bonv

Євросоюз досі не запровадив жодних санкцій на імпорт російського газу, тож зараз закуповує його рекордними темпами. Але тепер Європа купує газ переважно у скрапленому стані, а не через трубопроводи.

Танкери з американським скрапленим газом (СПГ) розвертаються в океані та беруть курс на Європу, аби скористатися зростанням цін на європейському ринку. Про це пише Financial Times.
За даними видання, щонайменше сім газовозів, які прямували до Південної Африки, Азії та Колумбії змінили маршрут і тепер прямують до європейських портів.
«Незвично бачити стільки змін курсу та стільки очевидних розворотів», — зауважив аналітик ринку СПГ Алекс Фролі.
Financial Times пов’язує ці події із високими цінами на газ в Європі, які були спричинені зупинкою поставок російського газу через Україну на тлі холодної зими в західній частині континенту.
Зростання цін відкриває можливості отримати більші прибутки для компаній і трейдерів порівняно з відправленням своїх вантажів до Азії, де попит нижчий і ціни знижені. За оцінками компанії Spark Commodities, перенаправлення газовозів до Європи замість Азії зараз збільшує прибуток з одного танкера в середньому на 5,3 мільйона доларів.
«Європа все більше покладається на свою здатність залучати СПГ після втрати російського газу через Україну, оскільки вона вичерпує свій газ у сховищах. Газові сховища ЄС були заповнені на 59 відсотків станом на понеділок, що на 15 відсотків менше, ніж за аналогічний період минулого року», — пояснює Financial Times.

Указ президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про призупинення на 90 днів надання міжнародної підтримки не стосується програм військової допомоги Україні. Це підтвердили українській службі «Голосу Америки» в Пентагоні.
«Безпекова допомога Україні не підпадає під обмеження нещодавнього указу про іноземну допомогу, оскільки він стосується лише програм розвитку, а не військової підтримки», — йдеться в заяві американського оборонного відомства.
Зазначається, що контракти на виготовлення зброї для України за програмою USAI, які були оформлені адміністрацією попереднього президента США Джо Байдена, залишаються чинними. Крім того, цей указ Трампа не впливає на залишкове і раніше заплановане постачання зброї зі складів США за програмою PDA.
Проте як саме указ Трампа вплине на надання Україні невійськової допомоги, достеменно невідомо. У відповідь на запит «Радіо Свобода» щодо цього питання посольство США в Україні посилається на оприлюднений текст указу президента Трампа, не надаючи додаткових пояснень.

Відомий український журналіст Юрій Бутусов раніше повідомив своїм підписникам на YouTube, що його джерела в Генштабі кажуть про 105 000 «безповоротно втрачених» бійців ЗСУ (тобто не рахуючи структури МВС), з яких 70 000 є убитими і 35 000 зниклими безвісти. Це набагато більше, ніж 43 тисячі військових, про яких, президент Володимир Зеленський говорив на початку грудня.
Поєднуючи ці оцінки з їх застереженнями та недоліками, аналітики дійшли висновку, що Росія втрачає майже вдвічі більше солдатів, ніж Україна. Однак таке співвідношення виявилося недостатнім, аби виснажити Росію, яка змогла налагодити ефективну вербувальну машину. В результаті менша українська армія втрачає більшу частку свого складу, ніж російська — свого.
За оцінками західного військового аналітика, ім'я якого не називається, на лінії фронту російським 400 тисячам солдатів протистоять приблизно 250 тисяч українців.
«Розрив у вербуванні остаточно формує поле бою. Росія втрачає більше чоловіків. Але кожна українська жертва наближає Кремль до перемоги», — резюмує NYT.

Втрати один до двох: ЗСУ «худнуть» швидше за армію Росії, — NYT.
Попри значно більші втрати на фронті, Росія загалом перемагає у війні проти України завдяки своїм значно більшим демографічним та матеріальним ресурсам. Про це пише The New York Times.
Видання зазначає, що точні дані бойових втрат є засекреченими з обох боків. Але підрахунки начебто незалежних спостерігачів, які насправді симпатизують котрійсь зі сторін, все ж свідчать, що Росія втрачає приблизно вдвічі більше солдатів. Однак у неї і ресурсів значно більше.
«Поки товстий сохне — худий здохне», — описує цю ситуацію австрійський аналітик Франц-Штефан Гаді.
Найповніша загальнодоступна інформація про загиблих оборонців України надходить з двох сумнівних веб-сайтів, які відстежують некрологи. Обидва нарахували втрати Сил оборони в проміжку 62−68 тисяч убитими, але наголошують, що це лише частина втрат, оскільки не кожна смерть озвучується публічним некрологом. Загальну оцінку бойових втрат України вони ставлять на рівні не нижче 100 тисяч убитими.
Для порівняння: російські опозиційні дослідники та журналісти, використовуючи подібні методи, підрахували, що Росія зазнала понад 150 000 смертей на полі битви до кінця листопада, пише NYT.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна втратила на війні проти РФ щонайменше 600−700 тисяч осіб. За його словами, втрати РФ становлять близько 800 тисяч військових.
Такі цифри глава Білого дому озвучив під час брифінгу.
«Реальні цифри не повідомляються. Набагато більше людей загинуло, ніж ви всі знаєте. Я звинувачую в цьому, можливо, наш уряд, який не хоче публікувати реальні цифри», — сказав Трамп.
Президент США підкреслив, що Україна втратила на фронті величезну кількість молодих солдатів. Він додав, що війну потрібно завершити якомога швидше.
Під час свого виступу Трамп не уточнив, йдеться лише про втрати України серед військових чи з урахуванням цивільних осіб. Ці цифри значно вищі за те, що озвучувала Україна і навіть за те, про що президент США говорив у грудні 2024 року.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що від початку повномасштабної війни наша країна втратила 43 тисячі воїнів, які загинули на полі бою. Він наголосив, що життя кожного військового та цивільного є важливим для України.
Крім того, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський порівнював втрати України та Росії у війні. За його словами, втрати Кремля втричі перевищують втрати Києва.

