Консультант порталу «Мінфін»

Торговельна війна ЄС-США: 3 варіанти розвитку подій та поведінки євро у світі та Україні

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/torgovaya-voyna-esssha-3-varianta-razvitiya-sobytiy-i-povedeniya-evro-v-mire-i-ukraine/

Читайте, коментуйте, поширюйте, будемо вдячні за вашу активність ☺️

Про дві стратегії ETF, які пропонують різні підходи до отримання прибутку у сфері штучного інтелекту та робототехніки, пише для Investing Ісмаель Де Ла Крус, аналітик фінансових ринків. Одна відстежує індекс глобальних інноваторів, інша використовує модель активного підбору акцій.

2 стратегії інвестування в ETF, щоб заробити на хайпі штучного інтелекту

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/2-strategii-investirovaniya-v-etf-chtoby-zarabotat-na-haype-iskusstvennogo-intellekta/

Залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка!

Михайло Федоров пише у своєму ФБ:

Brave Tech EU — спільний фонд України та ЄС для проривних рішень у Defense Tech
Війна змінюється щодня. Саме тому ми не припиняємо шукати нові технології, які гарантують надійний зв’язок на фронті, протидіють ворожому РЕБу і додають дронам автономності та ефективності.

Brave1 став найбільшим венчурним інвестором в оборонні технології України. Уже видано 550 грантів на суму 2,2 млрд грн для стартапів, які створюють інновації для фронту. Розробки тестуються на полігонах і в реальних бойових умовах — це максимальна перевірка якості та ефективності.

Тепер ми запускаємо Brave Tech EU — перший масштабний технологічний альянс між Україною та Європою. Наше завдання — підтримати українські технологічні рішення для ефективного ураження ворога.

У Киселівці під час окупації росіяни викрали 1 500 свиней. Після звільнення ферму атакували ще двічі. 96 тварин загинули живцем під час дронової атаки. Господар закрив свинарство остаточно.

Залишається питання як продовжувати працювати в таких умовах і один з фермерів каже, що це його «внутрішній вогонь» каже йому не опускати руки й збирати врожай.

Тимофій Милованов пише у своэму ФБ:

The Economist: українські фермери боряться не тільки з засухою та неврожаєм, а ще й з росією. Збір врожаїв падає, пожежі через дрони зростають, а завантаження зернових суден займає втричі більше часу, ніж до повномасштабного вторгнення. І навіть за цих умов агросектор приніс $24,5 млрд — 59% експорту України у 2024 році.

Обсяг зернових і олійних культур впав із 106 млн тонн у 2021 році до 76 млн у 2024. Міністр агрополітики Віталій Коваль: у 2025 році втрати можуть сягнути ще 10% через весняні приморозки й смертельну літню спеку.

росія продовжує спалювати врожаї. У червні лише на Херсонщині дрони підпалили понад 1 000 гектарів землі. Мета росії - скоротити український експорт і підняти світові ціни, вигідні для російських фермерів.

Після підриву Каховської дамби в 2023 році зрошення в регіоні зникло. У 2025 році понад 80 тисяч гектарів на підконтрольній території Херсонщини загинули без води. Частина фермерів може не засіятися взагалі, без державної підтримки до 20% господарств пропустять сезон.

Близько 200 тисяч аграріїв нині воюють. Ті, хто залишився, бояться мобілізаційних рейдів по фермам, бо найкращі танкісти — це водії тракторів та комбайнів.

Аграрна логістика не витримує навантажень та обстрілів. Після ударів по портах судна вимушені чекати в морі. Завантаження кораблів займає втричі більше часу, ніж до війни. Ціна страховки зростає через військові ризики.

Продовження в коментарях нижче

FinRetail Reloaded — конференція на перетині фінансів, рітейлу, e‑commerce і технологій

📍 16 вересня | Київ
🔹 20+ спікерів
🔹 Офлайн та онлайн-формат

Ключові теми:
— поведінкові зміни споживачів
— BNPL, вбудовані фінансові сервіси
— AI в маркетингу та UX
— партнерські моделі банків і рітейлерів
— податкові та регуляторні зміни для маркетплейсів і fintech-компаній

Цільова аудиторія — керівники digital-напрямків, C-level менеджмент банків, рітейлу, e‑commerce, fintech, представники НБУ, IT‑провайдери.

🎫 Квитки у продажу.

Діє знижена ціна. Ближче до дати буде дорожче.

