bonv

У виданні поділилися, що деякі американські компанії постраждали від надмірного застосування Закону про корупцію за кордоном. Офіційний представник Білого дому додав, що закон забороняв їм займатися практикою, поширеною серед міжнародних конкурентів.
Крім того, чиновник розповів журналістам, що через судові розгляди в рамках Закону про корупцію за кордоном завдали серйозної шкоди економіці США. Він наголосив, що десятки виконавчих проваджень на рік забирають ресурси у компаній і правоохоронних органів.

Наприклад, угода про визнання провини, укладена торік із Trafigura щодо хабарів, які сировинний торговий дім давав у Бразилії, щоб зберегти бізнес із державною нафтовою компанією Petrobras.
Також у 2022 році один із колишніх старших партнерів McKinsey визнав себе винним в участі у змові з метою порушення Закону про корупцію за кордоном. Ця справа розглядалася під час правління колишнього президента ПАР Джейкоба Зуми.
Крім цього, у жовтні 2024 року американський оборонний підрядник RTX погодився виплатити понад 950 мільйонів доларів у зв’язку зі звинуваченнями в підкупі катарського чиновника для полегшення продажу зброї до цієї країни й обмані Пентагону, змусивши Міноборони США переплатити, додали у виданні.
«Більшість американських компаній цінують той факт, що Закон про корупцію за кордоном дає їм змогу твердо відмовлятися від хабарів, тому що більшість компаній приватного сектору розумно розглядають хабарництво як непродуктивні витрати», — заявив колишній координатор із боротьби з корупцією в Держдепартаменті Річард Неф’ю.
Офіційний представник Білого дому зазначив у розмові з журналістами, що генпрокурор США випустить новий посібник із правозастосування, який посприяє американській конкурентоспроможності та ефективному використанню федеральних правоохоронних ресурсів. Він наголосив, що попередні та наявні справи, які розглядаються в рамках Закону про корупцію за кордоном, будуть переглянуті.

Президент США Дональд Трамп доручив Міністерству юстиції призупинити виконання антикорупційного закону, який забороняє американським громадянам давати хабарі іноземним чиновникам для отримання вигоди в бізнесі, пише Financial Times.
Зазначається, що 10 лютого глава Білого дому підписав указ, який приписує генеральному прокурору США Пем Бонді призупинити виконання Закону про корупцію за кордоном, що був ухвалений 1977 року.
«На папері це звучить добре, але на практиці це катастрофа. Це означає, що якщо американець їде в іншу країну і починає вести там бізнес законно, легально чи в інший спосіб, це майже гарантоване розслідування, звинувачення, і ніхто не захоче вести бізнес з американцями через це», — сказав Трамп в Овальному кабінеті.
Офіційний представник Білого дому розповів журналістам, що національна безпека США залежить від того, наскільки Штати та їхні компанії отримають стратегічні комерційні переваги по всьому світу.
«Президент Трамп зупиняє надмірне, непередбачуване правозастосування цього закону, яке робить американські компанії менш конкурентоспроможними», — заявив він.
У виданні підкреслили, що скасування Закону про корупцію за кордоном може мати і негативні наслідки. Зокрема, це підриває найважливіший інструмент боротьби з індивідуальними та корпоративними порушеннями.
Закон про корупцію за кордоном лежить в основі деяких гучних справ Мін'юсту США, нагадали у виданні.

