bonv

Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс заявив, що загальна сума допомоги, яку Європейський Союз вже виділив Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії, сягнула 118 мільярдів євро.
Душити народ податками і потішати обіцянками — девіз зе-влади. І розкрадати все і всюди.

У 2025 році мінімальна зарплата залишиться без змін.
У 2025 році базовий соціальний стандарт, прожитковий мінімум, залишиться без змін.
При цьому на телемарафон у бюджеті закладено 1,5 млрд грн.

«Гроші точно не пропадуть»: професор Айзенберг про $5,8 млрд, передачу яких Конгрес США має ухвалити до 30 вересня.
Професор Мангеттенського університету Ігор Айзенберг вважає, що $5,8 млрд військової допомоги Україні, використання яких має ухвалити Конгрес США до кінцевого терміну 30 вересня, все одно будуть надані, навіть якщо Конгрес це не підтримає.
«Ну, по-перше, гроші точно не пропадуть, тому що, що буде робити конгрес, це залежить від Палати представників, а Палата представників залежить, оскільки там республіканці мають більшість, від того, що їм скаже Трамп. Якщо Трамп погодиться, значить вони просто ухвалять резолюцію з одного речення, що адміністрація може використовувати ці кошти протягом наступного фінансового року», — розповів він.
У разі, якщо Конгрес не схвалить використання цих грошей, Білий дім надасть їх у вигляді пакета допомоги.
«А якщо вони цього не зроблять, то адміністрація наприкінці вересня оголосить про великий пакет допомоги на ось всі ці кошти. Ну допомога буде надаватися порціями потім. Однією порцією за іншою, просто адміністрація не хотіла б цього робити, оскільки вона тоді буде нездатна оцінювати сьогоденні потреби України. Вона повинна буде зафіксувати, що саме буде надано Україні, але вона безумовно, якщо Конгрес не ухвалить резолюцію, вона безумовно використає ці кошти, тобто вони не пропадуть», — заявив професор.

У Чехії доходи від податків та страхування, які сплачують біженці з України, вже перевищують бюджетні витрати на них. Зокрема за перших пів року 2024 року Прага змогла отримати мільйони євро. Про це пише видання Novinky.cz, посилаючись на дані Міністерства праці та соціальних питань Чехії.
Впродовж перших шести місяців 2024 року на біженців потрібно було виділити 7,3 мільярда крон (понад 290 млн євро), однак дохід становив 11,7 млрд крон (понад 465 млн євро). Таким чином країні вдалося заробити 4,4 млрд крон (понад 175 млн євро).
У відомстві запевнили, що витрати стають меншими, а доходи більшими.
«Біженці з України вже давно дають у наш бюджет набагато більше, ніж ми витрачаємо на допомогу співвітчизникам. Вони є для нас надбанням, а не тягарем», — зауважили у міністерстві.
Офіційні дані свідчать про те, що у середньому допомога на одного біженця, який подає заяву, становить 7 336 крон (291 євро), що містить в собі гуманітарну допомогу та підтримку в оплаті житла. Проте на кінцевий розмір допомоги впливають певні фактори, а саме місце перебування біженця.
Водночас у міністерстві наголошують, що більше гуманітарної допомоги отримують найбільш вразливі категорії населення, це близько 25% біженців (93 тисячі людей). Зокрема йдеться про дітей, біженців похилого віку та людей з інвалідністю.

Податок із доходів військовослужбовців став майже такою самою гострою темою програм і дискусій у ЗМІ та соціальних мережах, як і розмір їхнього грошового забезпечення. Щоправда, в дискусіях щодо цього податку акцент зміщено з Центру на громади: ті начебто не допомагають чи недостатньо допомагають ЗСУ. Однак якими цифри є насправді? Скільки громади вже вклали в оборону країни й чому очікують від парламенту законів, які зроблять їхню допомогу армії легальною? Відповіді — в статті «Військовий ПДФО: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан і виконавчого директора АМУ Олександра Слобожана.

