bonv

Спроба Р Ф провалилася: Китай вперше проголосував за резолюцію ООН, у якій Росію названо агресоркою.
Китай проголосував за резолюцію ООН, у якій Росію названо країною-агресоркою.
Подію прокоментував постійний представник України в Організації Обʼєднаних Націй Сергій Кислиця, зазначивши, що спроба РФ зняти згадку про агресію щодо України провалилася.
Про це Кислиця написав у Twitter.

Цей проєкт дозволить проводити суцільні санітарні рубки в рекреаційних нацпарках, у лісах Карпат, а окрім цього можна буде вирубувати важливі для біорізноманіття дерева. Також він скасовує обмеження на загальний обсяг рубок в Україні.
«Якщо буде ухвалений цей проєкт і скасування обмежень, то ми отримаємо ситуацію, коли швидко втрачатимемо цінні природні ліси. Втрати є і досі, але є ризик, що ми перетворимо це на катастрофу, на масове явище», — додав еколог.

В Україні планують зняти обмеження на вирубку лісів: під загрозою національні парки — експерт.
Серед ризиків є прискорення темпів втрат природніх багатств.
Два роки тому в Україні заборонили санітарну вирубку лісів, зокрема це правило стосується саме високогірних регіонів. Ця ситуація не змінилася і з початком повномасштабної війни.
Однак ці обмеження не вплинули на деякі проблеми, котрі все ще існують. Як розповів еколог Богдан Кучеренко для «Еспресо», під час санітарних чисток були зафіксовані зловживання ними. До прикладу, зрізали у тому числі і здорові дерева, або ж замість вибіркової рубки проводили суцільну.
Богдан Кученко також зазначає, що обмеження насправді не вплинули на галузь негативно, навіть навпаки. Прибутки за останні два роки стали рекордними.
На сайті Державного агентства лісових ресурсів України оприлюднили проєкт постанови Кабміну під назвою «Деякі питання здійснення рубок в лісах України».
Кученко пояснює, що з трьох пунктів цього проєкту лише один є позитивним для лісу: об'єднати правила усіх видів рубок в одному документі. Однак про решта два пункти таке сказати не можна.
Вони фактично скасовують будь-які обмеження щодо найнебезпечніших рубок в Україні. І це безпосередньо стосується й таких цінних карпатських лісів. Якщо цей проєкт буде прийнято, то він сприятиме незаконним рубкам, з якими ситуація в країні на цей час трохи поліпшилася.

Наступ Росії на Бахмут провалився: окупанти втратили у битві за місто 100 тисяч військових — Білий дім.
П’ята частина з них — це загиблі.

За останню добу українські воїни знищили ще 460 російських окупантів.
Загалом з початку повномасштабного вторгнення втрати ворога склали вже близько 191 420 осіб.
Про це повідомляє Генштаб ЗСУ. Респект ЗСУ!

На тлі зниження готівкового курсу долара в Україні в останні кілька тижнів зараз вигідніше вкладати кошти в депозити замість того, щоб переводити заощадження у валюту.
Таку думку висловив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, пише Обозреватель. За його словами, найближчими місяцями готівковий курс долара навряд чи буде значно зростати.
«На мій погляд, на 3-місячні депозити сьогодні вигідніше виділяти гроші, ніж купувати валюту. Сьогодні вигідність за депозитами від 14 до 16% надзвичайно висока в порівнянні з тим, що зараз підемо купувати валюту, яка в найближчі місяць-півтора точно не буде рости сильно», — зазначив експерт.

Але при цьому наразі вагомих коливань курсу чи різкого знецінення гривні не передбачається. Експерти не бачать причин для значних змін до кінця цієї весни — початку літа і очікують збереження курсу приблизно на нинішньому рівні. Також фахівці вважають, що успішний контрнаступ наших героїчних Збройних Сил, який всі очікують у травні-червні, теж може позитивно позначитися на стабільності національного валютного ринку.
Звісно, завжди можуть мати місце екстраординарні чинники, але на те вони і екстраординарні - спрогнозувати їх неможливо. А зараз приводів для хвилювань щодо курсу гривні немає. Тому слід чекати не девальвації гривні, а Перемоги наших героїв на полі бою — і робити максимум зі свого боку, аби допомагати їм.
Катерина Жирій.

