Консультант порталу «Мінфін»

2. 4 квітня 1960 року — Незалежність Сенегалу

Після розпаду Малійської федерації Сенегал офіційно проголосив незалежність від Франції. Для економіки країни та регіону:

Подолання колоніальної моделі: Заміна французької адміністрації на власне урядування над природними ресурсами (сільське господарство: арахіс, фрукти, риба),

Становлення нового валютно-фінансового режиму: Спочатку Сенегал лишався у зоні франка CFA, та надалі вів переговори про власну грошову й податкову політику,

Залучення інвестицій: Незалежність відкрила можливості для прямих іноземних вкладень і міжнародної допомоги, хоча водночас Сенегал зіткнувся з труднощами розвитку інфраструктури й промисловості.


Чим цікаво?
Сенегал із часом став одним із політично стабільніших держав Західної Африки, розвиваючи торгівлю й туризм. Незалежність заклала основу для економічних реформ, попри чималі виклики, пов’язані з подоланням колоніальної спадщини.

Продовження в коментарях 👇

Шановні форумчани, вашій увазі три події, що відбулися 4 квітня в різні роки і мали вплив на економічний розвиток та фінансові відносини — від створення міжнародної безпекової організації, яка сприяла економічній стабільності у післявоєнній Європі, до заснування техногіганта та отримання незалежності державою з новими можливостями для власного господарства.


1. 4 квітня 1949 року — Підписання Північноатлантичного договору (утворення НАТО)

У Вашингтоні представники 12 держав (зокрема США, Канади, Великої Британії, Франції) підписали Північноатлантичний договір, що заснував НАТО (North Atlantic Treaty Organization). Хоча в основі договору лежали безпекові мотиви (колективна оборона), для економіки та фінансів це мало певне значення:

Стабілізація післявоєнної Європи: Гарантії безпеки допомогли відновленню промисловості й залученню американських інвестицій (зокрема в межах плану Маршалла),

Посилення трансатлантичної торгівлі: Спільні стандарти, тісні політичні зв’язки і впевненість у безпеці сприяли розширенню ринку збуту та кооперації,

Розвиток ВПК: У країн-учасниць виросли оборонні бюджети і, відповідно, отримали поштовх галузі, пов’язані з виробництвом зброї, авіації та електроніки.

Чим цікаво?

В умовах Холодної війни НАТО стало одним із «стовпів» для збереження економічної єдності західного блоку, в якій безпека розглядалася як основа для вільного переміщення капіталу та товарів.

Продовження в коментарях 👇

Минулого року українські підприємства вклали у свій розвиток 534,4 млрд грн, або на 35% більше, ніж у 2023 році. Такі цифри нещодавно оприлюднив Держстат.

В`ячеслав Мішалов: Я не вірю в прихід західного інвестора, доки нашому бізнесу в Україні погано

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/vyacheslav-mishalov-ya-ne-veryu-v-prihod-zapadnogo-investora-poka-nashemu-biznesu-v-ukraine-ploho/

Шановні користувачі, залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка!

Багато років поспіль острів асоціювався з транзитним хабом для накопичення і перерозподілу капіталу країнами пострадянської простору та ерозії прибутку з цих країн. Що змінюється зараз і чому сприятиме поверненню капіталу в Україну?

Кіпр протестує власників місцевих компаній: що це змінює для нашого бізнесу

https://minfin.com.ua/ua/2025/04/03/148311578/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Таким чином, 3 квітня в історії фінансів та економіки нагадує про три ключові уроки:

1. Масштабна державна допомога (План Маршалла, 1948) допомогла відбудувати зруйновані війною європейські держави й поставила США в центр повоєнної фінансово-економічної архітектури.

2. Технологічний прорив (перша мобільна розмова, 1973) відкрив дорогу багатомільярдній мобільній індустрії, змінивши спосіб комунікації та бізнес-моделі у світі.

3. Прозорість фінансових потоків (Panama Papers, 2016) стала викликом для офшорів, прискоривши перегляд законодавства, механізмів міжнародної співпраці та збільшивши увагу до етичної сторони глобальних фінансів.

Усі три події показують, що економічна динаміка часто визначається «великими планами відбудови», технологічними здобутками та ступенем прозорості у переміщенні капіталів.

