Консультант порталу «Мінфін»

3. 18 червня 2019 — Facebook (Meta) оголошує про створення цифрової валюти Libra

🔹 Компанія анонсує запуск Libra — цифрового активу, який мав стати глобальною валютою для 2 мільярдів користувачів.
🔹 Але через критику регуляторів (зокрема ЄС і США), проєкт було перезапущено як Diem, а потім і зовсім закрито у 2022 році.

Вплив на сьогодення:
Ця історія — урок для всіх технологічних гігантів: фінанси — не просто продукт, а сфера глибокої регуляції і довіри. Libra не полетіла — але відкрила шлях до CBDC (державних цифрових валют).

🧭 Що корисного для України у 2025 році?

Фінансова грамотність — це сила: чим раніше й точніше знаєш, тим менший ризик панічних рішень (урок Ватерлоо).

Приєднання до валютних і фінансових блоків — це більше, ніж символізм: для України важливо продовжувати гармонізацію з ЄС.

Розвиток e-гривні чи підтримка платіжної інфраструктури — шлях до фінансового суверенітету, але з урахуванням уроків Libra.

Джерело: чат GPT

📅 Шановні форумчани, пропонуємо вашій увазі три події, що відбулися 18 червня в різні роки і демонструють, як економіка змінюється під тиском суспільних очікувань, технологій і боргових реалій.

1. 18 червня 1815 — Битва при Ватерлоо і економічний «інсайд»

🔹 У цей день Наполеон зазнав поразки в битві при Ватерлоо. Але один з найцікавіших наслідків — економічний тріумф родини Ротшильдів.
🔹 Натаниель Ротшильд, отримавши новину про перемогу англійців раніше за всіх через ефективну систему гінців, встиг масово скупити британські облігації, які обвалились на паніці, а потім різко зросли в ціні.

Вплив на сьогодення:
Це один із перших відомих випадків використання інформаційної переваги для фінансового збагачення. Історія нагадує про силу даних та доступу до них — актуально і в еру алгоритмів.

2. 18 червня 1979 — Іспанія підписує приєднання до Європейського валютного механізму

🔹 У розпал переходу до демократії Іспанія приєднується до Європейського валютного механізму (EMS), попередника євро.
🔹 Це був ключовий сигнал для інвесторів: країна, яка виходить з авторитарного минулого, робить ставку на стабільність і прозорість.

Вплив на сьогодення:
Іспанія — приклад того, що політична воля + макрофінансова дисципліна = довіра на ринках, навіть після довгої турбулентності.

Продовження в коментарях 👇

🔥 Вас надихають люди, які розуміються на грошах?

Тоді 26 червня приходьте на Fin Blogger Award 2025! Вписуйте в календар, бронюйте квиток на сайті івенту.

На одній сцені зберуться найвпливовіші фінансові блогери, інвестори, інфлюенсери, яких ви щодня читаєте в Telegram, дивитесь на YouTube чи фоловите в Instagram. І це ваша можливість:
📌 Почути реальні історії без прикрас, про успішні кейси та тренди — для тих, хто тільки починає або вже впевнено рухається шляхом інвестора;
📌 Особисто зустріти зірок фінансового контенту — тих, хто щодня надихає вас через екран смартфона;
📌 Побачити унікальне шоу ілюзіоніста Ілії Кормана та інтерактивну виставку про історію українського інвестування.

А також надихнутися енергією харизматичного ведучого Григорія Решетніка, зробити багато фото на згадку та наживо побачити нагородження найкращих. До 23 червня ви ще можете проголосувати за свого фаворита, а вже 26-го — особисто побачити, хто переміг!

Забудьте про сторіс, бо цього разу — ви у стрічці подій. Бронюйте квиток і приходьте на Fin Blogger Award 2025.
https://surl.li/xvcwon

Фінансові шахраї: як себе захистити, аби не потрапити до скам-пастки

https://minfin.com.ua/ua/insurance/articles/finansovye-moshenniki-kak-sebya-zaschitit-chtoby-ne-popast-v-skamlovushku/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Поштарі перетворяться на агентів банку: як зміниться фінансова система України

https://minfin.com.ua/ua/2025/06/17/152989154/

Що таке банки фінансової інклюзії, хто стане їх клієнтами й які послуги зможе отримати

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

І традиційно окреслюємо у Звіті свої пріоритети на наступні пів року:

• завершити оцінку стійкості банків та оприлюднити її результати;
• продовжити імплементацію регуляторних стандартів ЄС, зокрема буферів капіталу, та наблизитися до формального початку оцінки еквівалентності;
• поступово запроваджувати вимоги з управління ESG-ризиками для фінустанов.

