Консультант порталу «Мінфін»

Влучно підмітив Кущ у своєму ТК: 🙂

Я ось дивлюся в США ціни на яйця до п’ятірки баксів за дюжину рвуться.

Зростання на 50% в опті, скоро дійде і до роздробу.

Ердоган пообіцяв виручити Трампа, відправити кілька партій.

Я ось думаю, у нас що, яєць немає. У сенсі курячих.

Начебто завжди експортували…

Чому б не включити окремою статтею в угоду про ресурси — «яєчна рента».))

А якщо серйозно, тут є простір для дипломатичного креативу.

А то «мед мінних полів» не зайшов.

Чому б у США яйця не відправити. З України. Майже залізні…))

3. 23 лютого 2009 року — Світові фондові ринки на «днах» під час фінансової кризи
На тлі кризи 2008−2009 років фондові ринки США та Європи перебували у тривалій негативній динаміці, очікуючи подальших банкрутств банків і скорочення кредитування.
23 лютого 2009-го кілька провідних біржових індексів (зокрема S&P 500 і FTSE 100) досягли одних із найнижчих показників за багато років (S&P 500— близько 743 пунктів, FTSE 100 — трохи понад 3 800 пунктів).
Ця дата вважається періодом «глибокої песимістичної фази» ринку, перед тим як у березні 2009 року почалося відновлення на хвилі антикризових заходів ФРС і світових урядів.
Чим цікаво?
Подальший бичачий тренд із березня 2009-го до кінця 2019-го показав, як швидко ринки можуть відновлюватися після «дна». 23 лютого 2009 року стало символом того, що найгірший період рецесії був майже пройдений, хоча тоді інвестори ще не бачили ознак швидкого повернення до зростання.

Питання для обговорення Як політичні рішення (такі, як участь у воєнних коаліціях) можуть визначати післявоєнну економічну та торговельну політику (приклад Туреччини)?
Чи є глобальні злиття у секторі споживчих товарів (як SAB і Miller) вигідними для споживачів, чи вони знижують конкуренцію?
Наскільки емоції та панічні настрої інвесторів можуть «проштовхувати» фондові ринки до «дна», і як швидко можливий розворот тренду на тлі державних стимулів?

2. 23 лютого 2004 року — Заснування корпорації SABMiller після злиття
Найбільші виробники пива South African Breweries (SAB) та американський Miller Brewing офіційно оформили угоду про злиття, створивши SABMiller — одного з найбільших пивоварних гігантів у світі.
SABMiller надалі розширювався у світі через купівлі регіональних пивоварень та укладання дистрибуційних угод, а в 2016 році його придбав ще більший концерн Anheuser-Busch InBev.
Злиття 2004-го і подальше поглинання 2016-го ілюструють процес глобальної консолідації у харчовій промисловості, де кілька гігантів контролюють велику частку світового ринку.
Чим цікаво?
Угода SAB і Miller стала прикладом, як злиття компаній із різних регіонів (Африка й США) може утворити справжнього глобального гравця з ринками на всіх континентах. Це також підкреслює високу активність у секторі FMCG (товарів щоденного вжитку) на початку 2000-х.

Нижче наведено три історичні фінансово-економічні події, що трапилися 23 лютого у різні роки. Вони охоплюють сфери міжнародної торгівлі, корпоративних злиттів і глобальної економічної кризи.

1. 23 лютого 1945 року — Приєднання Туреччини до угоди «про Об'єднані Нації» та зміни у зовнішній торгівлі
У контексті завершення Другої світової війни Туреччина 23 лютого 1945-го формально оголосила війну Німеччині та Японії, що було передумовою приєднання до майбутньої Організації Об'єднаних Націй.
Після цього кроку Туреччина почала переорієнтовувати зовнішню політику та економічні зв’язки на «західний» вектор, отримуючи від США та європейських країн кредити й торговельні преференції (зокрема в межах плану Маршалла).
Для турецької економіки це стало поштовхом до модернізації, розвитку інфраструктури та збільшення обсягів міжнародної торгівлі.
Чим цікаво?
Хоча формально оголошення війни відбулось пізно і бойової участі майже не було, політичний крок дозволив Туреччині уникнути післявоєнної ізоляції й залучитися підтримкою західних країн у відбудові та розвитку.

Згідно з історичними даними низки криптовалютних трекерів (наприклад, CoinMarketCap чи CoinGecko), 21 лютого 2021 року біткоїн (BTC) вперше сягнув приблизно 58 000 доларів, після чого 22 лютого розпочалася корекція. Зокрема:

Зранку 22 лютого ціна коливалася поблизу 57 000−58 000 доларів (після пікового значення напередодні).
Упродовж дня курс різко впав до приблизно 47 000−48 000 доларів.
Ближче до кінця 22 лютого біткоїн частково відіграв падіння, закріпившись у діапазоні 53 000−55 000 доларів (точні цифри різняться залежно від біржі).
Отже, протягом 22 лютого 2021 року BTC зазнав суттєвої волатильності: від рівнів біля пікових 57−58 тис. дол. до локального мінімуму близько 47−48 тис. і повернення вище 50 тис. доларів на момент закриття більшості бірж. Така різка корекція частково пов’язувалася зі стрімким зростанням біткоїна в попередні дні, а також із новинами про зміни в корпоративній політиці Tesla та побоюваннями інвесторів щодо «перегріву» ринку.

