Консультант порталу «Мінфін»

Нижче наведено три події, що сталися 6 квітня в різні роки й мали вплив на економіку та фінансову історію — від глобальних змін у світовій геополітиці, які позначилися на грошових потоках і виробництві, до специфіки податкового регулювання в одній із ключових європейських країн та кроку, що визначив перебіг боргової кризи в єврозоні.

Ну і світові центробанки почнуть забирати зі США своє золото.

Ось тільки, де його зберігати? Адже зберігати потрібно в місцях конвертації. Але, якщо не в долар, то конвертація у що?

Поки що на це питання відповіді немає.

Світові центробанки накопичили рекордний обсяг золотого запасу, але поки що його можна конвертувати, в основному, в долар.

Тому що Європі конвертувати золотий запас у свою ж валюту євро, немає жодного сенсу.

Можливо Швейцарія знову стане світовим центром зберігання золота. Ще один спільний маркер порівняння нинішньої ситуації з Другою світовою.

Ну, а поки що, в Німеччині почалася дискусія про повернення частини свого золотого запасу зі США в розмірі 1200 тонн на 115 млрд євро.

Шановні форумчани, а що ви думаєте з цього приводу?

Розпочинаючи нову індустріалізацію, Трамп намагається сформувати для цього необхідні інструменти у вигляді митних тарифів для імпорту та податкових стимулів для національних виробників.

Тобто податки для внутрішнього виробника знижуються, а для іноземного — збільшуються.

Великий торговий дефіцит = Великому бюджетному дефіциту.

Тому Трампу потрібно скоротити перший, щоб знизився другий.

Для цього він буде, зокрема, не тільки нарощувати внутрішню індустріалізацію, а й норму заощадження простих американців, щоб казначейські облігації США купувало населення й американські банки, а не переважно зовнішні центробанки та іноземні фонди.

У принципі, таке перезавантаження вже відбувається — населення і банки в США вже істотно збільшили питому вагу своїх портфелів у загальному обсязі трежеріс.

Тож політика Трампа призведе до локалізації американського геополітичного кластеру в секторі його найближчої Ойкумени, до оздоровлення бюджету та платіжного балансу, до зростання промислового виробництва та самозабезпечення критичними ресурсами.

Але одночасно, США і долар втрачатимуть статус «останньої інстанції».

Це може призвести до ослаблення долара щодо основних валют і зниження його резервного статусу (що, втім, уже відбувається).

Економіст та фін.аналітик Олексій Кущ пише у своєму фейсбуці:

Чому світові запаси золота зберігаються значною мірою у США?

Річ у тім, що фізичне золото без можливості його обміну на резервну валюту — це просто метал, нехай і дорогоцінний.

Крах Бреттон-Вудської валютної системи (хоча формально ми живемо поки що в Ямайській, але про неї чомусь забули), неминуче призведе до послаблення ролі головної резервної валюти — долара.

У рамках платіжного балансу є тільки дві базові моделі.

Або індустріалізація, зростання торгового профіциту і м’яка девальвація національної валюти.

Але тоді твоя країна називається Китай, а валюта — юань.

Нобелівський лауреат Кругман визначив китайську модель розвитку як експортно-орієнтовану, з прив’язкою юаня до долара, але на спеціально заниженому рівні.

Передевальвований юань дає змогу Китаю і без жодних мит утримувати позитивне торговельне сальдо в операціях зі США.

Другий варіант: у тебе від'ємний торговельний дефіцит, але зате позитивний приплив капіталу завдяки двом факторам (і тоді твоя країна — США, а валюта — долар):
1. Інвестицій центробанків усього світу в купівлю доларових активів.
2. Надлишкові заощадження країн, що розвиваються, які спрямовуються в долар.

США в глобальній системі виконують роль «споживача останньої інстанції» (споживають максимум імпортних товарів) і «інвестиційного майданчика останньої інстанції» (у будь-якій незрозумілій ситуації інвестуй у долар — давній принцип жителя будь-якої країни, що розвивається).

Продовження в коментарях 👇

Таким чином, 5 квітня в історії фінансів та економіки підкреслює:

1. Відмову від «золотого стандарту» (США, 1933) — урядове втручання, що посилило контроль ФРС над грошовою масою, змінило психологію інвесторів і реформувало монетарну політику.

