Консультант порталу «Мінфін»

Геополітичні цунамі не припиняються: чому курс долара та євро не злітає до небес

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/geopoliticheskie-cunami-ne-prekraschayutsya-pochemu-kurs-dollara-i-evro-ne-vzletaet-do-nebes/

Які цінники на валюту виставлять обмінники та банки найближчими днями

Курс валют на вечір 28 лютого: долар та євро подорожчали на міжбанку

До закриття міжбанку курс долара зріс на 6 копійок у купівлі та на 8 копійок у продажу. Євро зросло на 12 копійок у купівлі та на 14 копійок у продажу.

https://minfin.com.ua/ua/2025/02/28/146197862/

Адвокат та інвестор Тарас Гук пише у своєму телеграмі:
Відтік капіталу з крипто фондів за останній тиждень бʼє всі рекорди .

Інвестори вийняли 2,6 мільярди доларів за тиждень. Не розуміють вони, мабуть, нічого в крипті.

Тим часом, найбільший скам проект останнього часу 🧠 Microstrategy впав на 57% від листопадового піку.

А його фаундер радить продавати нирку щоб купити 💸

Шановні користувачі, а яка Ваша думка щодо цього?

2. 28 лютого 1973 року — Кінець «фіксованої» ери на світових валютних ринках

Після Другої світової війни діяла Бреттон-Вудська система, яка прив’язувала основні валюти до долара, а долар — до золота за курсом 35 дол. за унцію. Проте у 1971−1973 роках США кілька разів девальвували долар і урешті-решт відмовилися від обміну його на золото. Саме 28 лютого 1973-го країни «Великої сімки» остаточно погодилися припинити спроби зберегти стабільні курси до долара. На практиці вже за кілька днів відбувся перехід до плаваючих курсів, що триває й сьогодні.

Чим цікаво?
Цей момент назавжди перевів світ на «плаваючу» модель, де курси валют формуються попитом і пропозицією, а центральні банки можуть лише впливати на них через інтервенції чи зміну процентних ставок. Усе це розширило можливості для валютних спекуляцій, хеджування та призвело до появи величезного ринку Forex.

Шановні форумчани, вашій увазі
2 історичні події, які відбулися 28 лютого в різні роки й мали помітні економічні та фінансові наслідки: від перегляду глобальної валютної системи до коригування геополітичних реалій, що вплинули на міжнародну торгівлю та інвестиції.

1. 28 лютого 1972 року — «Шанхайське комюніке» та відкриття Китаю

На початку 1970-х США і Китай де-факто перебували «за різними барикадами» холодної війни. Але 28 лютого 1972 року після візиту Річарда Ніксона було опубліковано так зване «Шанхайське комюніке». Цей документ став «проривом» у відносинах: Китай почав обережне зближення з США, що у перспективі заклало фундамент для подальшого залучення КНР до світової економіки.

Чим цікаво?
Шанхайське комюніке — це ніби перший крок до «відкритих дверей» (Open Door Policy), завдяки яким Китай згодом став одним із найбільших учасників міжнародної торгівлі та зоною активних іноземних інвестицій. Без цього початкового політичного сигналу «китайське економічне диво» могло розгорнутися зовсім інакше.

Продовження в коментарі 👇

👋 Шановні форумчани! Ви вже підписані на наш новий чатбот про депозити й інвестиції?

Тепер він доступний не лише в Telegram, а й у Viber.

❓ Чим він буде корисний?

🔹 ви матимете швидкий доступ до програми «Бонус до депозиту», а отже зможете порівнювати ставки та відкривати депозити з бонусами в кілька кліків;
🔹 будете знати головні тенденції на ринку депозитів, щоб вчасно реагувати на зміни;
🔹 дізнаєтесь більше про доступні українцям варіанти інвестицій;
🔹 будете отримувати персональні акційні пропозиції, промокоди на знижки.