🔗 Деталі: https://surl.li/tmnsla

За інформацією ЕП, Міністерство фінансів планує поступово відмовитися від запозичень у валюті на внутрішньому ринку вже до 2028 року. До того часу обсяг емісії таких ОВДП має із нинішніх понад $3 млрд щорічно знижуватись на $1 млрд. Хоча наразі це неофіційна позиція відомства…

Ставки за валютними депозитами можуть піти «в мінус»

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/stavki-za-depozitami-pidut-v-minus-yaki-budut-naslidki-vidmovi-vid-valyutnih-ovdp/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Оплата частинами: які варіанти пропонують банки та як обрати найкращий

https://minfin.com.ua/ua/credits/articles/oplata-chastinami-yaki-varianti-proponuyut-banki-ta-yak-obrati-naykraschiy/

Що таке BNPL та в чому його переваги для магазинів та їх клієнтів

3. Розвідка, супутники, відкриті джерела

— Війна в Україні показала, що OSINT та супутникова розвідка можуть доповнити традиційний SIGINT.
— Комерційні супутники (ICEYE, Planet Labs) вартістю $0.1−0.3 млрд виконують функції, які раніше вимагали держсупутників за $1−2 млрд.

Рішення:
— часткове скорочення програм
— більше контрактів на аналітику, інтеграцію відкритих даних, машинне навчання, мультисенсорний аналіз.

Потенційна економія: $2−3 млрд/рік із космічних і розвідувальних програм.

4. Тренування і підготовка — віртуалізація

В Україні реальна війна стала заміною для багатьох полігонів. Але США можуть моделювати ці досвіди в реальному часі, за допомогою AI, віртуальних тренажерів, AR/VR.

Рішення:
— скорочення витрат на фізичні тренувальні центри
— перехід до digital twin/shadow тренувальних середовищ.

Потенційна економія: до $1.5−2 млрд/рік у програмі Training & Doctrine Command.

5. AI як мультиплікатор логістики та управління

Україна моделює логістику в умовах повної ворожої переваги в повітрі. США мають ресурси, але неефективна логістика вартує десятки мільярдів.

Рішення:
— використання AI-моделей для оптимізації переміщення техніки, зменшення втрат і втратеного часу
— скорочення людського компонента в тилових ланках.

Потенційна економія: до $3−4 млрд/рік в O&M через автоматизацію тилу.

А тепер оцінка: як аналіз досвіду віни в Україні може вплинути на економію і перерозподіл бюджету США.

1. Фокус на маневрову, дешеву, масову і гнучку техніку

— Український досвід показав ефективність FPV-дронів ($1000 * 5), які знищують бронетехніку вартістю $1−5 млн.
— Висновок для США: значна частина важкої бронетехніки (M1 Abrams, Bradley, навіть HIMARS) є вразливою, якщо не захищена системами РЕБ, ППО, або дроновою «парасолькою».

Рішення: переорієнтувати частину закупівель з дорогих платформ на:
— рої дронів (swarming systems)
— автономні ППО
— системи контр-дронів
— «електронні пастки» і засоби придушення

2. Переосмислення масштабів і вартості

Україна досягає високої ефективності при використанні малих підрозділів, мобільних тактик, систем розвідки на базі комерційних технологій (наприклад, Starlink, DJI, AeroScope).

Рішення:
— скорочення програм legacy-озброєння (наприклад, повне переозброєння танкового флоту США коштує орієнтовно $70+ млрд)
— замість цього — стратегія мультиплікації: дешеві сенсори + AI + масові автономні рішення.

Потенційна економія: $10−15 млрд щорічно на закупівлях важкої техніки із частковою заміною системами мобільного бою.

Андрій Длігач, аналітик, професор, співзасновник Центру економічного відновлення пише у своєму телерамі:

Як війна в Україні може змінити витрати США на оборону

Наші попередні висновки: потенційна економія в $20+ млрд на рік, переосмислення спрямування витрат.

Прості аналогії: яку частину від бюджету ви б заплатили за авторський надзор архитекторів при будівництві вашого дому? Скільки б заплатили стратегічним консультантам за посилення інвестиційного проєкту? Який відсоток бюджету віддали б тим, хто допоміг би уникнути зайвих витрат і ефективніше скористатися обмеженим бюджетом? 2,5%? 5%? 10%? Половину від отриманого ефекту?