2. Ринкові реформи у Східній Європі (Польща, 1989) — політичний компроміс, який запустив великі приватизаційні процеси, іноземні інвестиції й вихід із планової економіки.

3. Пожвавлення стартап-середовища (JOBS Act, 2012) — нові механізми залучення капіталу для малих бізнесів і спрощення IPO, що підтримало хвилю техностартапів та інновацій у США.

Усі три події показують, як радикальні законодавчі або політичні кроки можуть «перезапускати» існуючі правила гри, відкривати ринки, диверсифікувати джерела фінансування й формувати нові простори для зростання.

Джерело: Chat GPT

3. 5 квітня 2012 року — Підписання «JOBS Act» (Jumpstart Our Business Startups) у США

Президент Барак Обама підписав «JOBS Act», спрямований на спрощення залучення капіталу для малих і середніх компаній. Документ:

Полегшив процедуру «краудфандингових» інвестицій — стартапи могли легше збирати кошти від «некваліфікованих» інвесторів;

Підвищив ліміт акціонерів до IPO — компанії могли довше лишатися приватними, нарощуючи капітал у «закритому» форматі;

Спрощував аудит і звітність для «Emerging Growth Companies», стимулюючи їхній вихід на біржу.

Чим цікаво?
«JOBS Act» став поштовхом до появи численних платформи краудфандингу та «краудінвестингу» (наприклад, Kickstarter, Indiegogo для інвестицій), а також дозволив технологічним компаніям (Snap, Airbnb, Uber) залучати значні кошти як «приватні» підприємства без надмірних регуляцій.

2. 5 квітня 1989 року — «Круглий стіл» у Польщі: перехід до ринкової економіки

У цей день завершився «круглий стіл» у Польщі, де представники комуністичного уряду та опозиційної «Солідарності» досягли домовленостей про поступову політичну й економічну лібералізацію. Це:

Відкрило шлях до перших частково вільних виборів (червень 1989) та переходу від планової до ринкової економіки;

Дозволило Польщі розпочати «шокову терапію» (план Бальцеровича) — приватизацію, дерегуляцію цін, залучення західних інвесторів;

Спричинило ланцюгову реакцію в інших країнах Східної Європи, які почали реформувати свої економічні системи.

Чим цікаво?
Формально подія політична, але саме з домовленостей «круглого столу» розпочався економічний перехід Польщі, що згодом стане однією з найуспішніших історій ринкових реформ у регіоні, із залученням іноземних інвестицій і подальшим вступом до ЄС.

Шановні форумчани, вашій увазі три події, що відбулися 5 квітня в різні роки й відіграли важливу роль в економіці та фінансах — від історичного регулювання обігу золота у США до імпульсу для дрібних підприємств та переходу від соціалістичної до ринкової економіки у Східній Європі.

1. 5 квітня 1933 року — Указ Президента США про заборону накопичення золота (Executive Order 6102)

Президент Франклін Д. Рузвельт підписав Executive Order 6102, який забороняв приватним особам і компаніям «накопичувати золото» (монети, злитки). Сполученим Штатам загрожував відплив золота з банківської системи через Велику депресію, і цим кроком уряд намагався:

Зміцнити резерви Федеральної резервної системи, щоб розширити грошову базу й здійснювати стимули для відновлення економіки;

Усунути «золотий стандарт» у класичному вигляді (згодом було девальвовано долар від 20,67 до 35 дол. за унцію золота);

Посилити контроль держави над монетарною політикою в умовах економічної кризи.

Чим цікаво?
Цей указ фактично «націоналізував» золото американців, і лише обмежену його кількість дозволяли залишати собі (наприклад, рідкісні колекційні монети). Така політика тривала аж до 1970-х, коли США остаточно відмовилися від «золотого стандарту». Для інвесторів це стало прикладом, що навіть такі активи, як золото, можуть підпадати під жорстке державне регулювання.

