bonv

В Україні зростають ціни на гречку. Зменшення площ під посів, складні погодні умови призвели до зниження обсягу та якості крупи.
Директорка крупозаводу «Озерянка» Ганна Босюк у коментарі «Укрінформ» зазначила, що цьогоріч майже вдвічі зросли закупівельні ціни на гречку — до 15 тисяч гривень за тонну.
«Наразі є ще залишки минулорічного врожаю гречки, і фермери його притримують, очікуючи на підняття ціни, щоб дорожче її реалізувати. І якщо до початку збирання нового врожаю гречки ми купували зерно приблизно за 8−10 тис. грн/т, то зараз — це вже орієнтовно 15 тис. грн/т», — розповіла Босюк.
За її словами, українцям варто очікувати підвищення цін на гречку приблизно до 40 гривень за кілограм.
«Зараз її спрогнозувати важко, але орієнтуємося, що відпускатимемо її по 30−35 грн/кг, а в торговельних мережах вона коштуватиме орієнтовно 37−40 грн», — зазначила директор крупозаводу.
Водночас вона вважає, що наявних запасів гречаної крупи вистачить для покриття попиту як в Україні, так і за кордоном.
Для гречкибанк:)

У Донецькій області український фронт посипався.
Про це генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко сказав під час спілкування з громадським діячем і політиком Бориславом Березою.
«Всі ми знаємо, я не відкрию військову таємницю, якщо скажу, що фронт у нас посипався. На жаль, у Селидове вже зайшли „*рки“ і там закріплюються. Я думаю, що в найближчий час вони обійдуть його кільцем і захоплять повністю, що дасть їм тактичний вихід на Покровськ. Це дуже для нас погано», — наголосив Марченко.
Водночас він сказав, чому відбувається така ситуація.
«По-перше — це нестача боєприпасів, озброєння. По-друге — це люди. Немає людей, немає поповнення. Люди дуже заморені, вони вже просто не витягують ті фронти, на яких знаходяться. І третє - це розбалансування управління. Тобто, те що зараз відбувається, я скажу, що так не має бути точно», — відзначив Марченко.
При цьому, генерал-майор навів приклад ситуації, яка призвела до втрати Вугледара, де перед ротацією бригади було змінено комбрига, який «не розумів, що в нього відбувається», лише входив у суть справи і тільки розумів, де у нього які напрямки:
«Я не знаю, хто прийняв таке стратегічне рішення це зробити, але підірвати бригаду, яка вела у нас на островах на півдні України специфічні задачі, і кинути на найважливішу ділянку, на найгостріші бойові дії без підготовки, без бойового злагодження, при тому, комбриг, який не розуміє, хто де знаходиться, ось вам і підсумок — просто Вугледара немає».

Банкір Сергій Фурса зазначив, що долар у 2025 році може зростати, але не різко, до позначки в 44 — 45 гривень за долар. Таким чином, варто очікувати, що 100 доларів в Україні наприкінці 2025 року буде в проміжку 4400−4500 гривень.

Аналітик Олексій Козирєв також вважає, що курс долара в Україні на готівковому ринку до кінця року наблизиться до рівнів коридору в 42−43 грн/дол.
«У цьому випадку міжнародне зміцнення позицій американської валюти в поєднанні з девальвацією гривні в Україні буде йти в одному тренді для українців. Тобто долар буде поступово дорожчати. У 2025 році тренд зміцнення долара на зовнішніх ринках почне видихатися, а в Україні курс американської валюти залишиться заручником поведінки Нацбанку на ринку», — зазначив експерт.
На міжбанку, за прогнозом аналітика, до кінця 2024 року на українців чекає плавна девальвація гривні до рівнів близько 41,70−42,10 грн/дол.
Зі слів експертів можна зробити висновок, що курсових «сюрпризів» у найближчі місяці вдасться уникнути, а очікуване послаблення гривні буде не надто відчутним, особливо враховуючи звичні фактори сезонного послаблення гривні, як це було і до великої війни. Що буде далі і чи справдяться прогнози наступного року щодо досягнення поки небаченого курсу у 45 грн/дол., покаже час.

Банкір Тарас Лєсовий у коментарі УНІАН зазначив, що за всіма ознаками, до кінця року певних курсових змін не вдасться уникнути саме через об'єктивний рівень інфляції.
«Розуміємо, що після досить позитивних новин про схвалення країнами G7 потужного кредиту коштом заморожених активів країни-агресора (мова йде про суму в понад $50 млрд), українська економіка почуватиметься більш-менш комфортно. Однак це далеко не єдиний фактор, що формуватиме кон’юнктуру валютного ринку», — зауважив він.
За словами Лєсового, варто врахувати експортні результати (рівень валютного виторгу), загальний стан економіки (розвиток базових для економіки галузей: машинобудування, будівництва, АПК, ВПК тощо), а також обов’язково ситуацію в енергосфері (до речі, останні заяви президента можна тлумачити, як домовленість з ворогом задля уникнення нових атак на енергоінфраструктуру, однак тут складно щось прогнозувати напевне).
«Не менш важливим для курсової кон’юнктури може стати курс, який буде закладено в бюджет вже на наступний рік (учасники ринку, громадяни, маючи цифри-орієнтири, так чи інакше суто психологічно сприйматимуть їх як те, що вже майже сталося). Однак, повторюся, цілком можливо, що цього року макропрогнози справдяться, і курс досягне зафіксованою в бюджеті позначки», — зазначив банкір.

