bonv

Відповідальна частина суспільства не дозволила Януковичу і ФСБ загнати країну в московитське ярмо. Відповідальна частина суспільства попереджала, що вибори по приколу закінчаться погано. Відповідальна частина суспільства, не очікуючи команд з ОП, включилась в захист країни з перших годин.
Так, президент законно обраний більшістю тих, хто прийшов голосувати. Так, він легітимний. Так, під час воєнного стану, за чинним законодавством, вибори не проводяться. Так, президент залишається на своїй посаді аж до того часу, коли будуть проведені наступні вибори президента і наступний, сьомий президент України займе свою посаду. Це про безперервність влади.
Що далі? Відповідальні й притомні нікого на вулицю не виводять і не будуть. Бо ризики зрозумілі. Але це не означає, що ми налаштовані нескінченно терпіти. Бо нескінченне терпіння ще ніколи не допомагало вижити.
Ми хочемо зрозумілих меседжів від президента. І зрозумілих відповідей на прості питання:
1. Коли повернуться телеканали в ефір, як це було до початку повномасштабного вторгнення?
«Відмазки» про війну — жалюгідні. Ви зосередили таку владу в руках, що скоро зможете конкурувати з путіним в сенсі контролю за медіа. Можливі порушення законодавства вірно відстежуватиме повністю підзвітна вам Нацрада та питань ТБ і радіо.
2. Коли буде сформовано уряд національної єдності?
Воєнний стан відрізняється від мирного життя тим, що дає змогу мати в уряді представників різних політичних сил, які мають ввійти в уряд за професійними ознаками.

Банки Китаю масово припиняють операції з РФ: зависли платежі на мільярди юанів, — Reuters
https://www.reuters.com/business/finance/russia-payment-hurdles-with-china-partners-intensified-august-sources-say-2024−08−30/

Працівники з високими зарплатами можуть отримати бронь від мобілізації уже восени — нардеп.
У жовтні-листопаді 2024 року в Україні планують запровадити економічне бронювання для працівників тих підприємств, які не підпадають під критерії критично важливих для економіки. Бронь можуть отримати фахівці із високими зарплатами.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк з посиланням на інформацію, озвучену представниками Міністерства економіки на засіданні профільного комітету Верховної Ради.
За його словами, остаточне рішення щодо моделі економічного бронювання ще не ухвалене, оскільки з цього приводу має висловити позицію вище політичне керівництво.
Як відомо, одна з моделей передбачає, що для бронювання працівник повинен заробляти не менш ніж 34 500−35 000 гривень на місяць. Це має стимулювати роботодавців легалізувати зарплати та вивести їх з «тіні», що позитивно вплине на економіку країни.
Ярослав Железняк зауважив, що за консервативними розрахунками, впровадження такого механізму може додати до бюджету 40 мільярдів гривень на рік. Але для реалізації цієї ініціативи необхідно запровадити місячну звітність щодо податків на заробітну плату, щоб контролювати надходження до бюджету та ефективність цього механізму.

Обмеження переказів НБУ з картки на картку: як законно їх обійти.
Перше — відкрити більше рахунків у різних банках. Саме в різних, оскільки всі платежі в одному банку будуть відстежуватись та підсумовуватись. В Україні на даний момент 62 банки, та чинним законодавством людині не заборонено відкрити рахунок у кожному з них. Зазвичай людям вдається обходитися 3−5 рахунками на різні потреби, максимум — 10-ю.
Здійснюючи фінмоніторинг у кожному банку під час підписання договору, можна пред’являти ту саму довідку про зарплату або податкову декларацію ФОПу, наприклад, на 200 тисяч грн, якщо людина заробляє і хоче робити багато переказів.
Друге — перейти на перерахування за номерами рахунків — за IBAN. Ці 29 букв/цифр вказані для кожного карткового рахунку, їх не складно знайти у стандартному мобільному застосунку. Наприклад, у «ПриватБанку» після завантаження «Приват-24» у смартфоні для цього достатньо трьох кліків.

Відвідувачі супермаркетів тепер можуть не брати купюри, які їм видають в межах послуги «готівка на касі», якщо вони перебувають у неліквідному стані.
Про це заявили в Національному банку України (НБУ).
Купюри, які видають на касах, не мають викликати сумніву щодо їхньої справжності та платіжності, тож Нацбанк доручив суб'єктам господарювання під час надання послуги «готівка на касі» видавати власнику платіжної картки лише придатні до обігу платіжні банкноти та монети.
«Натомість зношені банкноти не повинні потрапляти до клієнтів, а мають вилучатися та здаватися разом із готівковою виручкою до обслуговуючих банків», — повідомили в НБУ
Також слід пам’ятати, що працівники магазинів та супермаркетів не можуть змусити оплачувати пошкоджений чи розбитий товар. У такому випадку фіксується факт пошкодження майна, згідно із законом «Про захист прав споживачів», який забороняє продавати пошкоджений або розбитий товар.
Якщо у магазині все ж наполягають на вині покупця, то повинні довести це в суді. Самостійно стягувати плату за пошкоджений товар вони не мають права. У такому випадку покупці можуть викликати поліцію.
Також є порушенням відмова приймати гроші у покупця під приводом відсутності здачі. На такого касира можна подати скаргу.