Мінфін визнав неефективність вилучення «військового» ПДФО з бюджетів громад.
«Військовий» ПДФО був вилучений з бюджетів громад у 2023 році разом із «силовим» ПДФО. Однак за січень-липень поточного року головні розпорядники бюджетних коштів використали лише 45% фактичних надходжень ПДФО. Про це свідчать дані Мінфіну, які надало міністерство на запит Асоціації міст України, інформують «Вікна» з посиланням на «ZN.ua».
«Загалом у 2024 році здійснено видатків на суму 32 млрд гривень із 77,3 млрд гривень надходжень. При чому якщо військові підрозділи системно використовують кошти, то Мінстратегпром за цей період з виділених йому 25 млрд гривень, які вилучені в громад на забезпечення військових підрозділів, зміг використати „аж“ 529 млн гривень — 2%», — йдеться у повідомлення Асоціації.
Крім того, у 2023 році вилучені у громад кошти були використані на 65%. І якщо Міністерство оборони використало 100% коштів, то Держспецзв’язку використало 0 гривень.
В Асоціації нагадали про те, що громади також мають право на кошти, а їх витрати та підтримка військових під час великої війни суттєво зросли.
«Війна не привід вилучати кошти, а стимул їх обʼєднувати. Вся система публічної влади повинна працювати в єдності на Перемогу України. ПДФО всіх громадян України, незалежно від місця їх роботи чи служби, повинен однаково розподілятися до бюджетів громад для визначеного законом оперативного реагування на потреби військових», — додали там.

Проєкт бюджету на 2025 рік визначає три основні пріоритети:
Оборона і безпека: Видатки на оборону зростуть до 2,22 трлн грн. Кошти будуть спрямовані на українську зброю, техніку та дрони.
Соціальний захист: Витрати на соціальний захист перевищать 400 млрд грн. Пенсії будуть проіндексовані, а субсидії виплачуватимуться тим, хто потребує. 211 млрд грн призначено для охорони здоров’я, а майже 170 млрд грн — для освіти.
Підтримка регіонів і бізнесу: Продовжиться допомога місцевим бюджетам через дотації та субвенції, а також фінансування пільгового кредитування та грантів для підприємців. Додатково буде продовжено програми гуманітарного розмінування і єОселя.
За 3 дні до вторгнення Зеленський виступив в Раді, де голосували за підвищення бюджету для Армії і сказав: Якщо ми підвищимо бюджет на Армію, то не залишиться на дороги…
до речі, по цим дорогам дуже швидко доїхали до Києва, Миколаєва, Маріуполя, Мелітополя, Енергодару…
ВЕЛИКЕ ЗЕ-КРАДІВНИЦТВО.

Чи сягне долар ціни 50 гривень, залежатиме від ситуації на фронті. Тому неможливо передбачити, коли це станеться і чи станеться взагалі.
Про це розповів доктор соціальної економіки, економіст Зіновій Свереда в ефірі «КИЇВ24».
«Як ми бачимо, коли приїжджають наші західні партнери, паралельно з військовою допомогою ми завжди обговорюємо й фінансові питання, фінансове співробітництво. Тому що під час війни у будь-якій державі завжди йде девальвація національної валюти. Це було в усі часи, в усьому світі. І ми цього процесу уникнути не зможемо», — зазначив експерт.
Він додав, що точно передбачити, коли долар буде коштувати 50 гривень чи більше, неможливо.
«Це залежатиме не стільки від різного роду фінансових операцій, скільки від ситуації на фронті. Тобто, якщо ми хочемо мати вільну конвертовану гривню у світі, стабільну і міцну, ми повинні мати перемогу у війні», — наголосив Зіновій Свереда.