Такі прогнози вселяють оптимізм щодо стану національної економіки в цілому і валютного курсу зокрема. І більшість фінансових експертів наразі не бачать загроз для курсу гривні найближчим часом. Баланс між попитом та пропозицією валюти на ринку, а також значні обсяги міжнародної допомоги дозволяють гривні не знецінюватися і тримати стабільність в межах 37−38 гривень за одиницю американської валюти.
Серед негативних факторів, які можуть певною мірою вплинути на валютний курс, слід відзначити проблеми з експортом зернових. Деякі європейські країни заборонили імпорт українського зерна через те, що місцевим аграріям важко конкурувати з дешевшим українським продуктом.
Крім цього, країна терорист Росія постійно перешкоджає роботі «зернового коридору», яким вивозиться вітчизняна аграрна продукція з трьох наших морських портів. Тому зниження валютної виручки українських аграріїв може призвести і до здорожчання іноземної валюти в Україні. Фахівці звертають увагу і на те, що це має певний психологічний вплив на очікування наших громадян щодо девальвації гривні.

Зараз Україну дуже підтримує міжнародна фінансова допомога, яка допомагає покрити значний бюджетний дефіцит. Крім цього, міжнародні резерви України у березні досягли рекордного рівня за останні 11 років — 31,9 мільярда доларів.
За даними Нацбанку, таке зростання відбулося завдяки саме міжнародній допомозі, а також меншим обсягам продажу валюти із резервів для підтримки курсу. Так, у березні регулятор продав 1,67 млрд доларів, коли взимку обсяги продажів були практично вдвічі більшими.
Всього обсяг надходжень від міжнародних партнерів цьогоріч може перевищити 42 млрд доларів, і в НБУ очікують, що золотовалютні резерви країни сягнуть близько 35 млрд доларів наприкінці року. Це дозволить регулятору і надалі підтримувати курсову стійкість та поступово пом’якшувати валютні обмеження. Зокрема, у квітні Нацбанк вже дозволив банкам продавати населенню ще більше готівкової валюти: тепер фінустанови можуть продавати клієнтам 120 відсотків обсягу купівлі безготівкової валюти у населення, починаючи з 13 квітня 2022 року (минулого літа вони могли продавати половину такої валюти, а з вересня — 100 відсотків).
Поліпшення економічної ситуації в цілому також, безперечно, впливає на курсову стабільність. Інфляція в Україні почала сповільнюватися: в березні вона знизилася до 21,4 відсотка, і Нацбанк також покращив свій прогноз — з 18,7 до 14,8 відсотка на кінець року. Поліпшив регулятор також і прогноз економічного зростання країни в 2023 році - з 0,3 до 2 відсотків.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) розкритикував закон, ухвалений Верховною Радою, про повернення військовим 30 тисяч гривень. Його назвали «незбалансованим».
Про це розповів постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Ваграм Степанян в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Як він пояснив, це рішення не визначає джерел фінансування додаткових витрат на 4 млрд доларів та може призвести до зростання бюджетного дефіциту.
«Пошук ресурсів такого масштабу, ймовірно, передбачатиме різкі короткострокові податкові заходи або істотні запозичення на внутрішньому фінансовому ринку, однак такі заходи практично неможливі без дуже негативного впливу на економіку та фінансовий ринок», — сказав він.
Якщо Україна буде брати позики для фінансування таких видатків, це може поставити під іще більшу загрозу стійкість боргу України, який уже перебуває під тиском, підкреслив Степанян.
«Це дуже важливо, щоб уряд контролював будь-які зміни до бюджету. Ризик ухвалення популістських рішень, які абсолютно не прораховані, надзвичайно високий», — сказав міністр фінансів Сергій Марченко та міністр зазначив, що «так зване повернення виплат — це не про інтереси армії, це кроки, які роблять нас вразливішими».