В кінці року у Верховній Раді підтримали посилення контролю за гральним бізнесом. Нові обмеженням передбачають, зокрема, заборону реклами азартних ігор.
Окрім цього, ініціатива передбачає ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей України (КРАІЛ).
А ще раніше, влітку, УНІАН повідомив, що з початку 2024-го кількість громадян, які страждають від гральної залежності, збільшилась вдвічі. Зокрема, тільки у квітні до Реєстру лудоманів було включено більше тисячі українців.

За січень-листопад минулого року українці витрачали на поповнення гральних рахунків в середньому 12,7 млрд гривень кожен місяць. Такі дані наводить народний депутат України Ярослав Железняк.
«‎У грудні цей показник досяг рівня у 19,4 млрд грн на місяць… і це те що ми тільки бачимо легально», — написав державний діяч.
Таким чином, всього за 2024 рік українці витратили на поповнення ігрових рахунків 159 млрд гривень.
Сам Железняк назвав «сумним фактом» те, що під час війни люди витрачають великі гроші на доволі сумнівний тип розваг.
Зазначимо також, що за даними Ярослава Железняка, у 2024-му представники грального бізнесу сплатили до бюджету 16,9 млрд гривень податків, тоді як у 2023-му цей показник склав 10,4 млрд гривень.
Народний депутат заявив про зменшення податкового навантаження на гральний бізнес, якщо казати про відсотки до поповнень. Він додав, що схеми по ухиленню залишаються, але стають більш складними.

«Росія має вражаючу кількість військ і широкий спектр потужної техніки», — каже голова Комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту Марі Агнес Штрак-Ціммерманн.
Однак, за її словами, війна в Україні також виявила слабкі сторони Росії, зокрема у питаннях матеріально-технічного забезпечення, застарілого обладнання та низького морального духу солдатів.
Військовий аналітик Ніко Ланге застерігає від того, щоб при оцінці потенційної загрози дивитися лише на кількість солдатів або танків. «Росія має волю до застосування брутальної військової сили і готовність нести великі втрати. Це робить Росію надзвичайно небезпечною», — каже Ланге.
Він також попереджає про можливість як прямих, так і гібридних атак Росії проти Польщі і країн Балтії - ударів безпілотниками і ракетами, нападів військ без національних знаків розрізнення тощо.
Штрак-Ціммерман додає, що ймовірність таких сценаріїв в значній мірі залежить від результатів війни в Україні.
«Путін буквально відчув смак крові. Якщо ви хочете зберегти мир, ви повинні вміти захистити себе. Якщо ми нарешті цього не зрозуміємо і Путін досягне успіху в Україні, напади на члена НАТО через чотири-п'ять років більш ніж реалістичні», — каже вона.

Кремль не має наміру згортати агресію проти України, адже, вочевидь, поставив собі за мету повністю захопити Донецьку, Луганську, Херсонську і Запорізьку області до 2026 року. Але навіть, якщо Дональд Трамп змусить Москву зупинитися зараз, Росія представлятиме велику загрозу для Європи у найближчі роки. Про це пише Welt.
Керівник Українського ситуаційного центру в Міністерстві оборони Німеччини генерал-майор Крістіан Фройдінг наголосив, що Росія озброюється понад потреби своїх військ в Україні. Зокрема він стверджує, що в російській армії «стає більше танків, більше боєприпасів, більше ракет, більше безпілотників». На його думку, це свідчить про намір Кремля підготуватися до війни з НАТО, навіть якщо зараз РФ не планує вступати у прямий конфлікт із Заходом.
За даними німецьких військових, армія РФ в значній мірі компенсує свої людські та матеріальні втрати в Україні. Зокрема вказується, що Москва набирає близько 30 тисяч солдатів щомісяця, заманюючи новобранців високими матеріальними стимулами.
Зокрема Берлін непокоїть чисельність армії РФ — 1,5 мільйона діючих військовослужбовців. Для порівняння: Бундесвер налічує 180 тисяч діючих солдатів.
Крім того Росія налагодила широкомасштабне виробництво авіабомб, в тому числі керованих, ракет, артилерійських снарядів, а також дронів-камікадзе різних типів, в тому числі виробляє тисячі «Шахедів» щороку.

