bonv

Світ давно йшов до перерозподілу фінансових потоків, Трамп це почав: економіст Пендзин щодо запровадження США мита на товари з Канади, Мексики та Китаю.
«На сьогодні немає жодної країни у світі, яка б виробляла на своїй території всю продукцію для внутрішнього ринку. Коли ми дивимося за локалізацією розміщення виробництв, то США на внутрішні потреби власним виробництвом перекривають десь 30−35%. Можу сказати, проти чого виступає Трамп. Напевно, йому спеціалісти з зовнішньої торгівлі показали роздруківочку з позитивним та негативним сальдо для США, тобто дані, де Сполучені Штати продають більше, а купують менше і навпаки. Трамп побачив, що торгівельне сальдо балансу негативне — купують більше, продають менше. А основні „мінуси“ — Китай, Європа, Канада, Мексика», — зауважив Олег Пендзин.
За його словами, до Канади та Мексики релокувалися підприємства зі США, тікаючи від американського податкового тиску на бізнес. І ці підприємства фізично працюють, платять податки, створюють робочі місця, наприклад, у Канаді, а продають товари чи послуги на ринок Сполучених Штатів.
«І зараз США запровадили мито 25% на Канаду та Мексику, 10% на Китай, а також є обіцянка найближчим часом і щодо Європи. Слід розуміти, що на сьогодні в Європі є дуже великі проблеми з економікою. Європейська економіка «сидить» на експорті високотехнологічної продукції, у першу чергу — автомобілів.

Держсекретар США заявив, що присутність Китаю в зоні каналу може порушити договір, на підставі якого США передали водний шлях Панамі 1999 року.
«Держсекретар Рубіо ясно дав зрозуміти, що такий статус-кво неприйнятний і що якщо не відбудеться негайних змін, то Сполучені Штати будуть змушені вжити заходів, необхідних для захисту своїх прав за договором», — ідеться в резюме зустрічі.
Дональд Трамп також знову повторив обіцянку «повернути» Панамський канал.
«Китай управляє Панамським каналом, який не був відданий Китаю, який був відданий Панамі по дурості, але вони порушили угоду, і ми збираємося повернути його, або станеться щось дуже потужне», — заявив Трамп.

Після погроз президента США Дональда Трампа повернути Панамський канал і візиту державного секретаря США Марко Рубіо до Панами президент країни Рауль Муліно заявив, що Панама не відновлюватиме меморандум про співпрацю з китайською ініціативою «Один пояс, один шлях».
Як пише The Washington Post, Муліно назвав свої переговори з Рубіо «шанобливими» і «позитивними». Водночас він заявив, що Панама не буде продовжувати угоду від 2017 року з китайською ініціативою «Пояс і шлях», коли термін її дії закінчиться.
Як пише видання, незважаючи на те, що Муліно відкинув будь-які переговори щодо суверенітету Панамського каналу, існує думка, що Панама може бути відкрита для компромісу, за якого операції з управління каналом буде відібрано в гонконзької компанії Hutchison Ports, якій надали право керувати ним упродовж 25 років без тендера.
Водночас поки невідомо, чи погодиться Трамп на передачу концесії американській або європейській компанії як із задоволенням своїх вимог, пише WP.

Спецпредставник президента США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо сподіваються домовитися про врегулювання війни.
Про це повідомляє RFE/RL.
У своїй заяві про поступки щодо врегулювання війни Келлог сказав, що президент України Володимир Зеленський «вже дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію щодо територій».
За словами представника американського лідера, «і Путіну також доведеться пом’якшити свої позиції».
«З часом ми проведемо дискусії з усіма, і, ймовірно, найближчим часом. І це добре для обох сторін», — додав Келлог.