Зберігайте головну інформацію у своєму смартфоні 📲

👇 Підписатися на чат-бот:
https://multisupport.vb.pulse.is/

💸 Якщо прагнете почати інвестувати й краще розбиратись у фінансових інструментах,
пропонуємо підписатись на сторінку Академії Мінфін в Інстаграм:

https://surl.li/gemhig

👉 На сторінці ви знайдете:
✔️ практичні рекомендації щодо інвестування;
✔️ новини фінансового ринку й аналітику, що допоможе самостійно ухвалювати інвестиційні рішення;
✔️ анонси освітніх подій, які організовує Академія;
✔️ поради, кейси досвідчених інвесторів, підтримку й мотивацію.

Щоб отримувати у своїй стрічці інформацію про тренди ринків, перспективні інвестиційні можливості, розбір інструментів простою мовою, без складних термінів — підпишіться на minfin.academy за посиланням:

https://surl.li/gemhig

У коментарях під дописами буде створено простір для обміну думками й досвідом. Кожен матиме змогу запитати поради чи поділитися власними спостереженнями.
Також у дірект ви можете запитувати все, що цікавить стосовно програм Академії та навчання.

Біткоїн продовжив падіння. Ціна нижча за $80 тисяч

Біткоїн впав на 25% від історичного максимуму, оскільки трейдери різко змінили ставки, зроблені після обрання президентом США Дональда Трампа. Про це пише Bloomberg.

https://minfin.com.ua/ua/2025/02/28/146180082/

Шановні форумчани, які думки маєте з цього приводу? Залишайте ваші коментарі під статтею, будемо вдячні;)

Дякуємо за коментар та зворотний зв’язок!

Шановні форумчани, всім вдалого завершення лютого!

Компанія Nike, акції якої останніми роками впали понад удвічі, знову привертає увагу інвесторів. Цього разу — стрімким зростанням ціни. Чому легендарний бренд зазнав втрат і завдяки чому намагається відновити свої позиції, розбирався «Мінфін»:

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/nike-chi-dopomozhe-zmina-kerivnictva-vryatuvati-vidatnu-kompaniyu/

Читайте, коментуйте, поширюйте 😉

---
Звертаємо увагу, що посилання на форумі неактивні, але цю статтю ви також можете знайти на головній сторінці «Мінфіну» або у розділі Інвестиції, в який перейти можна з головного меню нашого сайту. Ви також можете копіювати посилання і додавати його в браузерну строку для перегляду.

Таким чином, день 27 лютого у світовій історії фінансів і економіки нагадує відразу про кілька речей:

1. Взаємна вигода в реструктуризації боргів (Німеччина 1953) здатна відкрити країні дорогу до економічного «дива».
2. Різкі «непопулярні» реформи без соціального «амортизатора» (Венесуела 1989) можуть викликати бурхливі протести, підважуючи стабільність і довіру інвесторів.
3. Природні або форс-мажорні фактори в країнах-експортерах (Чилі 2010) швидко впливають на глобальні сировинні ринки, спричиняючи цінові коливання.

З огляду на ці уроки, варто пам’ятати: взаємовигідні домовленості з кредиторами допоможуть відновити економіку, будь-які різкі кроки в соціальній чи фінансовій сфері слід проводити обережно, а локальні лиха чи конфлікти в країнах-лідерах із видобутку ресурсів можуть стати фактором різких змін цінової кон’юнктури у всьому світі.
---
Якщо ви знаєте інші події 27 лютого, що мали економічне або фінансове значення, діліться ними;)

3. 27 лютого 2010 року — Потужний землетрус у Чилі та ефект на ринок міді

— Землетрус магнітудою 8,8 у центрально-південній частині Чилі став одним із найсильніших за інструментальною шкалою.
— Чилі є найбільшим у світі експортером міді, тож зупинка або затримка роботи кількох шахт і логістичних маршрутів відразу відбилися на світових цінах: вартість міді на біржах зросла через побоювання обмеження пропозиції.
— Згодом виробництво досить швидко відновили, проте цей епізод показав, наскільки чутливим є сировинний ринок до природних катаклізмів у країнах-лідерах з видобутку.