3. 3 квітня 2016 року — «Panama Papers» витік, що сколихнув офшорний світ

Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) опублікував «Panama Papers» — понад 11 мільйонів документів від юридичної фірми Mossack Fonseca. Вони розкривали, як політики, бізнесмени, спортсмени та інші впливові особи використовували офшори для приховування доходів, уникнення податків чи відмивання коштів.

Чим цікаво?
Витік викликав обурення громадськості та посилив тиск на уряди щодо прозорості фінансових операцій;

Деякі країни почали посилювати законодавство й міжнародне співробітництво проти ухилення від оподаткування (обмін податковою інформацією, реєстри бенефіціарних власників);

Офшорна індустрія зазнала репутаційних втрат, частина клієнтів перемістила кошти в інші, менш «світлі» юрисдикції, а страх перед витоками даних різко зріс.

2. 3 квітня 1973 року — Перша мобільна телефонна розмова (Motorola)

У Нью-Йорку Мартін Купер (інженер компанії Motorola) здійснив перший публічний дзвінок із портативного мобільного телефону на вулиці міста, зателефонувавши конкуренту з Bell Labs. Цей день:

— Став відправною точкою розвитку мобільного зв’язку та формування гігантського ринку «cellular» технологій,

— Почав процес «мобільного переходу»: згодом з’явилися мережі 1G, 2G і далі до 5G, що сформувало багатомільярдну індустрію,

— Підштовхнув появу мобільних пристроїв для масового споживача, створюючи нові сегменти в ІТ-бізнесі, рекламі, фінансових сервісах (зокрема мобільний банкінг).

Чим цікаво?
Мобільний телефон змінив структуру комунікацій і перетворився на один із ключових каналів для споживчої електроніки й цифрових послуг. Інвестори та венчурні фонди переорієнтувалися на телеком-сектор, побачивши величезний потенціал зростання в продажі апаратів, хвильовому спектрі, інфраструктурі базових станцій та мобільних додатках.

Шановчі форумчани, вашій увазі три події, що відбулися 3 квітня в різні роки й суттєво позначилися на економічній історії та фінансових ринках: від масштабної повоєнної відбудови в Європі до технологічного прориву у сфері мобільного зв’язку та глобального витоку даних, що змінив сприйняття офшорної індустрії.

1. 3 квітня 1948 року — Президент США Гаррі Трумен підписав «План Маршалла»

Після ухвалення Конгресом США закону «Economic Cooperation Act» (31 березня 1948-го) 3 квітня президент Гаррі Трумен офіційно підписав цей документ, відомий як «План Маршалла». Це означало запуск масштабної програми допомоги Західній Європі:

— Передбачало понад 13 млрд доларів (на той час велетенська сума) на відбудову інфраструктури та промисловості європейських країн,

— Стимулювало інтеграцію й формування спільного ринку в регіоні,

— Закріпило економічну й політичну роль США як лідера «західного блоку» в період Холодної війни.


Чим цікаво?
План Маршалла прискорив відродження зруйнованих економік, підготував ґрунт для подальших європейських інтеграційних проєктів (зокрема Європейське об'єднання вугілля та сталі) і зробив Сполучені Штати центральним партнером у відновленні. Багато істориків вважають, що цей крок запобіг глибокій післявоєнній кризі та дав поштовх «економічним дивам» у низці держав (ФРН, Франція, Італія тощо).

Продовження в коментарях 👇

Долар, євро чи гривня — що відбувається на валютному ринку? Останні події у світі, рішення центробанків і геополітичні фактори створюють нові виклики для економіки. Чи варто зараз купувати валюту, чи краще почекати? Як дії НБУ впливають на курс, і що прогнозують аналітики на період з 3 по 9 квітня?

Пропонуємо до перегляду прогноз Олексія Козирєва:
НБУ втрачає контроль? Що буде з гривнею, доларом та євро наступного тижня?

https://www.youtube.com/watch?v=tcvwqJCTSvs

Не забудьте підписатись, щоб не пропустити наступні цікаві та корисні відео!

Голова НБУ Андрій Пишний пише у своєму фейсбуці:

За перші три дні роботи виставки-експедиції «Гривня. Більше ніж гроші» її відвідало вже понад 3000 осіб. Цікаво буде подивитися цифру за перший тиждень. Проте ми вже зараз бачимо, що українці активно користуються можливістю дізнатися більше про національну валюту в Українському Домі.