3) стійкість банківського сектору.
Ми вже пройшли перший етап оцінки стійкості - аналіз якості активів підтвердив у цілому належну оцінку банками кредитних ризиків. Триває стрес-тестування оцінки стійкості банків до гіпотетичних зовнішніх шоків. Уже зараз бачимо: банки зберігають достатній запас капіталу для зростання, впровадження вимог ЄС та розвитку кредитування. Однак кількаразове ретроспективне застосування підвищеної ставки податку на прибуток створює значну невизначеність;

4) ліквідність банківського сектору — стабільно висока.

Банки продовжують покладатися на кошти клієнтів як основне джерело фондування, а їхнє зростання підтримує подальше нарощення активів.
Від початку року поліпшується строкова структура гривневих коштів населення, водночас частка коштів в іноземних валютах знизилася до менш ніж третини клієнтських вкладів;

5) гармонізація з нормами ЄС.
Активно працюємо, щоб отримати від Єврокомісії статус еквівалентності регуляцій — це сприятиме активнішому кредитуванню українськими дочірніми установами європейських банків. Наші наступні кроки: впровадження коефіцієнта левериджу, нових вимог до покриття кредитних ризиків, складових ризику розрахунку, коригування кредитної оцінки.

Голова НБУ Андрій Пишний повідомляє у своєму фейсбуці:

Сьогодні НБУ оприлюднив наш важливий аналітичний продукт — Звіт про фінансову стабільність.

Він завжди в переліку моїх рекомендацій для всіх, хто хоче орієнтуватися в тенденціях банківської системи.

Загальна картина: банківська система залишається стабільною, ліквідною, жваво нарощує кредитування бізнесу і населення та допомагає фінансувати дефіцит бюджету.

А тепер зверну увагу на кілька деталей:

1) темпи зростання кредитування — тема, яку зараз згадують чи не найчастіше.
Так-от: у квітні річне зростання кредитів бізнесу пришвидшилося до 29% і триває в банках усіх груп та для бізнесів різних розмірів. Споживчі кредити зростають приблизно на 34% на рік.
Це суттєва динаміка.
І зауважте, що банки зберігають виважені стандарти кредитування, а отже, і якість нового кредитного портфеля. Поступово знижується частка субсидійованих гривневих позик бізнесу, частка ринкового кредитування зростає;

2) розвиток іпотеки.
В іпотечному кредитуванні переважають кредити з державною підтримкою. Проте зараз ведеться робота над масштабуванням іпотечних програм з урахуванням наявної ліквідності в банків. Необхідні рішення надасть Стратегія з розвитку іпотеки — її розроблення вже на завершальному етапі;

Продовження в коментарях 👇

🔥 ROMI 2025 — вже цієї п’ятниці!

ROMI 2025 — це 9 годин практичного контенту, дискусій і нетворкінгу вже цієї п’ятниці!

Вас чекають виступи топових спікерів:

— Михайло Глушко (Nova Global) розповість, як використовувати дані для зростання Net Profit,
— Олексій Лях (newage.) — про конкуренцію таргетингів Google та Meta,
— Ольга Бандуренко (minfin.com.ua) — про контент-маркетинг у кризу,
— Юлія Буцик (ProCare) — про фабрику контенту,
— Ольга Румянцева (MAUDAU) — про побудову ефективної маркетингової машини.

🎟️ Купуйте квитки та долучайтеся офлайн або онлайн — ROMI 2025 не пропустити!
https://www.project.minfin.com.ua/romi?mpl=co_nd&mpr=forum&mcr=1706_160625

3. 17 червня 2021 — IPO компанії Sprinklr на NYSE

🔹 Американський хмарний провайдер для клієнтських сервісів Sprinklr вийшов на біржу з оцінкою $4 млрд.
🔹 Попри очікування, акції компанії одразу просіли на понад 10%, бо інвестори побоювались переоцінки і низької маржинальності.

Вплив на сьогодення:
Урок з IPO Sprinklr: ринок стає жорсткішим до переоцінених стартапів, навіть у хайпових галузях — інвестори шукають стійкість, не просто «обіцянки».

Станом на 2025 рік акції Sprinklr (CXM) торгуються приблизно на 30−40% нижче від стартової ціни IPO.

---

🧭 Що корисного для України у 2025 році?

Не вводити спонтанні торговельні обмеження, навіть з благими намірами — це шкодить експорту, імпорту й інвестклімату.

Українським стартапам час орієнтуватися на прибутковість, а не лише «фондрайзинг заради фондрайзингу».

Углиблення інтеграції з ЄС — це шанс, а не загроза: досвід Шенгену довів, що відкритість — це конкурентна перевага.

Джерело: Chat GPT
---
Якщо ви знаєте інші події, які відбулись 17 червня та мали вплив на фінанси та економіку, то напишіть про них в коментарях 😉

Шановні форумчани, пропонуємо вашій увазі три економічні події, що відбулися 17 червня в різні роки, і мають прямі паралелі з українськими реаліями сьогодні.