Про введення євро в обіг в Україні зарано говорити раніше 2035 року.
Про це в інтерв'ю «Українським Новинам» сказав депутат Верховної Ради від фракції «Слуга народу», голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Тому точно говорити про це зарано і навіть за умови вступу в Європейський Союз, ми зможемо про це говорити не раніше 2035 року. Це такий, знаєте, казковий сценарій, що у 2035-му році в Україні з’явиться євро», — розповів нардеп.
Гетманцев підкреслив, що навіть за умови вступу в ЄС, початок обігу євро в Україні необов’язкове.
Депутат навів приклад, що Польща, Чехія, Угорщина, Болгарія, Румунія не поспішають переходити на євро, а Данія при вступі до ЄС домовилась не відмовлятися від власної валюти.
Швеція провела референдум, на якому люди відмовилися від обігу євро і питання «зависло», зазначив він.
Також Данило Гетманцев розповів, що лише під час перехідного періоду можливий одночасний обіг національної валюти (гривні) та євро.

Крім того, якщо Трамп чинитиме тиск на Зеленського, щоб той погодився на вибори, це буде виглядати як підігравання Вашингтона наративу Путіна про «нелегітимність влади» в Україні.
«Трамп, на мою думку, реагує на російські вимоги. А Росія хоче покінчити із Зеленським», — сказало джерело.
Деякі колишні офіційні особи США також заявили, що не вірять у можливість укладання мирної угоди протягом найближчих місяців або у проведення виборів у 2025 році. На їхню думку, обидві сторони конфлікту поки що навіть не можуть дійти єдиної думки, як розпочати офіційні переговори.
Нагадаємо, Верховна Рада продовжила воєнний стан в Україні до 9 травня. Однак у кулуарах парламенту звучать припущення, що якщо вдасться припинити вогонь, воєнний стан можуть скасувати, а президентські вибори провести вже цієї осені. У регіонах України деякі політичні партії та суб'єкти вже розпочали передвиборчі процеси, розширюють осередки та будують мережі.

Спецпредставник президента США Кіт Келлог заявив, що Сполучені Штати хочуть проведення виборів в Україні, можливо, до кінця року, особливо якщо Київ зможе домовитись про перемир’я з Росією найближчими місяцями.
Про це пише Reuters.
Келлог наголосив, що президентські та парламентські вибори в Україні, відкладені на час дії воєнного стану, «необхідно провести».
«У більшості демократичних країн вибори проводяться і під час війни. Я думаю, що це важливо. Я думаю, це добре для демократії. У цьому і полягає принадність міцної демократії: у вас є більше одного потенційного кандидата», — сказав Келлог.
Раніше і Трамп, і Келлог заявляли, що працюють над планом мирного врегулювання. Вони надали мало подробиць про те, як вони збираються зупинити найкривавіший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Також поки що нічого не відомо про терміни розробки плану.
Колишній західний чиновник, ім'я якого видання також не називає, сказав, що наполегливе бажання США схилити Україну до проведення виборів викликає занепокоєння, оскільки вимагатиме скасування воєнного стану, щоб дотриматись українського законодавства.
«Скасування воєнного стану дозволить мобілізованим солдатам залишити армію, спровокує відтік твердої валюти і підштовхне велику кількість чоловіків призовного віку бігти за кордон. Це також може спровокувати політичну нестабільність, оскільки зробить Зеленського „кульгавою качкою“, послабить його владу і вплив і підштовхне інтриги з боку потенційних суперників», — йдеться у статті.

«Історія нагадує нам, що ця іграшка економічного тиску на Росію успішно працювала і раніше. „Холодна війна“ закінчилася здебільшого через несподіваний крах російської економіки, якого багато експертів не передбачали, але чию вразливість Рональд Рейган визначив радше інтуїтивно, ніж уважно аналізуючи проблеми. Тепер у Трампа є можливість пробити пропагандистську кулю Путіна і задушити російську економіку до колапсу, якщо він захоче це зробити», — підсумовує Time.

