bonv

В оновленому законопроєкті про мобілізацію, який все ще обговорюють у профільному комітеті Верховної Ради, з’явилися пропозиції, які передбачають для примусу військовозобов'язаних, які не з’явилися в ТЦК після отримання повістки, величезні штрафи (до 300 тисяч гривень), блокування виїзду за кордон, позбавлення права вести діяльність як ФОП та навіть брати кредити упродовж 10 років.
Про це повідомив журналіст Юрій Бутусов, опублікувавши на своїй Facebook-сторінці так званий «концепт мобілізації».
У пропозиціях, які прописали законодавці, йдеться про верифікацію, яку повинен пройти військовозобов'язаний упродовж 120 днів від дати затвердження нормативно-правового акту Кабміном, а також після впровадження електронного кабінету. Тоді вони повинні отримати сертифікат військовозобов'язаного — аналог військового квитка — і мати його в електронному або паперовому вигляді.
Для осіб, які не пройшли у відведений термін верифікацію або не з’явилися в ТЦК після отримання повістки, пропонується ціла низка покарань.
Після першої неявки військовозобов'язаним загрожує штраф у розмірі 100 тисяч гривень з попередженням виконати обов’язок упродовж 2 тижнів.
Ігнорування такого попередження загрожує додатковим штрафом у розмірі 200 тисяч гривень, та застосування обмежень через адмінсуд — блокування виїзду за кордон, позбавлення водійських прав та права вести діяльність як ФОП, скасування усіх державних допомог та субсидій і заборона брати кредити упродовж 10 років.

Україна закликала західних союзників фінансувати її внутрішнє виробництво зброї. Як пише Financial Times, нещодавно нарощені виробничі потужності в Україні тепер значно перевищують обсяги доступних для замовлень коштів.
«Найшвидший спосіб почати виробництво — зробити це в Україні. Ми дуже спроможні. Ми конкурентоспроможні за цінами і знаходимося близько до лінії фронту», — сказав міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин.
Як він додав, Україна вже може виробляти сучасне озброєння деяких категорій з меншими витратами. При цьому міністр навів у приклад канадські дрони із середньою вартістю в 87 000 доларів за одиницю. За його словами, українські компанії можуть запропонувати чотири різні моделі БПЛА з аналогічними або переважаючими можливостями за ціною від 10 000 до 25 000 доларів за штуку.
Камишин повідомив, що наразі Київ веде переговори приблизно з 10 країнами про виробництво зброї в Україні.
Зазначається, що досі військова допомога не використовувалася для фінансування оборонної промисловості України.
Міністр Камишин відкинув закиди про те, що українські оборонні підприємства можуть стати конкурентною загрозою для постачальників в інших країнах Європи. За його словами, Україна навпаки допоможе наростити необхідний потенціал своїх європейських союзників: «Ми не хочемо продовжувати просити допомоги. Ми — надійний партнер, який стане вам у пригоді у важкі часи».

Крім снарядів, Rheinmetall постачає в Україну іншу свою продукцію. Так, раніше було оголошено про плани будівництва заводу з виробництва бойової техінки — першими мають стати БТРи та БМП, але коли це станеться — питання відкрите. «Потреби України величезні, — сказав Папперґер DW. — Обмежуючий фактор — гроші». За його словами, зазвичай такий завод міг би виробляти до 400 гусеничних бронемашин на рік, «але фінансових коштів істотно не вистачає».
Глава Rheinmetall також повідомив, що для виробництва основних бойових танків в Україні поки що немає дозволу уряду Німеччини. За його словами, прийнято рішення розпочати з виробництва легких та середніх бронемашин, а потім перейти до важких. У перспективі Rheinmetall також має намір налагодити в Україні виробництво своїх систем ППО.