До кінця поточного року лишилося всього два місяці. На думку експертів, певне послаблення гривні можливе, та навряд чи слід чекати значного її просідання, бо курс контролює регулятор.
Як пояснив УНІАН голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук, роль ринкових факторів у формуванні курсу гривні до долара і далі буде мінімальною, адже сьогодні єдиний вагомий чинник курсоутворення — це інтервенції НБУ на валютному ринку.
«Користуючись власними правилами, НБУ або повністю, або майже повністю щодня закриває дефіцит валюти на міжбанківському ринку. Допоки він буде готовий це робити, не варто очікувати жодних помітних змін обмінного курсу. Ми очікуємо, що НБУ дозволить лише помірне послаблення курсу до кінця року — він буде в діапазоні 42−43 грн/дол.», — каже експерт.
За словами Ваврищука, свіжа інформація від МВФ показує, що Україна отримає значні обсяги зовнішнього фінансування наступного року. Тож у НБУ гарантовано буде достатньо ресурсів, щоб і надалі тримати валютний ринок повністю під контролем та керувати курсом так, як він вважатиме за необхідне.

Центральний банк ОАЕ повідомив, що в січні через mBridge у Китай відправили перший транскордонний платіж у «цифрових дирхамах» на суму 50 мільйонів дирхамів (13,6 мільйона доларів). Побоювання західних політиків посилює той факт, що Китай поставив ключову технологічну основу платформи.
На саміті БРІКС Путін запропонував створити для групи «міст», який буде заснований на технології, яку можна порівняти з mBridge. За його словами, це дасть змогу їхнім економікам стати незалежними від фінансової системи, що перебуває під контролем США.
Наразі неясно, чи зможе закриття проекту mBridge ефективно зупинити центральні банки-учасники від використання технології.
Росія хоче створити альтернативну систему міжнародних платежів
Кремль прагне створити нову систему міжнародних банківських платежів на базі блоку БРІКС, щоб обійти чинну глобальну фінансову систему, де панує долар, а Росія відрізана від нього санкціями. План Москви полягає в тому, щоб створити мережу комерційних банків, через які можна було б проводити міжнародні платежі в місцевих валютах.
Крім того Москва хоче створити на базі БРІКС центри торгівлі ключовими товарами — нафтою, природним газом, зерном і золотом. У Москві заявили, що їхня мета — «відгородитися від будь-якого зовнішнього тиску, такого як екстериторіальні санкції».

Банк міжнародних розрахунків обговорює питання про закриття пілотної платформи транскордонних платежів. Володимир Путін назвав цю технологію інструментом для обходу санкцій і потенційного підриву долара у світовій фінансовій системі.
Видання Bloomberg пише, що проєкт mBridge, який має дати змогу відправляти гроші по всьому світу, не покладаючись на американські банки, обговорювали глави Центробанків і фінансових відомств. Мова йшла про закриття системи.
Агустін Карстенс, генеральний директор БМР, заявив, що «ми не можемо безпосередньо підтримувати будь-який проєкт для БРІКС, тому що ми не можемо працювати з країнами, які піддаються санкціям».
США дедалі частіше використовують долар як ключовий провідник фінансових операцій по всьому світу для введення санкцій, зокрема, після вторгнення Росії в Україну. Це призвело до спроб знайти альтернативи, які були б захищені від втручання США, хоча долар залишається основною валютою торгівлі, і навряд чи це зміниться найближчим часом.
Спочатку платформа mBridge була розроблена центральними банками Китаю, Таїланду, Гонконгу та ОАЕ в рамках Інноваційного центру БМР і нещодавно досягла стадії «мінімально життєздатного продукту», що означає, що вона готова до тестування в реальному світі.

Південна Корея пригрозила відправити зброю і ресурси в Україну, і якщо вона піде далі, то, маючи для цього значні можливості та страхітливий арсенал, вона може виявитися потужним союзником, пише Business Insider.
За словами аналітиків, у зв’язку з цим у Росії є вагомі причини для занепокоєння.
«Південнокорейська зброя може потенційно істотно вплинути як на оборонні можливості України, так і на наступальні», — заявив аналітик з Китаю та Північно-Східної Азії в Eurasia Group Джеремі Чан.
Зазначається, що за багаторічне протистояння з КНДР Південна Корея створила «грізний» арсенал зброї, який охоплює системи ППО і ПРО. За словами Чана, можуть допомогти Україні захистити свої міста та інфраструктуру від російських атак. Крім того, як додав аналітик, у Південної Кореї є «першокласні» гаубиці K9, танки K2 і системи залпового вогню.
Експерт з Кореї з Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Еллен Кім додала, що підтримка Південної Кореї Києву може включати надання розвідданих про північнокорейську зброю і тактику.
«Південна Корея може також допомогти в психологічній війні проти північнокорейських солдатів, які можуть не захотіти битися на війні», — сказала вона.
Як повідомили військові експерти, відправлені в Росію північнокорейські солдати, будуть піддані жорстким заходам, щоб «відмовити» їх від дезертирства.