Питання для обговорення

Чи може досвід Бельгійсько-Люксембурзького економічного союзу слугувати прикладом для сучасних і майбутніх валютних блоків (зокрема на регіональних рівнях)?

Наскільки ефективними є механізми спасіння проблемних банків (як у кризах 1980-х у США) і чи завжди вони виправдані з погляду економічної моралі («moral hazard»)?

Чи можуть зміни в корпоративній політиці (як у випадку Tesla й біткоїна) бути головним чинником волатильності криптовалют, чи фундаментальні фактори все ж важать більше?

3. 22 лютого 2021 року — Tesla призупинила прийом біткоїна як платіжного засобу (попереднє оголошення)

У лютому 2021 року компанія Tesla неочікувано внесла правки в умови купівлі авто за біткоїн, фактично припинивши план прийому цієї криптовалюти як засобу оплати.
Раніше, 8 лютого 2021-го, Tesla оголосила, що інвестувала 1,5 млрд доларів у BTC і планує приймати його від покупців, але згодом виокремила екологічні й регуляторні ризики.
Ринок криптовалют відреагував короткочасним зниженням курсу біткоїна на кілька відсотків, що показало, як заяви великих компаній (особливо Ілона Маска) впливають на волатильність цифрових активів.

Чим цікаво?
Кейси з Tesla і біткоїном свідчать про високу чутливість крипторинку до корпоративних рішень та іміджу брендів. Інституційні гравці можуть «розвертати» ринкові тренди заявами чи зміною бізнес-стратегії.

2. 22 лютого 1987 року — Початок «третьої хвилі» банківської кризи у США

У середині 1980-х американська банківська система переживала декілька «хвиль» криз, пов’язаних збанкрутіннями банків, що інвестували у ризикову нерухомість та енергетичні проєкти.
Саме 22 лютого 1987-го відбулася низка публікацій у бізнес-пресі про потенційний дефолт ще кількох невеликих банків у штатах Техас і Колорадо, що підштовхнуло нову «паніку» серед вкладників.
Фонд гарантування вкладів (FDIC) та Федеральна резервна система посилили нагляд, розробляючи механізми порятунку та злиття проблемних банків.

Чим цікаво?
Ці події стали передумовою масштабніших реформ банківського сектору наприкінці 1980-х — початку 1990-х. З’явилася потреба вдосконалювати регулювання, диверсифікувати портфелі банків, аби уникнути регіональних «ланцюгових» крахів.

Шановні форумчани, вашій увазі 3 фінансово-економічні події, що відбулися 22 лютого в різні роки. Вони пов’язані з різноманітними сферами: від валютних реформ до банківських криз і механізмів регулювання.

1. 22 лютого 1944 року — Угода про об'єднання валютної зони Бельгії та Люксембургу

Під час Другої світової війни уряди Бельгії та Люксембургу, що перебували у вигнанні, досягли домовленості створити монетарний союз, який згодом отримав назву Бельгійсько-Люксембурзький економічний союз (BLEU).
Фактично, бельгійський франк і люксембурзький франк стали взаємозамінними за фіксованим курсом 1:1.
Після війни цей союз став одним із перших прикладів практичного об'єднання валют, яке пережило десятиліття і вважалося прообразом подальших європейських інтеграційних процесів (аж до Єврозони).

Чим цікаво?
BLEU — один із найтриваліших і найуспішніших валютних союзів у світі. Він наочно показав, що навіть маленькі держави можуть формувати єдиний ринок і спільну валютну зону з вигодами для обох сторін.

Продовження в коментарях 👇

Для подальшого зменшення тіньової частки на ринку пального та інших галузях важливим є:

— Якнайшвидше перезавантаження Бюро економічної безпеки України та Митниці комісією з вирішальним голосом міжнародних експертів відповідно до прийнятих Законів;

— Визначення КРІ для ДПС, ДМС, БЕБ (замість «плану» — ключовим показником має бути tax gap);

— Впровадження аналітичної системи СОД РРО та ризик орієнтованого підходу при плануванні перевірок;

— Публічність даних про обсяги легальних продажів, наданих послуг по найбільш уразливих групах товарів та послуг

— Запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків та інші фінансові механізми стимулювання);

— Посилення тиску на тіньову економіку шляхом осучаснення штрафних санкцій за нелегальну торгівлю підакцизними товарами.

Шановні форумчани, які думки маєте з цього приводу?

Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, на своїй сторінці у Фейсбук щодо тіньового ринку пального та його динаміки

Багато років на ринку пального спостерігались аномальні відхилення у податковому навантаженні у різних підприємств галузі.

По найбільших мережах аналіз сплати роздрібних податків на 1 літр реалізованого пального роками демонстрував великі розбіжності. У низці мереж АЗС податки на 1 літр сплачувалися в межах 2−3 гривні на літр, а в інших мережах — в межах 0.5−1 гривні. Схожа ситуація і з заробітними платами: у низки АЗС вони на гідному рівні, в межах 20 тис грн на місяць, а у інших — 6−8 тис грн на місяць.

І нарешті ситуація суттєво змінилась
У IV кварталі 2024 року абсолютна більшість мереж, які роками оптимізували податки — значно наростили їх сплату і досягли показників близько 2 грн на літр

У ІІІ кварталі 2024 року топ-30 мереж АЗС сплатили податків при роздрібній реалізації пального 3,68 млрд грн, а у ІV кварталі вже 4,35 млрд грн

Відповідно починаючи з IV кварталу 2024 року — скоротяться втрати держбюджету від мінімізації податків на ринку пального, які раніше оцінювалися експертами в межах 11−12 млрд гривень на рік.

Продовження в коментарях 👇

Курс долара та євро: напруга посилюється, але гривня поки що молодець

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/kurs-dollara-i-evro-napryazhenie-usilivaetsya-no-grivna-poka-molodec/

Чому так відбувається і що буде далі із готівковою валютою

Читайте, коментуйте, поширюйте ;)

3. 21 лютого 1983 року — Заміна турецької ліри (1:1000) для стримування інфляції

Туреччина провела номінальну деномінацію національної валюти: 1 «нова» турецька ліра дорівнювала 1 000 «старих» лір, щоб впоратися з наслідками тривалої інфляції.
Цей крок супроводжувався політикою лібералізації економіки (після військового перевороту 1980 року), спрямованою на збільшення експорту та залучення іноземного капіталу.
Попри деномінацію, проблема інфляції у Туреччині залишалася актуальною й у наступні десятиліття — доки на початку 2000-х уряд не провів нові радикальні заходи.

Чим цікаво?
Деномінація (скорочення кількості нулів) часто застосовується у країнах із високою інфляцією або гіперінфляцією. Проте сама по собі вона не розв’язує проблеми стабільності нацвалюти, а лише полегшує готівкові розрахунки й звітність.

Джерело: Chat GPT
-----
Якщо вам відомі інші події 21 лютого, що вплинули на економіку та фінанси, поділіться ними ;)

2. 21 лютого 1972 року — Президент США Ніксон відвідав КНР, що стало початком «відлиги» у торгівельних відносинах між країнами

Візит Річарда Ніксона до Китаю (21−28 лютого) став «проривом» у відносинах між двома країнами, які довгий час перебували у стані холодної ізоляції.
Хоча повна нормалізація торговельно-економічних контактів зайняла ще кілька років, саме цей візит відкрив «двері» для поступового залучення КНР до світових торгових ланцюгів.
У перспективі Китай став одним із ключових гравців глобальної економіки, а початком цього процесу можна вважати політичний діалог, розпочатий 21 лютого 1972-го.

Чим цікаво?
Налагодження китайсько-американських відносин у 1970-х згодом призвело до вибухового зростання китайської зовнішньої торгівлі та іноземних інвестицій, перетворивши КНР на одну з найбільших економік світу.

Шановні форумчани, вашій увазі пост про 3 історичні події, які сталися 21 лютого в різні роки та мали вплив на світові ринки, економічні блоки й валютні курси.

1. 21 лютого 1947 року — Британія оголосила про згортання колоніального статусу Індії

Цього дня міністр у справах Індії лорд Лістерв запропонував британському парламенту «план Лістерв», який фактично відкрив шлях до незалежності Індії (отримано 15 серпня 1947 року).
Хоч це насамперед політична подія, вона мала й економічний вимір: величезний ринок і ресурси Індії перестали бути повністю контрольовані британською владою.
У перспективі цей крок вплинув на глобальні торговельні потоки (Британія втратила монопольні переваги), а сама Індія почала формувати власну економічну політику та грошову систему.

Чим цікаво?
Відхід Британії з Індії позначив стрімкий занепад британського економічного домінування у регіоні. Це також стало прикладом для інших колоній вимагати незалежності й розбудовувати власні фінансово-економічні структури.

Продовження у коментарях 👇

Курс валют на вечір 21 лютого: долар на міжбанку подорожчав, а євро подешевшало

До закриття міжбанку курс долара зріс на 2 копійки у купівлі та у продажу. Євро впало на 3 копійки у купівлі та на 4 копійки у продажу.

https://minfin.com.ua/ua/2025/02/21/145777949/

Шановні форумчани, які думки маєте з цього приводу? Залишайте ваші коментарі під статтею, будемо вдячні;)