У російського центрального банку закінчилася «вогнева» потужність, і Путін не може скоротити витрати, якщо не позбавить коштів свою власну дорогу військову машину.
Росія не може компенсувати втрачений експорт нафти, оскільки вона вже втратила 90% свого колишнього експорту природного газу завдяки тому, що Європа остаточно відійшла від залежності від російського газу. РФ приносить дуже мало світовій економіці, окрім експорту енергоносіїв.
«Доходи від нафти є потужною гальмівною точкою для російської економіки, і Трамп зрозумів силу цього важеля так, як не зрозуміла адміністрація Байдена. Перспективи продажів російської нафти зараз зовсім інші, і безпосередній економічний крах Росії має вигляд набагато більш імовірний. Завдяки обіцянкам Трампа знизити ціни на нафту та збільшити внутрішній видобуток нафти в США на 3 мільйони барелів на день, світ більше не потребуватиме російського видобутку нафти», — зазначають у Time.
Крім того, видання звертає увагу, що собівартість російської нафти набагато вища, ніж, скажімо, у Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Ірану та інших великих виробників нафти. Це пов’язано з важкодоступністю основних російських нафтових родовищ у північних регіонах РФ.

Новий президент США Дональд Трамп здатний «обвалити» економіку Росії, повторивши трюк 40-го президента США Рональда Рейгана, і покласти край правлінню Путіна без вступу у війну.
Як саме це зробити, йдеться у статті Time.
Автор статті вважає, що Трамп має важелі, щоб змусити Володимира Путіна негайно припинити російсько-українську війну, якщо відмовиться від слабкого, непослідовного економічного тиску адміністрації Байдена.
У виданні зауважують — те, що повернення Трампа може покласти край правлінню Путіна, здавалося неймовірним кілька тижнів тому. Багато прихильників України відверто побоювалися, що Трамп може змусити Україну укласти погану мирну угоду, рівнозначну капітуляції, на тлі часто декларованих намірів Трампа «закінчити» війну в перший день свого перебування на посаді.
Але схоже, що Трамп подібним чином змінив свою позицію щодо Путіна, коли дізнався, наскільки слабкою насправді є російська економіка.
«Простіше кажучи, російська економіка руйнується — Путін знищує продуктивну економіку, щоб фінансувати свою військову машину», — пише Time.
На думку журналістів, якщо диктатор втратить доходи від нафти, які підтримували його останні три роки, тоді режим Путіна майже напевно впаде.
Видання зауважує, що Путін уже використав російські кошти «на чорний день», вичерпавши її колись грізні валютні резерви. Тим часом російський рубль падає як валюта, яку демпінгує навіть Китай.

Конеченков підкреслює, що повна виплата боргів буде чітким сигналом для інвесторів від держави щодо того, що вона зацікавлена в будівництві великого обсягу нових потужностей енергетики.
«В першу чергу, інвестор має розуміти, що такого божевілля з точки зору накопичення боргів вже не відбудеться. Але інвестори очікують, коли „Гарантований покупець“ повністю розрахується», — сказав голова правління УВЕА.
Нагадаємо, аналітикиня ринку електроенергії ExPro Consulting Дар’я Орлова раніше заявила, що заборгованість на ринку електроенергії України залишається критичною проблемою, яка суттєво впливає на розвиток енергетичного сектору країни.

Держава має продовжити рух до погашення боргів в зеленій енергетиці - інвестори.
«Вже позитивні є рухи в цьому плані. По-перше, якщо на початок грудня у нас борги становили на рівні 35−38 мільярдів гривень, то сьогодні 27 мільярдів «Гарантований покупець» винен «зеленим», серед яких 22 мільярди «Укренерго» має сплатити «Гарантованому покупцю», — сказав Конеченков.
Він зазначив, що наприкінці 2024 року Нацкомісія з питань енергетики та комунальних послуг забезпечила те, що борги перед виробниками зеленої електроенергії не буде накопичувати компанія «Укренерго».
«Воно (рішення — ред.) зупинило додаткове накопичення боргів на наступні роки. І от якщо постійно врегульовувати тариф на передачу, тоді не буде у нас подальшого накопичення боргів», — пояснив представник інвесторів.
За його словами, також зменшити борги має закон № 9381, який передбачає деякі механізми, котрі дозволять «Укренерго» залучити додаткові 10 млрд грн. З них 5 піде на погашення боргів перед сонячними електростанціями домашніх господарств, а 5 мільярдів ще додатково зможуть покращити ситуацію з розрахунків з промисловими об'єктами в «зеленій енергетиці».