Своє слово щодо збільшення податків сказав і бізнес. Співзасновник Monobank Олег Гороховський заявив, що «коли бізнес програє, не виграє ніхто». Також на думку роботодавців, запропоноване підвищення призведе до збільшення податкового навантаження саме на легальних суб'єктів господарювання, що призведе до більшої тінізації заробітних плат у приватному секторі.
Але, як бачимо, на владу це не подіяло. Відповідно підняття військового збору від 1,5% до 5%, за словами нардепа Ярослава Железняка, досить болісно вдарить по українцях. Про це нардеп зазначав ще після голосування документу у Раді в першому читанні.

У сфері освіти та медицини взагалі не обговорювалось збільшення видатків на оплату праці.
«Міністри не спромоглися захистити свою позицію. Наприклад, Оксен Лісовий виступає в ролі людини, яка розуміє, що у держави немає коштів, й говорить про те, що як тільки з’являться ресурси, виплати педагогам будуть переглянуті. Я таку його позицію не підтримую, тому що це означає, що він просто погоджується з тим, що йому нав’язують. Але що це за середній рівень зарплати в галузі 12 тисяч гривень? Не кажучи вже про молодих вчителів, які отримують навіть нижче мінімальної заробітної плати, але навіть цей пункт МОН не змогло відстояти», — продовжила Южаніна.
Вона додала, що коли ця інформація щодо Міністерства освіти стала відома, віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров говорив, що на етапі обговорення бюджету намагатиметься якось змінити ситуацію. Можливо, шляхом збільшення дотацій на місцеві бюджети. Але в ті дні на засіданнях робочої групи бюджетного комітету ані його, ані представників МОН не було.
Водночас Южаніна розповіла, що наступного року лишаються «замороженими» прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата, до яких прив’язані зарплати бюджетників та інші соціальні виплати.
Мінімальна заробітна плата лишиться на рівні 8000 гривень, а прожитковий мінімум — 2920 гривень. Це ті показники, які були й цього року. Тобто точно підвищення зарплати не стосуватиметься вчителів, молодших медичних працівників, лікарів.

Бюджет-2025: судді і прокурори отримають премії і вищу зарплату, а медикам і вчителям — «дуже дякую».
От вам і 4 тис баксів для вчителів… Від слуг типу народу.

Деякі з військовозобов'язаних, які оновили свої дані, нещодавно отримали сповіщення про те, що у них виявлені порушення військового обліку — про це в коментарі для ТСН.ua розповів адвокат Роман Сімутін, який спеціалізується зокрема і в питаннях мобілізації.
«Навіть у тих, хто раніше оновив свої військово-облікові дані з’явилось сповіщення про те, що виявлено порушення правил військового обліку. І є вимога з’явитись до ТЦК. А на підставі чого з’явитись у ТЦК? Тобто що порушили — це питання», — каже Роман Сімутін.
За словами Сімутіна, йому особисто відомо про декілька таких випадків від своїх клієнтів.
При цьому адвокат уточнює: «Можливо, частина цих чоловіків не проходили ВЛК, але суть не в тому. Суть в тому, що людина викликається повісткою та те, як було встановлено, що порушено правила військового обліку».
За даними Сімутіна, наслідки такого сповіщення можуть бути наступними: «Коли людина, наприклад, на блокпосту показує витяг з Резерв+, то перевіряючий дивиться в „Оберіг“, де так само є стрічка про порушення правил військового обліку. А це формальна підстава для затримання. Тобто вигадали спосіб викликати не повістками, а іншим способом. Як наслідок — людина не може нормально їздити».
Резюмуючи, адвокат каже наступне: «Той факт, що чоловік добросовісно та своєчасно уточнив свої персональні дані, вже не матиме значення».

Власники мережі супермаркетів «Ашан» продають свою філію в Росії, бо більше не можуть протистояти європейським санкціям. Мережа є одним з небагатьох французьких ритейлерів, що залишилися в РФ.
Про це повідомляє La Lettre.

У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що нічого не знають про перекидання військ Північної Кореї на територію Російської Федерації
Прес-секретаря МЗС Лінь Цзяна на пресконференції запитали, чи може Пекін підтвердити відправлення військовослужбовців КНДР до Росії. Також журналісти попросили озвучити позицію Китаю з приводу того, що Пхеньян такими діями переводить «і без того тривалу» війну на нову стадію:
«Що стосується першого питання, то Китай не в курсі ситуації. Що стосується другого питання, то позиція Китаю щодо української кризи послідовна і зрозуміла, і ми сподіваємося, що всі сторони домагатимуться деескалації ситуації та візьмуть на себе зобов’язання щодо політичного врегулювання».

Перекидання сил КНДР до Росії підтвердили в Південній Кореї, Сполучених Штатах Америці та Північноатлантичному Альянсі. За даними ЗМІ, в Сеулі тепер розглядають можливість відправки своєї зброї Україні.