Мене це неймовірно тішить і я певен, що більшість із них була приємно здивована.

Бо наша виставка — це не про стандартний підхід, коли просто показуєш певний набір монет та банкнот різних епох. Команди НБУ та Українського Дому недарма провели справжню науково-творчу експедицію, щоб підібрати іншу «мову» для цієї оповіді. І, схоже, нам вдалося. Це насамперед подорож крізь історію державності та незалежності України, де гривня є невід'ємним атрибутом, а отже, віддзеркалює весь історичний дискурс та культурний розвиток країни. Через шлях гривні ми показали шлях української держави.

Сьогоденний дизайн було затверджено ще в 1992 році. Понад 30 років незалежності, а тим паче останні три роки, драматично змінили нашу країну. З’явилися нові історичні наративи, нові герої, нове покоління, яке має право сказати своє слово та надіслати своє повідомлення нащадкам, зокрема через національну валюту.

Наразі ми не плануємо змінювати дизайн банкнот, але прагнемо почути думку суспільства.

Що скажете, ви відвідали б таку виставку?

Американські акції зазнали сьомого за величиною падіння з 1929 року: S&P 500 втратив понад 10%, а індекс Nasdaq 100 — близько 14% від своїх нещодавніх максимумів.

Інвестори тікають з американських акцій: чи залишаються «тихі гавані»

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/investori-tikayut-z-amerikanskih-akciy-chi-zalishayutsya-tihi-gavani/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Населення перевкладається з валютних у гривневі депозити: які ставки пропонують малі банки

https://minfin.com.ua/ua/2025/04/02/148126274/

Читайте, коментуйте, поширюйте, будемо вдячні за вашу активність ☺️

👋 Шановні форумчани!

Днями Академія Мінфін провела два воркшопи «Криптопрорив 2.0», які зібрали десятки схвальних відгуків.

Якщо ви пропустили анонс чи не змогли переглянути воркшопи онлайн — ми підготували для вас запис. Це понад 8 годин концентрованого контенту, де в першій частині спікер дає базу знань про криптовалюти й безпечне інвестування. А в другій на конкретних кейсах навчає, як автоматизувати трейдинг, аналізувати стейблкоїни та альткоїни, використовувати CoinMarketCap, VettaFi, Finviz, Coinbase, Binance та багато іншого.

📩 Придбати запис можна за посиланням
https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-2.0?mpl=co_nd&mpr=rvk&mcr=work24_020425

Таким чином, 2 квітня в історії фінансів і економіки підкреслює:

1. Запровадження долара (Coinage Act, 1792) — ключовий крок у формуванні монетарної системи США, що згодом став фундаментом глобального домінування «зелених» купюр.

2. Військові конфлікти (Фолкленди, 1982) — нагадують, як локальне зіткнення може викликати біржову нервозність і підважити економічну стабільність учасників.

3. Міжнародні домовленості щодо санкцій (Іран, 2015) — демонструють, як «відлига» у відносинах зі стратегічним постачальником нафти здатна перевернути глобальні розклади в енергетиці і спрямувати інвестиційні потоки в нові регіони.

Усі три події свідчать, що економічні наслідки залежать не лише від ринкової конкуренції чи технологічних інновацій, а й від політичних угод, конфліктів та глобального архітектурного устрою, що визначає торговельні й фінансові правила.

3. 2 квітня 1982 року — Початок Фолклендського конфлікту (Аргентина — Велика Британія)

У цей день аргентинські війська висадилися на Фолклендських (Мальвінських) островах, що їх утримувала Велика Британія. Наступні десять тижнів тривала збройна сутичка, яка:

— Збурила міжнародну торгівлю та викликала короткочасні побоювання інвесторів щодо британських активів і фунта стерлінгів;

— Оголила вразливість ринків до військових ризиків, навіть якщо вони виникають довкола віддалених територій;

— Змінила політичну динаміку всередині Аргентини та закріпила образ уряду Маргарет Тетчер як «твердого» у військово-політичних питаннях (що позначилося і на економічній політиці).

Чим цікаво?
Фолклендська війна хоч і була короткою, однак нагадала, що навіть локальні конфлікти можуть викликати хвилювання на біржах. Для Аргентини поразка стала фактором, який ще більше ослабив і без того нестабільну економіку.