Створення спеціальних контрактів для українців віком від 18 до 24 років — це несправедливий підхід до мобілізації. Таку думку в етері «Новини.Live» висловив Олександр Матяш, військовослужбовець ЗСУ.
«Є люди, які три роки не вилазять з передової. Якщо з 18−24 річними ми підписуємо контракт на рік, і людина після року служби може звільнитися. То чому цього не може зробити той, хто три роки ногами місить багнюку, втрачає здоров’я. У мене в підрозділі є дитинка, їй 22 рочки. Він воює з 19. Як буде з ним? Він пішов по мобілізації добровольцем й не має жодних пільг та мільйонів», — пояснив Матяш.
Він додав, що в цьому випадку йдеться не про системну роботу над знищенням ворога, а про «гасіння пожежі».
«Так не має бути. Якщо ми намагаємося затягнути 18−24 річних якоюсь цукеркою, то як щодо людей, які воюють з початку чи середини цієї війни? Зі мною зараз у кабінеті дядьки. Чому вони мають гнути свої спини? Тому я вважаю, що це історія про популізм. Давайте, якщо ми будемо робити мобілізацію, то робитимемо спільні умови для всіх. І тоді люди будуть розуміти, на що вони будуть розраховувати», — додав Матяш.

У Європейській комісії відреагували на мита, які ввів президент США Дональд Трамп на алюміній і сталь. Заходи у відповідь будуть «твердими і пропорційними».
«Я глибоко шкодую про рішення США ввести мита на європейський експорт сталі та алюмінію. ЄС діятиме, щоб захистити свої економічні інтереси. Ми захистимо наших робітників, підприємців і споживачів», — йдеться в повідомленні голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у соціальній мережі Х.
Країни-члени ЄС уже схвалили введення мит у розмірі до 50% на низку імпортних товарів зі США і можуть швидко ухвалити остаточне рішення щодо їх введення.

За словами Свириденко, експорт металургійної продукції склав 57,9% у нашому експорті до США — $503,3 млн з $869,1 млн. Найбільший товар експорту — чавун ($363,4 млн, 940 тис тон), труби ($112,9 млн, 92 тис. тон), прутки ($15,2 млн, 3,3 тис тон), дріт ($4 млн, 3,9 тис тон), металоконструкції ($1,3 млн, 182 тони).
«Водночас, як зазначається у самій прокламації Трампа, частка української продукції в імпорті сталі в США мінімальна і не має суттєвого впливу на американських виробників», — зазначила міністерка.
Свириденко наголосила, що Україна налаштована на активну роботу з партнерами для пошуку оптимального рішення до 12 березня.
Народний депутат Ярослав Железняк згадав, що у 2018 році Трамп вже запроваджував подібні мита: 25% на сталь, 10% на алюміній.
За його словами, тоді імпорт знизився, але ціни піднялися. Особливо постраждали автовиробники, як Ford і GM, які споживають таку продукцію і рахувати збитки
«Ще у відповідь на мита ЄС, Японія та інші країни вдарили по американському експорту. Постраждали виробники бурбону, джинсів і мотоциклів. При тому, вдарило це саме по республіканським штатам. Правда, потім прийшов Байден і частково розрулив ситуацію», — написав Железняк в своєму Telegram-каналі.
Він зазначив, що запроваджені мита тоді трохи врятували американських металургів, але лише тимчасово.
«Світова конкуренція нікуди не зникла, і інші країни досі сильно тиснуть по ринку. Плюс Китай відкрив представництва в інших країнах та обходив тарифи», — додав депутат.

Мита Трампа на імпорт сталі і алюмінію «пройдуть катком» по Україні.
Розпорядження президента США Дональда Трампа запровадити 25% мита на імпорт сталі і алюмінію торкнеться також України.
«Я визначив, що імпорт сталевих виробів з України загрожує завдати шкоди національній безпеці, і визначив, що необхідно скасувати тимчасове звільнення для імпорту сталевих виробів та похідних виробів із сталі з України», — йдеться у повідомленні на сайті Білого дому.
Трамп зазначив, що у 2022 році «тодішній президент Байден визнав тісні стосунки з Україною та звільнив від мита сталеві вироби з України».
За його словами, замість підтримки української сталеливарної промисловості та пом’якшення економічної шкоди, спричиненої триваючим конфліктом, вигоди від цього тимчасового виключення отримали насамперед виробники в країнах-членах ЄС, які значно збільшили безмитний експорт на ринок США сталевих виробів, оброблених з українських сталевих напівфабрикатів.
«З 2021 року імпорт з України залишався стабільним на рівні 0,5% від загального імпорту США, тоді як імпорт з Європейського Союзу зріс на 11,2% до 14,8%», — сказано в повідомленні.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що запровадження мита матиме негативний вплив на металургійну галузь нашої держави.
Останні роки ми докладали усіх зусиль, щоб українська сталь лишалася за межами 25% тарифів у США. Рішення США із 12 березня запровадити мито на сталь із інших держав, зокрема і з України, закономірно вплине на металургійну галузь.