Україна озброїлася системою ППО Skynex.
Як заявив військовий кореспондент Андрій Цаплієнко, Україна стала першою країною у світі, яка отримала на озброєння новітню систему протиповітряної оборони Skynex.
Вона вже в Україні, й це один з найнеприємніших сюрпризів для росіян, зазначає в ефірі ТСН військкор. Skynex — це розробка компанії Rheinmetall.
«Ця неймовірна гармата випускає 16 снарядів на секунду, при цьому кожен снаряд має всередині 150 вражаючих елементів. Вони створюють таку собі хмару, через яку у радіусі 4 км неможливо пролетіти ані дрону, ані гелікоптеру, ні ракеті», — пояснює Цаплієнко.
Гармата сама знаходить ціль і за мілісекунди програмує снаряд на вибух у потрібному місці. Він додав, що там, де недоцільно й дорого застосовувати ракети, із завданням легко впорається ось ця фантастична «дронобійка».

Зробили всіх разом? Гірше точно не буде? (с)
https://minfin.com.ua/blogs/bonv/183293/

У Брянській області зійшов з рейок потяг потяг з нафтопродуктами. Респект партизанам!
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз підтвердив, що сходження поїзда з рейок сталося в результаті підриву залізничного полотна.

Понад 7 млн українців опинилися за межею бідності в 2022 році, — Світовий банк.
У 2022 році рівень бідності в Україні зріс з 5,5% до 24,2%. Таким чином, 7,1 млн осіб опинилися за межею бідності, більшість з них — мешканці сіл. Про це йдеться у звіті Світового банку, пише The Guardian.
Неофіційне безробіття становить 36%, а інфляція досягла 26,6% наприкінці 2022 року.
«Ціни на все зросли. Їжа — це найбільш дорого, а потім — паливо для машини. Деякі речі подорожчали на 40−50%», — розповідає The Guardian мешканець Ірпеня.
Економіст Олена Білан вбачає кризу, що поглиблюється, але каже, що без величезного пакету фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, зокрема обіцянки на суму $43 млрд, ситуація була б ще гіршою.
«Ми спостерігаємо падіння ВВП на 30% переважно тому, що Україна експортує 80% своїх товарів через порти, до яких вона більше не має доступу. У нас була інфляція в 26% - знову ж таки, могло бути й гірше — але зарплати людей також залишилися колишніми, а валюта знецінилася відносно долара на 20%», — каже Білан.
При цьому найбільшою проблемою вона назвала створення робочих місць. Бо майже кожен третій українець втратив постійну роботу через війну.
Раніше у Світовому банку прогнозували, що на кінець 2023 року рівень бідності населення України може перевищити 50%. Гірше ж точно не буде ©

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — найбільш «шкідливий» податок з усіх, вважає старший економіст і член спостережної ради «CASE Україна» Володимир Дубровський. Він стимулює бізнес йти в тінь і працювати нелегально.
«ЄСВ — найбільш шкідливий податок з усіх. Він найгірше впливає на економічне зростання і найсильніше його гальмує. Зростання ЄСВ — це стимул не створювати легальні робочі місця», — попереджає у розмові з UBR.ua Дубровський.
ЄСВ, або внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, обчислюється при нарахуванні заробітної плати та становить 22% в Україні для більшості категорій платників податків. Щоб платити менший розмір податку, роботодавці часто декларують зарплату для співробітника на рівні мінімальної, а решта її виплачується «в конверті» — т. зв. «тіньова зарплата».
У контексті пенсійної реформи та переходу на обов’язкову накопичувальну систему треба повністю переструктурувати державні фінанси за рахунок інших податків, вважає експерт.
«Необхідне поліпшення збору непрямих податків — акцизних та ПДВ. Необхідна модернізація податків на землю та нерухомість. Додаткові внески від роботодавця — поганий шлях для наповнення пенсійних фондів», — стверджує Дубровський.