Чим цікаво?
Стихійні лиха в регіонах, які монопольно або переважно забезпечують світовий ринок тією чи іншою сировиною (випадок Чилі та міді), часто викликають короткочасні «цінові шоки» та переносять витрати на учасників ланцюга постачань.

Що корисного для України?
— Непередбачувані катастрофи чи військові конфлікти в регіонах-лідерах з видобутку певних ресурсів провокують цінові шоки.
— Якщо Україна в майбутньому посилить свої позиції в окремих сегментах (наприклад, зерно, метал), будь-які перебої постачання можуть спровокувати різке зростання цін, що дасть додаткові прибутки або ризики.

2. 27 лютого 1989 року — «Каракасо» у Венесуелі (El Caracazo)

— Уряд Венесуели, на чолі з президентом Карлосом Андресом Пересом, оголосив про запровадження жорстких економічних заходів, включно з підвищенням цін на пальне й скороченням субсидій, щоб отримати кредити від МВФ.
— 27 лютого 1989-го це спричинило масові протести та заворушення, відомі як «Каракасо»: найбідніші верстви населення вийшли на вулиці Каракаса й інших міст, вимагаючи скасування «неоліберальних» реформ.
— Протести переросли в погроми та жорстоке придушення з боку правоохоронних органів, що завдало нищівного удару по політичній стабільності Венесуели й зрештою торувало шлях для появи на політичній арені Уго Чавеса.

Чим цікаво?
«Каракасо» демонструє, як радикальні фіскальні заходи і різке скорочення держвидатків без належної соціальної «подушки» можуть викликати вибух масового невдоволення, дестабілізуючи економіку й політичну систему.

Що корисного для України?
— Болючі реформи без належної підтримки вразливих верств населення можуть спричинити соціальну напругу, підриваючи довіру й політичну стабільність.
— Навіть в екстремальних умовах (війна чи дефіцит бюджету) зміни варто робити поступово та з урахуванням «подушки безпеки» для найбідніших.

Шановні форумчани, вашій увазі
3 історичні події, які відбулися 27 лютого у різні роки й мали економічні або фінансові наслідки — від реструктуризації боргів до впливу природних катаклізмів на глобальний ринок сировини.

1. 27 лютого 1953 року — Лондонська угода про німецькі борги (London Debt Agreement)

— Після Другої світової війни Німеччина мала як борги з часів Веймарської республіки (ще з Першої світової), так і нові зобов’язання за планом Маршалла й іншими кредитами.
— 27 лютого 1953 року у Лондоні низка країн-кредиторів (зокрема США, Велика Британія, Франція) уклали з ФРН угоду, що передбачала масштабну реструктуризацію німецьких боргів і часткове списання.
— Цей крок дозволив Німеччині (ФРН) швидко відновити платоспроможність, залучити нові інвестиції і перетворитися на один із рушіїв післявоєнного економічного «дива» (Wirtschaftswunder).

Чим цікаво?
Лондонська угода 1953-го вважається одним із найбільш успішних прикладів міжнародної боргової співпраці: вона допомогла закласти основу для стабільного зростання Західної Німеччини та посилила економічну інтеграцію в Європі.

Що корисного для України?
— Якщо країна демонструє чіткі реформи й готовність до співпраці, кредитори можуть погодитися на вигідну для неї реструктуризацію або списання частини боргу.
— Реформоване економічне середовище та чіткі зобов’язання перед міжнародними партнерами — ключ до швидкого відновлення та залучення інвестицій після кризи.

Продовження в коментарях 👇

Золото, срібло, нейзильбер: на яких пам`ятних монетах України можна заробити більше

Сьогодні поговоримо про деякі нові тренди у цій сфері, розглянемо, як заробляють на українських монетах.

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/zoloto-serebro-neyzilber-na-kakih-pamyatnyh-monetah-ukrainy-mozhno-zarabotat-bolshe/

Читайте, коментуйте, поширюйте, будемо вдячні за вашу активність ☺️