Україна має шанс добудувати два енергоблоки Хмельницької АЕС, які готові на 80% та 25%, що буде в рази дешевше, ніж будувати АЕС з нуля.
Про це йдеться в статті видання «РБК-Україна».
«Для введення в експлуатацію додаткових 2 ГВт атомної генерації в Україні не потрібну такі значні кошти як польській компанії PEJ, адже рівень будівельної готовності третього та четвертого енергоблоків ХАЕС становлять 80% та 25% відповідно. Добудова блоків буде в рази дешевшим проєктом у порівнянні з будівництвом з нуля, крім того, Україна уже має унікальну можливість придбати готові корпуси реакторів у болгарської сторони», — йдеться в статті.
Наразі низка розвинених країни активно розвиває проекти атомної енергетики.
«Я все-таки сподіваюся, що ми почнемо щось робити в Україні і наші люди будуть задіяні. Наш будівельно-монтажний персонал працював у багатьох країнах. Наші енергоблоки потребують оновлення, тому треба будувати нові об'єкти», — прокоментував голова правління АТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» Юрій Сапожников.

Президент Естонії Алар Каріс закликав партнерів обговорити введення торговельного ембарго проти Російської Федерації.
Як відомо, у неділю, 9 лютого, у Вільнюсі зустрілися лідери країн Балтії та Польщі. Каріс написав у мікроблозі X, що Європейський Союз має ще більше посилити незалежність та припинити імпорт російських енергоносіїв на свою територію:
«Ми навіть повинні серйозно розглянути можливість повного торговельного ембарго проти Росії».

У понеділок, 10 лютого, Сполучені Штати Америки оголосять про запровадження 25% мита на весь імпорт сталі та алюмінію.
Про це на борту літака Air Force One заявив американський президент Дональд Трамп. «Ми оголосимо про тарифи на сталь. Будь-яка сталь, що надходить до Сполучених Штатів, буде обкладатися 25% митом. І алюміній теж», — цитує його CNN.
Політик також повідомив, що у вівторок чи середу проведе прес-конференцію, на якій оголосить про масштабні взаємні тарифи, які мають зрівнятися з тарифами інших країн на американські товари в доларовому еквіваленті.
«Дуже просто: якщо вони стягують мито з нас, ми стягуємо з них».

ЄС готується до операції із захоплення російських танкерів у Балтійському морі.
Про це пише видання Politico.
Європейські країни наполягають на нових повноваженнях, щоб витиснути тіньовий флот Москви після серії інцидентів у Балтійському морі.
Переговори отримали новий імпульс після того, як у грудні Фінляндія захопила судно тіньового флоту, підозрюване в саботажі кабелів електропередачі та телекомунікацій у Балтійському морі. За словами чиновників, ідеї, що розглядаються, діляться на три категорії:
По-перше, влада могла б захоплювати судна, які ризикують завдати шкоди місцевому довкіллю, наприклад, внаслідок розливу нафти.
По-друге, країни могли б використовувати закони про піратство для захоплення суден, що загрожують критично важливій підводній інфраструктурі.
По-третє, якщо міжнародне право не спрацює, країни також обговорюють можливість спільного запровадження нового національного законодавства, щоб полегшити захоплення суден, що знаходяться далі у морі.
Балтійське море — найважливіша артерія для російської торгівлі нафтою. Минулого року 348 суден тіньового флоту, що становлять 40 відсотків від загального обсягу продажу нафти в Росії, вийшли з портів Балтійського моря.

