуть представлені нашим урядом.
І третє. Освіта, освітні гранти. Теж із вересня запрацює програма підтримки абітурієнтів. Ми поступово з урядом будемо збільшувати наповненість коштами цієї та інших відповідних програм підтримки нашої, української, молоді».
«Ми маємо робити все і для того, щоб підтримати українські спільноти у світі - дітей нашого народу, які зараз перебувають в інших країнах. Це чітке завдання для нашої держави, для всіх рівнів влади й також для громадських організацій України — підтримувати для нашого, українського, цвіту за кордоном освітній і культурний зв’язок з Україною», — резюмував Зеленський.
А попередні 4 тис баксів для вчителів? Смартфони для пенсіонерів? 1 млрд дерев?