Німецький оборонний концерн Rheinmetall уже найближчим часом розпочне будівництво снарядного заводу в Україні, також у планах — виробництво бронетехніки.
Підготовка до будівництва нового заводу з виробництва боєприпасів в Україні завершується, церемонія закладки пройде «незабаром». Як повідомляє DW, про це повідомив голова правління німецького концерну Rheinmetall Армін Папперґер.
При цьому він зазначив, що перші снаряди можуть зійти з конвеєра в Україні за 15 місяців.
Паппергер також зазначив, що снарядний завод в Україні створюватиметься не з нуля. «Ми використовуємо існуючу інфраструктуру, щоб не витрачати багато часу на зведення будівель. Україна не має часу, у них війна, їм потрібно швидко», — сказав він.
Схожу фабрику Rheinmetall має намір побудувати і в Литві, повідомив Папперґер. У самій Німеччині, у Нижній Саксонії, концерн у лютому запустив будівництво нового заводу, теж з виробництва снарядів. Перша продукція очікується навесні 2025 року.
При цьому, відповідаючи на запитання журналістів, Паппергер визнав, що будівництво нового снарядного заводу в Німеччині могло бути завершено роком раніше, але на початку війни Росії проти України Rheinmetall не отримав великих замовлень від німецького уряду, які виправдали б інвестиції в 300 мільйонів євро. За його словами, ситуація змінилася, і Берлін планує замовити понад два мільйони артснарядів.

Колишній чемпіон світу з боксу за версіями WBO, WBA, IBO та IBF Володимир Кличко під час візиту до США звернувся до американських політиків.
«Нам не потрібні американські солдати, війська НАТО в нашій країні, але нам потрібні кошти, нам потрібна зброя. У війні ми можемо захистити нашу країну, щоб жити в демократії, щоб жити як вільні чоловіки і жінки в нашій країні, яка відбивається останні два роки від безглуздої, безапеляційної путінської росії. І ми очікуємо цієї підтримки.
Якщо ми не отримаємо її зараз, до кінця року вже буде пізно. Час працює проти нас. Сильніша Україна — це сильніша Європа. А Європа — один із найдавніших надійних союзників США. Геополітика завжди була дуже важлива для американців і США. Якщо ви збираєтеся послабити Україну, ви послабите Європу. Адже ми не будемо останніми, хто зазнає невдачі через агресію путіна. Нам потрібно захистити східний кордон Європи. Захистіть Україну зараз, інакше буде вже пізно», — сказав Кличко.

А ще вони розуміють, що поки РФ витрачає свій військовий потенціал в Україні, то Москві не до європейських країн.
Усе це виглядає дуже цинічно, але все так і є.
А ще треба додати скільки грошей вклав Захід в Україну, яким потенційним ринком ми є, як Захід дивиться на можливості відбудови Україні в розрізі пожвавлення своїх економік та багато іншого. Все це я неодноразово чув від західних політиків
Тому, не кинуть нас, як би цього не хотіла русня. Москва може отримати вухо від оселедця. Максимум.
Але від нас теж багато, що залежить. І про це забувати не треба. Воювати за нас ніхто не буде. Зброю дадуть. І гроші дадуть. Залишається, щоб було кому всім цим воювати з окупантами. А от це вже завдання для влади та громадян.
Тому геть панічні думки. Налаштовуйтесь на тривалий марафон. Не Єдиний марафон теленовин від ОП, а на тривалий військовий марафон. Йде війна на виснаження. І нам треба буде витримати та дійти до перемоги. І ми дійдемо.
Борислав Береза, громадський діяч, колишній народний депутат України.

Для тих, хто думає, що Захід нас кине напризволяще та залишить без допомоги, щоб ми програли Рашці, дам три аргументи, чому це хибна думка
Ні, мова не про захист демократії та стримування Путіна, хоче і це аргументи. Все прагматичніше та меркантильніше.
1. У разі погіршення розвитку подій в Україні та перемоги Росії німецький уряд очікує не менше 10 млн додаткових біженців з України. Але така кількість спричинить колапс в ЄС. Керівництво країн Західної Європи, куди прямуватимуть біженці, це добре розуміє. Саме тому вони будуть вкладати гроші в Україну, щоб не допустити такого сценарію. ЄС не проти 200−400 тисяч мігрантів на рік, але що занадто, то не здорово.
2. В разі реалізації такого сценарію, серед цих біженців буде велика кількість тих, хто перейде зі зброєю в руках та буде мати досвід служби в ЗСУ. Експерти кажуть, що це 400 — 600 тисяч. Це як військові, так і ветерани, які розуміють, що їх чекає при перемозі Рашки.
Така кількість людей, травмованих війною, на території ЄС — це нічний жах європейських чиновників. Через багато причин. Тому вони дуже зацікавлені в тому, щоб Україна не програла.
3. Польща, Естонія, Литва, Латвія розуміють, що можуть стати потенційними жертвами з боку Росії. І навіть угорці, за їхнього русофільства, не бажають мати спільний кордон з Рашкою та віддають перевагу любові до русні на відстані. Тож настрої європейських політиків можна зрозуміти. Існування буфера між ними та ордою для них надважливо.