Вже зараз можна констатувати, що Національний кешбек, за умови його прийняття, не матиме такого потужного ефекту, як очікує уряд і ОП. Втім, вона і не стане суцільним провалом, як про це заявляє опозиція в умовах неоголошеної передвиборчої кампанії. Найбільші шанси, що програма стане «прохідною». Хоча обійдеться державному бюджету доволі дорого.
Проте, аби бути остаточно впровадженою, ідею кешбеку ще має підтримати Верховна Рада, а народні депутати, за словами Ярослава Железняка, налаштовані щодо неї доволі скептично.
Водночас, підтримувати національного виробника державі дійсно потрібно. Особливо малого, який завжди несе найбільше ризиків і має найменше підтримки. Але робити це краще не експериментальними методами, а цілком звичними, які були неодноразово випробувані у світі.

За його словами, є багато інших державних програм та заходів, які теж можна переформатувати на підтримку вітчизняного виробника. Але замість цього урядовці запроваджують програму з невизначеною ефективністю, результати якої буде навіть важко визначити. Та ще й витрачають на неї мільярди коштів з дефіцитного бюджету. І, на відміну від інших зазначених інструментів, такий кешбек ще ніде у світі не використовувався.
«Це ризик і певна „бульбашка“ очікувань, яка ще не зрозуміло як спрацює. Слід діяти перевіреними методами, які менш медійні, але більш ефективні. Навіщо витрачати кошти на піар? Лише щоб потім казати, що в нас є програми підтримки національного виробника? Так, вони не працюють — але вони є», — продовжує Ілля Несходовський.
Масло у вогонь підливає і те, що уряд наполягає на необхідності підвищення податків. І, водночас, замість того, щоб фінансувати дійсно пріоритетні цілі, готовий витрачати ті ж акумульовані кошти на відверто сумнівне рішення.
«Ви або не підвищуйте податки, але тоді зекономите на кешбеку. Або, якщо вже підвищуєте податки, то не витрачайте їх на піар. Набагато ефективнішим було б просто прийняти закон про спеціальне маркування продукції українського виробництва. Логічнішим було б апелювати до патріотичних почуттів, не витрачаючи жодної зайвої копійки з бюджету», — завершує експерт.

Альтернативи кешбеку
За словами експерта Несходовського, є більш дієві та менш експериментальні інструменти підтримки національного виробника за ідею Національного кешбеку.
«У світі вже є сталі практики підтримки національного виробника. Однією з них є введення мита на імпорт. За 2023 рік в нас від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 26 мільярдів доларів. Тобто на таку суму ми купили більше товарів, ніж продали. Це вже дає нам абсолютно обґрунтоване право, відповідно до правил світової торгівлі, впровадити додатковий імпортний збір, — наполягає керівник аналітичного напряму мережі АНТС. — Це, на відміну від кешбеку, наповнить бюджет і не буде „вимивати“ з нього кошти. А по-друге — це дасть більшу перевагу на ринку для всіх українських виробників у порівнянні з імпортною продукцією».
Ще однією альтернативою кешбеку він називає пільгове кредитування за програмою «5−7-9», яка має багато виключень. Якщо їх прибрати, то економічний ефект був би більшим.
«Наприклад, переробна галузь не кредитується по цій програмі. А ось якраз торговельні підприємства, які торгують імпортною продукцією, мають пільгове кредитування. Тобто, достатньо просто переформатувати вже діючу програму „5−7-9“ для підтримки готової продукції українського виробництва», — дає поради уряду експерт.

«Розрахунки ефекту від програми надто оптимістичні. Особливо у частині +0,25% ВВП. Якщо перекласти у гроші - це 21,17 млрд грн зростання економіки. За бюджетною декларацією ВВП у 2025 році сягне 8 466,3 млрд грн. Мало вірогідно, що такий ефект буде», — прогнозує В’ячеслав Черкашин.
«Я вважаю, що програма має невизначену ефективність і лише ефемерне обґрунтування її доцільності. Особливо ефект для ВВП. Адже ВВП і так зросте — яка там буде частка саме Національного кешбеку? Це вкрай важко буде визначити. Міряти ефект, скоріше за все, будуть показником виданих коштів — лише цього року планують витратити на програму 3 мільярди гривень, що теж абсолютно недоцільно», — додає Ілля Несходовський.