Кабмін у 2025 році заморозить соцвиплати та зарплату, але виділить 1,5 млрд на телемарафон. Потужно…

Я не впевнений, що в нас є ці два роки.
Часом нелегко знаходити мотивацію займатися невійськовими реформами.
Особливо, коли Захід, який про ці реформи справедливо говорить, при цьому не спроможний віддати нам хоча б заморожені в себе гроші агресора.
Нам потрібні гроші та зброя. Вже зараз потрібні ще на вчора. Реформи ми робили й будемо робити. Але для реформ має існувати країна.
Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції.

Важко зрозуміти, чому можна збивати ракети над Ізраїлем, але не можна над Україною. Хоча б над заходом України, щоб ми могли далі воювати. Захищати хоча б військові заводи, енергетику та газосховища.
Ок, є якісь «складнощі» з тим, щоб дати нам достатньо технологічної зброї. Хоча, коли ми віддавали свій ядерний арсенал, таких проблем не було… Якось загалом не дуже чесно.
Про дозвіл на удари вглиб країни-агресора вже навіть говорити не хочеться.
Але ж гроші! З ними які проблеми? 300 мільярдів російських активів в руках Заходу. 300 мільярдів! При цьому затягується отримання навіть 50 млрд з прибутків на них через політичні суперечки між союзниками.
Ми в ЦПК багато займаємося реформою сектору оборони. Без швидких реформ тут — в реформах інших галузей немає сенсу. Якщо Путін переможе, жодних реформ не буде в принципі.
І нам як країні це непогано вдається. Наприклад, новостворена Агенція оборонних закупівель здатна ефективно і чесно купувати зброю. Але список лише термінових потреб ЗСУ в десятки разів перевищує наявні гроші.
Тож повертаємося до 300 млрд російських активів. Нам треба ці гроші, щоб завантажити власне виробництво і укладати довгі контракти зі світовими виробниками.
Без грошей ми чесно, прозоро й ефективно — але не купимо нічого.
Схожа історія з необоронними реформами. Наприклад, митниця. Попри весь спротив, ми її все одно проведемо. Але результатом цієї реформи буде +3 млрд доларів десь через два роки.

США та Британія дозволили удари по росії, але не поспішають про це оголошувати, — The Guardian.

12 вересня стало відомо, що під час операції в акваторії Чорного моря воїни спецпідрозділу ГУР знищили російський бойовий літак Су-30СМ влучанням із ПЗРК.

«Енергетична стійкість — один із наших з вами найбільших викликів цьогорічної зими, осені. Ми успішно пройшли фактично три опалювальних сезони. Ця (зима -УНІАН) буде не менш важкою, можливо, найважчою», — сказав Шмигаль.
За його словами, в Україні підвищується автономність критичної інфраструктури та збільшується видобуток газу. За сім місяців 2024 року група «Нафтогаз» видобула 8,6 млрд кубічних метрів газу. Це на понад 7% більше ніж в минулому році.
«Цю зиму також плануємо пройти на газі власного видобутку, що важливо. Минулу зиму ми пройшли власними силами без залучення допомоги від наших партнерів, без закупівлі додаткового газу ззовні», — заявив прем'єр-міністр.
Крім того, Шмигаль нагадав слова президента, який закликав не робити піару на питаннях енергетики.
«В яких умовах ми будемо її проходити — буде видно лише по мірі того, як ми будемо рухатися в цей зимовий опалювальний сезон. І сьогодні пророкувати і робити сенсаційні заяви абсолютно неправильно, і ми так з вами робити не будемо», — сказав глава уряду.

Як відомо, після призначення нового голови та членів, Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вирішила повернутися до розгляду питання уніфікації тарифів на розподіл електричної енергії.
Натомість міжнародне Енергетичне співтовариство закликало НКРЕКП відмовитися від цього наміру. Як заявив у Співтоваристві, Позиція Нацкомісії - необґрунтована, а сам намір є незрозумілим. Також там нагадали, що основний принцип регулювання мережевих тарифів викладено у статті 18 Регламенту 2019/943: він передбачає, що тарифи повинні відображати витрати та бути прозорими.