Економісти кажуть, що масштабні мита призведуть до зростання інфляції і можуть завадити Федеральній резервній системі знизити вартість запозичень до очікуваного цього року рівня.
Удар по найбільших торговельних партнерах США величезними митами різко підвищує ризик розпалювання повномасштабних торговельних воєн. Канада і Мексика підготували відповідні пакети мит і готові їх запровадити. ЄС також заявив, що захищатиметься відповідними тарифами.
Трамп заявив, що його не турбують попередження економістів про те, що нові мита зашкодять економіці США або можуть призвести до стрибка інфляції, оскільки імпортери перекладають збільшення вартості своїх товарів на споживачів.
«Дональд Трамп спрямував нові мита проти Мексики, Канади та Китаю, але вони, найімовірніше, вдарять по гаманцях американців», — сказав Чак Шумер, лідер сенатської меншості. «Якщо мита наберуть повної чинності, вони піднімуть ціни на все — від продуктів харчування до авто і бензину, що ще більше ускладнить життя середнього класу».

Видання Financial Times пише, Трамп визнав, що нові мита можуть викликати «збої» на ринку, але заявив, що вони допоможуть країні скоротити дефіцит торгового балансу з Євросоюзом.
Заяви президента США ознаменували різку ескалацію його риторики щодо торгівлі та означають, що найбільша економіка світу стоїть на порозі введення мит проти своїх найбільш значущих торгових партнерів.
За даними митної бази даних Trade Data Monitor, 2023 року обсяг імпорту товарів зі США до ЄС, Канади, Мексики та Китаю становив 1,9 трильйона доларів, або близько 60% від загального обсягу.
Європейська комісія заявила, що їй «нічого не відомо про введення додаткових мит на продукцію ЄС», і зазначила, що тарифи «створюють непотрібні економічні проблеми».
Трамп заявив, що «врешті-решт» запровадить мита на чипи і все, що з ними пов’язано, а також застосує тарифи на нафту, газ, сталь, мідь, алюміній і фармацевтичну продукцію. За його словами, мита на сталь та алюміній можуть запровадити «цього та наступного місяця», а на нафту і газ — приблизно 18 лютого.
Трамп заявив, що «ймовірно» знизить мита на канадську нафту до 10%, хоча інші імпортні товари з цієї країни будуть обкладатися 25% тарифом. Канада є найбільшим постачальником нафти для США, на неї припадає близько 60% імпорту сирої нафти.

Курс долара в Україні вже не повернеться до 20 чи 30 гривень. Річ у тім, що під час військових дій курси валют формуються зовсім за іншою логікою.
Про це в ефірі «КИЇВ24» розповів доктор соціальної економіки, економіст Зиновій Свереда.
За словами експерта, в умовах війни має працювати стратегія не лише зміцнення власної валюти, але й знецінення валюти ворога.
«Нам потрібно, щоб російський рубль упав і ніколи не піднявся на будь-які рівні», — наголосив він.
Вагому роль у цьому процесі відіграють партнери. Свереда констатував: курс рубля допомагають підтримувати країни БРІКС. Вони підтримують офіційні та неофіційні торгівельні відносини з агресором.
«Наші західні партнери надають і військову допомогу, і фінансову. Це допомагає утримувати цінність і купівельну спроможність гривні. Якщо взяти закони економіки і переглянути, що було з валютами інших держав після воєн… На щастя, в Україні є інфляція, але, на щастя, немає девальвації», — відзначив економіст.
Свереда вважає, що після війни слід забезпечувати економічні свободи та створення інвестиційного клімату для відбудови України.