bonv

Світова економіка може впасти на 7,6% через наслідки пандемії коронавірусу.
Такі прогнози зробила Організація економічного співробітництва та розвитку, пише Deutsche Welle.
Зокрема організація прогнозує два сценарії. Перший - поширення коронавірусу буде «під контролем». Другий - потрібно чекати нову хвилю Covid-19.
Якщо ситуацію вдасться контролювати, економіка 2020-го скоротиться на 6%. Якщо буде друга хвиля коронавірусу - на 7,6%.
Водночас найбільше від коронавірусу постраждає економіка країн Єврозони. Найгірша ситуація буде в Іспанії, Франції, Італії та Великій Британії.
Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз спаду ВВП України в 2020 році. Замість 7,7% в його квітневому Світовому економічному прогнозі, тепер говорять про падіння до 8,2%.

Уряд пропонує «спалити» 400 мільярдів. Проблема – не де взяти гроші, а на що.... Ідей немає. Тому ми бідні - Милованов.
Подивився чергове засідання чергової політичної робочої групи з чергового розвитку та відновлення економіки. Нових ідей немає. Є ідея взяти 400 млрд і роздати бізнесу та людям, побудувати інфраструктуру. Яким саме людям, якому саме бізнесу, яку саме інфраструктуру? За якими конкретно критеріями? Відповіді немає.
Гроші сьогодні людям і так роздають. Називається пенсії, субсидії, виплати по безробіттю. Тобто учасники групи по суті пропонують підняти пенсії та виплати по безробіттю та ще й почати платити тим, хто зараз має роботу. Стара ідея і нефективна. Пенсії і виплати й так давно б підняли, якби могли. Кожен політик про це мріє.
Гроші сьогодні людям і так роздають. Називається пенсії, субсидії, виплати по безробіттю
Так само і з інфраструктурою. Кажуть «давайте будувати», але вже ж іде велике будівництво. Більше будувати? Що саме?
Насправді, все що пропонується - це зробити емісію на 400 млрд. Інших ідей немає. Нормальною мовою - це пропозиція спалити резерви НБУ. Ну давайте. Що це дасть? Нічого. Проблема не в тому де взяти гроші, а як їх витрати. Так, щоб економіці була найбільша користь. І тут нічого нового не запропоновано.
Це історія не однієї групи, а більшості. Ідей немає. І тому ми бідні.

Всі прописані в меморандумі реформи вкрай важливі. Не для МВФ. Який не має своїх інтересів узагалі, хіба що ми говоримо про кар'єрні інтереси бюрократів, яким у резюме приємно записати «врятував Україну» або «допоміг Польщі стати цивілізованою і багатою країною».
МВФ не комерційна організація, яка турбується про прибуток. Це ще один міф. Інтерес МВФ — аби Україна більше не поверталася до МВФ. Бо МВФ покликаний робити так, щоб кризових точок у світі було якомога менше. В ідеалі, який навряд чи можливо досягти, щоб їх не було взагалі. А повертатися до МВФ Україну спонукає саме криза. Насамперед криза довіри іноземних інвесторів. Адже гроші потребують усі. Й у світі дуже багато грошей. Але Україні без МВФ грошей не дають. Іншим країнам дають, і вони постійно залучають нові позики, не зачіпаючи водночас популістів у телевізорі. А Україні не дають — Фурса. Читай не тільки букви.
https://gazeta.ua/blog/53474/groshi-mvf-uzhe-v-dorozi-teper-pochinayetsya-najcikavishe

По-перше, це вью не моє а Пинзеника — але ж ти як завжди у своєму репертуарі…
по-друге, це не МВФ напрошується дати транш Україні а навпаки,,, і звісно ставить умови, які на користь Україні. Втручання? Втручання це коли твоя рашка загарбала Крим і Донбас…

28bes (19:20): Найбільшою мінімальна зарплата у валюті була у 2013 році та у еквіваленті складала 140 доларів. Проте через втрату контролю над частиною території країни, економічні труднощі та знецінення гривні вона знизилася до 102 доларів у 2014, 59 доларів у 2015 та до 58 доларів у 2016.
З істотним підвищенням мінімальної зарплати до 3,2 тис. гривень у 2018 році вона становила 119 доларів у еквіваленті.
На сьогодні (2019рік) «мінімалка» становить 4173 гривні, що еквівалентно 155 доларам.
І все це під час агресії росії коли Україна втратила 20% ВВП.
Плюс динаміка росту середньої зарплати в 22,5% проти 9,8% інфляції…

За оцінками українського уряду, Україна через агресію Росії втратила більше 20% ВВП. Тобто сума збитків, може становити 115 млрд доларів. Збитки людей не враховували!!!
— Активи України, конфісковані Росією.
— Об'єкти нерухомості, зруйновані війною – як державні, так і належать приватним юридичним особам.
— Вартість сільськогосподарських земель.
— Змінилися торгові потоки: економічні санкції Росії проти України, які поступово вводилися з літа 2013 року, різко скоротився через війну потік прямих інвестицій в економіку України та ін.
— Економічні втрати України, в тому числі від порушених систем енергетики, видобутку природного газу та інших.
— Втрата банківських активів.
Таким чином, в ці 115 млрд не були враховані майнові втрати приватних осіб, різноплановий збиток, нанесений людям, змушеним залишити свої будинки (внутрішньо переміщеним особам), витрати держави на виплати матеріальної допомоги біженцям та інші бюджетні витрати, пов'язані з агресією Росії проти нашої країни. Не увійшли до загальної суми також зростаючі військові витрати України та людські втрати. Ти розумієш про що мова???