Влада прифронтового міста Покровська Донецької області планує закупити квіти майже на 100 тисяч гривень. Про це свідчить інформація у системі публічних закупівель Prozorro за 6 лютого 2025 року.
Квіти хочуть закупити у кількості 1265 одиниць. Серед найменувань — троянди, гвоздики, гіпсофіли, хризантеми та зелень для прикрас букетів.
Замовником товару виступає відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради.
На заявлений товар, як свідчить інформація на Prozorro, влада планує витратити 99 тисяч гривень.
Водночас, як повідомляє Головне управління Нацполіції у Донецькій області, відстань від Покровська до фронту — лише 3 км. Місто щодня перебуває під атаками авіабомб, артилерії, РСЗВ та дронів. У Покровську не залишилося безпечних місць: від ворожих ударів страждають і мікрорайони, і приватний сектор, і центр міста. Проте наразі в місті лишається близько 7 тисяч мешканців, яких закликають евакуюватися.

Зокрема, він переконаний, що кожен успішний удар по російським складам, де зберігаються «шахеди», у подальшому буде мати вплив на спроможність росіян запускати їх.
«У принципі, „шахеди“ непогано збиваються, але збивати їх по одному, коли їх запускають сотнями, складно, доводиться задіювати величезну кількість засобів. Абсолютно інша історія, коли просто взяти — на складні лежить не одна боєголовка, не дві і не десять… На цих складах вони лежать саме сотнями. Тому, кожен такий успішний удар буде відчуватися нашими Повітряними силами — Повітряним силам стане легше працювати і відсоток збиття стане більшим на пару найближчих. Це реально дуже серйозно», — переконаний Дикий.
Він додав, що в Росії досі розміщуються великі склади радянського зразка, бо росіяни були певні, що «ніхто і ніколи до них не дотягнеться». «Виявилося, що дотягуємося», — наголосив Дикий.

Ураження підземних складів з термобаричними бойовими частинами для «шахедів» на Орловщині на кілька місяців полегшить роботу українських Повітряних сил.
Таку думку висловив військовий аналітик Євген Дикий в ефірі Радіо NV. Він зазначив, що якщо Сили оборони України завдають удару по російській території на відстані від 300 до 500 км, то для цього використовуються крилаті ракети Storm Shadow, а якщо це значно більша відстань, понад 500 км — то може бути так, що випробовувалося щось нове українського виробництва.
«Ми працюємо саме над цим, щоб закрити власною продукцією відстані від 500 км, але, поки що про успішні випробування ще не повідомлялося. Можливо, це якраз був, так би мовити, тест-драйв наших нових ракет», — вважає Дикий.
Як додав аналітик, ключове те, що російські боєголовки, які зберігалися на ураженому об'єкті, більше не можуть бути використані у війні Росії проти України.

«Поєднання демографічної кризи, відтоку мізків і високого попиту з боку оборонної промисловості та армії буде тиснути на ринок, змушуючи Кремль вибирати між залученням іноземних робітників з ризиком соціального невдоволення і постійним дефіцитом робочої сили», — акцентував Коляндр.
Через виїзд освічених росіян країна-агресорка почала відставати від конкурентів і в технологічному просторі, що також може вплинути на розвиток російської економіки в майбутньому.
Втеча найосвіченіших російських працівників також призвела до відставання Росії в технологічному просторі - ще одна проблема, яка, на думку економістів, може вплинути на довгострокове зростання Москви.
«Росія залишається технологічно відсталою і залежною від високотехнологічного імпорту. Бюджет на 2025 рік, в якому витрати на науку, освіту та охорону здоров’я приносяться в жертву на користь оборони, ілюструє цю проблему», — пояснив Коляндр.
Чималу роль у цій ситуації відіграють і західні санкції. Зокрема, впав дохід РФ від деяких з її найважливіших експортних товарів — нафти і газу. І Кремль очікує, що доходи від нафти і газу будуть продовжувати скорочуватися до 2027 року.