Продовження в коментарях 👇

Війна тарифів «розриває» світову економіку: чи буде обвал долара та новий стрибок євро

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/voyna-tarifov-rvet-mirovuyu-ekonomiku-budet-li-obval-dollara-i-novyy-skachok-evro/

Яких сюрпризів чекати вже цими вихідними від курсу в Україні

Шановні форумчани, які думки маєте з цього приводу? Залишайте ваші коментарі під статтею, будемо вдячні;)

Долар зазнав найбільшого денного обвалу за два роки

3 квітня індекс долара США різко просів на 2%, опустившись до позначки 102 — це найглибше денне падіння за понад два роки й найнижчий показник за останні шість місяців. Про це свідчать дані Trading Economics. Це сталось на тлі оголошення Дональдом Трампом про введення торгових мит на всі країни світу.

https://minfin.com.ua/ua/2025/04/04/148364158/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

💸 Як обміняти крипту за найкращим курсом за хвилину:
«Мінфін» запустив новий сервіс «Обмін криптовалют»

https://surl.li/rjzgsh

Новий сервіс вам доступний з меню сайту в розділі Криптовалюта
або за посиланням: https://surl.li/rjzgsh

Тарас Гук адвокат та інвестор пише у своєму телеграмі:
Вчора був один із найгірших днів в історії для фондового ринку.

Смолкепи офіційно перейшли в зону ведмежого ринку = падіння на 20%+ від піку.

🤔🤣 втратили за день майже 5% і 6% .

Більше падіння за пунктами в 🤔 було лише один раз в історії.

Падіння за відсотками входить в 30 найгірших днів в історії фондового ринку.

🏳️‍🌈 На питання «що ви думаєте про падіння фондового ринку після введення мит», дєд вчора відповів: «я думаю, що на ринках буде бум. В Америку повернуться фабрики і про це нам треба думати». 🐧

Шановні користувачі, а що Ви думаєте з цього приводу?

👋 Форумчани!

Академія Мінфін разом з експертом Михайлом Серюгою провела другий раунд воркшопів «Криптопрорив».

Дводенний формат тривалістю 8+ годин дозволив глибоко розібрати ключові теми інвестування в крипту.

Учасники дізналися, як безпечно зайти на крипторинок і почати інвестувати, як використовувати автоматизовані стратегії й захистити свої активи, розібрали конкретні приклади використання CoinMarketCap, Coinbase, Binance.

⚡️ Практичні поради, реальні кейси та лайфхаки роботи на криптобіржах для себе винесли як початківці, так і досвідчені трейдери.

Якщо ви пропустили анонс події чи не встигли зареєструватися — не біда. Адже ми про все подбали й зробили відеозапис.

Придбайте його за посиланням та навчіться заробляти на криптовалютах.

https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-2.0?mpl=co_nd&mpr=forum&mcr=work24_240325

Таким чином, 4 квітня в історії фінансів і економіки нагадує про три ключові епізоди:

1. Створення НАТО (1949) — забезпечило безпековий «парасоль» для повоєнної Європи, що стимулювало залучення інвестицій, відбудову й економічну інтеграцію західних країн.


2. Незалежність Сенегалу (1960) — крок у напрямку «деколонізації» та формування власної економічної політики, відкритої для міжнародної допомоги й торгівлі.


3. Заснування Microsoft (1975) — один із найяскравіших ІТ-стартапів, що перетворився на мультинаціональну корпорацію з впливом на фондові ринки та розвиток персональних комп’ютерів.


Усі три моменти підкреслюють, що політичні рішення, геополітичні об'єднання та технологічні стартапи можуть кардинально впливати на форму, якої набуває світова економіка, і вектор, у якому розвиваються галузі, держави й світова торгівля.

3. 4 квітня 1975 року — Заснування Microsoft

Білл Гейтс і Пол Аллен офіційно зареєстрували Microsoft як партнерство, що спершу займалося розробкою програмного забезпечення для комп’ютера Altair 8800. Протягом наступних десятиліть:

Microsoft розширилася від системного ПЗ (MS-DOS, потім Windows) до офісних програм і хмарних сервісів (Azure),

Капіталізація компанії неодноразово ставала найбільшою у світі, впливаючи на індекс S&P 500 і технологічний сектор,

Її продукти трансформували офісну роботу й масовий доступ до персональних комп’ютерів, формуючи гігантську екосистему партнерів, постачальників і розробників.


Чим цікаво?
Microsoft — один із найуспішніших ІТ-корпорацій світу, вартість акцій якої зростала разом із цифровою революцією. Заснування компанії 1975-го показує, як невеликий стартап може за лічені десятиліття стати технологічним гігантом, залучаючи мільярдні інвестиції та впливаючи на робочі процеси в усьому світі.