emil7 (17:42): У 2014 році інфляція 24,9%
у 2015 році інфляція 43,3%
у 2016 році інфляція 12,4%
у 2017 році інфляція 13,7%
у 2018 році інфляція 9,8%
у 2019 році прогнозують 4,1%
кого з"їла інфляція?
***
За 2015 год гривня обесценилась в полтора раза,
за 2016 год – девальвировала на 12,9%,  
за 2017 год курс нацвалюты ослаб всего на 3%. 
В 2018 году курс гривни укрепился на 1,4%.

Динаміка середньої заробітної плати в Україні:
Березень 2014 – 3415 грн, курс 12,3, 278 дол
Березень 2015 – 3863 грн, курс 22,4, 172 дол
Березень 2016 – 4920 грн, курс 25,2, 195 дол
Березень 2017 – 6752 грн, курс 26,8, 252 дол
Березень 2018 – 8382 грн, курс 26,4, 318 дол
Березень 2019 – 10 237 грн, курс 26,6, 385 дол

2014 рік рік іншої влади… Тому тільки 7,5 млрд в ЗВР і 70 млрд боргу…
2018 рік — майже 21 млрд ЗВР і майже 75 млрд боргу…
Не соромтесь подавати цифри ВВП 2018-2019 років на момент передачі влади ...
А то якось однобоко і вибірково виглядає ...

«Когда меня избрали президентом, Украина была на грани банкротства, 80% банков в системе не функционировали. ВВП – минус 14%. Инфляция – 49%. Золотовалютный резерв – 5 млрд, обязательства по выплатам 7 млрд. Никто не верил, что Украина выживет. Но прошло 5 лет и мы имеем большие изменения», – подчеркнул Порошенко.
***
Какую экономику получил Зеленский ТОП 10
1.Потребительская инфляция — 8,8% в годовом измерении,
2.Прирост ВВП (по данным Минэкономразвития/Нацбанка) — 2,2/2,4%,
3.Рост промышленного производства — 12%
4.Уровень госдолга – 59% ВВП,
5.Средняя зарплата — 10,24 тыс. грн.,
6.Официальный курс гривны — 26,22 грн./$,
7.безработицы — 311,4 тыс. человек,
8.Численность населения — 42,1 млн. человек,
9.Размер госбюджета — 1,1 трлн. грн.,
10.Золотовалютные (международные) резервы Нацбанка — $20,5 млрд.

Пинзеника цікаво послухати. Питання не в каналі…
Пам'ятай — друзі завжди прийдуть тобі на виручку. Чим більша виручка, тим більше друзів до тебе прийде:)

— МВФ нічого не вимагає. Не він до нас йде, а ми звертаємося до нього – Україна просить гроші. Треба розуміти, що МВФ — це такий спеціальний інститут останньої надії. До нього звертаються тоді, коли вже ніхто не позичає грошей, але в силу специфіки незвичайного позичальника він виставляє вимоги. Наприклад, одна з умов: живіть по засобах. А чи він каже, за рахунок чого це робити? Я ніколи не бачив ні в одній програмі, щоб МВФ вимагав закривати школи. Він вимагає: покажіть, що ви вийдете з ситуації, коли будете жити постійно в борг. Це МВФ потрібно чи нам? Якими інструментами це робити? Тут свобода є велика. Але ті інструменти або набір рішень повинні забезпечити, що країна позбудеться постійного життя в борг і позбудеться того боргу або накопичення боргу, який заважає розвитку країни — Пинзеник.
https://ua.112.ua/interview/viktor-pynzenyk-borh-odna-z-prychyn-nestabilnosti-v-ukraini-539278.html

До повного розвалу економіки?

Облікова ставка, яку визначає центральний банк країни, показує, скільки коштують гроші в економіці.
Вона визначає відсоток, під який комерційні банки отримують гроші у центрального банку. А це, звісно, впливає і на відсоток, під який комерційні банки дають позики громадянам та бізнесу. 
Що вища ставка, то дорожчими є гроші в економіці. Що нижчою - то дешевшими.
Звідси і вплив цього показника на темпи розвитку економіки. Знижуючи облікову ставку, центробанки прагнуть простимулювати зростання економіки.
Але де стимулювання росту нашої  економіки? Його немає..

Від облікової ставки залежить, під який відсоток центральний банк залучає вільні кошти у комерційних банків у так звані депозитні сертифікати. Якщо ставка висока, банкам вигідніше не брати на себе ризики кредитування економіки і населення, а безпечно вкладати у депозитні сертифікати.
До того ж, від облікової ставки залежить і те, під який відсоток може запозичувати держава, продаючи свої цінні папери, - в Україні це облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).