Ідея міністра фінансів Сергія Марченка про розкриття банківської таємниці в Україні має низку загроз. Таке рішення може призвести до збільшення тіньового сектора економіки.
Про це в ефірі КИЇВ24 розповів доктор економічних наук Олександр Савченко.
«Чим менш розвинена держава, тим більше загроз щодо розкриття банківської таємниці, особливо таємниці вкладів», — зазначив експерт.
При цьому він нагадав про скандал навколо розкриття банківської таємниці за карткою «Національний кешбек». За його словами, у цьому випадку проблем немає, тому що через цей рахунок проходитимуть невеликі суми.
«Якщо багата людина захоче відкрити депозит у тому чи іншому банку, і про це дізнаються шахраї, які спеціалізуються на розкраданні коштів із рахунків, то це вже серйозна загроза», — пояснив Савченко.
Він вважає, що українській владі не варто поспішати в цьому питанні.
«У нас поза банківською системою величезні суми, що позбавляє банки кредитного ресурсу. Зараз завдання влади залучити якомога більше грошей на рахунки банків, тому що це вигідно і державі, і українцям, і буде працювати на майбутні розвиток», — підсумував експерт.

Обраний президент США Дональд Трамп запустив власну криптовалюту — мемкоїн $TRUMP. У перший день випущено 200 мільйонів монет
«Настав час відсвяткувати все, за що ми виступаємо: перемогу. Приєднуйтесь до моєї спільноти та отримайте свій $TRUMP просто зараз», — ідеться в повідомленні Трампа в соцмережі Х.
Зазначається, що за три роки загальна кількість монет поступово зросте до одного мільярда.

Аналітики вважають, що біткоїн у 2025 році може сягнути позначки в 200 тисяч доларів за монету.
Видання Bloomberg 18 січня повідомило, що Трамп планує випустити указ, який підносить криптовалюти до рангу пріоритетних напрямів політики і дає представникам галузі право голосу в його адміністрації. Документ має визнати криптовалюту національним імперативом або пріоритетом.

880 тисяч військовослужбовців, які за словами президента України Володимира Зеленського налічують Сили оборони — це загальна кількість української армії.
Про це в ефірі «24 Каналу» повідомив голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко.
«Туди входять ВНЗ, центри комплектування, тилові бригади та бригади, які розміщені на північному кордоні з Білоруссю та РФ, на яких не ведуться активні бойові дії», — сказав Тимочко.
Він додав, що разом з Нацгвардією та прикордонниками Сили оборони України налічують понад мільйон осіб. Але участь у бойових діях на лінії фронту бере «зовсім інша цифра».
«600 тисяч росіян — якщо йдеться про участь у бойових діях безпосередньо в Україні. На забуваймо, що за межами України знаходяться російські війська, які залучені в їхню систему логістики, прикриття тощо. Другий момент — це Курщина. Напевно не враховані сили росіян, які ведуть там бої… Ми маємо розділяти загальну цифру та 600 тисяч росіян, які залучені до бойових дій на лінії фронту», — додав Тимочко.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що загальна чисельність української армії - 880 тисяч осіб. Натомість РФ зосередила в Україні 600 тисяч своїх бійців.
Він зазначив, що цю кількість росіяни зосередили на окремих напрямках, де вони наразі наступають. Завдяки цьому їм вдається досягти кількісної переваги в особовому складі. Лапша — вуха.

Незабаром почнеться свідома або частково свідома девальвація долара з метою стимулювати більш конкурентні умови для американських товарів на зовнішньому ринку. Рівень котирувань євро щодо долара при цьому перебуватиме в коридорі близько 1,02−1,03 долара за євро. Такий прогноз зробив аналітик Олексій Козирєв, припускаючи, як на курс долара вплине новий президент США Дональд Трамп.
За словами експерта, занадто сильний долар — це теж погано для подальшого розвитку економіки США, тому і буде запущена його свідома девальвація.
«Це процес не на один день або тиждень, але незабаром занадто сильне зміцнення долара почне вже хвилювати як Федеральну резервну систему, так і Мінфін США. І тоді почнуться процеси зі спроби дещо послабити долар до всіх світових валют, зокрема й до євро», — упевнений аналітик.
Козирєв акцентував, що заходи Трампа щодо репатріації капіталів і виробництва, різке підвищення тарифів і мита на китайські, європейські, канадські товари і поставки з інших країн — це вже майже реальність:
«Питання в тому, наскільки жорсткими будуть ці заходи. Саме ці побоювання зниження ділової активності та втрати ринків збуту „тиснуть“ зараз на євро і зміцнюють долар. Оскільки європейські компанії бояться обвалів продажів у США (фактично країні-найбільшого ділового партнера ЄС)».