«Перше, якщо з однієї сторони, пан Стефанчук говорить, що потрібно, щоб вісім працюючих людей працювали на одного військового, тоді потрібно не тиснути на бізнес, зробити деяку лібералізацію, щоб бізнес просто займався своїми справами. Це буде мати більший ефект. Друге, якщо ми вводимо „податок на боягузство“, то тоді нам треба, як ми запропонували в законі, поняття якоїсь мотивації. Завтра, коли вже не буде війни і ми всі будемо мирно жити, то всі ці боягузи, які відкупилися, підуть в депутати місцевих рад, у списки до Верховної Ради або на держслужбу. Ну хай боягузи займаються бізнесом, а ті що будуть держслужбовцями, працюватимуть в правоохоронних органах, депутатами — це будуть люди, які захищали Україну, які взяли до рук зброю і мобілізувалися до ЗСУ», — акцентував Івченко.
Він додав, якщо розглядати питання економічного бронювання комплексно, тоді можна знайти консенсусне рішення.
«Але, я тут погоджуюсь з моєю колегою Іриною Фріз, неможливо сказати, що хтось заплатить двадцять тисяч і може відкупитися. Це просто аморальний підхід, щоб закон ділив на тих, хто багатше або бідніше», — підкреслив Івченко.

«Може стати загрозою для єдності суспільства»: у Раді «рознесли» ініціативу бронювання за доходами.
Народний депутат Ірина Фріз назвала таку ідею безперспективною та взагалі «абсолютно аморальною ініціативою, яка в принципі нічого спільного не має з таким словом, як справедливість».
«Я вважаю, що будь-які економічні прив’язки чи то до рівня заробітної плати, чи то до якогось податку все рівно будуть достатньо бурхливо сприйматися у суспільстві. Ця ініціатива так саме є загрозою для єдності суспільства під час війни. Вважаю всі ці рухи є несправедливими. Будь-які встановлення граничних показників по бронюванню щодо заробітної плати, наприклад, не спрацюють, якщо ми говоримо про регіональний бізнес та економіку. Те, що може собі дозволити встановити, умовно кажучи, в городах мільйонниках, абсолютно не є можливим для встановлення в інших містах. Тому це буде знову викликати супротив», — акцентувала Фріз.
Вона додала, що замість того, щоб «вигадувати незрозумілі ініціативи, найкраще чітко структурувати економіку», визначити які саме сфери мають працювати на забезпечення ЗСУ і перерозподілити доходну частину бюджету.
В свою чергу, народний депутат Вадим Івченко вважає, що ідею економічного бронювання від мобілізації потрібно вирішувати комплексно, зробити певну мотивацію і відпустити важелі тиску на бізнес, але при цьому не ділити законом людей на бідних та багатих.

Цієї ночі українські безпілотники атакували нафтохімічне підприємство «Перший Завод» у Калузькій області на території РФ.
Атаки українських безпілотників, за якими стоять спецслужби, протягом останніх днів зупинили роботу трьох нафтопереробних заводів у глибині російської території. Так, видання Bloomberg заявило, що ці об'єкти складають близько 12% нафтопереробних потужностей Росії.
Удар 13 березня спричинив пожежу на одному з найбільших нафтопереробних підприємств країни — Рязанському заводі ПАТ «Роснефть» під Москвою. Менший Новошахтинський НПЗ на півдні Ростовської області також був зупинений внаслідок атаки безпілотника. Це збільшило перебої, спричинені аналогічним інцидентом 12 березня на заводі «Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез».
Рязанський нафтопереробний завод, розташований приблизно за 200 км на південний схід від Москви, має потужність 17,1 млн тонн на рік, або близько 340 тис. барелів на добу. Він є основним постачальником моторного палива для російських регіонів навколо столиці. На заводі довелося зупинити дві установки первинної переробки нафти.
Також в середу Новошахтинський НПЗ на півдні Ростовської області Росії зупинив роботу після удару дрона. Потужність цього заводу становить 5,6 млн тонн на рік, або близько 112 тис. барелів на добу.
Остання хвиля атак також пошкодила установку нафтопереробного заводу НОРСІ «Лукойлу» в Нижньому Новгороді і влучила в нафтобазу в Орловській області.