Конгрес затвердив $831.3 млрд у базовому бюджеті Пентагону (це без коштів на надзвичайні ситуації). Разом з бюджетом на ядерну зброю — близько $886 млрд на національну безпеку. Структура бюджету орієнтовно така:
— Операції й утримання (O&M) — $318 млрд (~39 %, тренування особового складу, обслуговування техніки, медичне забезпечення, підтримка місій).
— Персонал (MILPERS) — $184 млрд (~22 %, зарплати, пенсії, житло, бонуси).
— Закупівлі (Procurement) — $142 млрд (~17 %, закупівлі: літаки, кораблі, танки, боєприпаси).
— RDT&E (Research, Development, Test & Eval) — $122 млрд (~15 %, наукові дослідження і тестування).

Продовження в коментарях 👇

3. 15 липня 2016 — Спроба перевороту в Туреччині й реакція ринків

Що сталося: Після невдалої спроби військового перевороту, ліра різко впала, біржі закрились, іноземні інвестори масово виводили капітал.

Наслідки: Туреччина перейшла до авторитарнішої моделі управління. Ліра знецінилася на 40% за наступні роки.

Сьогодні: Урок — політична нестабільність миттєво перетворюється на економічну кризу.

Для України: В умовах війни та турбулентності потрібна максимальна прозорість, прогнозованість та комунікація із бізнесом та суспільством.

📌 Висновки для України у 2025 році:

Довіра до валютної політики — це основа інвестування в країну.

Фінансова система повинна мати запобіжники до кризи: резерви, контроль, регуляцію.

Політична стабільність — це не відсутність протестів, а чесні правила гри.

Джерело: Chat GPT
---
Якщо ви знаєте інші події, які відбулись 15 липня та мали вплив на фінанси та економіку, то напишіть про них в коментарях 😉

Шановні форумчани, пропонуємо вашій увазі три події 15 липня в історії фінансів, які досі впливають на політику, ринки та ставлення до ризику.

1. 15 липня 1971 — Німеччина відмовилася від фіксованого курсу марки

Що сталося: Уряду ФРН довелося відмовитися від фіксації курсу німецької марки до долара, аби стримати приплив спекулятивного капіталу.

Наслідки: Це стало сигналом до краху Бреттон-Вудської валютної системи. За місяць після цього США оголосять про «кінець золотого стандарту».

Сьогодні: Рух до гнучких курсів став глобальним. Центральні банки почали активно впливати на ринки без жорстких зобов’язань.

Для України: Гнучкий курс дає свободу, але вимагає довіри та сильної монетарної політики. Маніпуляції — завжди б’ють по довгостроковій стабільності.

2. 15 липня 2008 — У США рятують Fannie Mae та Freddie Mac

Що сталося: Уряд США офіційно заявив, що готовий націоналізувати два найбільші іпотечні агентства країни, які мали на балансі понад $5 трлн боргових зобов’язань.

Наслідки: Це стало ключовим кроком у боротьбі з іпотечною кризою 2008 року, яка почалась через надмірну лібералізацію ринку житла.

Сьогодні: Довіра до державного втручання в критичних ситуаціях зросла, але одночасно — й контроль за кредитним ринком.

Для України: Іпотека — це не лише кредити, а макрофінансовий ризик. Не можна роздувати ринок без контролю за платоспроможністю позичальника.

Продовження в коментарях 👇

✌️ Форумчани!

Третій воркшоп із серії «Криптопрорив» від Михайла Серюги відбудеться вже 17 липня.

Долучайтесь, щоб дізнатися про найсучасніші напрями й інструменти, які реально працюють і приносять пасивний дохід. Разом з експертом розберемо:

На навчальних прикладах розберемо, що і як працює:
🔹 Restaking та стейкінг
🔹 токенізовані реальні активи (RWA)
🔹 криптодепозити з гарантованою дохідністю
🔹 Airdrops від перспективних проєктів.

На навчальних кейсах експерт пояснить, як комбінувати криптоінструменти залежно від бюджету та цілей.

Воркшоп проведемо в онлайн-форматі. Оплатити участь можна за посиланням: https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-3−0?mpl=co_nd&mpr=forum&mcr=crypto3_300625

Держава збирається покінчити з «сірими» схемами оцінки нерухомості та землі

https://minfin.com.ua/ua/realty/articles/kvartirnyy-kalkulyator-v-razu-vnesli-proekt-po-ocenke-imuschestva-kak-on-izmenit-sdelki/

Що зміниться для продавців та покупців цих активів

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