Скептицизму до ідеї Національного кешбеку додає і Ілля Несходовський.
«Доцільність програми тримається на ідеї, що українці будуть виходити зі своїх фінансових інтересів, щоб купувати український продукт. Але це працює інакше. Уявімо, що у магазині на полиці стоять два пакети молока — українського та польського виробництва, — наводить приклад фахівець. — Якщо українське, умовно, коштує 50 грн і має кешбек у 5% або 2,5 грн, а польське — 45 грн, то для покупця це не є перевагою. До того ж ці 2,5 гривні я зможу отримати лише через місяць після купівлі молока і використати лише на чітко визначені цілі, з урахуванням всіх обмежень. Якщо споживач дійсно керується власними фінансовими інтересами, то який вибір він зробить у магазині?».
Тобто, експерти не кажуть, що для країни ефекту від кешбеку взагалі не буде. Просто він буде значно меншим, ніж заявляє уряд. До того ж змогу отримати найбільші виплати у 3000 грн матимуть не соціально незахищені верстви населення, для яких ця підтримка була б доцільною, а, навпаки, громадяни з доходом вище середнього. А їх може злякати те, що доступ до їхніх витрат зможе отримати податкова служба. Таким чином, заявлена Кабміном ціль у +0,25% ВВП завдяки одному лише кешбеку опиняється під сумнівом.

Сумнівний економічний ефект або популізм влади.
Кешбек є кешбек — це повернення частини вже витрачених коштів. Якщо вам немає чого витрачати, то й не отримаєте ви нічого. Отже, навіть якщо третина активних користувачів карток приєднаються до програми, то це не означає, що вони отримають щось суттєве. Принаймні експерти не прогнозують шаленого результату як для окремого споживача, так і для країни в цілому.
«Національний кешбек у розумінні уряду — це масове явище, що торкнеться мільйонів громадян. Але на практиці це вузький інструментарій підтримки. Бо дуже багато обмежень. Є значні обмеження товарів, які можна купувати — заборона підакцизних товарів, і усі товари мають бути виключно українського походження. Є обмеження, на що кошти витрачати — медицина, комуналка, спорт, подорожі, — пояснює В’ячеслав Черкашин. — Крім того, навіть сама участь у програмі обмежена. Бо брати участь зможуть лише ті продавці, хто сам бажає це робити. Також треба відкрити спецрахунок в банку та чекати місяць на отримання коштів. При цьому, щоб мати „омріяні“ 3 000 грн, потрібно витратити 30 000 грн. Не дуже багато українців на це підуть».

Міжнародний валютний фонд зустрінеться з українськими урядовцями наступного тижня, щоб розглянути бюджетний прогноз охопленої війною країни і вирішити, чи варто виділяти наступні 1,1 млрд доларів із програми допомоги на суму 15,6 млрд доларів.
Команда МВФ відвідає країну приблизно на тиждень, починаючи з 4 вересня, за словами людей, знайомих із планами, які попросили не називати їхні імена до їхнього публічного оголошення, пише Bloomberg.
Для останнього огляду в травні МВФ провів зустрічі в Києві з українською владою та іншими зацікавленими сторонами, а також у Варшаві, Польща.

В серпні в Міжнародному агентстві Fitch Ratings знизили кредитний рейтинг України. Як повідомлялось, довгостроковий рейтинг дефолту емітента в іноземній валюті погіршили до «RD» (обмежений дефолт). Це означає, що емітент не зміг провести своєчасні платежі.
Експерти вважають, що зниження кредитного рейтингу не призведе до погіршення економічної ситуації, однак може вдарити по репутації країни.
Гірше ж точно не буде ©

НБУ з 1 жовтня 2024 року обмежив перекази з картки на картку сумою 150 тисяч гривень. Втім це не торкнеться більшості українців.
Про це Дмитро Глінський, в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України, сказав у коментарі Youtube-каналу РБК-Україна.
«Абсолютна більшість клієнтів не відчує цього обмеження», — сказав він.
Експерт пояснює, пів року обмежується сума із використання карток, цей ліміт діє в рамках одної фінансової установи. Якщо ви клієнт кількох банків, то ліміт вираховується в межах кожного окремого. Вони не перетинаються, не накладаються.
«Відповідно це розширює можливості людей на виконання транзакцій», — додав Глінський
Він додав, що обмеження стосується саме перерахування коштів. Не обмежується кількість таких операцій.
«І це знімає питання щодо людей, які долучаються до великої кількості зборів. Жодних перешкод», — сказав він.
Заможні українці можуть переказувати великі суми без урахування обмежень. Йдеться про перерахунок за реквізитами IBAN.
Щоб не страждала діяльність волонтерів, НБУ передбачив для банків обов’язок розробити певні правила, за якими банки будуть визначати діяльність клієнтів як волонтерську і мають право при цьому не застосовувати до цих клієнтів дане обмеження.
«Це має зняти потенційну перешкоду для законної волонтерської діяльності», — констатував Глінський.

Все для народу — слуги типу народу. По приколу і гірше ж точно не буде ©