Рада національної безпеки та оборони (РНБО) готова розглядати питання скасування заборони експорту природного газу, але потребує обгрунтованих пропозицій для прийняття такого рішення.
Про це повідомив екс-заступник міністра енергетики, віце-президент Energy Club Максим Немчинов. «Сьогодні була робоча група при РНБО, на якій були присутні багато з нас, хто зараз тут. І там обговорювали це питання (експорту газу, — ЕР). В РНБО чекають від нас обгрунтованої пропозиції стосовно скасування заборони. Тобто вони готові розглядати, але треба дати їм можливість подивитися і прийняти рішення. В РНБО так само розуміють, що треба робити певні кроки, але ці кроки мають бути виважені», — сказав Немчинов під час круглого столу «Другий рік заборони експорту природного газу із України: наслідки і перспективи», організованого енергокомітетом Верховної Ради 14 березня у Києві.
При цьому модератор круглого столу, голова підкомітету з питань газової, газотранспортної галузі та політики газопостачання енергокомітету Андрій Жупанин зазначив, що «його результатами буде напрацювання пропозицій як від експертного середовища, підкомітету, так, можливо, і від самого комітету, якщо він згодиться проголосувати за відповідні рекомендації».

Уряд пропонує впровадити бронювання при умові офіційної зарплати в 35 тисяч гривень, і сплачених податків
Однак більше мою увагу привернула категорія тих, кого бронюють, зокрема, працівників паливно-енергетичного комплексу та операторів зв’язку.
Я постійно виступав проти цієї ідеї, і переконаний, що її наслідки будуть значно гірші, чим зараз.
Справа не в тому, що багаті «типу не підуть на війну», а в тому, що сама ідея бронювання від війни є неправильною. Ок, зараз ви розраховуєте забронити айтішників, енергетиків і операторів зв’язку. А що далі? Зараз от посівна, і купа бізнесу стикнеться з браком трактористів. А як щодо фармацевтів? Чи, наприклад, операторів вивозу побутових відходів (уявляєте, що буде, якщо не буде вивозитись сміття з міст)? Ця ідея провальна, і уряд в цьому переконається.
А я вчергове нагадую свою ідею — бронювати треба на війну. Треба забронювати 1 млн чоловіків методом жеребкування, з перспективою мобілізації в наступні два роки. Все. І тоді не доведеться робити фінансову чи спеціалізовану нерівність. Всі інші зможуть спокійно працювати.
P. S. Заради справедливості треба сказати, що цю ідею не в Кабміні придумали. Зрештою, там нічого не придумують.
Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист.

Нацбанк знизив облікову ставку до 14,5%

На росії відбуваються так звані «вибори Путіна». То, може, варто Верховній Раді України заявити про невизнання цих «виборів» та нелегітимність Путіна як глави держави? А не просто заперечити проведення виборів на тимчасово окупованих територіях України.
Адже Президент України Володимир Зеленський сказав на Мюнхенській безпековій конференції: «Після вбивства Олексія Навального просто абсурдно сприймати Путіна як нібито легітимного главу російської держави. Це відморозок, який зберігає владу завдяки корупції та насильству. Приїжджати до нього на так звану інавгурацію, тиснути його руку, вважати його рівним собі - це зневажати саму природу політичної влади».
Невизнання Путіна легітимним главою держави відкриває шлях до нових рішень у міжнародній політиці, які наближають нашу перемогу.
Якщо ви згодні, підтримайте. Народним депутатам важливо знати, що думають активні громадяни.
Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії.

Палата представників Сполучених Штатів має максимум до кінця наступного тижня ухвалити законопроект щодо фінансової допомоги для України.
Про це заявив лідер демократичної меншості у Палати представників США Гакім Джеффріс.
Конгресмен заявив, що Марк Джонсон і парламентарі мають чіткий дедлайн, щоб ухвалити допомогу Україні на її оборонні потреби.
«Час тікає, і ми маємо довести двопартійний законопроект національної безпеки до кінця перед тим, як ми покинемо місто в наступну п’ятницю, 22 березня — перед тим, як ми покинемо місто. Було б безвідповідально поступити інакше», — сказав Джеффріс.