1. 17 червня 1930 — Старт протекціоністської політики США: тариф Смута-Хоулі (Smoot-Hawley Tariff Act)

🔹 Президент Герберт Гувер підписав закон, який підвищував імпортні мита на понад 20 тисяч товарів.
🔹 Це спровокувало торговельну війну: понад 25 країн (зокрема Канада, Франція, Італія) ввели дзеркальні мита у відповідь.
🔹 Світова торгівля впала майже на 70%, що ще більше загострило Велику депресію.

Вплив на сьогодення:
Цей закон вважається однією з ключових помилок у світовій економічній історії — показав, що ізоляціонізм і торговельні бар'єри тільки поглиблюють кризи.

2. 17 червня 1985 — Підписано Шенгенську угоду

🔹 Бельгія, Франція, Німеччина, Люксембург та Нідерланди домовились про вільне пересування людей і товарів.
🔹 Це стало не лише політичним жестом, а й ключовим економічним рішенням — воно значно зменшило логістичні та митні витрати і дало поштовх регіональній торгівлі.

Вплив на сьогодення:
Шенгенська модель — доказ того, що відкритість, довіра та інтеграція приносять стійке зростання, тоді як закритість — лише ризики.

Продовження в коментарях 👇

☀️ Форумчани!

Вривайтесь в літо з «Бонусом до депозиту» та отримайте додаткові 200 грн бонусів від «Мінфіну». В акції беруть участь всі депозити, зареєстровані в програмі до 30 червня включно.

Три кроки для участі:

1️⃣ подайте заявку на участь у програмі «Бонус до депозиту» та вкажіть промокод BACWBSF;

2️⃣ відкрийте гривневий депозит на суму від 50 000 грн в банку Глобус чи від 100 000 грн в Кредитвест Банк та Кліринговий Дім (або ж відкривайте депозит в кожному з них, щоб потроїти вигоду);

3️⃣ заповніть форму підтвердження відкриття депозиту на сайті та автоматично станьте учасником.

🔗 Деталі участі — за посиланням: https://bit.ly/403HL1k.

Apple, Tesla та Nvidia у «цифрі»: Bybit і Kraken запустили торгівлю токенізованими акціями

Наприкінці травня дві великі криптобіржі — Bybit та Kraken — запустили торгівлю токенізованими акціями. Що це за активи, та як трейдерам й інвесторам із України скористатися новими можливостями, розбирався «Мінфін».

https://minfin.com.ua/ua/crypto/articles/kriptobirzhi-zapuskayut-torgovlyu-tokenizirovannymi-akciyami-pochemu-eto-budet-interesno-ukraincam/

3. 16 червня 2020 — Падіння турецької ліри

🔹 Після спроб втручання президента Ердогана в політику Центробанку Туреччина втратила контроль над курсом.
🔹 Інфляція сягала 80%, ліра знецінилась більш ніж утричі, а іноземний капітал масово виводився з країни.

Вплив на сьогодення:
Турецький досвід став анти-прикладом для центральних банків усього світу — політична незалежність регулятора є ключовою умовою для стабільності валюти та економіки.

🧭 Що корисного для України у 2025 році?

Не повторити помилок ПАР — дбати про репутацію, поважати права людини, уникати популістичних рішень.

Не згаяти момент, як CEFTA: угоди з ЄС не приносять користі без реалізації реформ у судах, держсекторі та податковій.

Не допустити турецького сценарію — у 2025 році Україна стикається з валютним тиском, і довіра до НБУ критично важлива.

📅 Три події з минулого, які досі формують майбутнє — і дають важливі уроки для України сьогодні.

1. 16 червня 1976 — Повстання в Совето, ПАР і початок фінансової ізоляції

🔹 Масові студентські протести проти режиму апартеїду в Йоганнесбурзі спровокували міжнародну хвилю санкцій.
🔹 Іноземні банки згорнули операції, інвестиції скоротились у рази, ПАР втратила доступ до нових технологій і капіталу.

Вплив на сьогодення:
Навіть після падіння апартеїду ПАР досі має труднощі з довірою інвесторів і репутацією.
Політична нестабільність та порушення прав людини дорого коштують в економічному плані.

2. 16 червня 1994 — Підписання Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю (CEFTA)

🔹 Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина заклали основу для економічного зростання через європейську інтеграцію.
🔹 CEFTA стала «трампліном» до ЄС, залучила прямі іноземні інвестиції та сприяла індустріалізації регіону.

Вплив на сьогодення:
Цей сценарій — зразок для України: ефективна зона вільної торгівлі з ЄС дає поштовх до розвитку, якщо її підкріплює реальна трансформація державних інституцій.